Міхурово-вагінальна нориця

Міхурово-вагінальна нориця або сечостатева фістула - післяопераційна, післяпологова або післяпроменева патологія, при якій між сечовим міхуром і піхвою утворюється аномальне сполучення - тонкий канал, через який сеча з міхура просочується в піхву, викликаючи регулярні запалення.

Міхурово - вагінальні нориці бувають вродженими (дуже рідко) і набутими. Вважаються найбільш тяжкою патологією, що впливає як на фізичний, так і на моральний стан хворої жінки.

Поширеність патології досить висока. Серед усіх видів сечостатевих нориць, міхурово-піхвові фістули діагностують у 55-60% випадках. Останнім часом помітно зросла кількість ускладнених нориць. Щоб мінімізувати ризики таких ускладнень важливо звертатися до досвідчених хірургів, до профільних хірургічних клінік з найновішим сучасним обладнанням, як, наприклад, у Medical Plaza.

 Про лікаря  Записатись на прийом 

Мочайло Сергій Володимирович 

 Стаж:  27 років 

 Лікар акушер-гінеколог вищої категорії, онкогінеколог, хірург 

 Про лікаря  Записатись на прийом 

Іванова Тетяна Валеріївна 

 Стаж:  17 років 

 Лікар акушер-гінеколог вищої категорії, оперативна гінекологія 

 Про лікаря  Записатись на прийом 

Рубан Валерія Олександрівна 

 Стаж:  22 роки 

 Лікар акушер-гінеколог вищої категорії, оперативна гінекологія 

Причини появи та класифікація патології

Незалежної класифікації міхурово-піхвових нориць немає. Поділ нориць на види обумовлено їх етіологією. Тобто вид фістули визначається причиною його формування. Свищі бувають:

1. Післяопераційними.
2. Післяродовими.
3. Постлучевими.

У першому випадку причиною формування фістули є операційна травма, отримана під час гінекологічної операції. Травма не завжди свідчить про помилку хірурга, іноді свищ розвивається внаслідок анатомічних особливостей регенерації сполучних тканин під час післяопераційного відновлення. Висока ймовірність формування нориці також пов'язана з деякими видами оперативного втручання. Так, при оперативному видаленні доброякісної фіброми або злоякісної пухлини в матці, або при гістеректомії, ймовірність розвитку післяопераційної нориці становить близько 70%. Якщо говорити про оперативне лікування ендометріозу, або про локальні хірургічні маніпуляції в піхві, то ймовірність формування фістули нижче, але ризик все ж таки є.

Післяпологовий свищ формується на тлі ішемії тканин родових шляхів або у разі важких пологів, коли додатково використовуються акушерські щипці та інші допоміжні інструменти та техніки. Причина розвитку ішемії тканин полягає в тривалому локальному тиску, який здійснює головка малюка, що розвивається. Зниження кровотоку в сполучних тканинах послаблюють структуру м'язів та зв'язок, порушуючи їх функціональність, при тривалому впливі – цілісність (некроз).

Постлучевий міхурово-піхвовий свищ – найважчий і складний у лікуванні вид патології. Виникає на тлі дегенеративних ушкоджень тканин після проведення променевої терапії. Надмірна доза випромінювання, надмірна концентрація променів в одній області, відсутність протекційної терапії – ці помилки в сукупності призводять до великих уражень тканин сечового міхура та піхви. Часто формуються великі та/або множинні нориці, які складно піддаються лікуванню.

Симптоми та діагностика захворювання

Головний симптом, що свідчить про наявність сечостатевої фістули, - постійне виділення сечі з піхви. Невеликий потік сечі йде і вдень і вночі, що створює у житті жінки певні труднощі. Через попадання сечі у піхву виникають локальні запалення, що супроводжуються стійким больовим синдромом та почуттям дискомфорту. Також може з'явитися:

• гострий біль під час сечовипускання;
• кров у сечі;
• відділення, що складаються з секрету фалопієвих труб або серозно-кров'янистої рідини за типом лімфореї;
• гіперактивність сечового міхура (часті позиви).

Іноді єдина ознака, що свідчить про раннє формування свища - це регулярні рідкі виділення при непорушеній функції сечовипускання.

Щодо діагностики, то для виявлення та опису свища використовують:

1. Класичні вагінальні дзеркала у межах стандартного гінекологічного обстеження.
2. Цистоскопію, що дозволяє візуально вивчити фістул із боку сечового міхура та виявити його співвідношення до сечоводів.
3. Цистографію – рентгенівське дослідження із застосуванням контрастної речовини (індигокармін або стерильний розчин синьки), що дозволяє описати його фізичні характеристики, визначити перебіг свища та наповнюваність сечового міхура.

Діагностика як профілактичний захід проводиться на 8-10 день після хірургічного втручання з високим ризиком формування сечостатевої фістули. У разі післяпологових і післяпроменевих нориць вони можуть проявитися набагато пізніше - через 3-5 місяців або через рік.

Методи лікування

Такого поняття як «консервативне лікування міхурово-вагінальної нориці» не існує. Для лікування використовуються виключно методи оперативної гінекології. Операція з підшивання сечостатевих фістул називається фістулопластика. Вона буває ранньою – відразу після виявлення нориці – або відстроченою. Більшість фахівців вважають за краще використовувати тактику відстроченого втручання, щоб ґрунтовно підготуватися до процедури.

Вважається, що оптимальний термін підготовки до фістулопластики – 4-5 місяців. За цей час проводиться комплекс підготовчих робіт. Наприклад:

• видалення лігатурного каміння;
• зниження запалень та набряків;
• очищення порожнини матки та видалення некротичних вогнищ;
• замісна гормональна терапія (естроген) для жінок у менопаузі або після гістероектомії (видалення матки);
• використання антисептичних тампонів;
• інстиляція антисептичних рідин у сечовий міхур;
• періопераційна антибактеріальна профілактика.

Обов'язкова підготовка потрібна при лікуванні постпроменевих нориць, оскільки обсяг і характер пошкоджень тканин після променевого опромінення значно більші.

1. Як проводиться операція? Є три варіанти доступу до оперованої області:

1. Через піхву – висока ефективність, низька травматичність, спрощена процедура ушивання нориці, швидка реабілітація, низька ймовірність розвитку ускладнень.
2. З боку сечового міхура (надміхуровий метод). Розкривається черевна порожнина, розрізається сечовий міхур. Результат - довге загоєння, залишається шрам (рубцювання шкіри).
3. Через нижньо-серединний лапаротмний доступ (трансабдомінальна фістулопластика). Порожниста операція, що передбачає розтин тазової області та розрізу сечового міхура. Операція складна, відновлення тривале та важке. Використовується рідко у особливо важких випадках.

Є ще один метод оперативного втручання – лапароскопія. Мінімальна травматизація м'яких тканин, висока точність хірургічних маніпуляцій, швидке та відносно безболісне відновлення. Лапароскопічна операція показана в тих випадках, коли піхвова фістулопластика не може бути виконана або коли потрібний доступ до свища з боку сечового міхура.

Лікувати міхурово-вагінальні нориці непросто. Потрібен великий досвід та відповідна кваліфікація. Гінеколог-хірург повинен досконало володіти навичками мікрохірургії, використовувати переваги сучасних медичних інструментів та передового обладнання, бачити найближчу перспективу своїх дій та рішень. Такі хірурги трапляються досить рідко, але в багатопрофільному медичному центрі Medical Plaza такі фахівці є! Якщо у вас з'явилися симптоми міхурово- вагінальної нориці, не варто відкладати, записуйтесь на прийом до гінеколога в МЦ Medical Plaza. Ми обов'язково допоможемо вам!