ЕКЗ стало нашою останньою надією

За кілька років після весілля всі батьки почали нескінченно запитувати у нас, коли будуть онуки. Ми й самі хотіли поповнення, але, на жаль, у нас нічого не виходило. Тому подібні фрази про онуків мене виводили з рівноваги та змушували відчувати себе неповноцінною. Я звернулася до лікаря, зробила всі необхідні аналізи, які показали, що я абсолютно здорова. Потім репродуктолог центру Medical Plaza порадила також обстежити мого чоловіка. У результаті було виявлено, що його сперматозоїди неправильної форми. Нам було призначено процедуру ЕКЗ, на яку ми погодилися. Так, у мене були деякі побоювання, страх, що нічого не вийде, але я довірилася лікарю і була налаштована на добрий результат.

До речі, одна моя знайома мала подібний досвід і завагітніла з першого разу. Вона вирішила допомогти мені та розповісти, до чого потрібно готуватися. Спершу вона відстояла довгу чергу до репродуктолога, до якого записувалася за кілька місяців. Потім здавала безліч аналізів. Між іншим, спочатку їй назвали одну ціну, а потім вартість виявилася у півтора рази вищою. Деякі дослідження їй довелося переробляти кілька разів, тому що, за словами співробітників клініки, аналіз не вийшов. Загалом, підготовка до ЕКЗ у неї зайняла довгі місяці. Слухаючи її історію, я налаштувалась на муки, які на мене чекають. Проте ні з чим із перерахованого вище я не зіткнулася. У жодних чергах я не стояла, аналізи не переробляла, ціни були точно такими ж, як мені й сказали на самому початку. Уся діагностика проходила в одному місці, персонал дуже доброзичливий. Одразу видно, що лікарі тут знають свою роботу і це справжні професіонали.

Мені були призначені гормони для стимуляції росту яйцеклітин. Препарати потрібно було колоти в живіт. Далі проводилася операція для їхнього вилучення. Маніпуляція проводилася під наркозом, але того ж дня я вже була вдома. Лікар мені пояснив, що деякі ембріони можуть зупинитися в розвитку і підсаджувати їх марно. На щастя, у нас вийшло 5 хороших ембріонів, придатних для перенесення. Десь за кілька тижнів було призначено цю процедуру. Це дуже коротка маніпуляція, чимось схожа на УЗД. Через тонкий катетер, який вводять у матку, ембріон поміщається усередину. Я добре перенесла всю процедуру, жодних болючих відчуттів у мене не було.

Далі я продовжувала жити звичайним життям. Правда, з деякими обмеженнями в харчуванні та способі життя. Якоїсь миті я боялася зайвий раз рухатися, аби нічого не зірвалося. Але це було зайвим. Головне не займатися силовими тренуваннями, не приймати гарячу ванну, не відвідувати сауну. Також я докорінно переглянула своє харчування. Виключила прості вуглеводи та каву.

Коли на УЗД я почула биття серця свого сина, я заспокоїлася і перестала малювати у своїй голові страшні картини. Так, я розуміла, що деякі вагітності після ЕКЗ закінчуються викиднями, але я просто втомилася думати про погане і налаштувалася на те, що через 9 місяців зустрінуся з частинкою себе. Так і сталося, моя вагітність виявилася благополучною, і я народила здорового хлопчика.