Дифузний токсичний зоб (тиреотоксикоз, гіпертиреоз, хвороба Грейвса, Базедова хвороба)

Дифузний токсичний зоб – це поширене ендокринне захворювання, яке супроводжується збільшенням щитовидної залози та надмірним виробленням гормонів.

 

Що характерно для дифузного токсичного зоба

Механізм розвитку патології пов'язаний з аутоімунною агресією, коли організм бореться з власними клітинами, сприймаючи їх, як чужорідний об'єкт. Імунітет виробляє специфічні антитіла, які не руйнують орган, як це зазвичай відбувається при інших аутоімунних процесах, а, навпаки, стимулюють її до зростання та підвищеного вироблення тиреоїдних гормонів. На тлі цього розвивається тиреотоксикоз, який попросту сказати є отруєнням організму цими ж гормонами.

Етіологія захворювання досі залишається предметом спекотних суперечок серед учених. Вважається, що генетичні особливості імунітету активуються на тлі провокуючих факторів, наприклад, впливу навколишнього середовища, стресових ситуацій, шкідливих звичок, інфекцій, пологів, психотравм, неякісного харчування та ін.

Для захворювання характерна поява таких симптомів, як приплив жару, пітливість, тремор рук, діарея, тахікардія, слабкість, стрімка втрата ваги, емоційна нестабільність. Людина стрімко втрачає вагу, і це незважаючи на підвищений апетит. Може спостерігатись незначне підвищення температури тіла (субфебрилітет). Відбуваються стрибки артеріального тиску. Пацієнти скаржаться на біль у серці, їхні думки перескакують з однієї теми на іншу, часто присутні депресивні стани.

Якщо вчасно взятися за лікування та дотримуватися всіх лікарських рекомендацій, функції організму поступово прийдуть у норму і у людини є високі шанси прожити довге та комфортне життя.

Що таке гіпертиреоз при ДТЗ?

Являє собою стан гіперфункції залози, при якому спостерігається підвищений синтез гормонів. Це негативно відображається на роботі всього організму. Виявляється у вигляді серцебиття, підвищеної стомлюваності, втрати ваги, тривоги, тремору, непереносимості спеки. Гіпертиреоз щитовидної залози при ДТЗ має оборотний характер.

Що таке тиреотоксикоз при ДТЗ?

Тиреотоксикоз – це синдром надлишку тиреоїдних гормонів, тобто це ширше поняття, ніж гіпертиреоз. Під цим діагнозом мається на увазі тиреогормональна інтоксикація, тобто токсична поразка організму. Головною ознакою ДТЗ-тиреотоксикозу є худорлявість на тлі підвищеного апетиту. У пацієнтів спостерігається емоційна нестабільність, тремор, тахікардія, пітливість, екзофтальм.

Класифікація ДТЗ

Базедова хвороба розвивається у три стадії:

1. Легка. Характеризується тривожністю, погіршенням працездатності та невеликою тахікардією. Може бути незначна втрата маси тіла.
2. Середня. Серцебиття може досягати 110 ударів за хвилину. Відбувається різка втрата ваги. Спостерігається нервова збудливість.
3. Тяжка. Йдеться про проблему, яка тривалий час існує і яку просто запустили. Супроводжується сильним виснаженням, і навіть порушенням роботи різних органів та систем, які призводять до повної непрацездатності. Людина може втратити більше половини ваги тіла.

Чим небезпечний дифузний токсичний зоб

Якщо хвороба Грейвса була пізно виявлена і була проведена терапія, це неминуче призводить до незворотних змін у організмі.

До частих ускладнень токсичного зоба належать:

• серцево-судинні патології;
• остеопороз;
• аритмія;
• набряк легенів;
• м'язова слабкість;
• психічні розлади;
• порушення у роботі ЦНС;
• стеатогепатоз (печінкова дистрофія);
• захворювання травного тракту;
• виснаження організму;
• цукровий діабет другого типу;
• фібриляція передсердь;
• геморагічний синдром;
• паралічі;
• повна непрацездатність.

Найбільш небезпечним із можливих ускладнень вважається тиреотоксичний криз, який супроводжується потужним викидом гормонів. Стан вимагає екстреної медичної допомоги і, якщо не вжити заходів, все може закінчитися трагічно. Тиреотоксичний криз супроводжується такими симптомами:

• різка збудливість, неспокій;
• тахікардія (ЧСС може становити двісті ударів за хвилину);
• критичне підвищення температури тіла (до 40 градусів);
• ниткоподібний пульс;
• діарея;
• нудота, блювота;
• артеріальна гіпертензія;
• порушення мікроциркуляції.

Які фактори сприяють розвитку дифузного токсичного зобу

Хвороба Базедова – це аутоімунний процес, у розвитку якого провідну роль грає генетична схильність. Однак передані у спадок особливості реагування імунної системи далеко не завжди реалізуються.

Запустити механізм хвороби може безліч провокуючих факторів, серед яких:

• надлишок йоду;
• хронічний стрес;
• шкідливі звички;
• спадкова схильність;
• вітіліго;
• гломерулонефрит;
• ревматоїдний артрит;
• хронічні інфекції;
• цукровий діабет першого типу;
• гіпокортицизм.

У чому подібність вузлового і дифузного токсичного зоба

Їхня головна подібність у тому, що вони мають однакову симптоматику тиреотоксикозу. Відмінностей між ними значно більше. Дифузний тип характеризується надмірною секрецією тиреоїдних гормонів, тоді як вузлова форма не викликає порушень у функціонуванні щитовидної залози. Вони різняться і у причинах свого розвитку. Дифузна форма має аутоімунну природу, тоді як етіологія вузлового зоба часто не зрозуміла. Також слід зазначити середньостатистичний вік розвитку захворювань. Дифузна форма частіше починається в молодому віці, тоді як вузлова зазвичай зустрічається у людей середнього та похилого віку.

Діагностика

Обстеження пацієнта починається із консультації ендокринолога. Лікар вислуховує всі скарги та збирає анамнез. Далі проводиться візуальний огляд та пальпація області щитовидної залози.

При підозрі на дифузний зоб призначається розгорнуте обстеження, оскільки важливо не просто поставити ДТЗ діагноз, а й спрогнозувати можливі ускладнення, які можуть виникнути у конкретному випадку. Діагностика гіпертиреозу може включати:

• лабораторні аналізи;
• УЗД;
• сцинтиграфія (дозволяє визначити функціональну активність органу);
• МСКТ та МРТ (для визначення розмірів та розташування органу, виявлення усунення або компресії прилеглих органів);
• ЕКГ;
• офтальмологічний огляд.

Лікування

Залежно від клінічної ситуації та загального стану організму подальша тактика може відрізнятись. На сьогоднішній день існує три основні методи лікування гіпертиреозу:

1. Антитиреоїдна терапія.
2. Оперативне втручання.
3. Радіойодтерапія.

Кожен з них має свої переваги та недоліки, показання та протипоказання. На вибір лікування може впливати безліч факторів, серед яких загальний стан організму, стадія патологічного процесу, наявність ускладнень, вік та стать, наявність супутніх патологій.

Жоден із вищезазначених методів не в змозі усунути головну причину захворювання – антитіла. Однак вони ефективно борються із тиреотоксикозом.

Лікування методами народної медицини є неефективним і неприпустимим. Це тільки призведе до втрати дорогоцінного часу і може спричинити незворотні ускладнення в організмі.

Консервативний підхід

Лікування дифузного токсичного зоба зазвичай починається з медикаментозної терапії. Пацієнтам призначають препарати, що блокують активне вироблення гормонів. Лікарські засоби руйнують надлишки гормонів, які циркулюють у крові, та поступово накопичуються у тканині.

Терапія проводиться під наглядом фахівця. Потрібний постійний контроль показників крові. Самостійне призначення таких препаратів є неприпустимим.

Проведення тиреостатичної терапії можливе в таких випадках:

• об'єм щитовидної залози не перевищує 40 кубічних сантиметрів;
• відсутні ознаки компресії (здавлювання) оточуючих органів;
• немає великих вузлів; 
• відсутні серйозні ускладнення.

Лікарська терапія може проводитися як самостійний курс, тривалістю рік-півтора, або у вигляді підготовки до хірургічного втручання або радіойодтерапії. У разі рецидиву фахівці підбирають радикальніші методи.

У деяких ситуаціях пацієнтам призначається короткий курс медикаментозної терапії зі зняттям симптомів. Далі відразу ж розпочинають використання радикальних методів. До таких випадків можна віднести планування вагітності, тяжку офтальмопатію, алергію на медикаментозну терапію або бажання самого пацієнта.

Оперативне втручання

Лікування Базедової хвороби за допомогою операції показано у таких випадках:

• великий розмір органу;
• непереносимість тиреостатиків;
• тяжкий перебіг;
• лейкопенія на фоні тиреостатичної терапії;
• гіперплазія тканини, спричинена медикаментозним лікуванням.

При хворобі ДТЗ проводиться тотальна тиреоїдектомія. У ході операції орган видаляють повністю (або більшу його частину). Операція є досить складною. У деяких випадках вона виконується через традиційний відкритий доступ, в інших – використовується малотравматична ендоскопічна техніка. Вибір оперативного методу залежить від особливостей та тяжкості клінічного випадку. Надалі функція щитовидної залози компенсується довічним прийомом гормональних препаратів.

Радіойодтерапія

Призначається у таких випадках:

• рецидив, незважаючи на грамотно проведену медикаментозну терапію;
• неможливість проведення тиреостатичної терапії, наприклад, при лейкопенії чи алергії;
• відсутність умов для здійснення консервативного лікування та подальшого спостереження за пацієнтом.

Радіойодтерапія ефективно бореться з тиреотоксикозом, за допомогою руйнування тканини та досягнення стійкого стану ремісії. Йод накопичується і розпадається в клітинах органу, забезпечуючи локальне опромінення та їхню загибель. По суті методика дозволяє зруйнувати щитовидну залозу без оперативного втручання. Лікування проводиться у стаціонарних умовах під щоденним лікарським контролем.

Радіойодтерапія може проводитися самостійно або за операцією. Комбінований підхід дозволяє придушити залишки гормоноактивної тканини залози та дає абсолютно надійний результат – пацієнт повністю перемагає хворобу.

На відміну від вищезазначеного методу радіойодтерапія не пов'язана з ризиками післяопераційних ускладнень. Процедура протипоказана у період вагітності та грудного вигодовування, а також при ендокринній офтальмопатії.

Не позбавлена методика і недоліків:

• дорожнеча;
• тривалість очікування черги;
• променевому навантаженню піддаються всі органи;
• можливість рецидиву.

Що буде, якщо не лікувати дифузний токсичний зоб?

Захворювання неминуче прогресуватиме, викликаючи небезпечні ускладнення. Все може закінчитись повною непрацездатністю. Внаслідок незворотних поразок життєво важливих органів можливий смертельний результат.

Де лікувати?

У клініці Medical Plaza створено всі умови для ефективного лікування ендокринних захворювань:

• Світові стандарти.
• Принципи доказової медицини.
• Індивідуальний план лікування.
• Потужна лікувально-діагностична база.
• Кваліфікована команда лікарів.
• Високотехнологічне обладнання.

Фахівці Medical Plaza зможуть допомогти пацієнту на будь-якій стадії синдрому Грейвса. Наші ендокринологи допоможуть підібрати оптимальний варіант лікування безпосередньо для вас з урахуванням супутніх патологій та загального стану організму. Звичайно, чим раніше ви звернетеся до нас, тим краще. При ранньому виявленні недуги у фахівця буде ширший вибір методів лікування і можна віддати перевагу найбільш щадним з них.

Отже, Базедова хвороба – це серйозна ендокринна патологія, що супроводжується неконтрольованим зростанням функціональної активності та збільшенням у розмірах залози. Причиною такого порушення є аутоімунна агресія, коли організм бореться сам із собою. Велика роль в етіології недуги відводиться генетичним фактором. Проте каталізатором у розвитку патології можуть стати шкідливі звички, інфекції, екологія, стресові ситуації, недостатньо якісне харчування, психічні травми. При своєчасному виявленні прогноз захворювання сприятливий. На початкових стадіях можуть застосовуватися консервативні методи. Для цього призначається курс антитиреоїдної терапії. У разі їх неефективності фахівці вдаються до радикальніших методів – радіойодтерапії або операції з видалення щитовидної залози. Патологічні зміни можуть регресувати і пацієнт має шанс на повноцінне і довге життя. В іншому випадку захворювання буде прогресувати і може призвести до інвалідизації організму. При важких формах недуги є високі ризики летального результату.