Дермоїдна кіста яєчника (тератома)
Дермоїдна кіста яєчника (dermoid ovarian cyst, тератома або зріла тератома) – «спляча» доброякісна пухлина, пов'язана з порушенням ембріональної закладки. За статистикою, серед усіх діагностованих кістозних утворень, дермоїдна кіста зустрічається приблизно в 18-22% випадків. Є округлим новоутворенням з досить товстими і гладкими стінками (зовнішня капсула). Усередині пухлини може бути волосся, хрящі, залишки м'язової, кісткової чи ембріональної тканини.
Найчастіше дермоїдна кіста проявляється у репродуктивному віці (від 16 до 50 років), рідше в період фізичної інволюції функцій статевої системи (клімакс), дуже рідко – у ранньому дитинстві. Може досягати значних розмірів – до 8-15 см і більше, але зазвичай ріст пухлини сповільнюється на рівні 5-8 см у діаметрі. Дермоїдна кіста здатна перероджуватися в злоякісну пухлину та метастазувати, але ймовірність малігнізації вкрай низька – близько 2-3%. Єдиний ефективний метод лікування дермоїдної кісти – її видалення, у нашому Центрі перевагу надають лапароскопії (кістектомія або аднексектомія).
Етіологія дермоїдних кіст
Вивчення етіології будь-якого захворювання – у тому числі дермоїдної кісти – дозволяє виявити першопричини розвитку тієї чи іншої патології, знайти слабкі місця та розробити ефективний метод лікування. Але якщо говорити про тератом, то етіологія цих новоутворень до кінця не вивчена. Згідно з сучасними уявленнями, потенційні дермоїдні кісти утворюються ще на стадії пренатального розвитку плода з первинних статевих клітин (гоноцитів) внаслідок порушення ембріогенезу.
Згідно з однією з популярних гіпотез, причина формування первинної тератоми – вкрай недорозвинений сіамський близнюк, який з'явився внаслідок аномальної індукції стовбурової клітини на певній стадії ембріогенезу. Основою побудови цієї гіпотези став клінічний феномен, званий «Fetus in Fetu», що у перекладі означає – «ембріон в ембріоні». Є й інші гіпотези, але вони не такі популярні.
Якщо під час внутрішньоутробного розвитку через порушення ембріогенезу формується кілька потенційних дермоїдних кіст, то дівчинка народжується вже з ними. Тривалий час кісти перебувають у «сплячому» режимі і за розміром не перевищують 1-2 мм у діаметрі. При настанні статевої зрілості, або в пізнішому віці, одна з кіст може активуватися і почати рости, перетворюючись на зрілу дермоїдну кісту.
Основні та другорядні причини прояву дермоїдних кіст
Основна причина прояву дермоїдної кісти – гормони. Якщо бути точніше, то різкий сплеск вироблення гормонів та подальший дисбаланс гормональної системи. У підлітків це називається «гормональний бунт», у дівчат репродуктивного віку зміни можуть бути пов'язані з вагітністю, а у старших жінок (48-52 роки) – клімаксом, при якому вироблення гормонів хоч і згасає, але водночас спостерігаються значні гормональні дисбаланси. Якщо у жінки спочатку (пренатально) закладені потенційні дермоїдні кісти, то вони виявляються у моменти гіперактивізації статевих гормонів.
Однак тригером зростання дермоїдної кісти можуть стати й інші причини, наприклад:
- Тривалий та неправильний прийом оральних контрацептивів. Особливо погано, коли дівчина починає приймати протизаплідні не за призначенням лікаря, а за порадою подружки. Це найгірший сценарій.
- Тяжка та затяжна депресія, що супроводжується періодичними нервовими зривами та постійними переживаннями. Як відомо, ніщо так сильно не впливає на гормональне тло, як емоції, причому неважливо, з яким знаком – позитивним чи негативним. Підвищена емоційність впливає на роботу ендокринної системи, пригнічуючи вироблення одних гормонів та стимулюючи виробництво інших, що призводить до дисбалансу.
- Неправильний спосіб життя. Куріння, алкоголь, неправильне харчування, недостатня рухова активність - все це також впливає на вироблення гормонів та їх баланс в організмі.
Повторимо, що етіологія дермоїдної кісти до кінця не вивчена, і швидше за все нових досліджень найближчим часом не буде. Причини низького дослідницького інтересу прості – невисока поширеність патології, низький рівень небезпеки, відносна простота лікування за допомогою лапароскопії.
Симптоми та діагностика
Зазвичай дермоїдна кіста яєчника росте довго, іноді протягом кількох років. Поки розмір доброякісної пухлини знаходиться в межах 5 см, жодних особливих відчуттів та дискомфорту жінка не відчуває. При подальшому зростанні новоутворення починають виявлятися перші симптоми:
- болі різної інтенсивності, що тягнуть, локалізуються в нижній частині живота зліва або праворуч в залежності від розташування самої кісти;
- періодичне почуття тяжкості у животі, особливо при фізичних навантаженнях;
- таке збільшення живота;
- проблеми з сечовипусканням (біль, неможливість повного випорожнення сечового міхура);
- запор або діарея, якщо кіста почала тиснути на кишечник.
У медичній практиці відомо кілька випадків, коли дермоїдна кіста збільшувалася до великих розмірів. Один із останніх – кіста розміром 15x15x25 см у 40-річної жінки. Симптоми слабо виражені, особливих скарг немає, патологію виявили на плановому УЗД, після чого успішно видалили, зберігши можливість завагітніти природним шляхом.
Як діагностують дермоїдну кісту? Основа – двомірне сірошкальне трансабдомінальне та/або трансвагінальне ультразвукове дослідження, що дозволяє оцінити розмір пухлини та особливості її локалізації. Якщо результатів УЗД недостатньо, використовують:
- Магнітно-резонансну томографію (МРТ).
- Комп'ютерну томографію (КТ).
- Діагностичну лапароскопію.
- Пункцію заднього вагінального склепіння, якщо розвинулися ускладнення.
Якщо є підозри на високу ймовірність переродження кісти, додатково проводять біохімічний аналіз крові на онкомаркери HE4 та CA-125.
Методи лікування дермоїдної кісти
Лікують дермоїдну кісту лише хірургічно, використовуючи переважно малотравматичний метод оперативного втручання – лапароскопію. При цьому видалення може бути:
- частковим – тільки кіста (кістектомія);
- повним, коли пухлину вирізають разом із яєчником та матковою трубою (аднексектомія).
Вибір на користь одного з варіантів робиться з урахуванням розміру, локалізації кісти та ступеня деформації сусідніх тканин та органів.
Лапароскопія – відносно проста та дуже ефективна операція. Усі маніпуляції з кістою та яєчником хірург проводить через три невеликі проколи. Через один прокол вводиться спеціальна камера для відеоконтролю оперативного втручання, що використовуються для введення лапароскопічних маніпуляторів. Операція триває близько 30-60 хвилин. Переваги методу: мінімальна крововтрата, відсутність болю (спінальний або загальний наркоз), швидка реабілітація. У більшості випадків у пацієнтки після операції зберігається дітородна функція та можливість природної вагітності, навіть якщо був видалений один із яєчників.
Дермоїдна кіста легко виявити і ще простіше видалити. Головне – знайти дійсно досвідченого гінеколога-хірурга, який зможе правильно інтерпретувати результати аналізів та діагностичних досліджень, поставити точний діагноз та успішно провести операцію. Якщо ви шукаєте дійсно хорошого лікаря, звертайтесь до багатопрофільного медичного центру Medical Plaza у Дніпрі. Досвідчені онкогінекологи та хірурги, передове діагностичне обладнання, сучасні операційні зі спеціальним антибактеріальним покриттям на стінах та автономною системою вентиляції.
Ви можете прямо зараз записатися на прийом до гінеколога і пройти перше обстеження у зручний для вас день. Форма запису знаходиться нижче. Ви також можете використовувати номер телефону клініки Medical Plaza (вказаний на сайті) або чат.
- Лікар акушер-гінеколог
- Онкогінеколог
- Хірург
