Чи можна завагітніти з міомою матки?

«Чи можна завагітніти з міомою матки?» – дуже серйозне та глибоке питання, яке все частіше звучить на прийомі гінеколога чи репродуктолога. Відповідь – так, можна, але є нюанси, про які й поговоримо у рамках представленого матеріалу. Розглянемо першопричину умовного безпліддя - тобто, саму міому матки, - особливості захворювання, класифікацію по FIGO, а також оцінимо рівень впливу різних форм міоми та оперативних технік лікування на жіночу репродуктивну систему та здатність до природного чи штучного запліднення (ЕКЗ).

Жінки із запитанням «чи можна при міомі матки завагітніти» зазвичай звертаються до репродуктолога, який займається діагностикою та лікуванням різних форм безпліддя, а також проводить пацієнток через цикли екстракорпорального запліднення, використовуючи весь спектр доступних допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Якщо вам поставили діагноз «міома матки» або є проблеми з природним зачаттям (підозра на безпліддя), не варто опускати руки. Фіброміома – не вирок, записуйтесь на прийом до репродуктолога у Medical Plaza, ми обов'язково вам допоможемо.

Що таке міома матки

Міома матки (фіброміома) - доброякісна пухлина, яка з точки зору анатомії являє собою клубок (або пучок) гладком'язових волокон, що хаотично переплітаються. Формується та розвивається фіброміома всередині матки (пухлина на ніжці – FIGO 0), на зовнішній її стінці (субсерозна на ніжці – FIGO 7) або безпосередньо в м'язовому шарі матки (FIGO 2-6) з різним ступенем залучення до м'якої тканини.

Міома матки вважається одним із найпоширеніших захворювань у жінок. Серед усіх діагностованих гінекологічних захворювань фіброміома зустрічається в 15-25% випадках, проте, на думку деяких учених, реальні цифри поширеності патології значно вищі. Є думка, що у світі як мінімум кожна друга жінка (50-70%) протягом усього життя в тій чи іншій формі хворіє на міому.

Так, чи можна завагітніти з міомою матки? До недавнього часу вважалося, що більшість фіброміом, що діагностуються, практично ніяк не впливають на фертильність жінки. Однак згідно з результатами когортного дослідження, проведеного у 2019 році групою вчених на чолі з Каміллою Карлсен (Kamilla Karlsen), з'ясувалося, що жінкам з міомою матки потрібно значно більше часу для досягнення вагітності. Тобто йдеться про зниження ймовірності природного запліднення через розвиток доброякісної пухлини (або кількох) у м'язовому шарі матки. Більше того, у 30-40% жінок з фіброміомою діагностують безплідність неясного генезу (причина не виявлена).

Виявилося, що фіброміома та вагітність – не просто взаємопов'язані, а цілком взаємозалежні поняття. Як з'ясували вчені, на фертильність впливає:

• розмір міоми;
• кількість вузлів;
• локалізація (всередині, зовні, у м'язовому шарі).

Крім складнощів із природним зачаттям, у жінок з фіброміомою спостерігається зростання ризику викидня і зниження тривалості періоду виношування дитини. Все вказує на те, що міома матки все-таки впливає на фертильність жінки і може спричинити розвиток повноцінного безпліддя. Так, чи можна завагітніти з міомою? Повторимося – так, але є нюанси.

Міома матки: міжнародна класифікація за FIGO

Щоб зрозуміти наскільки сильний взаємозв'язок між фіброміомою та вагітністю, варто детальніше вивчити першопричину умовного безпліддя. Розбір класифікації захворювання дасть більше інформації про характеристики та особливості патології. Первинна класифікація міоми матки:

1. Одиночна міома, коли у матці є лише одне доброякісне новоутворення.
2. Множинна - при обстеженні виявлено дві і більше пухлини, часто різних форм.

У першому випадку шанс природного запліднення вищий, тому що завагітніти при міомі (одиночній) легше, ніж при множинній. Що стосується класифікації з FIGO – це абревіатура, що складається з перших букв спочатку французької назви міжнародної федерації гінекології та акушерства (Fédération Internationale de Gynécologie et d'Obstétrique). Згідно з класифікацією FIGO, міома матки буває 7 видів:

1. Субмукозна пухлина 0-го типу – доброякісне новоутворення на ніжці, прикріпленій до внутрішньої стінки матки.
2. Інтрамуральна (внутрішньостінкова) субмукозна міома 1-го типу. Пухлина формується та росте в м'язовому шарі стінки матки з виходом усередину органу. Рівень занурення в стінку матки - менше 50%.
3. Субмукозна інтрамуральна міома 2-го типу. Позиція аналогічна, різниця лише на рівні «занурення» в м'язовий шар стінки матки (понад 50%).
4. Інтерстиціально-субмукозна міома 3-го типу з повним зануренням у стінку матки (на 100%) та частковим поширенням на внутрішньоматковий шар ендометрію.
5. Повністю інтрамуральна міома (тип 4). Формується і росте в стінці матки, не стикаючись з межами м'язового шару.
6. Субсерозна міома (тип 5) формується на зовнішній стінці матки із зануренням у м'язовий шар на 50% та більше.
7. Субсерозна інтрамуральна міома на широкій основі (тип 6) із зануренням менше 50%.
8. Останній тип патології (7 по FIGO) – міома на ніжці, прикріплена та розвивається на зовнішній стороні матки.

І все ж, чи можна завагітніти при фіброміомі і як тип (локалізація) та розмір впливає на ймовірність природного запліднення? На цьому етапі дослідження ми можемо відкинути субсерозні типи фіброміом (5,6 і 7 тип FIGO), оскільки вони не впливають ні на внутрішньоматковий шар ендометрію, ні на мікрофлору слизової оболонки, ні на систему гормонального регулювання овуляції.

Залишаються субмукозні (підслизові) та інтрамуральні міоми матки. Для оцінки їхнього впливу на фертильність жінки додатково розглянемо методи діагностичних досліджень та варіанти лікування, у тому числі за допомогою оперативної гінекології. Вагітність з фіброміомою – досить складна та багатогранна тема, яка потребує ретельного розгляду.

Як діагностують фіброміоми

Найкорисніший та найефективніший інструмент у діагностиці вузлових утворень у матці – ультразвукове дослідження або УЗД. За допомогою цієї методики обстеження ми не тільки визначаємо розмір, кількість і локалізацію новоутворень у матці, але й можемо розрізнити міому та вузли аденоміозу (один з різновидів ендометріозу, що розвивається в м'язовому шарі матки), що дуже важливо. Адже приблизно 40% випадків фіброміома поєднується з аденоміозом.

У таких випадках до питання – «чи можна завагітніти при міомі» потрібно ще додати фактор впливу внутрішньом'язового ендометріозу, що докорінно змінює клінічну картину. Якщо з міомою матки жінка цілком може завагітніти та виносити здорову дитину, то з вузловою формою аденоміозу це зробити набагато складніше.

Наступний рівень діагностики – магнітно-резонансна томографія (МРТ). Цей метод використовують для більш детального вивчення стану матки та точного опису особливостей пухлини. МРТ показано у випадках якщо:

• необхідно відрізнити міому від вузлової форми аденоміозу;
• є поєднана патологія (фіброміома та аденоміоз та/або інші новоутворення на кшталт внутрішньоматкових спайок, кіст або злоякісних пухлин);
• міома за попередньою оцінкою має розмір більший за середній (більше 4 см);
• є ознаки, що міома здавлює прилеглі органи;
• також МРТ призначають перед розробкою стратегії оперативного втручання.

Так, чи заважає міома завагітніти? Залежить від розміру, форми та локалізації. Магнітно-резонансна томографія дозволяє отримати вичерпну інформацію про форму та розмір пухлини, а також про ступінь її залучення до м'язового шару стінки матки. Якщо МРТ недостатньо, то використовують діагностичну гістероскопію.

У комплексі з УЗД та МРТ обов'язково призначають загальні поліклінічні аналізи крові та сечі, а також біохімію крові на гормони. Нерідко проводять гістологічне дослідження зразка пухлини (біопсія), і навіть цитологічне дослідження мазка на мікрофлору. Все це дає можливість скласти повну клінічну картину патології, дозволяючи використовувати найефективніші стратегії лікування міоми та планування вагітності.

Методи лікування фіброміоми та їх вплив на жіночу фертильність

Ми вже з'ясували, що субсерозні міоми, які проявляються із зовнішнього боку матки, практично ніяк не впливають на фертильність. Взагалі, тема «міома матки та зачаття» досі залишається досить складною, а питання впливу вузлів фіброміоми на здатність природного чи штучного зачаття продовжує активно вивчати провідні клініки репродуктології.

Щоб відповісти на запитання, чи можлива вагітність при міомі матки, необхідно вивчити вплив технік лікування, що застосовуються, на фертильність. Забігаючи вперед, уточнимо, що не всі міоми потрібно видаляти і далеко не завжди показано гістеректомію (повне видалення матки). Сучасні підходи до лікування фіброміоми матки:

1. Консервативна терапія, що використовується на початкових стадіях захворювання. Практикуються курси транексамової кислоти, що блокує ендометріальний плазміноген (циркулюючий профермент, що кодується геном PLG) та антагоністів ГнРГ (гонадотропін-рилізинг-гормону людини), що пригнічують секрецію гонадотропних гормонів у мозку (гіпофіз). Також ГнРГ використовують для зниження крововтрати в майбутній операції.
2. Емболізація маткових артерій. Мініінвазивний метод лікування одиночних або множинних міом матки, при якому кровотік до маткових артерій блокується за допомогою спеціального катетера, що проводиться через стегнову артерію.
3. Міомектомія – хірургічне видалення вузлів фіброміоми гістероскопічним, лапароскопічним або лапаротомним методом (дуже рідко).
4. ФУЗ-абляція пухлини – деструкція тканин вузла міоми за допомогою ультразвуку, внаслідок чого настає термічний некроз. Не підходить для лікування інтрамуральної міоми матки.
5. Гістеректомія – повне видалення матки через великі ураження м'язового шару, розвиток локальних вогнищ некрозу та наростаючу дисфункцію органу. Якщо призначено гістеректомію, то питання – чи можлива вагітність при міомі, втрачає свою актуальність.

Про що свідчать результати досліджень та спостережень щодо впливу на фертильність тих чи інших технік лікування міоми матки? Почнемо з консервативної терапії. Медикаментозна терапія міоми може бути виправдана лише в рамках симптоматичного лікування або в умовах підготовки до операції. Якщо міома заважає завагітніти, консервативна терапія мало чим допоможе. Максимально можливий ефект такого лікування – незначне зменшення пухлини.

Міомектомія - найбільш ефективний метод хірургічного лікування міоми матки. Для видалення субмукозних вузлів 0-2 типу FIGO краще використовувати гістероскопію. Цей метод втручання у разі більш прийнятний, оскільки доступом до області, що оперується здійснюється через піхву. Гістероскопія допомагає уникнути непотрібних розрізів, шрамів та зайвої травматичності м'яких тканин.

Якщо планується вагітність при фіброміомі 3-5 типу за FIGA, коли діагностовано інтрамуральну (внутрішньостінкову) міому матки, проводити міомектомію не рекомендується. При хірургічному видаленні інтрамуральних пухлин будуть неминуче пошкоджені м'язові шари та цілісність ендометрію. Подібні ушкодження сильно знижують ймовірність природного зачаття. Але є й хороша новина – у разі гістероскопічного видалення міом 3-5 типу залишається високий шанс штучного зачаття за допомогою перенесення заплідненого ембріона in vitro в рамках програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).

Що стосується емболізації маткових артерій та ФУЗ-абляції міом матки. Якщо ми розглядаємо ці методи лікування в рамках теми «міома та зачаття», то вони не рекомендуються жінкам, які планують вагітність. Емболізація маткових артерій сама по собі знижує рівень фертильності через блокування локального кровотоку. А ФУЗ-абляція та її вплив на фертильність ще до кінця не вивчені.

Якщо вам провели міомектомію, то рекомендується відкласти планування вагітності щонайменше на півроку. Після цього потрібно пройти обстеження, зробити УЗД та/або МРТ і на основі отриманих результатів можна буде приймати рішення: пробувати природне зачаття або записуватися на програму екстракорпорального запліднення.

Висновки

То чи можна з міомою завагітніти? Можна і багато жінок вагітніють з різними формами міом, і при цьому успішно проходять період виношування та народження дитини. Однак вагітність з міомою – це завжди ризик, тому у таких випадках застосовують більш насичений графік обстежень (включаючи УЗД) контролю пренатального розвитку та загального стану здоров'я майбутньої мами.

Якщо ж міоми виявлені до настання вагітності, гінеколог залежно від форми та локалізації пухлини запропонує один із варіантів лікування патології, включаючи мініінвазивну органозберігаючу хірургію. Після лікування можна буде планувати вагітність через природне чи штучне запліднення.

Якщо вам поставили діагноз міома матки, це не кінець. Безумовно, деякі форми міоми серйозно знижують ймовірність зачаття та успішного проходження вагітності. Але здебільшого міома досить легко лікується. Реабілітаційний період після міомектомії складаємо всього 6 місяців, після чого ви зможете завагітніти, виносити та народити здорового малюка. Пам'ятайте, що кожен випадок є унікальним. Щоб отримати професійну консультацію гінеколога або репродуктолога, або пройти обстеження, записуйтесь на прийом до Medical Plaza, використовуючи форму реєстрації, телефон реєстратури або чат.