Пролапс (опущення, випадіння) тазових органів
Пролапс тазових органів – явище, при якому матка або стінки піхви зміщуються відносно фізіологічного стану або виходять за межі вагінального проходу. Це прогресуюче захворювання, яке необхідно лікувати консервативним або оперативним шляхом. Його виявляють як у літних людей, так і у пацієнток репродуктивного віку. 15% гінекологічних операцій проводиться саме з приводу пролапсу. Відхилення не загрожує життю, але значно погіршує якість.
Що відноситься до тазових органів?
Тазові органи – це:
- матка з придатками;
- яєчники;
- піхва;
- сечовий міхур;
- сечовипускальний канал;
- пряма кишка.
Ці органи кріпляться до стінок малого тазу зв'язками та фасціями. Якщо мускулатура тазового дна та черевної стінки втрачає тонус, відбувається опущення.
У нормальних умовах матка знаходиться в малому тазі, на однаковій відстані від його стінок, між сечовим міхуром і прямою кишкою. Її тіло нахилене спереду та утворює тупий кут між шийкою та тілом.
Потрібно відрізняти опущення та випадіння органів малого таза. У першому випадку мова йде про зміну положення матки: вона приймає положення нижче фізіологічного рівня, але не виходить за межі піхви. Що стосується опущення піхви, то це явище, при якому нижня третина його стінок виходить за межі статевої щілини.
Про випаданні матки або піхви говорять в тому випадку, якщо їх верхня частина виходить за межі статевої щілини.
ПРИЧИНИ ЯВИЩА
Пролапс органів малого тазу пов'язаний з такими факторами:
- генетично обумовлена неспроможність сполучних тканин;
- пологи, що протікають важко та довго, та пов'язане з цим травмування тазового дна;
- ожиріння;
- малорухливий спосіб життя;
- дефіцит естрогенів;
- важка фізична праця або заняття спортом, створюють підвищене навантаження на органи тазу;
- багаторазові природні пологи;
- злоякісні пухлини органів малого тазу, які дають підвищене навантаження на зв'язковий апарат матки (кіста яєчників, міома);
- гістеректомія (операція з видалення матки) в анамнезі;
- стани, які викликають регулярне підвищення внутрішньочеревного тиску (запори, бронхіальна астма).
Опущення та випадіння матки та піхви часто діагностують у жінок у постменопаузі. Це пов'язано з природними процесами старіння в організмі, втратою зв'язками еластичності, та тонусу м'язами. Також в літньому віці згасає статева функція та знижується вироблення гормонів, які підтримують органи в тонусі.
ВИДИ ВІДХИЛЕНЬ
Розрізняють такі види пролапсу:
- Цистоцеле – опущення передньої стінки піхви
- Ректоцеле – опущення задньої стінки піхви.
- Апікальний пролапс. Це опущення матки або верхньої частини піхви (останнє відбувається у випадку, якщо раніше була виконана гістеректомія).
- Паравагінальні дефекти.
Залежно від ступеню порушення, розрізняють часткове, неповне та повне випадіння.
Пролапс може протікати в простій формі, без функціональних порушень тазових органів, і в складній, при якій такі порушення виникають.
СИМПТОМИ
Для пролапсу органів малого тазу характерні такі клінічні прояви:
- відчуття стороннього предмету та важкість у піхві;
- біль, дискомфорт при статевому акті;
- порушення сечовипускання (неможливість повністю випорожнити сечовий міхур, слабкість струменю);
- епізоди нетримання сечі коли смієтеся або кашляєте;
- свербіж і роздратування в піхві;
- відсутність відчуття повного випорожнення сечового міхура;
- біль в крижах і попереку;
- тягнучий біль і тиск знизу живота;
- утруднення дефекації, запори;
- кров'янисті, мажучі виділення зі статевих шляхів.
На ранніх стадіях розвитку пролапс фактично не викликає підозрілих симптомів. Як тільки захворювання починає прогресувати, проявляється характерна клінічна картина.
ДІАГНОСТИКА
Задля виявлення відхилень у розташуванні тазових органів проводять такі діагностичні процедури:
- цистоскопія;
- кольпоскопія;
- трансвагінальне УЗД матки та придатків;
- рентгенологічне дослідження;
- МРТ;
- сфінктероманометрія.
Отримані результати дозволяють підтвердити діагноз і визначити стадію пролапсу.
Підходи до лікування
При наявності ознак, що вказують на опущення або випадіння органів малого таза, необхідно звернутися до фахівця-гінеколога та негайно почати лікування. Пролапс, викликаючи порушення функцій органів сечостатевої системи, стає причиною застою в сечовивідних системах, а в подальшому – їх інфікування. Це викликає розвиток пієлонефриту, циститу, сечокам'яної хвороби. Тривалий перебіг пролапсу матки провокує перерозтягнення сечоводів і розвиток гідронефрозу.
КОНСЕРВАТИВНІ МЕТОДИ
Консервативне лікування дозволяє лише сповільнити прогресування пролапсу. Воно дає особливо гарні результати у пацієнток молодого віку з мінімальним опущенням. Рекомендується виконувати вправи для зміцнення тазового дна. Для досягнення вираженого ефекту їх потрібно виконувати щодня протягом, як мінімум, 6 місяців. Також до складу комплексної консервативної терапії входить прийом препаратів, що містять естроген, корекція пролапсу песарії, лазеротерапія
Найбільш ефективний спосіб лікування пролапсу – хірургічне втручання. Сучасна апаратура та досвід лікарів дозволяють виконувати щадні операції з використанням оптимального доступу.
Основна мета операції при опущенні та випаданні органів малого таза - усунення випинання (тазової грижі). У процесі використовуються власні або синтетичні матеріали. Найчастіше проводять операції з лапароскопічним доступом. Після їх проведення пацієнток розміщують у комфортабельних палатах. За їх станом спостерігає лікар.
Фахівці медичного центру "Medical Plaza" проводять операції при пролапсі органів малого тазу, дотримуючись таких принципів:
- Прагнення виконати органозберігаючі втручання. Це особливо важливо для жінок, які ще не народжували.
- Мінімальний травматизм. Фахівці мають у своєму розпорядженні сучасне обладнання та власний досвід проведення операцій. Хірургічне втручання проводиться із застосуванням малотравматичних методик (наприклад, лапароскопія), які не викликають таких важких наслідків, як класична, відкрита операція.
- Індивідуальний підхід. У медичному центрі "Медікал Плаза" враховують усі побажання та зауваження пацієнток. Тут однаково відповідально підходять до лікування жінок похилого та дітородного віку.
Лапароскопічна промонтофіксація
Така операція дозволяє позбутися від пролапсу шляхом підтримки ослабленого зв'язкового апарату за допомогою спеціального сітчастого протезу. Операція проводиться з лапароскопічним доступом, при цьому на стінках піхви не виконують надрізів.
Промонтофіксація, або сакровагінопексія, – оптимальний спосіб лікування для молодих жінок, які ведуть активний спосіб життя та ще не народжували. Ця операція дозволяє відновити зв'язковий апарат і фасції, що підтримують органи малого тазу. Її рекомендується проводити відразу після закінчення менструації.
До переваг такої методики відносять:
- Збереження матки та повне відновлення функцій органу.
- Збереження еластичності промежини, завдяки чому якість інтимного життя після операції не погіршується.
- Відсутність розрізів, які залишають шрами та можуть стати причиною інфікування.
- Мінімальний ризик післяопераційних ускладнень.
- Швидке відновлення.
- Можливість обійтися без підготовчої гормональної терапії перед хірургічним втручанням.
Існує кілька протипоказань до проведення промонтофіксаціі, це:
- злоякісні пухлини;
- порушення згортання крові;
- інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом;
- важкі порушення серцево-судинної системи, печінки та нирок.
У ході лапароскопічного втручання хірург, використовуючи спеціальний інструмент, підшиває протез з міцної, найтоншої нитки до матки, в простір між піхвою, сечовим міхуром і прямою кишкою. Сітчастий імплант відновлює фізіологічне положення органів малого тазу.
У медичному центрі "Медікал Плаза" при сакровагінопексіі використовують сітку Gynemesh-soft – один з кращих на сьогоднішній день матеріалів для усунення пролапсу.
Сітчастий імплант складається з поліпропілену, який не розсмоктується в тканинах організму та не викликає запальної реакції.
Операція дозволить досягти таких результатів:
- відновлення фізіологічного стану органів малого таза;
- усунення дискомфорту під час статевої близькості;
- налагодження сечовипускання;
- відновлення функцій прямої кишки.
Така операція не вимагає тривалої госпіталізації: пацієнтка залишається в стаціонарі під наглядом лікаря всього 2-3 дні. У період реабілітації, який триває 1-2 місяці, потрібно відмовитися від важких фізичних навантажень, статевих актів, відвідування лазні та сауни.
Методика скорочує ризик повторного опущення органів малого тазу до 5-7%. Щоб не допустити рецидиву, рекомендується раціонально організувати режим праці та відпочинку, тренувати м'язи тазового дна (вумбілдінг), щоб не перенапружуватися фізично.
Фахівці центру "Medical Plaza" мають все необхідне для ефективного ведення пацієнтів з пролапсом. Лікування відповідає стандартам, прийнятим у країнах Європи.
- Лікар акушер-гінеколог
- Онкогінеколог
- Хірург
