"Були сльози, гнів, заперечення"

Якоїсь миті, проживши 5 років у шлюбі, ми з чоловіком почали замислюватися про дітей. Минув місяць, два, півроку, рік, а вагітність так і не наставала. Ми вирішили пройти обстеження. Зрештою з'ясувалося, що є проблеми і в мене, і в чоловіка. Не хочу вдаватися до подробиць, скажу тільки, що лікар сказав, що завагітніти допоможе тільки ЕКЗ. Я пройшла всі стадії, перш ніж прийняти цю ситуацію та рухатися далі. Були сльози, гнів, заперечення, небажання нічого робити. Коли емоції вщухли і з'явилися сили, ми звернулися до іншого фахівця, який підтвердив, що в нашій ситуації може допомогти лише екстракорпоральне запліднення.

Мені сподобалося те, що репродуктолог не вмовляла робити ЕКЗ. Вона чесно розповіла про ризики, про те, що з першого та з другого разу може нічого й не вийде. Але пояснила, що нічого страшного в цій процедурі немає, що зі мною на зв'язку завжди будуть фахівці. Від неї я дізналася про всі етапи ЕКЗ, як вони проходять і навіщо. Всі мої страхи і побоювання кудись зникли. Я зрозуміла, що хочу зробити ЕКЗ. На щастя, чоловік підтримав моє рішення і запевнив мене, що завжди буде поруч.

Лікарі з "Medical Plaza" все зробили на найвищому рівні. Коли ми здавала аналізи, ми не стояли у чергах, нікуди не довелося бігати, все було в одному місці. Через якийсь час ми знову прийшли на прийом до Христини Павлівни з результатами аналізів. Все було в нормі, крім ТТГ. Мені був призначений еутірокс. Я переглянула своє харчування, навіть відмовилася від кави. Після того, як я через час повторно склала аналіз, ТТГ був на щастя в нормі.

Далі ми вступили до так званого протоколу. Як я зрозуміла зі слів Крістіни Павлівни, його метою є "виростити" всередині жінки якнайбільше хороших яйцеклітин і підготувати матку до прийому ембріона. Спершу мені призначили гормональні препарати. На їхньому тлі були перепади настрою, невелика нудота та біль у животі, але це терпимо. Уколи я колола собі сама в живіт, в область так званої "усмішки". Нічого складного в цьому немає, треба просто звикнути.

Потім під наркозом мені робили пункцію і дістали дозрілі яйцеклітини. Вся ця процедура тривала 10 хвилин, не більше. Від наркозу я відходила десь півгодини. Якийсь час лікарі ще спостерігали за мною і потім відпустили додому. До речі, поки що мені робили пункцію, чоловік здавав сперму. На наступний день у мене болів живіт і спина, але лікар заздалегідь попередив, що таке може бути, тому я не хвилювалась.

Найбільш хвилююче було звичайно на етапі переносу зародка. Я переживала, щоби все добре пройшло. Але насправді причин для занепокоєння не було. Цей етап ще простіший, ніж пункція. Мені навіть наркозу не робили. Жодних болючих відчуттів не було. Перший день я намагалася взагалі не ворушитися, боялася робити різкі рухи. А другого дня вже почала більше рухатися. За рекомендацією Христини Павлівни, я дотримувалася правильного харчування і пила достатньо води.

Часом нерви здавали, колись мені здавалося, що всі зусилля марні і не треба було взагалі це все починати (напевно, це все сплески гормонів). Одного ранку я не витримала і зробила тест на вагітність, хоча лікар мені говорила, що результат може бути помилковим. Тест показав дві смужки, але сумніви були присутні. Потім я здала аналіз на ХГЧ, який підтвердив вагітність. Перше узд пройшло дуже хвилююче та емоційно. Напевно, тільки до цього моменту я усвідомила, що скоро стану мамою.

За здійснення нашої заповітної мрії я хочу подякувати Medical Plaza. Завдяки вам у нас народився чудовий хлопчик!