Ендометріоз

Ендометріоз – це поширене доброякісне захворювання жіночої репродуктивної системи. Патологічний процес носить хронічний рецидивуючий характер і супроводжується розростанням клітин ендометрію (внутрішній шар, що вистилає матку, виходить за межі органу).

Що собою представляє?

Це загадкова та вкрай виснажлива хвороба. Загадкова вона тому, що на сьогодні серед фахівців немає єдиної думки про те, чому клітини ендометрію з'являються в недозволеному місці. Ендометріоз негативно впливає на якість життя, викликаючи сильні болі. Суть проблеми полягає в тому, що матковий ендометрій з'являється там, де в нормі він не повинен бути присутнім. Виявляючись поза органу, клітини ендометрію трансформуються в патологічну тканину. У результаті вони починають циклічно функціонувати на кшталт нормальної слизової оболонки матки.

У всьому світі від ендометріозу страждає близько десяти відсотків жінок фертильного віку. Останнім часом спостерігається тенденція до омолодження захворювання. Воно може бути навіть у підлітків. Ендометріоз ще називають «багатомасковим» захворюванням, це означає, що він не супроводжується появою специфічних ознак, за якими його можна легко визначити, у кожного вони свої. Ось чому поява болю під час менструацій має стати приводом для ретельного обстеження. Захворювання має схильність до прогресування, тому відсутність своєчасного лікування неминуче призведе до розвитку ускладнень, які часом становлять серйозну загрозу для життя.

Ендометріоз – це рак?

Ні, це не рак! Це доброякісне розростання внутрішньої оболонки матки, тому ототожнювати його з раком некоректно. Все ж ендометріоїдні вогнища мають тенденцію до переродження в злоякісні процеси. Відбувається це лише у 1-10% всіх випадків. Однак не варто втрачати пильності. Регулярні профілактичні огляди у гінеколога та позапланові візити у разі виникнення скарг допоможуть своєчасно розпізнати загрозливий стан.

Клінічні симптоми

Клінічні прояви ендометріозу є настільки неспецифічними, що може пройти не один рік, перш ніж фахівці зможуть поставити точний діагноз. У кожному окремому випадку клінічна картина може відрізнятись.

Найчастіше захворювання супроводжується появою наступних симптомів:

• біль у тазовій ділянці;
• альгоменорея;
• болючі статеві акти;
• виділення темного кольору;
• внутрішні кровотечі;
• підвищена стомлюваність, зниження працездатності;
• тривожність, депресивні стани;
• озноб, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр.

Ендометріоз буває генітальним та екстрагенітальним. Хвороба може виявлятися не тільки у внутрішніх статевих органах, а й далеко поза межами, зокрема, нирках, легенях, мозку. У зв'язку з цим до клінічної картини можуть приєднуватися й інші скарги, наприклад, нудота, жовтяничність шкіри, метеоризм, болі при сечовипусканні, кров у сечі та калових масах, кровохаркання та ін.

Біль при ендометріозі має хронічний характер. Вона може зберігатися протягом усього періоду захворювання, у тому числі після проведеної терапії, коли патологічні вогнища вже не видно.

Фактори ризику

Ендометріоз – це поліетиологічне захворювання. Це означає, що до його розвитку може призвести велика кількість різноманітних факторів, серед яких:

• генні мутації;
• гормональні порушення;
• імунні збої;
• аборти у минулому;
• відкладення вагітності;
• зайва вага та, навпаки, низький індекс маси тіла;
• використання внутрішньоматкової спіралі з метою контрацепції;
• ранній початок менструації;
• захворювання печінки;
• шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем, кава);
• запальні процеси у репродуктивній системі;
• інфекційні захворювання сечовидільної системи;
• некоректно підібрані контрацептиви;
• перенесені операції на матці;
• погана екологія.

Досі причини ендометріозу залишаються предметом спекотних суперечок серед учених. За однією з версій, розросша тканина спочатку інша, але схожа за своїми морфологічними і функціональними ознаками, що і викликає активізацію патологічного процесу. На думку інших фахівців, зміни в ендометрії з'являються лише після того, як він потрапляє «не туди».

Також існує гіпотеза, що проблема пов'язана з ретроградним (зворотним) закиданням крові в очеревину під час менструації. Є й психосоматична гіпотеза, за якою захворювання розвивається в жінок, несвідомо заперечують свою статеву приналежність чи незадоволених нею.

Особливості діагностики

Складність у постановці діагнозу пов'язана з тим, що через різноманітність клінічних симптомів, які схожі з багатьма іншими захворюваннями, складно запідозрити, що це ендометріоз. Все ж таки грамотне проведення опитування та огляду дозволяє запідозрити наявність недуги.

Для уточнення діагнозу може знадобитися цілий комплекс діагностичних заходів:

• гінекологічний огляд (особливо інформативний напередодні менструації);
• трансвагінальне УЗД;
• цитологія;
• кольпоскопія;
• гістероскопія;
• гістеросальпінгоскопія;
• ректосигмоскопія;
• колоноскопія;
• КТ, МРТ;
• лапароскопія;
• біопсія;
• аналіз крові на гормони та онкомаркери.

Чим небезпечний?

Ендометріоз завдає серйозної шкоди репродуктивному здоров'ю жінки. Головним ускладненням є труднощі із зачаттям, які згодом переростають у безпліддя. Відбувається це через те, що патологічні тканини маскуються під нормальний ендометрій у матці, циклічно розростаються та оновлюються, а потім проростають у сусідні органи, викликаючи порушення у їх працездатності. З настанням менструального циклу з'являються нові осередки. Великі розростання здавлюють нервові стовбури та закінчення, викликаючи різноманітні порушення психоневрологічного характеру.

Ендометріоз небезпечний та іншими ускладненнями, що призводять до зниження якості життя:

• ендометріоїдні кісти яєчників;
• крововиливи та рубцеві зміни;
• передчасне старіння яєчників;
• звуження шийки матки;
• ураження ЦНС;
• хронічний тазовий біль;
• анемія;
• спайковий процес;
• перфорація уражених органів;
• перитоніт;
• мимовільний викидень;
• позаматкова вагітність;
• малігнізація (злоякісність) ендометріоїдних вогнищ.

Тазові болі при ендометріозі

Больовий синдром при ендометріозі досягає свого апогею під час менструації та слабшає після її закінчення. Часто він має розлитий, дифузний характер. Пацієнткам буває складно вказати чітку локалізацію больових відчуттів. Вони можуть поширюватися по всьому животу та віддавати у поперек та таз.

Механізм виникнення болю пов'язаний з кількома причинами:

• спазм кровоносних судин;
• запальний процес;
• гормональний дисбаланс;
• формування кіст.

Вагітність при ендометріозі

Незважаючи на високі ризики безплідності, завагітніти при ендометріозі жінка все ж таки може. Багато залежить від ступеня тяжкості патологічного процесу. Однак, згідно зі статистикою, більше 50% жінок з ендометріозом не можуть зачати дитину. Це може бути пов'язано з відсутністю овуляції, передчасним виснаженням яєчників, неможливістю запліднення яйцеклітини та прикріплення ембріона до матки, непрохідністю маткових труб, спайковим процесом, ендокринними порушеннями та ін.

Якщо ж сталося диво і жінка завагітніла, що часто буває на ранніх стадіях ендометріозу, весь період вагітності вона перебуватиме під суворим наглядом фахівця. Перший триместр вважається найнебезпечнішим через високий ризик викидня.

При правильному підході до лікування та дотримання лікарських рекомендацій захворювання не позначатиметься на розвитку плода. Діагноз «ендометріоз» не є показанням до переривання вагітності. Більш того, штучний аборт може спричинити ще більше розростання та утворення кіст і навіть злоякісних пухлин. Цікаво, що період вагітності та лактації можуть стати «природною» терапією.

Зміна гормонального фону може призвести до пригнічення та подавлення активності ендометріоїдних вогнищ, а також призупинити подальше прогресування патології. Регресу сприяє і те, що цілих дев'ять місяців відсутня овуляція та менструація.

Ендометріоз може спричинити й інші ускладнення у вигляді:

• слабкість пологової діяльності;
• кровотеч під час пологів;
• гіпоксії плода;
• відшарування та неправильного прикріплення плаценти;
• передчасних пологів;
• недоношеності;
• завмирання вагітності.

ЕКЗ при ендометріозі

Завагітніти за допомогою ЕКЗ при діагнозі «ендометріоз» можна. Однак для цього маткові труби мають бути прохідними, а сперма чоловіка – фертильна. ЕКЗ проводиться у тих випадках, коли природне зачаття не настає протягом одного року статевого життя без контрацепції.

Загалом протокол ЕКЗ при ендометріозі не відрізняється від стандартного. Різниця полягає у ретельному підготовчому етапі. Вступати до протоколу можна лише після того, як вдасться перевести ендометріоз у стан тимчасової ремісії. Для цього може знадобитися тривала гормональна терапія. У разі виявлення кіст, вузлів, поліпів та спайок може бути призначена малоінвазивна хірургічна операція. Усі подальші етапи протоколу немає істотних відмінностей.

На етапі підготовки важливо відстежувати динаміку аваріального резерву. Якщо безпліддя спричинене виключно ендометріозом, ЕКЗ може проводитись і без попередньої підготовки. У тяжких випадках використовуються довгі протоколи. Це допомагає знизити активність ендометріоїдних вогнищ та підвищити шанси на успішну вагітність.

Тактика лікування

Цілком вилікувати ендометріоз практично неможливо. При цьому лікарі можуть досягти стійкої ремісії та уникнути серйозних ускладнень. Однак доведеться набратися терпіння, оскільки лікування ендометріозу триватиме тривалий час. Чим раніше буде виявлено патологію, тим більше шансів на повне звільнення від недуги.

Лікування спрямоване на досягнення наступних цілей:

• видалення патологічного вогнища;
• призупинення прогресування захворювання;
• усунення больового синдрому;
• профілактика рецидивів;
• нормалізація фертильності.

Оптимальний підхід до лікування полягає в комбінації гормональної терапії та хірургічних малоінвазивних технік. Вибір конкретного методу багато в чому залежить від характеру перебігу патології, віку пацієнтки, тривалості захворювання та наявності супутніх захворювань.

Консервативні методи

Медикаментозне лікування ефективне лише при невеликих вогнищах ендометріозу, коли захворювання було виявлено на ранніх стадіях. У ряді випадків поєднують одночасно два види лікування – спочатку проводять консервативну терапію, а потім операцію. Все залежить від індивідуальних особливостей пацієнтки.

Медикаментозна терапія використовується у двох напрямках: симптоматичне лікування та гормональна корекція. Негормональна терапія спрямована на усунення больового синдрому, боротьбу із запальною реакцією та супутніми патологіями, а також передбачає використання фізіотерапевтичних та загальнозміцнюючих методів.

Гормональна терапія базується на гіпотезі про те, що саме гормональні сплески провокують зростання та відторгнення клітин ендометрію. Відсутність овуляції та менструації допомагає призупинити розвиток патологічних вогнищ. Також призначають ліки для зменшення болю та інших симптомів хвороби.

Малоінвазивні хірургічні техніки

Сучасні досягнення медицини дозволяють проводити органозберігаючі операції, при яких не потрібно проводити резекцію матки. Хірургічне втручання переслідує два основні завдання – видалення патологічних вогнищ та відновлення функціональної активності репродуктивної системи. Операція обов'язково призначається при хронічному, тяжкому перебігу захворювання, кістах яєчників, а також відсутності результатів від медикаментозної корекції. Вибір методу лікування залежить від розмірів ендометріозних ділянок, їхньої поширеності та місця локалізації. Великою популярністю користуються малоінвазивні хірургічні техніки:

• Гістероскопія. Вважається найбезпечнішим методом. Має на увазі введення в порожнину матки спеціального інструментарію. Використовується для видалення невеликих утворень.
• Електрокоагуляція. Ендометріоїдні вузли припікаються струмом високої частоти, що одночасно припікає травмовані судини. Використовується при поверхневих ураженнях невеликого розміру.
• Лазерна вапоризація. Є випарюванням патологічних вогнищ концентрованим лазерним променем.
• Кріодеструкція. На вузли впливають низькі температури. Процедура виконується рідким азотом.
• Лапароскопія. Це найменш травматичний спосіб, при якому доступ до органу, що оперується, забезпечується через невеликі проколи в черевній порожнині.

Класичні порожнинні операції на сьогоднішній день застосовуються вкрай рідко. Розсічення черевної стінки може знадобитися для видалення множинних вогнищ і в ускладнених випадках.

КОК при ендометріозі

Гормональні контрацептиви призначаються у лікувально-профілактичних цілях. Пов'язано це з тим, що КОКи регулюють репродуктивну функцію, а також пригнічують циклічну дію коливань гормонального фону, через що ендометріоїдні осередки втрачають активність.

Препарати з гестагенним компонентом безпосередньо впливають на  протікання захворювання. Крім того, гормональні контрацептиви сприяють зниженню одного з головних симптомів захворювання – болючі відчуття під час менструації. Курс лікування становить щонайменше шість місяців.

Харчування при ендометріозі

За допомогою дієти вилікувати ендометріоз неможливо, проте правильне харчування допомагає зменшити прояви недуги, у тому числі сильний біль, за рахунок усунення запалення, нормалізації гормонального фону та поліпшення роботи кишечника.

В рамках протизапальної дієти свій раціон потрібно збагатити овочами та фруктами, жирною морською рибою, горіхами, авокадо, бобовими. Також важливо мінімізувати всі протизапальні продукти, це:

• свинина;
• смажені продукти;
• консерви;
• картопля;
• баклажани.

Для нормалізації процесів травлення важливо стежити за кількістю клітковини, що вживається. Лідерами за її змістом вважаються бобові, насіння льону, оливки, авокадо, артишок, буряк, гарбуз, спаржа, броколі. Збільшувати кількість клітковини в раціоні слід поступово, оскільки це може спричинити здуття. Також не варто забувати про ферментовані продукти: кефір, йогурт і квашену капусту.

З метою зниження метаболічної активності естрогенів щодня в раціоні повинні бути присутніми хрестоцвіті овочі: броколі, брюссельська та цвітна капуста. Жінкам із рясними менструаціями важливо додавати продукти, багаті на залізо:

• броколі;
• шпинат;
• яйця;
• субпродукти;
• квасоля;
• гарбузове насіння;
• червоне м'ясо;
• сир тофу;
• коричневий рис.

При болючих менструаціях допомагає магній. Це природний міорелаксант, який розслабляє гладку мускулатуру м'язів. У великих кількостях він міститься в темному шоколаді, горіхах та насінні, бобових, листовій зелені.

Для регуляції циклу також важливий цинк. Мінерал бере активну участь у процесі овуляції. Він міститься в гарбузовому насінні, червоному м'ясі, індичці, курці, молюсках.

Є і продукти-шкідники, які негативно відбиваються протягом ендометріозу і можуть навіть посилити його прояви. До них відносяться:

• фаст-фуд;
• кондитерські вироби;
• соя;
• алкоголь;
• жирне м'ясо;
• солодкі газовані напої.

Чи можна запобігти?

З метою профілактики ендометріозу рекомендується:

• регулярне відвідування гінеколога;
• ретельне обстеження пацієнток із альгоменореєю;
• лікарський контроль за пацієнтками після викиднів та оперативних втручань;
• своєчасне лікування запальних захворювань статевої системи;
• нормалізація гормонального тла;
• виключити статеві контакти та інтенсивні фізичні навантаження під час менструації.

Також профілактичні заходи включають дотримання здорового способу життя. Сюди можна віднести повноцінний сон, прогулянки на свіжому повітрі, дотримання питного балансу, загартовування, відмову від шкідливих звичок, правильне та збалансоване харчування.

Де лікують ендометріоз у Дніпрі?

За допомогою кваліфікованого лікаря-гінеколога у Дніпрі звертайтесь до клініки «Medical Plaza». Наші фахівці мають практичні навички в діагностиці та успішному лікуванні ендометріозу. Усі терапевтичні заходи проводяться з використанням інноваційних методик та технологій. Фахівці нашого центру володіють сучасними малоінвазивними лапароскопічними техніками, що забезпечують відсутність болю, безпеку та швидке відновлення. Звертаючись до нас, ви можете розраховувати на високий професіоналізм наданих послуг, уважне та дбайливе ставлення, індивідуальний підхід та підвищений комфорт.

Отже, ендометріоз – це патологічний стан, що викликається розростанням клітин ендометрію поза маткою. Це доброякісний процес, проте він викликає зниження якості життя, хронічний біль, спайкові процеси, порушення менструації. Ендометріоз загрожує безпліддям, а також може перейти в онкологію. Існує багато гіпотез щодо етіології захворювання. Лікарі висувають гормональні, імунні, спадкові гіпотези. Це не заразне захворювання, воно не передається від однієї людини іншій. Симптоми недуги схожі з багатьма іншими захворюваннями, що ускладнює постановку діагнозу. Найоптимальнішим підходом до лікування є поєднання медикаментозної терапії та малоінвазивних хірургічних процедур.