Хронічний риніт

Що таке хронічний риніт?

Хронічний риніт — це тривале запальне захворювання, яке вражає слизову оболонку носової порожнини. Це патологічний процес, що може тривати місяцями або навіть роками, характеризуючись рецидивуючим або постійним перебігом. Незважаючи на те, що хронічний риніт може здаватися незначним, він суттєво погіршує якість життя пацієнта, порушуючи дихання, сон і призводячи до загального погіршення стану. Запальний процес негативно впливає на місцеві та загальні захисні механізми організму, роблячи його більш вразливим до інфекцій і інших захворювань дихальних шляхів.

Чому важливо лікування? Якщо не лікувати хронічний риніт, це може призвести до ускладнень, таких як хронічний синусит, отит, фарингіт і навіть бронхолегеневі захворювання. Тому при перших ознаках патології слід звернутися до отоларинголога для діагностики та підбору індивідуальної схеми лікування.

Про захворювання

Хронічний риніт може виникати як наслідок неадекватного або неповного лікування гострого риніту, тривалого впливу несприятливих факторів навколишнього середовища або алергічних реакцій. Важливу роль відіграють зміни судинного тонусу слизової оболонки носа, що призводить до стійкого порушення кровообігу та набряку тканин. Це ускладнює носове дихання, сприяє накопиченню слизу та утворенню кірок на слизовій оболонці.

До факторів ризику відносяться:

• Інфекції: часті вірусні та бактеріальні інфекції, що не були належно вилікувані, можуть спричинити запалення слизової оболонки носа.
• Екологічні фактори: постійне вдихання забрудненого повітря, хімічних речовин або частинок пилу подразнює слизову оболонку.
• Анатомічні особливості: викривлення носової перегородки або інші порушення будови носових ходів ускладнюють відтік слизу і створюють сприятливі умови для хронічного запалення.

Види хронічного риніту

Хронічний риніт підрозділяється на кілька основних видів залежно від етіології:

1. Інфекційний риніт: виникає на тлі вірусних, бактеріальних або грибкових інфекцій. Хронічні інфекційні процеси можуть підтримувати постійне запалення слизової оболонки носа, що призводить до рецидивів і персистуючого перебігу захворювання. Інфекційний риніт часто супроводжується ускладненнями, такими як хронічний синусит.
2. Алергічний риніт: цей тип риніту виникає внаслідок впливу алергенів, таких як пилок, шерсть тварин, кліщі домашнього пилу або побутовий пил. Алергічний риніт може протікати сезонно (наприклад, під час цвітіння рослин) або цілий рік, якщо пацієнт постійно контактує з алергенами.
3. Вазомоторний риніт: виникає через дисфункцію нейровегетативної системи, яка контролює тонус судин слизової оболонки носа. Це може бути пов’язано з ендокринними порушеннями, стресом або впливом деяких медикаментів. Вазомоторний риніт характеризується періодичними нападами закладеності носа, особливо вранці, і не пов'язаний з інфекцією або алергією.
4. Атрофічний риніт: відрізняється стоншенням слизової оболонки носа і втратою її функцій. Часто супроводжується утворенням кірок і неприємним запахом (озена). Причинами можуть бути тривалий вплив несприятливих факторів, хронічні інфекції або перенесені хірургічні втручання на носових ходах.
5. Гіпертрофічний риніт: характеризується розростанням тканин слизової оболонки носа, що призводить до стійкого порушення носового дихання. Це стан вимагає хірургічного втручання, оскільки консервативне лікування часто виявляється неефективним.

Симптоми хронічного риніту

Ключовими симптомами хронічного риніту є:

• Закладеність носа, яка може бути постійною або періодичною.
• Виділення з носа: вони можуть бути як прозорими та водянистими, так і густими, гнійними.
• Головний біль і відчуття тиску в області носових пазух, особливо при інфекційній природі захворювання.
• Сухість та подразнення слизової оболонки носа, що особливо характерно для атрофічної форми.
• Погіршення нюху: при тривалому перебігу захворювання може виникнути гіпосмія (зниження нюху) або аносмія (повна втрата нюху).
• Порушення сну та загального самопочуття: через постійну закладеність носа пацієнти часто страждають від безсоння, дратівливості та загальної втоми.

У дітей хронічний риніт може викликати затримку фізичного та розумового розвитку через нестачу кисню при порушенні дихання, а також призводити до проблем із формуванням щелепно-лицьового апарату.

Причини хронічного риніту

До основних причин розвитку хронічного риніту можна віднести:

• Часті інфекції верхніх дихальних шляхів (синусити, аденоїдити).
• Вплив хімічних агентів (наприклад, тютюновий дим, промислові викиди).
• Неправильна анатомічна будова носових ходів.
• Гормональні порушення (наприклад, вагітність, дисфункція щитоподібної залози).
• Вплив алергенів і подразнюючих речовин.
• Часте використання судинозвужувальних препаратів, що викликає медикаментозний риніт.
• Зниження загального імунітету внаслідок хронічних захворювань, перевтоми або стресу.

Діагностика хронічного риніту

Діагностика хронічного риніту проводиться комплексно і включає такі етапи:

1. Анамнез і опитування пацієнта: лікар з’ясовує тривалість захворювання, характер симптомів, наявність алергічних реакцій або провокуючих факторів.
2. Риноскопія: ендоскопічне дослідження носових ходів дозволяє детально оцінити стан слизової оболонки і виявити можливі аномалії.
3. Рентгенографія або КТ: використовуються для виключення ускладнень, таких як синусит або наявність поліпів у носових пазухах.
4. Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, шкірні алергічні проби або тести на специфічні імуноглобуліни можуть бути призначені для уточнення діагнозу.
5. Консультації суміжних фахівців: за потреби пацієнта направляють до алерголога, пульмонолога або невролога для уточнення природи захворювання.

Лікування хронічного риніту

Метою лікування є відновлення носового дихання та усунення запального процесу. Методи лікування поділяються на консервативні та хірургічні.

Консервативне лікування

Консервативна терапія включає:

• Протизапальні препарати (антибіотики або противірусні засоби залежно від етіології).
• Антигістамінні препарати для лікування алергічного риніту.
• Судинозвужувальні препарати використовуються короткостроково для зняття закладеності, але їх довгострокове використання протипоказане.
• Фізіотерапія: ультразвук, електрофорез, лазеротерапія допомагають зняти запалення та набряк.
• Носовий душ: регулярне промивання носових ходів сольовими розчинами сприяє очищенню слизової оболонки та відновленню її функцій.

Хірургічне лікування

Хірургічні методи показані при гіпертрофічній формі риніту або анатомічних порушеннях. До них належать:

• Вазотомія: руйнування судин для зменшення набряку слизової оболонки.
• Конхотомія: видалення гіпертрофованих ділянок слизової оболонки.
• Лазерна коагуляція: сучасний метод, що дозволяє мінімально травматично впливати на уражені тканини.

Профілактика

Для профілактики хронічного риніту необхідно:

• Уникати тривалого впливу алергенів і подразнюючих речовин.
• Дотримуватися гігієни носової порожнини, особливо в умовах забрудненого середовища.
• Вчасно лікувати гострі інфекції верхніх дихальних шляхів.
• Обмежити використання судинозвужувальних крапель і уникати самолікування.
• Підтримувати імунітет: правильне харчування, фізична активність, загартовування.

Якщо ви страждаєте від хронічного риніту і бажаєте відновити здоров'я та покращити якість життя, медичний центр Medical Plaza — це ваш надійний вибір. Наші пацієнти отримують допомогу кращих ЛОР-лікарів, які застосовують сучасні підходи до лікування, включаючи ендоскопічну ЛОР-хірургію. У нашому центрі використовується новітнє діагностичне обладнання, а наявність власної лабораторії дозволяє оперативно і точно визначити причини захворювання. Не відкладайте лікування — зверніться до Medical Plaza, і ми допоможемо вам дихати вільно!

Джерела:

• Cummings Otolaryngology: Head and Neck Surgery
• Ballenger's Otorhinolaryngology: Head and Neck Surgery
• Scott-Brown's Otorhinolaryngology and Head and Neck Surgery
• Otolaryngology-Head and Neck Surgery: Clinical Reference Guide
• UpToDate
• PubMed
• European Rhinologic Society Guidelines