Медичний центр - Medical Plaza
Якісна і доступна медична допомога
Оснащення високотехнологічним обладнанням
Високий рівень сервісу
Висококваліфіковані фахівці

Диспареунія – це патологічний стан, у якому виникають дискомфортні відчуття під час статевого акту.

Причини виникнення

Диспареунія найчастіше виникає у жінок, хоча зустрічається і у чоловіків. Багато хто соромиться цієї проблеми, проте для її вирішення достатньо звернутися до гінеколога. Патологія може мати як психологічну, так і фізіологічну природу свого виникнення. У першому випадку причини можуть бути пов'язані з:

  • фобіями;
  • внутрішніми конфліктами та переживаннями;
  • тривожними розладами;
  • страхом статевого акту;
  • незадоволеністю у відносинах;
  • розбіжністю статевої активності;
  • поведінкою статевого партнера;
  • сексуальною технікою;
  • неправильним статевим вихованням;
  • почуттям сорому, страхом засудження;
  • страхом небажаної вагітності, зараження;
  • примусом, агресією з боку партнера;
  • невпевненістю у собі;
  • вторинною вигодою (підсвідомим обмеженням статевої близькості);
  • серйозними психологічними травмами на сексуальному ґрунті (зґвалтуванням).

Причинами фізіологічної диспареунії можуть стати:

  • інфекції;
  • неврологічні розлади;
  • вестибуліт вульви;
  • сухість піхви;
  • кісти, ерозії;
  • хірургічні втручання;
  • особливості конституції;
  • синдром роздратованого кишечника;
  • вагінізм;
  • аномалії розвитку статевих органів;
  • кондиломи;
  • гормональний дисбаланс;
  • спадкова схильність;
  • пологи;
  • ЗПСШ;
  • синдром Шегрена;
  • проблеми з хребтом;
  • злоякісні новоутворення;
  • травми, розриви, рубці;
  • променева терапія;
  • потовщення незайманої пліви;
  • дистрофія вульви;
  • бартолініт;
  • ендометріоз, міома;
  • ендометрит, цистит;
  • варикозне розширення вен малого тазу;
  • алергічна реакція на презерватив, лубрикант, спідню білизну;
  • звуження піхви;
  • загинання або опущення матки;
  • витончення слизової оболонки;
  • нестача природного зволоження піхви;
  • травма куприка;
  • міжхребцева грижа;
  • прийом певних лікарських засобів;
  • запальні захворювання сечовидільної системи;
  • спайковий процес;
  • дисбактеріоз піхви;
  • захворювання органів шлунково-кишкового тракту.

Причинами диспареунії у чоловіків можуть стати простатит, варикоцеле, дерматит, гонорея, уретрит, інфекції передміхурової залози, патології м'язів тазового дна, надрив вуздечки, втрата еластичності крайньої плоті, хвороба Пейроні. Проблема також може мати психосоматичний характер. До її появи може призвести тривожний розлад або травмуючий досвід.

Симптоми

Характер больових відчуттів кожного пацієнта може відрізнятися. Це можуть бути ниючі, колючі, тупі, спазматичні або пекучі болі. У деяких випадках може бути невеликий дискомфорт, а в інших біль може бути нестерпним.

Диспареунія може супроводжуватися іншими симптомами:

  • свербіж;
  • печіння;
  • пульсація в статевих органах;
  • полакіурія;
  • відчуття стиснення;
  • неприємне тертя;
  • набряк;
  • патологічні виділення;
  • почервоніння статевих органів;
  • загальна слабкість;
  • у чоловіків – мимовільне сечовипускання, печіння, біль в уретрі з іррадіацією у задній прохід.

За тими чи іншими клінічними симптомами можна запідозрити причину диспареунії:

  • раптовий гострий біль при проникненні – часта ознака кісти яєчника;
  • відчуття стороннього тіла всередині у поєднанні з альгоменореєю та болями в спині може говорити про міому;
  • гострий біль з іррадіацією в таз та нижні кінцівки часто вказує на ендометріоз;
  • стиснення м'язів присутнє при вагінізмі;
  • поліурія – інфекції сечовидільної системи;
  • свербіж у піхву – грибкові захворювання;
  • поява болю після пологів – рубцеві чи спайкові процеси;
  • кров'яні виділення – запальні процеси органів малого тазу;
  • тупі та монотонні болі – спайкова хвороба;
  • різі та печіння під час та після статевого акту – ЗПСШ;
  • сухість піхви – недостатнє вироблення змазки.

Класифікація

Диспареунія класифікується залежно від природи свого походження:

  • органічна (виникає на тлі інфекційних, запальних, рубцевих, атрофічних та інших патологічних процесів);
  • психосоматична (є сексуальною дисфункцією, що розвинулася внаслідок психогенних чинників);
  • змішана (поєднання фізіологічних і психологічних чинників).

Якщо проблема виникла від початку статевого життя, йдеться про первинну диспареунію. Про вторинний процес можна говорити, якщо появі патологічних симптомів передував період нормальних сексуальних реакцій. Залежно від локалізації больових відчуттів виділяють поверхневу (в області вульви) та глибоку (в області органів малого тазу). Диспареунія буває сильною та слабкою, тривалою та короткочасною, регулярною та епізодичною.

Залежно від часу появи дискомфортних відчуттів виділяють 4 форми:

  • диспареунія «очікування» (виникає на початку статевого акту і зазвичай пов'язана з психоемоційними чинниками);
  • фрикційна (з'являється під час коїтусу);
  • фрустраційна (виникає до оргазму, проте незабаром після нього проходить);
  • відставлена (спостерігається через деякий час після коїтусу).

Чим небезпечна?

Диспареунія вимагає до себе пильної лікарської уваги. Якщо вчасно не знайти причини проблеми та не усунути її, це може призвести до небажаних наслідків у вигляді:

  • травматичних ушкоджень слизової оболонки;
  • розривів;
  • вторинного інфікування;
  • ран та кровотеч;
  • порушень кровообігу в органах малого тазу;
  • дистрофічних змін у тканинах.

Патологія може викликати не лише фізіологічні порушення, а й психологічні проблеми:

  • сексуальна незадоволеність;
  • зниження лібідо;
  • страх перед новими відносинами;
  • неможливість розслабитись;
  • уникнення статевих контактів;
  • емоційне виснаження;
  • труднощі у відносинах з партнером;
  • депресивні стани;
  • відмова від статевих контактів;
  • невротичні розлади;
  • хронічний головний біль.

Діагностика

Обстеження пацієнта з диспареунією починається з вислуховування скарг та збору анамнезу. Для отримання загальної картини лікарю може знадобитися така інформація:

  • тривалість існування проблеми;
  • поява дискомфорту з іншими партнерами;
  • наявність інших сексуальних порушень;
  • раннє використовувані методи лікування;
  • наявність супутніх захворювань сечостатевої сфери;
  • застосовувані лікарські препарати;
  • ЗПСШ в анамнезі;
  • методи контрацепції;
  • наявність патологічних виділень, свербіж, печіння;
  • пологові травми;
  • оперативне втручання.

Далі проводиться гінекологічний огляд, під час якого лікар може оцінити стан статевих органів та виявити ознаки запальних, дерматологічних захворювань, атрофічних процесів. Під час бімануального дослідження може бути виявлена болючість.

Діагностикою жінок займається гінеколог. Чоловіків направляють до уролога-андролога. Якщо органічні порушення не виявлено, необхідна консультація сексопатолога.

Для встановлення справжньої причини диспареунії призначається комплексне обстеження. Воно може включати:

  • УЗД;
  • визначення гормонального тла;
  • ЗАК, ЗАС;
  • біохімія крові;
  • мазок на флору, онкоцитопатологію;
  • бактеріологічний посів;
  • аналіз на ЗПСШ;
  • тестування FSFI-індексу;
  • кольпоскопія;
  • гістероскопія;
  • лапароскопія;
  • біопсія;
  • МРТ, КТ;
  • ПЛР;
  • рентгенографія;
  • цистоуретроскопія;
  • колоноскопія;
  • ректовагінальний огляд;
  • чоловікам – простатичний специфічний загальний антиген, секрет простати.

Лікування

Диспареунія добре піддається лікуванню, проте важливо встановити справжні причини її виникнення. Залежно від провокуючих чинників, пацієнтам може бути призначено:

  • гормональна терапія при ендометріозі, дефіциті естрогенів;
  • заспокійливі препарати, антидепресанти для корекції психогенних чинників;
  • штучні лубриканти при недостатньому виробленні змазки;
  • лікувальну гімнастику при патологіях тазового дна;
  • протимікозні засоби при кандидозі;
  • фізіотерапія при застійних явищах (ультразвук, грязелікування, електрофорез, лазеротерапія та ін.);
  • оперативне втручання при вроджених аномаліях розвитку, пухлинних процесах, спайках;
  • антибіотикотерапія при інфекційно-запальних процесах.

У разі відсутності серйозних захворювань вирішити проблему допомагають прості рекомендації: зміна контрацепції, використання лубрикантів, більш тривалі прелюдії, прийом теплої ванни, тренування м'язів тазового дна, опрацювання власних фобій, налагодження стосунків із партнером тощо. Пацієнтам може бути призначена консультація психотерапевта та проведення когнітивно-поведінкової терапії.

Прогноз та профілактика

У разі дотримання всіх лікарських рекомендацій прогноз диспареунії є сприятливим. Також на нього впливає причина, яка безпосередньо призвела до розвитку патології.

З метою профілактики диспареунії рекомендується наступне:

  • активне статеве життя з постійним статевим партнером;
  • профілактичні огляди у гінеколога;
  • грамотне статеве виховання;
  • здоровий спосіб життя, правильне харчування, фізична активність;
  • консультація психолога у разі сексуального насильства або інших травмуючих подій;
  • вивчення особистих аспектів статевого життя;
  • нормалізація відносин із партнером;
  • мінімізація стресових ситуацій, збереження психоемоційного балансу;
  • дотримання правил особистої та інтимної гігієни;
  • своєчасне звернення по медичну допомогу.

Де лікувати?

Для лікування диспареунії звертайтесь до клініки Medical Plaza. Наші фахівці проведуть діагностику на найвищому професійному рівні, що дозволить виявити причину дискомфортних відчуттів. Пацієнти віддають перевагу нашій клініці, тому що вона вигідно вирізняється серед інших медичних закладів міста:

  • Наявність власної лабораторії та весь спектр діагностичних послуг.
  • Уважне та дбайливе ставлення до кожного пацієнта.
  • Комфортабельні умови, найвищий рівень сервісу.
  • Відсутність черг та тривалих очікувань.

Диспареунія не повинна викликати сорому та збентеження. Ми гарантуємо нашим пацієнтам повну конфіденційність, з усією уважністю поставимося до вашої проблеми та допоможемо вирішити її у найкоротші терміни.

FAQ

Чи може виникнути диспареунія через алергію на презерватив?

Так, це можливо.

Якщо під час діагностики диспареунії не було виявлено жодних порушень?

Швидше за все, йдеться про психосоматичну диспареунію. Потрібна консультація сексопатолога.

До чого може призвести диспареунія?

Стан може призвести до розривів, ран, кровотеч, інфікування, а також серйозних психологічних проблем.

Отже, диспареунія – це комплекс дискомфортних симптомів, що виникають при статевому акті. Проблема може бути викликана як психологічними чинниками, так і фізіологічними порушеннями. Патологія може протікати ізольовано, але також може супроводжуватися й іншими симптомами – печінням, різзю, набряком, почервонінням, виділеннями та ін. Для усунення дискомфортних відчуттів необхідне комплексне та системне лікування, спрямоване насамперед на усунення провокуючого чинника. Якщо органічних порушень не виявлено, пацієнтам призначаються курси психотерапії. При виконанні всіх призначень лікаря прогноз диспареунії сприятливий.

Запис на прийом до лікаря
На сайті

Швидко та зручно: обирайте лікаря, дату та час візиту. Всього за пару кліків.

 

Через застосунок

Зручний мобільний додаток для твого смартфону.

Доступний для завантаження