Гіпотиреоз

Гіпотиреоз – це поширене ендокринне захворювання, яке характеризується зниженням функції щитовидної залози та недостатнім виробленням тиреоїдних гормонів.

Причини розвитку

Це поліетиологічне захворювання, яке може викликати велику кількість різних провокуючих факторів, серед яких:

• аутоімунні процеси;
• операції на щитовидній залозі;
• променева терапія;
• хронічний стрес;
• нестача або надлишок йоду в організмі;
• радіоактивне опромінення;
• безконтрольний та тривалий прийом препаратів, що впливають на роботу щитовидної залози;
• інфекції;
• обтяжена спадковість;
• інфекції;
• гормональний дисбаланс;
• пухлинні процеси;
• механічні травми;
• глистяні інвазії;
• тиреоїдит;
• шкідливі звички.

Симптоми

У якихось випадках захворювання протікає безсимптомно і людина роками не підозрює про наявність проблеми. В інших – виникаючі симптоми не дають спокою ні вдень, ні вночі, погіршується працездатність. Виразність клінічних ознак багато в чому залежить від стадії патологічного процесу та ступеня дисфункціональних порушень залози.

Пацієнти можуть скаржитися на:

• безсоння;
• пітливість;
• депресивні стани;
• підвищену стомлюваність, сонливість, млявість;
• порушення слуху та голосу;
• загальмованість, затуманена свідомість;
• набір ваги на тлі погіршення апетиту;
• німіють руки, мерзлякуватість;
• набряклість;
• часті застудні захворювання;
• утруднене дихання;
• погіршення пам'яті, труднощі із запам'ятовуванням інформації;
• жовтяничність шкіри;
• судоми;
• випадання волосся, сухість шкіри;
• переднепритомний стан;
• підвищення волосистості по всьому тілу; 
• брадикардія, гіпотонія, знижена температура;
• у жінок – проблеми з менструальним циклом, мастопатія, утворення кіст;
• у чоловіків – порушення потенції;
• погана переносимість високих та низьких температур;
• м'язова слабкість;
• хрипкий голос;
• зниження лібідо;
• порушення травного тракту: запори, відрижка, метеоризм.

Класифікація

Залежно від природи походження виділяють первинну, вторинну та третинну форму. Перша пов'язана з патологіями залози, друга – з порушеннями гіпофіза, третя – гіпоталамуса. Якщо причини розвитку недуги залишаються невідомими, йдеться про ідіопатичний гіпотиреоз.

За ступенем вираженості клінічних симптомів виділяють три форми захворювання:

1. Латентна. Діагноз ставиться виходячи з лабораторних аналізів, оскільки клінічні симптоми відсутні.
2. Маніфестна. Супроводжується появою симптомів середньої тяжкості. Вона у свою чергу поділяється на компенсовану форму із слабко вираженою симптоматикою та декомпенсовану – з яскраво вираженими ознаками.
3. Ускладнена. Йдеться про ускладнений гіпотиреоз, що супроводжується серйозними патологіями життєво важливих органів та систем (психоз, аритмія, серцева недостатність).

Первинний

Зумовлений порушеннями в роботі самої щитовидної залози, яка не виробляє належної кількості необхідних гормонів.

Причинами первинного гіпотиреозу можуть бути:

• дефіцит йоду;
• генетична схильність;
• запальні процеси;
• вроджені аномалії;
• радіоактивне та іонізуюче опромінення;
• гострі та хронічні інфекції;
• видалення залози (повне чи часткове);
• ракова пухлина;
• абсцес;
• туберкульоз залози;
• актиномікоз.

Вторинний

Зумовлений порушеннями у роботі гіпофіза чи гіпоталамуса, які регулюють вироблення тиреоїдних гормонів. Серед чинників, що впливають на розвиток вторинного гіпотиреозу, виділяють:

• травми голови;
• рясні кровотечі;
• інфекційні захворювання;
• некроз;
• крововиливи;
• пухлини головного мозку;
• видалення гіпофізу;
• тривалий прийом препаратів, які пригнічують роботу гіпофіза.

Вроджений

Захворювання може бути викликане цілим рядом негативних факторів, які впливають на жінку під час вагітності:

• мізерне харчування;
• дефіцит вітамінів та мінералів;
• внутрішньоутробні інфекції;
• аутоімунні процеси;
• безконтрольне використання лікарських препаратів;
• радіоактивне опромінення.

Враховуючи той факт, що захворювання сильно відображається на розумовому та фізичному розвитку, а також провокує множинні патології, починати лікування слід уже з перших днів життя дитини. Однак найчастіше гіпотиреоз діагностують при виникненні ускладнень. Пов'язано це з тим, що захворювання часто протікає потай, а помітити клінічні ознаки у новонароджених – справа дуже скрутна.

Гіпотиреоз може супроводжуватись наступними симптомами:

• повільне загоєння пупкової рани;
• затяжна жовтяниця;
• запори;
• збільшене джерельце;
• велика вага;
• поганий апетит;
• малорухливість, загальмованість;
• знижений тонус м'язів.

Вагітність при гіпотиреозі

Хоча вагітність та гіпотиреоз – це не взаємовиключні поняття, часто через недостатнє вироблення гормонів жінки не можуть зачати дитину. Шанс завагітніти більше у пацієнток, які розпочали лікування та приймають гормональні препарати. У разі правильно підібраної терапії вагітність може протікати без ускладнень. Протягом усього періоду виношування дитини важливо суворо контролювати рівень тиреоїдних гормонів. Такі жінки перебувають під динамічним наглядом фахівця.

Гормони, які приймають жінки, не проникають через гематоплацентарний бар'єр і не впливають на розвиток плода. У той час, як відсутність лікування може спричинити розвиток небезпечних ускладнень і аномалій у дитини, серед яких:

• викидень;
• відшарування плаценти;
• передчасні пологи;
• прееклампсія;
• внутрішньоутробна загибель плода;
• післяпологова кровотеча;
• низький інтелект у малюка.

Ускладнення

У разі відсутності своєчасного лікування можливо розвиток серйозних ускладнень у вигляді:

• аритмії;
• інфаркту міокарда, ішемічної хвороби серця;
• серцевої недостатності;
• фібриляції передсердь;
• атеросклерозу мозку;
• порушення мови;
• труднощів при ходьбі;
• тунельного синдрому;
• безпліддя;
• ожиріння;
• анемії;
• онкологічних захворювань;
• у дітей: олігофренія, кретинізм.

Одним із найнебезпечніших ускладнень гіпотиреозу є мікседематозна кома. Стан вимагає екстреної медичної допомоги та може закінчитися летально. У пацієнтів можуть спостерігатися такі симптоми:

• різке зниження температури тіла;
• судоми;
• проблеми з диханням (задишка);
• сплутаність свідомості;
• загальмованість;
• відчуття холоду у кінцівках;
• блідість шкірних покривів;
• втрата свідомості;
• галюцинації; 
• брадикардія;
• гіпотонія;
• набряклість;
• затримка сечі;
• кишкова непрохідність.

Найчастіше гіпотиреоїдна кома розвивається у пацієнтів похилого віку з нелікованим гіпотиреозом. Ризик розвитку небезпечного ускладнення збільшується за наявності важких супутніх патологій та відсутності належного догляду. Каталізатором виникнення мікседематозної коми можуть стати інфекції, травми, переохолодження, стреси, сильні фізичні навантаження та ін.

Діагностика

Постановкою діагнозу займається ендокринолог. Прийом починається з вислуховування всіх скарг пацієнта та збирання історії хвороби, у тому числі сімейного анамнезу. Далі лікар проводить фізикальний огляд, після чого пальпує ділянку залози.

Симптоми гіпотиреозу схожі з клінічними проявами багатьох інших захворювань, тому тільки збору анамнезу і огляду недостатньо для постановки діагнозу. Може знадобитися цілий комплекс лабораторних та апаратних досліджень, таких як:

• УЗД;
• ОАК;
• біохімія крові;
• аналіз на тиреоїдні гормони;
• біопсія;
• сцинтиграфія;
• рентгенографія;
• проба з тиреоліберином;
• КТ, МРТ;
• ЕКГ.

Лікування

Як тільки встановили діагноз, слід розпочинати лікування. Його призначає ендокринолог. Лікування гіпотиреозу завжди консервативне, хірургічне втручання при цьому захворюванні не застосовується.

Стратегія

Підхід до лікування гіпотиреозу комплексний. Він включає в себе:

• Етіотропне лікування. Має на увазі заходи, спрямовані на боротьбу з основним захворюванням, що спричинило розвиток гіпотиреозу. Часто буває, що після усунення головної патології функція щитовидної залози теж нормалізується.
• Замісна терапія. Означає прийом аналогів гормонів щитовидної залози. Зазвичай штучні заступники доводиться приймати пацієнтам довічно. Найбільшу поширеність через свою високу ефективність отримали препарати левотироксину натрію.
• Йодовмісні препарати. Призначаються, якщо захворювання розвинулось на тлі йододефіциту.
• Симптоматичне лікування. Вживаються заходи для полегшення загального стану. З цією метою можуть призначатися кардіопротекторні, ноотропні препарати.
• Підтримуюча терапія. Для цього використовуються вітамінно-мінеральні комплекси (із вмістом селену, йоду, цинку, омеги, вітамінів групи В, С, А, Е та ін.);
• Дієта. З раціону забираються продукти з високим вмістом шкідливого холестерину, простих вуглеводів та насичених жирів. Меню збагачують рибою, морепродуктами, фруктами та овочами, зеленню, ягодами та сухофруктами.

Вибір лікарського препарату, його дозування, і навіть тривалість лікувального курсу підбирає лікар виходячи з лабораторних досліджень, а також  статі, ваги, віку пацієнта, вираженості клінічних проявів. Самолікування при гіпотиреозі є неприпустимим і вкрай небезпечним. Препарати цієї групи мають серйозні протипоказання та у разі їх ігнорування можуть викликати серйозні побічні ефекти з боку життєво важливих органів та систем.

Найважливішу роль терапії гіпотиреозу грає самоконтроль. Пацієнту важливо мати тісний контакт зі своїм тілом та навчитися прислухатися до сигналів організму. При гіпотиреозі рекомендується щоденно вимірювати показники частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, ваги, а також відстежувати зміни свого самопочуття при зміні дозування препарату.

Прогноз та профілактика

У разі своєчасного виявлення патології, проведення правильної терапії та виконання всіх лікарських рекомендацій, прогноз – сприятливий. Якість життя пацієнтів, які перебувають на замісній гормональній терапії, зазвичай не знижується. Імовірність летального результату у разі розвитку гіпотиреоїдної коми становить приблизно 80%. Найбільше схильні до ризику негативного прогнозу діти.

Специфічної профілактики, яка б гарантовано попередила розвиток гіпотиреозу, немає. Однак за допомогою нескладних рекомендацій можна знизити ймовірність недуги. До них відносяться:

• здоровий спосіб життя;
• правильне харчування;
• контроль рівня йоду;
• профілактичні ендокринологічні огляди;
• відмова від шкідливих звичок;
• регулярні прогулянки на свіжому повітрі;
• контроль ваги;
• своєчасне лікування ендокринних захворювань;
• відпочинок у санаторії;
• емоційна стабільність;
• самодіагностика перед дзеркалом (якщо щитовидна залоза почала візуалізуватися, слід звернутися до фахівця).

Де лікувати?

Не варто відкладати візити до лікаря. Чим раніше захворювання буде виявлено, тим простіше його позбутися. Найкращих ендокринологів міста можна знайти у клініці Medical Plaza. Ми довіряємо своїм фахівцям та ручаємося за результати лікування.

Кожному пацієнту ми гарантуємо:

• Високий професіоналізм.
• Відсутність черг.
• Індивідуальний підхід.
• Чуйне та уважне ставлення.
• Відсутність зайвих та непотрібних призначень та аналізів.
• Відповідність світовим лікувальним протоколам.
• Використання сучасного обладнання.
• Підбір найефективніших методів лікування.
• Швидкі результати.
• Доступні ціни на послуги.

Послуги у нашому центрі надають висококваліфіковані фахівці з багаторічним досвідом робіт у діагностиці та лікуванні гіпотиреозу. Вони постійно підвищують свої знання і є учасниками медичних міжнародних конференцій.

Для ефективного лікування потрібен комплексний підхід, тому ми використовуємо суміжних лікарів для надання всебічної допомоги пацієнтам. Наші спеціалісти контролюють стан хворого протягом усього періоду лікування. Підхід до пацієнтів у нас винятково індивідуальний.

У нас швидка та найточніша в місті лабораторна діагностика. При цьому ми маємо доступні ціни на всі медичні послуги. У нашому центрі можуть лікуватись усі – дорослі, діти, вагітні, літні пацієнти. Для кожного буде розроблено індивідуальний план діагностики та лікування. Подбайте про своє здоров'я вже зараз і запишіться на прийом до ендокринолога в клініці Medical Plaza.

Популярні питання

Чи можлива вагітність при гіпотиреозі?

Якщо дозування гормональних препаратів підібрано правильно, жінки можуть спокійно планувати вагітність, виношувати та народжувати дітей. Замісна терапія не впливає на розвиток плода. Вагітність трапляється і при важких формах гіпотиреозу, проте її перебіг пов'язаний із серйозними ризиками.

Чим загрожує гіпотиреоз?

Захворювання викликає порушення у всьому організмі. За відсутності своєчасного лікування може призвести до смерті.

Чи можна вилікувати гіпотиреоз?

Для нормалізації стану пацієнтам часто призначається замісна гормональна терапія. Це, як мінімум, тривале лікування і як максимум – довічне.

Отже, гіпотиреоз – це серйозне ендокринологічне захворювання, що характеризується зниженням функції щитовидної залози та недостатнім синтезом гормонів. Розвиток патології можуть спричинити різні причини. У деяких випадках це пов'язано із самою залозою, у якихось – з роботою гіпофіза та гіпоталамуса. Захворювання може протікати безсимптомно, що ускладнює сучасне проведення діагностики. У разі відсутності своєчасного лікування, захворювання може спричинити небезпечні ускладнення. Одним із найсерйозніших наслідків є мікседематозна кома, яка може закінчитися летально. Лікування проводиться консервативним шляхом. Золотим стандартом вважається замісна гормональна терапія. При ранньому виявленні прогноз захворювання сприятливий. Завдяки здоровому способу життя, правильному харчуванню та фізичній активності можна запобігти розвитку недуги.

Джерела

• American Thyroid Association (ATA) - організація, що надає докладні ресурси щодо захворювань щитовидної залози, включаючи гіпотиреоз, його діагностику та лікування.
• Thyroid Foundation of Canada — канадська організація, яка надає інформацію про гіпотиреоз, його симптоми та методи лікування.
• National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases (NIDDK) - один із національних інститутів охорони здоров'я США, що надає ресурси із захворювань ендокринної системи, включаючи гіпотиреоз.
• Endocrine Society - професійне об'єднання ендокринологів, яке публікує матеріали з діагностики, лікування та досліджень захворювань щитовидної залози.
• Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism — провідний науковий журнал, де публікуються дослідження з гіпотиреозу та інших захворювань ендокринної системи.
• The Lancet Diabetes & Endocrinology — медичний журнал, що публікує дослідження та клінічні рекомендації щодо захворювань щитовидної залози, включаючи гіпотиреоз.
• European Thyroid Association (ETA) — міжнародна організація, яка досліджує та ділиться науковою інформацією щодо захворювань щитовидної залози, включаючи гіпотиреоз.
• World Health Organization (WHO) – міжнародна організація, яка надає інформацію про проблеми з ендокринною системою, включаючи гіпотиреоз, на глобальному рівні.
• British Thyroid Foundation — організація у Великобританії, яка поширює інформацію про гіпотиреоз, його симптоми та лікування.
• Thyroid Research Journal - науковий журнал, присвячений дослідженням у галузі захворювань щитовидної залози, включаючи гіпотиреоз.
• Clinical Endocrinology - журнал, що публікує дослідження з ендокринних захворювань, включаючи гіпотиреоз, його діагностику та лікування.
• UpToDate - медична база даних, яка надає докладні статті та рекомендації для лікарів з діагностики та лікування гіпотиреозу.
• American Association of Clinical Endocrinologists (AACE) – професійна організація, яка надає клінічні рекомендації щодо лікування захворювань щитовидної залози, включаючи гіпотиреоз.
• Endocrine Reviews — журнал, що рецензується, публікує статті, присвячені ендокринним захворюванням, включаючи гіпотиреоз.
• Mayo Clinic — відома медична організація, яка надає інформацію про гіпотиреоз та методи його лікування.