Медичний центр - Medical Plaza
Якісна і доступна медична допомога
Оснащення високотехнологічним обладнанням
Високий рівень сервісу
Висококваліфіковані фахівці

Астенозооспермія - це патологічний стан, що характеризується зниженою рухливістю сперматозоїдів (в одному еякуляті прогресивно рухливих статевих клітин <40%). Астенозооспермія не є окремим та незалежним захворюванням, зазвичай її розглядають як наслідок генетичних мутацій, різних патологій та інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Вважається однією з частих форм чоловічого безпліддя. Згідно зі статистикою ВООЗ, близько 19% всіх діагностованих випадків чоловічого безпліддя припадає саме на астенозооспермію.

Найчастіше ця патологія успішно лікується за допомогою консервативної терапії, рідше – методами оперативної урології (переважно при діагнозі – варикоцеле). Навіть у найважчих випадках, коли, наприклад, діагностується повна астенозооспермія (100% статевих клітин в еякуляті нерухомі), чоловік може стати батьком. У таких випадках використовують програми екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з ІКСІ (інтрацитоплазмічна ін'єкція – штучне введення сперматозоїда в яйцеклітину). Якщо у вас є проблеми з природним зачаттям, пройдіть обстеження у клініці репродуктології Medical Plaza.

Наскільки важлива рухливість сперматозоїдів?

Сперматозоїди після еякуляції повинні подолати досить велику відстань, пройти цервікальний канал, порожнину матки та через фалопієві труби підійти до яйцеклітини, що вивільнилася з фолікула. Слабка рухливість сперматозоїдів знижує шанси успішного проходження цього шляху. Статеві клітини з низьким руховим потенціалом просто гинуть, не діставшись мети.

Крім того шлях до яйцеклітини ускладнений через зустрічний рух маткових та вагінальних виділень. Тільки найсильніші і рухливі статеві клітини здатні дістатися яйцеклітини і запліднити її. І якщо в еякуляті критично низький відсоток рухливих сперматозоїдів, природна вагітність ускладнена чи зовсім неможлива. У таких випадках діагностують чоловіче безпліддя з приводу астенозооспермії.

Етіологія патології

Незважаючи на те, що астенозооспермія відома досить давно, молекулярний механізм цього порушення остаточно не вивчений. Є кілька версій розвитку патології, і всі вони пов'язані з дією активних форм кисню (АФК), спадковими мутаціями генів або збоями в роботі ендокринної системи. У книзі «Oxidants, Antioxidants and Impact of Oxidative in Male Reproduction» (Оксиданти, антиоксиданти та вплив окисного статусу на репродуктивну функцію чоловіків) за авторством групи вчених-біологів (Ralf Henkel, Luna Samanta, Ashok Agarwal), випущеної 2019 року, значна увага приділяється виробленню АФК, як однієї з причин розвитку астенозооспермії.

Згідно з результатами досліджень, низька рухливість сперматозоїдів зумовлена впливом АФК на високу концентрацію малонового діальдегіду (МДА) у спермі, який, у свою чергу, є кінцевим продуктом перекисного окислення ліпідів. Також виявлено, що рухливість сперматозоїдів прямо регулюється циклічною АМФ-регульованою протеїнкіназою-A.

Не менш цікаве дослідження про взаємозв'язок фрагментації ДНК сперматозоїдів з рівнем їхньої рухливості опублікували у 2014 році. Вчені експериментальним шляхом довели, що фрагментація ланцюжків ДНК чоловічих клітин спостерігається у 31% чоловіків із діагнозом астенозооспермія. Фрагментація може бути навмисною (наприклад, вплив радіації) або природною (спонтанною), обумовленою окислювальним стресом, що відсилає нас до пізніших досліджень про вплив АФК.

Результати досліджень складні для розуміння, і для звичайного чоловіка з діагнозів «астенозооспермія» вони не такі важливі. Головне, щоб лікар зміг знайти причину порушення, поставити точний діагноз і розробити ефективну стратегію лікування. Адже кінцева мета відвідування лікаря у таких випадках – вагітність.

Класифікація астенозооспермії

Відповідно до класифікації, затвердженої Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), сперматозоїди за рухливістю поділяють на 4 групи:

  1. Активнорухливі (прогресивнорухливі) клітини з прямолінійним рухом (група A) – рух прямою або великою колом.
  2. Слаборухливі статеві клітини з характеристиками прямолінійного руху (група В).
  3. Слаборухливі (непрогресивнорухливі) сперматозоїди з непрямолінійним характером руху (група C) - "безцільний" рух на одному місці.
  4. Статеві клітини нерухомі (група D) – абсолютно неактивні сперматозоїди – у таких випадках діагностується 100% астенозооспермія.

Саме порушення рухливості сперматозоїдів умовно поділяють на стадії відсоткового співвідношення статевих клітин різних груп. Класифікація:

I стадія астенозооспермії - рухливих клітин групи A в одному еякуляті не більше 40%.

ІІ стадія – відсоток статевих клітин груп A та B – від 30% до 40%.

ІІІ стадія – активних сперматозоїдів менше 30%.

IV стадія – рухливих статевих клітин щодо одного еякуляті незначна кількість чи всі сперматозоїди нерухомі (чи слаборухливі).

Поділ на стадії вельми умовний і менш важливий для пацієнта. Найважливіше – визначити першопричину – якийсь біологічний каталізатор, що провокує порушення рухливості сперматозоїдів.

Причини астенозооспермії

Ми вже частково згадали про вплив АФК на рухливість статевих клітин. Але це не єдина причина розвитку патології. Погана рухливість сперматозоїдів може бути наслідком таких захворювань та порушень, як:

  • варикоцеле – варикозне розширення вен сім'явивідного канатика;
  • різні порушення ендокринної системи;
  • фрагментація ДНК сперматозоїдів – штучний чи природний (спонтанний) розрив ланцюгів ДНК статевих клітин чоловіка;
  • хронічний дефіцит докозагексаєнової кислоти (ДГК), що провокує морфологічні аномалії сперматозоїдів багато в чому за рахунок стоншення ліпідної мембрани статевих клітин;
  • генетичні мутації та хромосомні патології – вроджені аномалії чи анатомічні особливості;
  • деякі аутоімунні захворювання, що підвищують секрецію антиспермальних антитіл;
  • локальні запальні процеси, що провокують розвиток тимчасової чи постійної (при глибоких ушкодженнях) астенозооспермії;
  • інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) – деякі статеві захворювання можуть порушувати молекулярний синтез сперматозоїдів;
  • слабкі сперматозоїди через вплив радіації (променева та/або хіміотерапія) – ад'ювантна терапія практично завжди призводить до проблем репродуктивного характеру, тому перед лікуванням рекомендується заморозити статеві клітини (кріоконсервація) для їх подальшого використання у протоколах ЕКЗ;
  • токсичний вплив (шкідливе виробництво, куріння, алкоголь, наркотики);
  • прийом деяких видів лікарських засобів;
  • надмірне ожиріння;
  • стреси, висока нервова напруга, тяжкі форми депресії;
  • тривале утримання від статевих контактів (у тому числі від мастурбації).

Малоактивні сперматозоїди – це завжди проблема. І одна з найважливіших складових успішного лікування патологічного порушення – виявлення точної причини розвитку астенозооспермії. Точний діагноз дозволяє сформувати адекватний курс лікування із високим потенціалом ефективності.

Методи діагностики патології

Діагностику астенозооспермії можна умовно поділити на:

  1. Загальне визначення процента активнорухливих сперматозоїдів.
  2. Цільову - для пошуку причин розвитку патології.

Загальна діагностика – спермограма. Це найбільш інформативний метод дослідження еякуляту на наявність тих чи інших відхилень у статевих клітинах. Вивчається як рухливість сперматозоїдів, так і кислотність (pH) сперми, обсяг, колір, морфологія самих клітин та їх життєздатність. За допомогою спермограми визначається кількість активних та неактивних сперматозоїдів, на основі чого ставиться діагноз відповідно до класифікації порушення.

Щодо пошуку причин астенозооспермії, то діагностичні підходи можуть бути різними залежно від проміжного діагнозу. Які методи діагностики використовують:

  • ультразвукове дослідження яєчок (УЗГД) – дозволяє виявити локальні структурні зміни у тканинах;
  • рентген статевого члена та мошонки;
  • тест ДНК (генетичний аналіз) – дає уявлення про наявність структурних ушкоджень у генах;
  • аналізи Comet (рідше) та TUNEL (частіше, інформативніше) для оцінки обсягу фрагментації ДНК;
  • біопсія – забір зразка тканин для гістологічного та біохімічного дослідження;
  • аналізи на тестостерон та ФСГ (фолікулостимулюючий гормон);
  • біохімічний аналіз крові.

У разі ознак наявності спадкових патологій у гіпоталамо-гіпофізарній системі регуляції гормонів може бути призначена магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку. Ціль всіх діагностичних заходів - виявити причину, у зв'язку з чим сперматозоїди малорухливі (відсоткове співвідношення в еякуляті).

Методи лікування астенозооспермії

Азооспермія лікується чи ні? Так, але вибір на користь того чи іншого методу лікування зумовлений причиною розвитку порушення. Ідеться про те, що лікарі не лікують саму астенозооспермію, всі види терапії спрямовані на усунення першопричини. Методи лікування:

  1. При тяжких гормональних дисбалансах використовують відповідну гормональну терапію для корекції функцій залоз внутрішньої секреції. Курс лікування складається на основі результатів спермограми та оцінки рівня гормонів. При правильному підході можна збільшити рухливість сперматозоїдів (хоча тимчасово), щоб отримати природну вагітність.
  2. Запалення, інфекції та їх наслідки. Медикаментозна терапія в цьому випадку спрямована на зниження впливу запальних та інфекційних процесів на сперматогенез. Використовують протизапальні та антибактеріальні препарати, курси антибіотиків, щоб вплинути на малорухливі сперматозоїди. Лікування може доповнюватися вітамінними комплексами, мікро- та макроелементами. Кожен випадок розглядається індивідуально.
  3. Для лікування аутоімунних захворювань, що провокують підвищену вироблення антиспермальних антитіл, застосовують відповідну терапію залежно від діагнозу.
  4. Генетичні патології або деструктивний вплив радіації слабо піддаються лікуванню, тому у ряді випадків використовують програми екстракорпорального запліднення разом із ІКСІ.
  5. Хірургічне втручання виправдане лише у випадках, коли астенозооспермія розвинулася на тлі структурних порушень роботи статевих залоз. Наприклад, варикоцеле лікується за допомогою операції.

Часто лікування астенозооспермії спрямоване на корекцію життя пацієнта. Відмова від шкідливих звичок та регулярні заняття спортом дають відчутний позитивний ефект. Усі дуже індивідуально. Щоб зрозуміти, яке саме лікування вам підходить, запишіться на прийом андролога в Medical Plaza. Звичайне обстеження допоможе виявити причину, що стане основою формування ефективної стратегії лікування.

Астенозооспермія та вагітність

«Як завагітніти, якщо у чоловіка малорухливі сперматозоїди?» – подібні питання все частіше трапляються на тематичних медичних форумах. Чи можлива вагітність при астенозооспермії? І так і ні. Все залежить від ступеня тяжкості порушення рухливості статевих клітин. Якщо відсоток активнорухомих сперматозоїдів коливається лише на рівні 40%, то шанс природної вагітності досить високий. Відповідно, що нижчий відсоток активних статевих клітин, то менше шансів на запліднення.

Якщо у чоловіка діагностована 100% астенозооспермія або у дружини є порушення роботи репродуктивної системи, що перешкоджають проходу сперматозоїдів у фалопієві труби, – шанс завагітніти наближається до нуля. У таких випадках потрібне глибоке опрацювання причин чоловічого та жіночого безпліддя.

Внутрішньоматкова інсемінація та ЕКЗ

Якщо сперматозоїди недостатньо рухливі і природна вагітність при регулярних спробах протягом 6-12 місяців не настає, використовують або внутрішньоматкову інсемінацію сперми (IUI), або ЕКЗ. У першому випадку спочатку отримують сперму партнера, відбирають найактивніші сперматозоїди, а потім вводять її в матку. Внутрішньоматкова інсемінація дозволяє скоротити шлях чоловічих статевих клітин до яйцеклітини.

Щодо програм екстракорпорального запліднення (ЕКО), то вони ефективні навіть за 100% астенозооспермії. Послідовність дій при ЕКЗ:

  1. Лікар отримує еякулят.
  2. Сперму перевіряють і за рядом параметрів вибирають кращого сперматозоїда.
  3. Далі його за допомогою інтрацитоплазмічної ін'єкції (ІКСІ або ICSI) вводять у яйцеклітину, отриману шляхом трансвагінальної пункції у природному оваріальному циклі або після гормональної стимуляції овуляції.
  4. Яйцеклітина на кілька днів поміщається у спеціальний інкубатор.
  5. Сформований ембріон переносять у порожнину матки, внаслідок чого настає вагітність.

Повільні сперматозоїди – досить поширена проблема, яка добре піддається лікуванню. Звичайно, багато залежить від діагнозу. Але навіть за повної астенозооспермії є шанс стати батьком через програму ЕКЗ. Якщо у вас є підозри на астенозооспермію, звертайтесь до Medical Plaza. У клініці працюють досвідчені андрології та репродуктологи, встановлено сучасне медичне обладнання, практикуються найбільш перспективні та результативні методи лікування чоловічого та жіночого безпліддя.

Запис на прийом до лікаря
На сайті

Швидко та зручно: обирайте лікаря, дату та час візиту. Всього за пару кліків.

 

Через застосунок

Зручний мобільний додаток для твого смартфону.

Доступний для завантаження