Пролежні

Причини виникнення

В основі патогенезу пролежнів лежить тривалий механічний тиск, який спричиняє компресію кровоносних судин і нервових закінчень. Розвивається мікросудинна оклюзія з ішемією та гіпоксією. Як результат - загибель клітин із появою зон некрозу тканин.  

Ступінь вираженості патологічних змін залежить від тривалості та сили здавлювання м'яких тканин. Крім компресії, тригерами цього процесу можуть послужити:

• тертя (об постільну білизну або одяг);
• сила зсуву (перебування на похилій поверхні);
• вологість (піт, сеча, калові маси).

Фактори ризику

Пролежні виникають через нездатність людини через різні причини регулярно змінювати положення тіла. У зоні ризику насамперед пацієнти з порушенням рухових функцій і зміною свідомості. До групи ризику входять пацієнти з обмеженою руховою активністю:

• паралічі;
• коматозний стан;
• тривалий післяопераційний період;
• тривале перебування у відділенні реанімації;
• великі хірургічні втручання, що вимагають тривалого постільного режиму;
• серйозні травматичні ушкодження;
• постінсультний період.

Провокаторами можуть послужити різні зовнішні чинники, такі як постільна білизна з жорстких тканин, що подразнює шкіру, крихти їжі на матраці, недостатній гігієнічний догляд, невідповідні засоби догляду. Процес формування пролежнів зумовлений не тільки тим, що людина лежить, проблема набагато глибша. Багато що залежить від стану здоров'я людини загалом і догляду за нею. Ризик розвитку пролежнів можуть збільшувати низка внутрішніх чинників:

• інфекції;
• анемія;
• похилий вік;
• мізерне харчування;
• м'язова атрофія;
• куріння;
• суха стоншена шкіра;
• порушення чутливості;
• перегрів, переохолодження;
• нетримання сечі або калу;
• порушення мікроциркуляції в тканинах;
• онкопатології;
• хвороба Альцгеймера, Паркінсона тощо.

Фактором ризику також може виступати надмірна маса тіла. І це логічно - що сильніший тиск, то вищий ризик розвитку пролежнів. Водночас занадто мала вага також може сприяти їхній появі. Під час виснаження зменшуються м'язи та жировий прошарок. У результаті, кістки сильніше тиснуть на шкіру, а пролежні утворюються набагато швидше.

Найпоширеніші місця локалізації

Пролежні розвиваються в місцях, де тканини піддаються інтенсивному і тривалому тиску. Найчастіше вони формуються в ділянці кісткових виступів, а саме:

• потилиця;
• лопатки;
• лікті;
• куприк;
• сідниці;
• коліна;
• п'яти.

Чим небезпечні пролежні

Якщо вчасно не почати лікування, пацієнт ризикує отримати серйозні ускладнення, деякі з яких становлять реальну загрозу для життя. Серед них:

• хронічна інтоксикація;
• анемія;
• гіпопротеїнемія;
• амілоїдоз органів;
• флегмона;
• абсцес;
• остеомієліт;
• свищі;
• кальцифікація м'яких тканин;
• менінгіт, ендокардит;
• рак шкіри;
• сепсис.

Стадії пролежня

Залежно від глибини ураження тканин виділяють чотири основні стадії:

I стадія. У місці формування пролежня спостерігається стійке почервоніння, яке зберігається протягом півгодини після зміни положення тіла. Виразки на цьому етапі ще немає. Уражена ділянка болюча і чутлива. Вона може бути теплою або холодною на дотик. Може спостерігатися набряклість і свербіж ураженої ділянки.

II стадія. Процес поширюється глибше в шкіру. Характеризується утворенням ерозій і виразок. Присутні поверхневі пошкодження шкіри. На цьому етапі не відбувається серйозного ураження тканини. Зачеплений тільки верхній шар епідермісу.

III стадія. Відбувається повне ураження шкіри на всю її товщину. Формуються виразки з бічними кишенями, в центрі яких присутні некротичні вогнища. Завдяки витонченню шкірного покриву утворюються свищі. З'являються рідкі виділення з рани.

IV стадія. Деструктивні зміни зачіпають всю товщу шкіри та глибоких тканин. Некротизація охоплює фасції, м'язи, сухожилля, а також суглобові та кісткові структури. Рани дуже глибокі та заповнені гноєм.

Хірургічне лікування пролежнів у Medical Plaza

У разі виявлення пролежнів до лікування потрібно приступати якомога швидше. Вибір тактики багато в чому залежить від стадії, локалізації процесу і наявності ускладнень. Дії насамперед спрямовані на усунення головного шкідливого фактора - здавлювання тканин. Для боротьби з поверхневими ушкодженнями існує багатий арсенал перев'язувальних засобів. Адекватний догляд з використанням місцевих засобів дає змогу домогтися загоєння на I-II стадіях без хірургічного втручання.

Лікування великих і глибоких ушкоджень - це більш тривалий і складний процес. На III-IV стадіях процесу, коли ушкодження довго не загоюються і часто рецидивують, потрібна операція. Хірургічний метод є найефективнішим, а іноді й єдиним, у лікуванні пролежнів. З його допомогою можна в десятки разів швидше усунути проблему, а також значно поліпшити якість і тривалість життя.

Операцію проводять під анестезією і вона включає в себе такі етапи:

1. Видалення всіх некротичних ділянок.
2. Очищення рани від гною.
3. Антисептична обробка.
4. Пересадка шкіри для закриття рани або виконання клаптикової пластики.
5. Накладання швів.

Після операції

Після хірургічного втручання пацієнти потребують більш ретельного догляду. Для запобігання інфікування рани та розвитку запального процесу призначається медикаментозна підтримка. Важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря й уникати тиску на пошкоджену ділянку. Після операції також важливо стежити, щоб не сформувалися нові пролежні. Для цього потрібен ретельний щоденний догляд - періодична зміна положення тіла, підтримання сухості, використання спеціальних подушок і матраців, регулярний масаж тощо.

Наші лікарі мають великий практичний досвід і можуть допомогти на будь-якій стадії пролежнів. До кожного пацієнта у нас ставляться з граничною дбайливістю та увагою. Наші лікарі постійно розвиваються і впроваджують у практику нові ефективні методи лікування. Якщо буде потрібна операція, вона буде виконана висококласними хірургами з використанням сучасного обладнання. Величезна кількість пацієнтів пройшли успішне лікування і повернулися до свого звичного способу життя. Можливість опинитися в їх числі є і у Вас!