Ацетонемічний синдром у дітей
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) займають одне з провідних місць у структурі інфекційної захворюваності в дитячому віці. Відомо, що діти частіше, ніж дорослі хворіють на простудні захворювання. Найбільш високий рівень захворюваності спостерігається у дітей віком до 3-х років. У клінічній картині гострої респіраторної вірусної інфекції у дітей раннього віку домінує виражений інтоксикаційний синдром, гіпертермічний синдром та дуже часто - ацетонемічний синдром.
Ацетонемія може бути викликана різними факторами, включаючи інфекційні захворювання (наприклад, застуди або грип), стреси, фізичну перенапругу або пропуск їжі. Ці фактори можуть призводити до швидкого використання вуглеводів та переходу до метаболізму жирів. У процесі цього розщеплення утворюються кетонові тіла, які накопичуються в крові та викликають нудоту, блювання, слабкість та запах ацетону з рота. Ацетонемія часто виникає у дітей із швидкою метаболічною реакцією на стреси, інфекції чи голодування.
Що таке ацетонемічний синдром
Ацетонемічний синдром або ацетонемія у дітей — це стан, що характеризується підвищеним рівнем кетонових тіл (ацетону) в крові, що може призвести до небезпечних наслідків – зневоднення, порушення електролітного балансу, гіпоглікемії та ін.і спричинити порушення функцій органів і систем організму.
Симптоми ацетонемічного синдрому у дітей
До основних симптомів ацетонемічного синдрому у дітей відноситься повторне блювання протягом кількох днів. При спробі нагодувати або напоїти дитину блювання посилюється. Шкірні покриви дитини стають бліді з вираженим рум'янцем. Відзначається зміна підвищеної активності на початку хвороби на слабкість і сонливість. Діти часто скаржаться на біль у животі та нудоту. Чути запах ацетону із рота.
Діагностика ацетонемії у дітей
Чи можна визначити рівень кетонових тіл? ТАК. Для цього використовують наступні методи:
- Аналіз сечі: виявлення кетонових тіл у сечі.
- Аналіз крові: визначення рівня глюкози та кетонових тіл у крові.
Для виявлення кетонових тіл у сечі існують спеціальні діагностичні тести, проведення яких не потребує спеціальних медичних знань та попередньої підготовки. Придбати їх можна у аптеці. Наявність фіолетового фарбування тест-смужки свідчить про наявність ацетонемії. Цей тест можна провести в домашніх умовах, але після отримання позитивного результату необхідно звернутися по допомогу до лікаря-педіатра.
Основні небезпеки ацетонемічного синдрому
Зневоднення і порушення електролітного балансу
Часті блювота і діарея призводять до значної втрати рідини та електролітів, що може спричинити зневоднення. Зневоднення, у свою чергу, може вплинути на функціонування усіх органів і систем. Втрата електролітів може негативно вплинути на роботу серця, нервової системи та інших органів.
Гіпоглікемія (низький рівень цукру в крові)
Через недостатнє споживання вуглеводів та використання запасів глікогену, рівень цукру в крові може знизитись до небезпечно низького рівня, що може спричинити слабкість, запаморочення, судоми і навіть втрату свідомості.
Метаболічний ацидоз
Накопичення кетонових тіл у крові може призвести до метаболічного ацидозу, коли кров стає надмірно кислою. Цей стан небезпечний порушенням функцій серцево-судинної і дихальної систем організму, а саме - зниження скорочувальної здатності серця, аритмій, зниження кров'яного тиску, дихальних проблем.
Ураження центральної нервової системи
Високий рівень кетонів і метаболічний ацидоз можуть вплинути на функціонування мозку і призвести до головного болю, дратівливості, сонливості або навіть коми в важких випадках.
Недоїдання і втрата ваги
Часті епізоди ацетонемії можуть призвести до недоїдання, втрати ваги і негативно вплинути на ріст і розвиток дитини.
Довгострокові наслідки
- часті рецидиви ацетонемічного синдрому можуть негативно вплинути на загальний стан здоров'я і якість життя дитини;
- часті епізоди блювоти і погане самопочуття можуть спричинити психологічний стрес і тривогу як у дитини, так і у її батьків.
Лікування ацетонемічного синдрому
Щоб зменшити ризики і небезпеки ацетонемічного синдрому, важливо своєчасно розпізнати симптоми і вжити заходів:
- Адекватне споживання рідини: регулярне пиття води або регідратаційних розчинів.
- Дієта: вживання продуктів, багатих на вуглеводи, для запобігання кетозу.
- Медичний контроль: регулярні обстеження у лікаря, особливо під час рецидивів.
Залежно від ступеня зневоднення та вираженості ацетонемічного синдрому проводиться оральна регідратація та, при необхідності, інфузійна терапія. Після припинення блювоти необхідне достатнє питво, а саме - солодкі соки, компоти.
Дієта при ацетонемічному синдрому у дітей
Дуже важливою умовою лікування ацетонемічного синдрому є дотримання дієти. Дитина має пити велику кількість лужної води. З раціону виключають:
- концентровані бульйони;
- м'ясо молодих тварин та птиці;
- жирні сорти м'яса;
- субпродукти;
- сметану;
- помідори, баклажани, варену цвітну капусту, бобові;
- шоколад;
- апельсини;
- холодні та газовані напої.
До раціону включають:
- гречану, геркулесову каші на воді;
- овочеві супи;
- картопляне пюре;
- печені яблука;
- галетне печиво;
- молоко та молочні продукти.
Діти з ацетонемічним синдромом повинні достатньо проводити на свіжому повітрі і спати не менше 8 годин на добу. Дуже корисні водні процедури та плавання. У період ремісії показано санаторно-курортне лікування та протирецидивне лікування. У більшості випадків після досягнення дитиною віку 11-12 років ацетонемічні кризи зазвичай припиняються.
- Заступник медичного директора з амбулаторно-поліклінічної допомоги та комунікації з НСЗУ
- Лікар педіатр
- Кандидат медичних наук
