Субмукозна міома (фіброміома, лейоміома) матки

Субмукозна міома матки - це доброякісне гормонозалежне новоутворення, яке з'являється в підслизовому шарі з гладком’язових клітин і сполучної тканини. Відрізняється зростанням у бік порожнини матки, стрімким прогресуванням та високим онкогенним ризиком.

Чим субмукозна міома відрізняється від звичайної

Субмукозні вузли в матці ростуть набагато швидше, ніж класичні форми пухлини і мають яскравіші клінічні прояви. Вони виникають під ендометрієм і формуються з міометрію (м'язового шару). Відмінною ознакою субмукозного зростання вузла є збільшення розмірів у бік порожнини матки, що призводить до деформування органу.

Ступінь негативного впливу безпосередньо пов'язана з розміром і типом новоутворення. Деякі пухлини можуть займати всю порожнину і навіть випадати з матки у піхву. На відміну від інших типів, ця форма супроводжується найнеприємнішими симптомами. Захворювання призводить до появи рясних менструацій, маткових кровотеч, викиднів, передчасних пологів та безпліддя.

Типи субмукозних вузлів

Фахівці виділяють три основні типи субмукозних вузлів у матці:

• 0 - кріпляться на ніжці, повністю перебувають у порожнині матки;
• 1 - мають широку основу, менш ніж на половину занурені в товщу міометрію;
• 2 – частково виступають у порожнину матки, понад 50% занурено у товщу м'язової тканини.

Залежно від кількості вузлів виділяють дві форми – одиночні та множинні. У першому випадку утворення чітко відмежоване хибною капсулою. Зазвичай розміри таких вузлів не перевищують кількох сантиметрів. Множинні форми складаються з двох і більше елементів і мають властивість скручуватися один з одним.

За розміром вони поділяються на маленькі, середні та великі. Одні утворення мають розмір із шпилькову головку. Інші досягають величезних розмірів у кілька кілограмів. Класифікуватися субмукозні міоматозні вузли матки можуть і залежно від рівня росту. Фахівці виділяють три форми – без зростання, збільшення до одного сантиметра на рік та швидкорослі.

Причини розвитку

Етіологія субмукозної фіброміоми матки досі залишається предметом суперечок серед вчених. Фахівці висувають різні теорії щодо провокуючих факторів у розвитку патології. Що точно вдалося встановити, так це те, що пухлина є гормонозалежною. Будь-яке зрушення в гормональному фоні може послужити поштовхом до активізації патологічного процесу. Провідну роль у цьому грають естрогени. Їх надлишок є каталізатором у появі вузлів. Серед інших факторів ризику фахівці виділяють:

• аборти;
• вишкрібання;
• оперативні втручання на матці;
• передчасний початок менструацій;
• спадкова схильність;
• ускладнені пологи;
• ендокринні патології;
• часта зміна сексуальних партнерів;
• порушення менструального циклу;
• застійні явища органів малого таза;
• тривалі виснажливі фізичні навантаження;
• супутні захворювання репродуктивних органів;
• тривале утримання від статевих контактів;
• механічна травматизація матки;
• хронічний стрес;
• прийом оральних контрацептивів;
• ожиріння;
• гіпоксія;
• ослаблення імунітету;
• артеріальна гіпертензія;
• недостатня фізична активність;
• синдром полікістозних яєчників;
• неправильне харчування;
• пухлини;
• цукровий діабет;
• судинні ураження головного мозку;
• тяжкі психоемоційні навантаження;
• запальні захворювання статевих органів;
• безконтрольний прийом гормональних препаратів.

Симптоми

Клінічна картина субмукозної фіброміоми залежить від стадії патологічного процесу, розміру вузла, інтенсивності його зростання. На початкових етапах ознаки захворювання взагалі можуть бути відсутніми. У цьому випадку проблема може бути знайдена випадково під час обстеження. У міру зростання утворення з'являються неприємні симптоми у вигляді:

• тривалих та рясних менструацій;
• маткових кровотеч;
• альгоменореї;
• появі кров'яних згустків у виділеннях;
• переймоподібних болів унизу живота з іррадіацією в поперек;
• відчуття переповненості шлунка;
• метеоризму, запорів;
• збільшення об’єму живота;
• проблем із сечовипусканням;
• дискомфорту при статевих контактах.

Хронічні кровотечі спричиняють анемію. У цьому випадку до клінічної картини приєднуються інші симптоми:

• блідість шкіри та слизових оболонок;
• постійне почуття втоми та розбитості, зниження працездатності, сонливість;
• головний біль та запаморочення;
• задишка;
• шум, дзвін у вухах;
• мушки в очах;
• пітливість;
• непритомність;
• холодні руки та ноги;
• тахікардія (прискорене серцебиття).

Діагностика

Обстеженням займається гінеколог. Прийом починається з вислуховування скарг пацієнтки, складання історії хвороби, збору сімейного та акушерського анамнезу. Лікарю можуть знадобитися відомості про інтимну сферу жінки. Від того, наскільки точно пацієнтка відповідатиме на такі питання, залежатимуть результати обстеження. Для отримання інформації про розміри та форму матки, визначення ступеня больової чутливості проводиться бімануальний та дзеркальний гінекологічний огляд.

Зважаючи на те, що клінічна картина патології неспецифічна і може в деяких випадках взагалі бути відсутня, буде потрібне всебічне обстеження. Воно може включати:

• трансвагінальне УЗД;
• діагностична гістероскопія;
• ангіографія органів малого тазу;
• гідросонографія;
• доплерографія;
• гістерографія;
• рентгенотелевізійна гістеросальпінгографія;
• мазок на флору, цитологію;
• кольпоскопія;
• лапароскопія;
• МРТ, КТ матки;
• ЗАК, ЗАС;
• ПЛР;
• біопсія (при підозрі на ракову пухлину);
• аналіз рівня статевих гормонів.

Гістероскопія є достовірним методом діагностики субмукозної міоми матки. Суть процедури полягає у введенні в порожнину матки спеціального оптичного приладу. З його допомогою можна візуально виявити вузли, встановити їх точну локалізацію, ширину основи, наявність інтрамурального компонента та навіть взяти зразки тканин на гістологічний аналіз. Не менш інформативним вважається ультразвукове дослідження. Воно допомагає точно визначити локалізацію, кількість патологічних осередків, форму, особливості зростання, структуру утворення.

Лікування

Для вибору тактики лікування міоми матки субмукозної враховується вік, розмір вузлів, їх локалізація, інтенсивність росту, вираженість клінічних симптомів, а також наявність ускладнень. У деяких випадках достатньо спостереження за пацієнткою у динаміці із щорічним гінекологічним оглядом. Це стосується випадків, коли присутні одиничні стабільні розміри, репродуктивна функція збережена, а менорагії та больовий синдром відсутні. В інших випадках призначають консервативне чи оперативне лікування.

Медикаментозна терапія

Доцільна у тих випадках, коли вузли повільно зростають, їх розмір не перевищує трьох сантиметрів та присутні помірні менорагії. Основу медикаментозної терапії складають засоби, що пригнічують секрецію жіночих статевих гормонів.

Варто зазначити, що після медикаментозного лікування вузли не зникнуть. А після відміни препаратів неприємні симптоми можуть стати ще більш вираженими, ніж раніше. Єдиним ефективним методом лікування субмукозної міоми є хірургічне втручання.

Проте правильно підібране консервативне лікування допомагає нормалізувати гормональний фон, зменшити клінічні симптоми і полегшити загальний стан. Жінкам можуть призначатися гемостатичні, анальгетичні засоби, нестероїдні протизапальні засоби, загальнозміцнюючі препарати.

Хірургічне втручання

Показано в тих випадках, коли міома досягає великих розмірів, інтенсивно зростає, супроводжується вираженими клінічними симптомами та ускладненнями. Операція також обов'язкова до проведення при перекруті ніжки, здавлюванні прилеглих органів та зростаючих вузлах під час клімаксу.

Міомектомія

Це органозберігаюча операція, при якій зберігається матка та репродуктивна функція. У ході процедури видаляються лише вузли зі стінок матки. Міомектомія показана в тих випадках, коли вузли викликають симптоми, що погіршують якість життя, швидко ростуть або заважають зачаттю.

На сьогоднішній день існує три основні різновиди міомектомії:

• Лапароскопічна. Вузли видаляються через невеликі проколи у передній черевній стінці. Через них вводиться оптичний пристрій, який передає зображення на екран. Найчастіше призначається при поодиноких і невеликих вузлах. Це щадна методика, яка має мінімум ускладнень, супроводжується меншими крововтратами та короткий період реабілітації.

• Гістерорезектоскопія. У цьому випадку вузли видаляються через піхву. Для цього в порожнину матки вводять ендоскоп. Це малотравматична операція, проте її можна використовувати при невеликих пухлинах, які частково або повністю ростуть у порожнині матки. Процедура проводиться в амбулаторних умовах, госпіталізація не потрібна.
• Лапаротомічна. Є повноцінною порожнинною операцією, яка передбачає розріз на черевній стінці. Реабілітація після такого втручання триваліша. До лапаротомічної міомектомії вдаються дуже рідко – при величезних розмірах вузлів. Зазвичай робиться горизонтальний розріз по лінії бікіні.

Гістеректомія

Це радикальна операція, яка означає повне видалення матки. Її проведення виправдане лише у запущених випадках. Показаннями до гістеректомії є:

• значні розміри вузлів;
• компресія сусідніх органів;
• регулярні кровотечі, що призвели до анемії або геморагічного синдрому;
• наявність супутніх гінекологічних захворювань (передракових станів).

Видалити матку можна трьома способами – абдомінально, трансвагінально чи лапароскопічно. Перший варіант є традиційним, травматичним і вимагає великого розрізу на передній черевній стінці. Операція важко переноситься пацієнтами та потребує тривалого відновлення.

У другому випадку робиться розріз області піхви. Матка видаляється через розріз піхви. На передній черевній стінці ніяких розрізів не виконується. Операція відрізняється швидшим періодом відновлення та загоєння. Пацієнти набагато легше переносять хірургічне втручання.

Найбільш щадним є лапароскопічна гістероектомія, при якій не потрібно робити розрізи. Усі маніпуляції проводять через кілька невеликих проколів. Матка видаляється невеликими частинами. Відновлення після такої операції проходить легше та швидше, ускладнення практично виключені.

Чим небезпечна субмукозна міома

Небезпека субмукозної лейоміоми матки не варто недооцінювати. Патологія може ускладнюватись хронічними матковими кровотечами, що призводять до залізодефіцитної анемії. Деформації матки знижують ймовірність зачаття. Міома збільшує ризик викиднів, а також ускладненої вагітності та пологів. У разі наявності інфекції може утворитися абсцес. Пухлина має тенденцію до швидкого зростання і супроводжується високим ризиком малігнізації - злоякісності.

Ще одне грізне ускладнення міоми матки із субмукозним вузлом – це перекрут ніжки з подальшим розвитком некротичних змін. Для цього стану характерна поява сильного болю в животі, нудоти, блювання, підвищення температури. Жінці потрібне екстрене проведення оперативного втручання. Якщо проблема розвивається роками та пускається на самоплив, згодом вона викличе патологічні зміни у репродуктивній сфері та серйозні проблеми з фертильністю. Без належного лікування міома призведе до безпліддя.

Безперервні кровотечі можуть призвести до розвитку геморагічного шоку. Стан вимагає екстреної госпіталізації та супроводжується наступними симптомами: запаморочення, потемніння в очах, задишка, слабкість, холодний піт, загальмованість, непритомність.

При відриві ніжки вузла та інтенсивному скороченні міометрію можливе мимовільне виникнення пухлини. Клінічно це проявляється у вигляді сильних спазмоподібних болів, кров'янистих виділень з матки, слабкості, запаморочення, непритомних станів. Стан також потребує термінової медичної допомоги. Для того щоб запобігти небезпечним ускладненням, необхідно своєчасно звернутися до фахівця.

Чи можна завагітніти із субмукозною міомою

Зачаття при такому діагнозі практично неможливе. Винятком можуть стати невеликі та неускладнені вузли. Існує пряма кореляція між субмукозною міомою та безпліддям. Вузли можуть порушувати просування сперматозоїдів, і навіть викликати ановуляцію.

Вагітність при даному діагнозі вимагає постійного спостереження фахівця через ризик викидня або передчасних пологів. Пов'язано це з тим, що вузли підвищують рухову активність гладкої мускулатури матки.

Якщо утворення знаходиться біля плаценти, це призводить до порушення її діяльності. Плацента не може повноцінно виконувати свої функції – доставляти плоду кисень та харчування, забезпечуючи його здорову життєдіяльність. Також це загрожує відшаруванням плаценти та появою кровотечі. Пухлини великих розмірів можуть стискати плід і заважати його правильному розташуванню, викликаючи патологічні пологи.

Після видалення вузлів ймовірність настання вагітності збільшується, оскільки імплантації ембріона більше не заважає. Планувати зачаття можна не раніше, ніж через 3-6 місяців після операції.

Профілактика утворення субмукозних вузлів

Прогноз захворювання в цілому сприятливий, за умови своєчасного виявлення та проведення адекватного лікування. Після настання менопаузи патологія зазвичай регресує. Органозберігаючі втручання дозволяють повністю відновити фертильну функцію у жінок репродуктивного віку.

Специфічної профілактики проти появи субмукозних вузлів у порожнині матки немає. Однак є загальні рекомендації, які допоможуть знизити ймовірність виникнення патології. До них відносяться:

• ведення здорового способу життя;
• достатня фізична активність;
• правильне харчування;
• контроль ваги;
• мінімізація стресових ситуацій;
• своєчасне звернення до фахівця;
• використання бар'єрних методів контрацепції;
• проведення профілактичних оглядів;
• уникати надмірної дії ультрафіолетового випромінювання;
• раціональне застосування гормональних контрацептивів;
• своєчасне лікування захворювань сечовидільної системи.

Переваги Medical Plaza

Найякісніше лікування субмукозної міоми матки без болю та ускладнень проводиться у клініці «Medical Plaza». Наші фахівці мають великий клінічний досвід, який дозволяє проводити оперативні втручання будь-якої складності. Вони постійно підвищують рівень своєї кваліфікації, поглиблюють знання зі своєї спеціальності та беруть участь у медичних конференціях.

Медичний центр «Medical Plaza» вигідно виділяється серед багатьох інших клінік у Дніпрі:

• Точна та високоінформативна діагностика. Комплексний підхід до обстеження дозволяє ставити точні діагнози на ранніх стадіях.
• Малоінвазивні щадні технології.
• Висока точність та оперативність.
• Зважений індивідуальний підхід.
• Уважне та делікатне ставлення до кожного пацієнта.
• Потужне технічне обладнання. Нове високотехнологічне обладнання мінімізує ризики ускладнень.
• Максимально комфортна обстановка та затишні палати.
• Відсутність черг та тривалих очікувань.
• Висока якість послуг.
• Суворе дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
• Швидке відновлення та загоєння.
• Цілодобове спостереження та чуйність медперсоналу.
• Зручний прийом, демократичні ціни.

Наші лікарі проведуть ретельну діагностику, після чого безпомилково виберуть найкращу методику лікування та виконають операцію на найвищому професійному рівні. Більшість пацієнток після лікування в нашій клініці успішно вагітніють та народжують здорових дітей. Чим раніше буде виявлена пухлина, тим простіше видалити її без наслідків для організму. Запишіться на прийом вже зараз. Ми проведемо всебічну діагностику та виберемо найефективніший метод лікування!

Отже, субмукозна міома є доброякісною пухлиною, яка розвивається в підслизовому шарі матки. Вузли ростуть у напрямку порожнини матки та викликають деформацію органу. Для патології характерно стрімке прогресування, яскраво виражені симптоми та високий ступінь малігнізації. Захворювання може призводити до появи небезпечних ускладнень, які потребують екстреної медичної допомоги. Для видалення вузлів призначається операція. У поодиноких випадках може призначатися вичікувальна тактика та медикаментозна корекція. Єдиний спосіб повністю позбавитися проблеми – хірургічне втручання.