Медичний центр - Medical Plaza
Якісна і доступна медична допомога
Оснащення високотехнологічним обладнанням
Високий рівень сервісу
Висококваліфіковані фахівці

Хвороба Крона - це хронічне запальне захворювання, яке зачіпає всі шари стінок травного тракту і характеризується появою гранульом - вузликових утворень на слизовій оболонці внаслідок аномального розростання клітин. Може локалізуватися на будь-якому рівні ШКТ. Найбільш вразливим до ураження є тонкий відділ кишечника.

Шевченко Дар’я Юріївна
 Про лікаря 
Шевченко Дар’я Юріївна 
 Стаж:  18 років 
 Лікар-терапевт, гастроентеролог 
САВЕНКОВ ДМИТРО ЮРІЙОВИЧ
 Про лікаря 
Савенков Дмитро Юрійович 
 Стаж:  11 років 
 Лікар-онкохірург вищої категорії 

Причини хвороби Крона

Точні причини захворювання до кінця не відомі, проте фахівці висувають низку гіпотез:

  • Аутоімунна: захворювання виникає внаслідок аномальної імунної відповіді. По суті, організм починає боротися сам із собою. У нормі імунна система захищає нас від хвороб, розпізнаючи і знищуючи патогенні мікроорганізми. Вона використовує складний набір маркерів для розрізнення власних клітин організму від чужорідних. При аутоімунних захворюваннях цей механізм розпізнавання порушується. Імунна система «плутається», приймаючи свої власні клітини за чужорідні.
  • Генетична: причиною можуть стати певні генетичні мутації, які роблять людину більш сприйнятливою до захворювання. На користь цієї теорії свідчить той факт, що кожен п'ятий пацієнт із хворобою Крона відмічає наявність патології у членів своєї родини.
  • Інфекційна: бактеріальна або вірусна інфекція кишечника призводить до розвитку хронічного запалення через постійний підрив імунної системи.
  • Мікробіомна. Ця гіпотеза базується на ролі кишкової мікрофлори в активізації патологічного процесу. У людей із хворобою Крона зазвичай спостерігається змінений склад мікробіома, що може сприяти розвитку та підтримці запалення в кишечнику.

Хвороба Крона може з'явитися в будь-якої людини, проте під дією певних чинників ця ймовірність збільшується. До них можна віднести:

  • дефіцит вітаміну Д;
  • куріння, зловживання алкоголем;
  • хронічний стрес;
  • харчова алергія;
  • несприятлива екологічна обстановка в місці проживання;
  • аномалії розвитку кишечника;
  • віруси і бактерії;
  • зміна гормонального фону;
  • хірургічні втручання на органах черевної порожнини (зокрема, апендектомія);
  • незбалансоване харчування з високим вмістом рафінованих і жирних продуктів, цукру, фаст-фуду;
  • безконтрольний прийом антибіотиків, НПЗП, КОК;
  • хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Симптоми хвороби Крона

Клінічні прояви захворювання багатоликі й неоднозначні, тому часом минає не один рік, перш ніж буде поставлено правильний діагноз. Симптоми можуть варіюватися від легких до важких. Вони часто розвиваються поступово або можуть виникати раптово, без попередження. Найчастіше пацієнти з хворобою Крона скаржаться на такі симптоми:

  • діарея;
  • біль і спазми в животі;
  • кров у випорожненнях;
  • втрата апетиту;
  • нудота, блювота;
  • здуття живота;
  • зниження ваги;
  • поява ран у ротовій порожнині;
  • тенезми (помилкові позиви до дефекації);
  • відчуття неповного випорожнення кишечника.

Захворювання може призводити до розвитку низки інших ускладнень:

  • очі (почервоніння, світлобоязнь, сльозотеча, погіршення зору, біль, різі);
  • суглоби (біль, набряк, гіперемія, обмеження рухової активності);
  • шкіра (вузлувата еритема, гнійничкові ураження);
  • нервова система (полінейропатії);
  • внутрішні органи (зміни в роботі нирок, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, дихальної системи);
  • психіка (тривога, депресія, проблеми зі сном);
  • загальний стан (слабкість, гіпертермія, зниження працездатності).

Хвороба Крона - це рак?

Ні, хвороба Крона не є формою раку. Однак фахівці вважають процес предиктором, або передвісником, онкології. Пов'язано це з тим, що на тлі хронічного запалення відбуваються аномальні зміни в клітинах слизової оболонки, що підвищує ймовірність їхньої злоякісної трансформації.

Наслідки хвороби Крона

Якщо вчасно не розпочати процес лікування хвороби Крона, згодом можуть розвинутися ускладнення:

  • внутрішні та зовнішні свищі;
  • інфільтрат черевної порожнини;
  • абсцеси;
  • стриктури;
  • кишкова непрохідність;
  • анальні тріщини;
  • парапроктит;
  • кишкова кровотеча;
  • анемія;
  • метаболічні порушення;
  • виснаження організму;
  • дисбактеріоз;
  • гіповітаміноз;
  • перитоніт;
  • колоректальний рак;
  • камені в жовчному міхурі, нирках;
  • тромбоз вен нижніх кінцівок.

Діагностика хвороби Крона

Захворювання є досить складним для діагностики, що ускладнює його раннє виявлення. Пов'язано це з великою кількістю чинників:

  1. Відсутність характерних виключно для нього симптомів.
  2. Змінний перебіг хвороби. Захворювання часто протікає з періодами загострень і ремісій.
  3. Різна локалізація запалення. Хвороба здатна вражати будь-який відділ шлунково-кишкового тракту - від ротової порожнини до ануса.
  4. Необхідність у постійному моніторингу. Діагностика хвороби Крона - це динамічний процес, що передбачає постійний контроль стану пацієнта.
  5. Схожість з іншими захворюваннями.
  6. Необхідність проведення комплексних досліджень.

Про складність діагностики також свідчить той факт, що досі не існує єдиного методу, визнаного фахівцями «золотим стандартом» у діагностиці хвороби Крона. З огляду на всю складність і делікатність проблеми, важливо з усією серйозністю поставитися до вибору клініки та віддавати перевагу фахівцям з великим досвідом роботи.

На першій консультації лікар вислухає всі скарги пацієнта, збере анамнез і проведе огляд. Перед відвідуванням фахівця підготуйтеся до того, що Вам можуть поставити різні запитання:

  • як давно з'явилися симптоми;
  • як часто присутня діарея і кров у випорожненнях;
  • локалізація і характер болю;
  • що сприяє зменшенню неприємних відчуттів;
  • зміни у вазі за останній час;
  • наявність у когось із членів сім'ї хвороби Крона;
  • загальне самопочуття, показники температури тіла;
  • наявність хронічних захворювань ШКТ;
  • проведені в минулому операції на органах черевної порожнини;
  • наявність шкідливих звичок;
  • відвідування інших країн найближчим часом;
  • прийом лікарських препаратів;
  • наявність шкідливих звичок;
  • особливості способу життя, харчування, фізичної активності.

Для постановки точного діагнозу фахівець може призначити низку лабораторних та інструментальних методів діагностики:

  • колоноскопія;
  • рентгенографія;
  • фіброгастродуоденоскопія;
  • біопсія;
  • капсульна ендоскопія;
  • балонна ентероскопія;
  • імунограма;
  • аналіз калу (копрограма, кал на дисбактеріоз, приховану кров, гельмінтоз);
  • біохімія крові;
  • аналіз на С-реактивний білок;
  • ЗАС, ЗАК;
  • УЗД;
  • КТ, МРТ.

Захворювання може мімікрувати під інші процеси, ось деякі з них:

  • виразковий коліт;
  • синдром подразненого кишечника;
  • інфекційні кишкові захворювання;
  • дивертикуліт;
  • целіакія;
  • туберкульоз;
  • новоутворення.

Лікування хвороби Крона

Єдиної методики, що сприяє повному лікуванню хвороби Крона, на даний момент не існує. Однак завдяки сучасним досягнення медицини фахівцям вдається успішно купірувати запалення і контролювати процес, не допускаючи розвитку ускладнень. Більшості пацієнтів із хворобою Крона вдається жити нормальним і повноцінним життям. Однак для цього потрібно налаштуватися на тривале, а часом і довічне лікування, а також внесення корективів у свій спосіб життя та харчування.

Лікування може включати в себе консервативні та оперативні методи. Кращий варіант підбирає лікар в індивідуальному порядку на підставі таких критеріїв:

  • тяжкість процесу;
  • протяжність ураження;
  • наявність позакишкових проявів;
  • тривалість захворювання;
  • ефективність раніше проведеної терапії;
  • ризик розвитку ускладнень;
  • якість життя;
  • загальний стан.

Консервативне лікування

Головним завданням фахівців є досягнення і підтримання стійкої ремісії. Як медикаментозну підтримку використовують:

  • глюкокортикостероїди;
  • імуносупресори;
  • антибіотики;
  • аміносаліцилати;
  • анальгетики;
  • препарати заліза;
  • антидіарейні засоби;
  • вітамінні комплекси;
  • біологічні препарати.

Контролювати симптоми та збільшити час між загостреннями також допомагає модифікація способу життя. Певні продукти харчування можуть посилювати симптоми захворювання. Рекомендується вести харчовий щоденник і відстежувати свою реакцію на ті чи інші продукти. Вживати їжу слід дрібно невеликими порціями. Також не варто забувати і про підтримання водного балансу. Найкраще використовувати прості методи в приготуванні їжі (варіння, на пару, грилі).

Раціон із високим вмістом клітковини є основою здорового харчування. Однак у разі хвороби Крона він, навпаки, може спричинити погіршення стану. Тому краще уникати свіжих овочів і фруктів, цільних зерен, бобових, горіхів, насіння. Також варто враховувати, що організму важко перетравити жири. Тому уникайте смаженої їжі, а також страв, до складу яких входить вершкове масло та маргарин. Варто остерігатися і продуктів, що містять лактозу (молоко, сири).

Важливою частиною комплексної терапії є підтримання психоемоційної рівноваги. Стресові ситуації можуть погіршити перебіг хвороби та навіть спричинити загострення. Негативні емоції та переживання уповільнюють процеси травлення і здатні призводити до патологічних змін у тканинах кишкової стінки. Повністю уникнути стресу практично неможливо. Однак у наших силах навчитися ним керувати. Один зі способів - регулярна рухова активність.

Помірні фізичні вправи допомагають зменшити прояви стресу та нормалізувати функцію кишечника. Виберіть те, що вам до душі. Це може бути плавання, піші прогулянки, пілатес. Серед інших методів управління стресом також можна виділити медитації, йогу, дихальні вправи. 

Хірургічне лікування

Операція - це не панацея. На жаль, навіть після видалення ураженої ділянки захворювання може рецидивувати. Проте багато пацієнтів відзначають, що після хірургічного втручання якість їхнього життя значно покращилася - минув біль, діарея, а необхідність у постійному прийомі ліків зменшилася. Більшість опитаних пацієнтів зазначили, що, якби знали, як зміниться їхнє життя після операції, погодилися б на неї набагато раніше.

Коли необхідна операція?

До хірургічного втручання вдаються в разі неефективності консервативної терапії, а також виникнення важких ускладнень, таких як:

  • абсцеси, свищі;
  • стриктури;
  • кишкова непрохідність;
  • анемія;
  • артропатія, остеопороз;
  • токсичне розширення ободової кишки;
  • кровотеча;
  • перфорація кишечника;
  • рак.

Види операцій при хворобі Крона

Видалення частини кишечника (резекція)

Методика передбачає видалення уражених ділянок кишечника і з'єднання здорових його частин. Цю операцію застосовують у випадках, коли консервативне лікування не приносить результатів, і в пацієнта розвиваються ускладнення, такі як стриктури, фістули, абсцеси, непрохідність кишечника, перфорація.

Можливість повного видалення уражених ділянок кишечника не завжди досяжна через поширеність процесу. У таких випадках мета операції - максимально зменшити тяжкість симптомів. Резекція може призвести до тривалої ремісії, проте не виключає можливість повторного виникнення запалення в інших ділянках кишечника.

Стриктуропластика

Метод являє собою механічне розширення кишкового просвіту і відновлення прохідності без необхідності видалення частин травного тракту. Хірург робить поздовжній розріз уздовж стенозованої ділянки, а потім зашиває її перпендикулярно розрізу. Стриктуропластика зазвичай застосовується за наявності вузьких та ізольованих ділянок стенозу, які не зачіпають великі ділянки кишечника.

Резекція клубової кишки

Суть методу полягає у видаленні ураженої частини кишки, яка втратила свою функціональну активність через запалення, стриктури, абсцеси або перфорацію. Після проведення вдається усунути симптоми захворювання і відновити роботу травного тракту.

Рішення про необхідність проведення такої операції приймається на підставі ретельного обстеження з урахуванням потенційних плюсів і мінусів. У довгостроковій перспективі можливе зниження абсорбції поживних речовин, особливо жиророзчинних вітамінів і жовчних кислот, що іноді призводить до діареї та дефіцитів, зокрема заліза і вітаміну В12. Можуть знадобитися зміни в харчуванні для поліпшення травлення і зменшення навантаження на кишечник, що залишився.

Геміколектомія

Під час операції видаляють праву або ліву частину ободової кишки. Після резекції ураженого сегмента проводять анастомозування - з'єднання здорових частин, що залишилися, для відновлення травного тракту.

Процедуру проводять відкритим способом або з використанням мінімально інвазивних технік, таких як лапароскопічна хірургія або робот-асистована хірургія. Операція може знадобитися, коли захворювання вражає значну частину товстої кишки, особливо якщо запалення призводить до ускладнень, які не піддаються консервативному лікуванню.

Колектомія зі встановленням стоми

Має на увазі видалення товстого кишечника (по всій його протяжності або більшій його частині) з подальшим створенням стоми, тобто штучного отвору, через який відходи життєдіяльності виводяться в спеціальний калоприймач, прикріплений до живота.

Це радикальний захід, який розглядають, коли інші способи лікування неефективні або присутні серйозні ускладнення, як-от перфорація кишечника, масивна кровотеча, обширні фістули й абсцеси. Стома потребує постійного догляду для запобігання інфекціям і подразненню шкіри.

Переваги лапароскопічних операцій

На сьогоднішній день лапароскопічні та робот-асистовані операції визнані «золотим стандартом» в оперативному лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, і хвороба Крона не є винятком. На це є низка вагомих причин:

  • відсутність болю після операції і, як наслідок, зменшення дози знеболювальних препаратів;
  • хороший косметичний ефект (шрами і рубці практично непомітні);
  • відновлення проходить легше і швидше (пацієнти починають раніше їсти і пити);
  • висока інформативність (внутрішні структури можна розглянути на екрані монітора під багаторазовим збільшенням);
  • щадний вплив (великі розрізи відсутні, здорові тканини не зачіпаються);
  • менші ризики виникнення ускладнень (мінімальні крововтрати).

Профілактика

На сьогодні первинної профілактики хвороби Крона не існує, оскільки точні причини її розвитку не встановлені. Однак деякі заходи можуть допомогти знизити ризик розвитку запалення або загострення вже наявного процесу:

  • здоровий спосіб життя;
  • регулярна фізична активність;
  • збалансоване харчування;
  • управління стресом;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • своєчасне лікування захворювань ШКТ;
  • приймання препаратів за погодженням із лікарем, особливо антибіотиків і НПЗП;
  • регулярні медичні огляди;
  • дотримання особистої гігієни.

Чому не можна палити при хворобі Крона

Куріння вважається одним із факторів ризику для розвитку хвороби Крона. Шкідлива звичка збільшує тяжкість симптомів, може призвести до частіших і серйозніших загострень, а також викликати ускладнення. Куріння зменшує ефективність деяких лікарських препаратів, що використовуються в терапії.

Нікотин та інші токсини в тютюновому димі негативно впливають на роботу імунної системи, посилюючи запальні процеси. Крім того, куріння погіршує кровообіг, що може сповільнювати процеси загоєння в кишечнику. І нарешті, ця шкідлива звичка підвищує ризик розвитку колоректального раку.

Діагностика та лікування хвороби Крона вимагає високого професіоналізму від фахівця, великого досвіду роботи, знань і вмінь. Знайти висококласних лікарів можна в клініці «Medical Plaza».  Тут Вам проведуть комплексне обстеження і з'ясують причину неприємних симптомів. Для цього в нас є власна лабораторія та сучасне обладнання експертного класу. Після того, як буде поставлено діагноз, вам буде призначено грамотне лікування. Наші лікарі успішно впроваджують у свою практику міжнародні протоколи лікування хвороби Крона. Досконале виконання хірургічних втручань. Наші хірурги - це справжні віртуози своєї справи, які виконують операції з ювелірною точністю. Подбайте про своє здоров'я вже зараз і запишіться на прийом до одного з наших фахівців. Двері клініки «Medical Plaza» відкриті для Вас!

FAQ

Хвороба Крона заразна чи ні?

Ні, хвороба Крона не є заразною. Це хронічний запальний процес, причини якого до кінця не вивчені, але вважається, що він може розвиватися через поєднання генетичних, імунних чинників і, можливо, впливу навколишнього середовища. Хвороба Крона не передається від людини до людини.

Хвороба Крона лікується чи ні?

Повне одужання на цей час неможливе. Однак наявні методи лікування можуть значно полегшити симптоми, зменшити частоту і тяжкість загострень, поліпшити якість життя і мінімізувати ускладнення. Більшість пацієнтів потребує довічної терапії.

Скільки живуть із хворобою Крона?

Сама по собі хвороба Крона зазвичай не впливає на загальну тривалість життя. Багато людей із цим діагнозом живуть довге і повноцінне життя. Однак деякі ускладнення, пов'язані з хворобою Крона, можуть підвищити ризик передчасної смертності. Своєчасне лікування, а також регулярне спостереження у фахівця дають змогу контролювати процес, що сприяє поліпшенню якості життя та його тривалості.

Які показники крові вказують на хворобу Крона?

У крові немає специфічних показників, які могли б безпосередньо вказувати на хворобу Крона. Кожен аналіз не інтерпретується окремо, а розглядається в комплексі з іншими дослідженнями. Усе ж велике діагностичне значення має загальний і біохімічний аналіз крові, а також тест на С-реактивний білок.

Запис на прийом до лікаря
На сайті

Швидко та зручно: обирайте лікаря, дату та час візиту. Всього за пару кліків.

 

Через застосунок

Зручний мобільний додаток для твого смартфону.

Доступний для завантаження