Кісти яєчників
Кіста яєчника - це доброякісна гормонозалежна пухлина, яка являє собою порожнину, наповнену рідким вмістом, і призводить до збільшення яєчника в розмірі.
Причини появи кіст яєчників
Причини, через які починають утворюватися кісти в яєчниках, досі точно невідомі. Окреме місце відводиться гормональним змінам, що відбуваються в жіночому організмі протягом менструального циклу. Каталізатором розвитку порушення може послужити комбінація одночасно кількох чинників. Ось головні з них:
- травми органів малого таза;
- ендокринні дисфункції (гіпотиреоз);
- порушення менструального циклу;
- метаболічний синдром;
- ранній початок менструацій;
- застосування допоміжних репродуктивних технологій (зокрема, процедура ЕКЗ);
- ановуляція;
- пізня менопауза;
- зайва вага (ожиріння);
- синдром полікістозних яєчників;
- шкідливі звички (куріння, алкоголь);
- порушення в роботі імунної системи;
- проведені в минулому аборти, кесарів розтин, апендектомія;
- ІПСШ;
- порушення, пов'язані з дозріванням фолікула;
- цукровий діабет другого типу;
- хронічний сальпінгоофорит;
- вікові зміни;
- використання внутрішньоматкової спіралі;
- гормональний дисбаланс;
- мізерне харчування, постійні дієти;
- сильне переохолодження організму;
- хірургічні втручання;
- генетична схильність;
- безконтрольний прийом деяких медикаментозних засобів, зокрема, для стимуляції овуляції;
- шкідливі умови праці;
- гіперплазія ендометрія;
- ендометріоз;
- тривалий стрес, постійне психоемоційне напруження;
- захворювання гіпофіза;
- запальні процеси статевої системи;
- пізні пологи, відсутність вагітностей (свідома відмова від народження дітей).
Чим небезпечна кіста яєчника
Кісти яєчників, особливо за відсутності лікування, здатні призвести до розвитку таких серйозних ускладнень, як:
- спайки;
- нагноєння кісти;
- крововилив;
- перекрут ніжки кісти;
- некротичні зміни;
- розрив кісти;
- перитоніт;
- внутрішньочеревна кровотеча;
- труднощі із зачаттям, безпліддя;
- поширення запального або інфекційного процесу;
- озлоякіснення (малігнізація розвивається у вкрай рідкісних випадках).
Такі стани, як перекрут ніжки або розрив кісти вимагають надання невідкладної медичної допомоги. Послужити причиною їхнього розвитку може надмірна фізична активність, підйом важких предметів, травми, грубі статеві контакти. Пацієнти можуть скаржитися на такі симптоми:
- гіпотонія;
- напад нудоти і блювоти;
- гіпертермія;
- різкі болі в животі;
- запаморочення;
- слабкість;
- блідість шкіри;
- втрата свідомості;
- холодний піт;
- тахікардія;
- частий пульс.
Щоб мінімізувати ймовірність появи ускладнень, слід звертатися до фахівця за появи перших тривожних симптомів. Крім того, навіть якщо будь-які скарги відсутні, не варто ігнорувати профілактичні огляди у гінеколога.
Симптоми кісти яєчника
Скарги пацієнтів можуть відрізнятися залежно від того, що є першопричиною формування кістозних утворень. На клінічну картину також впливає розмір і тип пухлини. Підступність патології полягає в тому, що вона може тривалий час узагалі себе не проявляти й не завдавати жінці жодних занепокоєнь. У цьому випадку проблему можна буде своєчасно виявити під час профілактичних оглядів.
У міру прогресування патологічного процесу з'являються болі в нижній частині живота, відчуття здавлювання і наповненості. Жінки можуть звертатися до гінеколога зі скаргами на болісні та нерегулярні менструації. Кістозні утворення спричиняють й інші занепокоєння:
- біль під час сечовипускання;
- збільшення живота в розмірах, асиметричність;
- диспареунія (больові відчуття під час статевого акту);
- здуття живота;
- виділення в середині менструального циклу;
- стрибки ваги;
- маткові кровотечі;
- поява волосся на тілі за чоловічим типом;
- зміна тембру голосу (огрубіння);
- головні болі, перепади настрою, нервозність;
- зміни артеріального тиску;
- порушення овуляції, проблеми із зачаттям;
- слабкість, апатія;
- непритомні стани;
- сильна спрага;
- нудота, блювота;
- гіпертермія;
- тахікардія (підвищена частота серцевих скорочень);
- збільшення клітора в розмірі;
- напруження м'язів живота;
- закрепи, помилкові позиви до акту дефекації.
Види кіст яєчників
Залежно від типу тканин і характеристик утворення, кісти яєчників класифікуються таким чином:
- Фолікулярні. Це найпоширеніший тип кіст яєчників. Найчастіше вони формуються на тлі гормональних збоїв, коли домінантний фолікул не здійснює овуляцію і продовжує рости. Вони зазвичай маленьких розмірів, протікають безсимптомно і можуть розсмоктуватися самостійно.
- Лютеїнові. Формуються, коли жовте тіло, яке утворюється після овуляції, не розсмоктується і продовжує продукувати прогестерон. Зазвичай не потребують ніякого лікування і протягом кількох місяців розсмоктуються. У рідкісних випадках можуть перекручуватися і розриватися. Не є загрозою для здоров'я і життя. Найчастіше утворюються на тлі незначних порушень у роботі яєчників.
- Параоваріальні. Розвиваються з тканин придатка яєчника. Часто мають вроджений характер. Можуть досягати великих розмірів, при цьому не проявляючи себе досить тривалий час. Великі кісти тиснуть на прилеглі органи, стаючи причиною прискореного сечовипускання і больових відчуттів. Це нерухомі утворення, які вкрай рідко перекручуються і ніколи не набувають злоякісності.
- Ендометріоїдні кісти. Формуються зі слизової оболонки матки. Усередині заповнені коричневою рідиною (менструальною кров'ю). З'являються на тлі ендометріозу. Часто такі кісти болючі, і під час статевих контактів викликають значні больові відчуття.
- Дермоїдні. Є наслідком порушення ембріонального розвитку. Ростуть такі кісти повільно, можуть тривалий час не виявлятися під час гінекологічних оглядів та УЗД. Найчастіше діагностуються в підлітковому віці.
- Муцинозні. Заповнені густим слизом. Можуть досягати великих розмірів. Часто не викликають симптомів. Мають схильність до переродження в рак.
- Серозні. Заповнені прозорою рідиною. Вони часто не викликають симптомів і можуть бути виявлені випадково під час ультразвукового обстеження. Якщо кіста маленька і не викликає занепокоєння, то лікування може бути не потрібне. Серозні кісти можуть виростати до гігантських розмірів і малігнізуватися.
Розміри кісти яєчників
Кістозні утворення в яєчниках можуть бути різних розмірів, починаючи від кількох міліметрів і закінчуючи досить великими утвореннями (деякі з них досягають десятків сантиметрів у діаметрі). Пухлини до п'яти сантиметрів зазвичай протікають приховано і не викликають появи клінічних симптомів. Деякі з них можуть самостійно регресувати. Зазвичай при виявленні невеликих утворень фахівці віддають перевагу спостережній тактиці.
Якщо кіста досягла в розмірах семи сантиметрів і супроводжується клінічними симптомами (больові відчуття в животі, дисменорея, відчуття здавленості), може знадобитися проведення оперативного втручання. Утворення великого діаметра можуть спричинити небезпечні для життя ускладнення, наприклад, масивні внутрішні кровотечі.
Не у всіх випадках розмір пухлини пропорційний її небезпеці. Іноді навіть дрібні утворення можуть виявитися злоякісними, а великі - носити доброякісний характер і не перероджуватися. Більше того, певні види кіст вимагають обов'язкового лікування незалежно від свого розміру. На тактику лікування впливає велика кількість чинників, серед яких вік пацієнта, клінічна картина, результати досліджень і загальний стан здоров'я.
Діагностика
У разі підозри на утворення кісти в яєчниках обстеження має бути проведене якомога швидше, оскільки патологія загрожує розвитком серйозних ускладнень, які потребують екстреної медичної допомоги (перекрут ніжки, розрив пухлини, перитоніт та ін.). Діагностика захворювання починається з вислуховування скарг пацієнтки, збору анамнестичних даних і проведення огляду в гінекологічному кріслі.
Незважаючи на наявність специфічних проявів, часом поставити діагноз не так просто. У цьому випадку багато що залежить від компетентності лікаря, який зможе грамотно провести диференціальний аналіз. За своїми клінічними проявами кістозні утворення в яєчниках можна легко сплутати з такими станами, як:
- ендометріоз;
- фіброміома матки;
- ракові пухлини яєчника;
- лейоміома;
- гострий апендицит, перфорація порожнистого органу, позаматкова вагітність - у разі розвитку ускладнень.
Для уточнення діагнозу фахівцеві може знадобитися повна інформація про пацієнтку:
- як давно з'явилися скарги;
- наскільки змінився стан здоров'я;
- спосіб життя;
- професійна діяльність (умови роботи);
- особливості харчування, фізичної активності;
- наявність шкідливих звичок;
- початок менархе;
- регулярність менструального циклу, рясність кровотеч, наявність больових відчуттів тощо;
- акушерський анамнез (кількість вагітностей і пологів);
- особливості інтимної сфери;
- кількість статевих партнерів;
- кількість абортів у минулому, кесарів розтин;
- наявність хронічних захворювань;
- сімейний анамнез (наявність кіст яєчників у близьких родичів);
- використовувані медикаментозні препарати;
- застосовуваний вид контрацепції;
- наявність у минулому ІПСШ та ін.
Для встановлення діагнозу потрібне повне обстеження організму. Воно може включати в себе таке:
- бімануальне ректовагінальне обстеження;
- визначення онкомаркерів;
- загальноклінічні аналізи крові та сечі;
- дослідження гормонального профілю;
- тест на вагітність;
- ЦДК;
- УЗД;
- доплерометрія;
- діагностична лапароскопія;
- пункційна біопсія;
- КТ, МРТ, ПЕТ-КТ.
Кісти яєчників на УЗД
«Золотим стандартом» у діагностиці кіст яєчників є УЗД. Це доступне, безболісне і високоінформативне дослідження, яке проводять щонайменше протягом двох менструальних циклів.
Різні види кістозних утворень можуть по-різному виглядати на УЗД. Виділимо деякі з них:
- функціональна (у вигляді однокамерних утворень із рівними межами, не мають внутрішніх включень);
- фолікулярна (має вигляд круглої пухлини з чіткими контурами і тонкою стінкою);
- параоваріальна (у вигляді округлого або овоїдного тонкостінного утворення з однорідним анехогенним вмістом);
- геморагічна (округле утворення, має дрібні щільні включення);
- лютеїнова (однорідне утворення круглої форми, має рівні чіткі контури);
- ендометріоїдна (утворення круглої або овальної форми, в більшості випадків розташоване позаду матки);
- цистаденома (багатокамерна пухлина з горбистими краями).
Лікування кісти яєчника
Підхід до лікування може відрізнятися залежно від провокуючих чинників, типу і розміру кісти. Залежно від ситуації можуть призначатися консервативні та оперативні методи.
Медикаментозне лікування кісти яєчника
У більшості випадків достатньо нормалізації гормонального фону для усунення проблеми. Особливо це стосується кістозних утворень, схильних до регресії. Як медикаментозну підтримку, крім гормональної терапії, можуть використовуватися:
- КОКи;
- протизапальні медикаменти;
- антибактеріальні засоби;
- ферменти;
- спазмолітики;
- анальгетичні препарати;
- НПЗП;
- Вітамінні комплекси тощо.
Операція в разі кісти яєчника
Якщо протягом кількох місяців консервативна терапія не дає результатів, призначається операція. Вона може бути проведена лапароскопічним або лапаротомічним шляхом.
Лапароскопія кісти яєчника
Лапароскопія визнана серед фахівців "золотим стандартом" у хірургічному лікуванні кіст яєчників. Процедура виключає необхідність у розрізах очеревини. Усю процедуру проводять через невеликі проколи, які не залишають після себе шрамів і рубців. Пацієнти легко переносять операцію і швидко відновлюються. Ускладнення виникають вкрай рідко.
Залежно від клінічної ситуації пацієнту може бути призначено такі види операцій:
- Цистектомія. Щадний метод, під час якого відбувається повне висічення кістозного утворення. При цьому здорові тканини не зачіпаються, а репродуктивна функція зберігається.
- Оваріектомія. Має на увазі видалення одного або обох яєчників.
- Аднексектомія. Під час операції видаляються маткові труби і яєчники. Проводиться в тих випадках, коли патологія становить серйозну загрозу для здоров'я пацієнта.
Лапаротомія кісти яєчника
Є відкритою операцією, під час якої для видалення кісти на передній черевній стінці робиться порожнинний розріз. Для проведення лапаротомії потрібні серйозні показання, наприклад, великі кісти або підозра на рак яєчників.
На відміну від лапароскопічних технік, відкриті операції мають триваліший реабілітаційний період і частіше супроводжуються ускладненнями. Однак у деяких випадках розв'язати проблему можна тільки лапаротомічним шляхом.
Коли потрібно видаляти кісту яєчника
Показаннями для оперативного лікування кісти яєчника можуть послужити:
- відсутність ефекту від лікарської терапії;
- високий ризик малігнізації;
- пухлини, виявлені під час менопаузи;
- виражені клінічні симптоми;
- стрімке зростання пухлини;
- муцинозні або дермоїдні кісти;
- кісти більше десяти сантиметрів;
- нагноєння, запалення, крововилив;
- перекрут ніжки або розрив кісти.
Профілактика кіст яєчників
З метою профілактики появи кіст яєчників рекомендується наступне:
- регулярні огляди у гінеколога;
- проведення УЗД на регулярній основі з метою профілактики;
- своєчасне лікування запальних захворювань сечостатевих органів;
- адекватна контрацепція (дає змогу унеможливити аборти);
- контроль ваги;
- правильне харчування;
- контроль гормонального статусу;
- регулярна фізична активність;
- здоровий спосіб життя (відсутність шкідливих звичок);
- звернення до фахівця в разі появи тривожних симптомів.
Усі вищезазначені рекомендації не є гарантією повного захисту від розвитку кіст яєчників, проте вони можуть допомогти знизити ризики та забезпечити своєчасне виявлення проблеми. Рекомендації та стратегія профілактики підбирається лікарем в індивідуальному порядку, ґрунтуючись на стані здоров'я пацієнтки та наявних факторах ризику.
Для якісної діагностики та лікування кіст яєчників звертаєтеся в клініку «Medical Plaza». У нас працюють найкращі фахівці міста. Це справжні професіонали своєї справи, які допомагають зберегти жіноче здоров'я навіть у найважчих випадках. Наша клініка оснащена лапароскопами останнього покоління. Хірурги володіють сучасними техніками малоінвазивних хірургічних втручань. У нас є власна лабораторія. Усі аналізи можна здати в одному місці. Нас рекомендують своїм друзям і близьким, а значить - довіряють. У клініці «Medical Plaza» затишно, комфортно і безпечно. Ми гарантуємо надання послуг на найвищому рівні. Переконайтеся в цьому самі, записавшись на прийом до одного з наших фахівців уже зараз. Що раніше ви почнете лікування, то більше шансів на успішне і якнайшвидше одужання!