Відкрите овальне вікно

Анатомія та фізіологія овального вікна

Роль овального вікна в ембріональному розвитку

У внутрішньоутробному періоді овальне вікно відіграє ключову роль у кровообігу плода. Поки легені не беруть участі в газообміні, оксигенація крові відбувається в плаценті. Для ефективного розподілу насиченої киснем крові між органами овальне вікно дає змогу крові оминати мале (легеневе) коло кровообігу, спрямовуючи її з правого передсердя одразу в ліве. Це значно знижує навантаження на нефункціонуючі легені й забезпечує оптимальне кровопостачання головного мозку та інших життєво важливих органів.

Механізм закриття овального вікна після народження

Одразу після народження дитина робить перший вдих, і легені починають функціонувати, забезпечуючи оксигенацію крові. У цей момент відбувається кілька важливих змін:

• Знижується тиск у правому передсерді через збільшення припливу крові до легень.
• Тиск у лівому передсерді зростає, оскільки кров тепер надходить із легеневих вен.
• Під дією різниці тиску овальне вікно притискається до перегородки між передсердями і поступово заростає сполучною тканиною.

У більшості людей цей процес завершується в перші два-три роки життя. Однак у 20-30% він залишається незавершеним, унаслідок чого між передсердями зберігається щілиноподібний отвір, який називають відкритим овальним вікном.

Причини незакриття овального вікна у дорослих

Генетичні чинники

Дослідження показують, що незакриття овального вікна може мати спадкову природу. Якщо в одного з батьків діагностовано відкрите овальне вікно (ВОВ), ймовірність його виявлення в дитини збільшується. Генетичні мутації, що впливають на формування сполучної тканини серця, можуть уповільнити процес заростання овального вікна або зробити його стінку менш стійкою до повного закриття.

Вплив недоношеності та інших чинників на незакриття вікна

У недоношених дітей механізм адаптації серцево-судинної системи до позаутробного життя може бути порушений. У результаті:

• Овальне вікно залишається відкритим довше, ніж у доношених дітей.
• Через недостатнє вироблення колагену його зарощення може бути неповним.
• В умовах гіпоксії (нестачі кисню) організм намагається зберегти ембріональні шляхи кровообігу, включно з ВОВ.

Окрім недоношеності, інші фактори, що сприяють незакриттю овального вікна, включають:

• Внутрішньоутробні інфекції, що впливають на розвиток серця.
• Вроджені захворювання сполучної тканини (наприклад, синдром Марфана, синдром Елерса-Данлоса), за яких стінки судин і серцевих перегородок залишаються більш еластичними.
• Гіпоксія плода під час вагітності, яка може уповільнити процеси внутрішньоутробного розвитку.

Зв'язок з іншими вродженими вадами серця

ВОВ часто поєднується з іншими аномаліями розвитку серця, такими як:

• Дефект міжпередсердної перегородки (ДМПП) - більш серйозна вада, за якої отвір між передсердями значно більший і супроводжується патологічним шунтуванням крові.
• Аномалії розвитку тристулкового і мітрального клапанів, які можуть впливати на передсердний тиск і перешкоджати закриттю овального вікна.
• Синдроми, що супроводжуються кардіологічними аномаліями, наприклад, синдром Дауна, за якого порушення будови серця трапляються у 40-50% пацієнтів.

Таким чином, незакриття овального вікна в дорослих - це не випадкове явище, а результат впливу генетичних, анатомічних і фізіологічних чинників, які визначають особливості формування серцево-судинної системи.

Симптоми та клінічні прояви

Безсимптомний перебіг: як часто зустрічається

У більшості дорослих із відкритим овальним вікном (ВОВ) немає жодних симптомів, і воно виявляється випадково під час проведення ехокардіографії. За статистикою, близько 70-80% людей з ВОВ ніколи не відчувають клінічних проявів. Це пояснюється тим, що отвір між передсердями залишається дуже маленьким і не впливає на гемодинаміку.

Однак у деяких випадках ВОВ може стати причиною певних симптомів, особливо якщо отвір має значні розміри або за наявності фактора, що сприяє патологічному скиданню крові (наприклад, підвищення тиску в правому передсерді).

Можливі симптоми за значного розміру ВОВ

Задишка і стомлюваність

За великого овального вікна частина венозної крові (бідної киснем) потрапляє в ліве передсердя, минаючи легені. Це призводить до недостатньої оксигенації крові і може проявлятися задишкою навіть за незначних фізичних навантажень, а також загальною слабкістю і зниженою витривалістю.

Ціаноз (посиніння шкіри) під час фізичного навантаження

Нестача кисню в крові може призводити до посиніння губ, кінчиків пальців і шкірних покривів після навантаження або під час перебування в холодному середовищі. Цей симптом називається ціанозом і є важливим маркером порушення оксигенації крові.

Запаморочення та непритомність

Через нерегулярне надходження кисню в мозок пацієнти з вираженим ВОВ можуть відчувати напади запаморочення та короткочасні втрати свідомості. Особливо це характерно для ситуацій, коли відбувається різка зміна положення тіла або фізичне навантаження.

Мігрені та часті головні болі

Численні дослідження засвідчили зв'язок між ВОВ і хронічними мігренями. Це пов'язано з можливістю потрапляння найдрібніших емболів (мікротромбів або бульбашок газу) у судини мозку, що спричиняє подразнення рецепторів і провокує сильні головні болі.

Таким чином, хоча ВОВ найчастіше не проявляється клінічно, у низці випадків воно може призводити до різних симптомів, які потребують уваги та додаткового обстеження.

Діагностика відкритого овального вікна

Основним методом виявлення ВОВ є ехокардіографія (ЕхоКГ). Стандартне УЗД серця дає змогу візуалізувати перегородку між передсердями, але для більш точної діагностики використовують черезстравохідну ЕхоКГ з контрастуванням, під час якої у вену вводять спеціальний розчин із мікропухирцями. Якщо бульбашки переходять із правого передсердя в ліве, це підтверджує наявність ВОВ.

Додатково можуть застосовуватися електрокардіографія (ЕКГ) для оцінки серцевого ритму і рентгенографія грудної клітки для виключення інших патологій серця і легень.

Ускладнення та ризики, пов'язані з ВОВ у дорослих

Хоча відкрите овальне вікно часто залишається безсимптомним, у деяких випадках воно може призводити до серйозних ускладнень:

• Парадоксальна емболія - за наявності ВОВ тромби або бульбашки газу можуть потрапляти в артеріальний кровообіг, минаючи легені, що підвищує ризик закупорки судин.
• Ішемічний інсульт - один із найнебезпечніших наслідків, особливо у молодих пацієнтів без очевидних причин інсульту.
• Мігрені та неврологічні порушення - дослідження показують зв'язок між ВОВ і хронічними головними болями, запамороченням, а також транзиторними ішемічними атаками.
• Легенева гіпертензія та навантаження на праві відділи серця - при значному скиданні крові через ВОВ може виникати підвищений тиск у легеневій артерії, що з часом послаблює серцеву функцію.

Тому, незважаючи на гадану нешкідливість, ВОВ потребує уважного спостереження, особливо якщо в пацієнта є фактори ризику тромбоутворення або неврологічні симптоми.

Лікування відкритого овального вікна

Тактика лікування залежить від розмірів овального вікна, наявності симптомів і ризику ускладнень.

• Спостереження - якщо ВОВ виявлено випадково і не спричиняє проблем, спеціального лікування не потрібно. Пацієнту рекомендується регулярний контроль у кардіолога і профілактика тромбозів за наявності схильності.
• Медикаментозна терапія - застосовується за підвищеного ризику тромбоутворення, особливо у пацієнтів з епізодами транзиторної ішемічної атаки. Призначають антикоагулянти (варфарин, ривароксабан) або антиагреганти (аспірин, клопідогрель) для запобігання утворенню тромбів.
• Встановлення оклюдера (ендоваскулярна оклюзія) - основний метод хірургічного лікування в разі вираженого скидання крові, ішемічного інсульту або високої ймовірності парадоксальної емболії.

Як встановлюється оклюдер?

Процедура проводиться без відкритої операції, методом катетеризації через стегнову вену. Під контролем ангіографії та ехокардіографії лікар вводить спеціальний пристрій - оклюдер, який розкривається з двох боків і герметично закриває отвір. Згодом він обростає сполучною тканиною, стаючи частиною серцевої перегородки.

Переваги встановлення оклюдера:

✅ Мінімальна інвазивність - відсутні розрізи та тривала реабілітація.

✅ Швидке відновлення - пацієнт може повернутися до нормального життя вже за кілька днів.

✅ Ефективність - оклюдер повністю закриває дефект, усуваючи ризик шунтування крові та емболії.

Вибір методу лікування визначається індивідуально, але за наявності серйозних ускладнень встановлення оклюдеру є найнадійнішим і найбезпечнішим способом закриття ВОВ.

Профілактика та рекомендації для пацієнтів

За безсимптомного перебігу ВОВ не вимагає серйозних обмежень, але дотримання деяких заходів допоможе мінімізувати можливі ризики.

💪 Спосіб життя і фізична активність - помірні фізичні навантаження, плавання, ходьба і йога безпечні, але слід уникати різких перепадів тиску (наприклад, глибоководного дайвінгу).

📖 Регулярне спостереження - контроль у кардіолога або невролога необхідний, якщо є скарги на головні болі, задишку або були епізоди транзиторної ішемічної атаки.

⚕ Профілактика тромбоутворення - за наявності факторів ризику (варикоз, тривале сидіння, перельоти) може знадобитися прийом антиагрегантів (аспірин, клопідогрель).

✅ Контроль супутніх захворювань - важливо стежити за тиском, рівнем холестерину і згортанням крові, щоб знизити ймовірність серцево-судинних ускладнень.

Відкрите овальне вікно - це поширена анатомічна особливість. Індивідуальний підхід до діагностики та лікування відіграє ключову роль: деяким пацієнтам достатньо спостереження, іншим необхідна медикаментозна терапія, а в разі високого ризику ускладнень оптимальним рішенням стає встановлення оклюдера.

У Medical Plaza ми пропонуємо комплексну діагностику і передові методи лікування ВОВ, включно з сучасними ендоваскулярними технологіями. Наші фахівці допоможуть визначити, наскільки овальне вікно впливає на ваше здоров'я, і підберуть оптимальну тактику лікування.

Якщо у вас діагностовано ВОВ або є тривожні симптоми, не відкладайте візит до кардіолога. У Medical Plaza вам забезпечать високоточну діагностику, персональний підхід і доступ до передових методик лікування. Ми дбаємо про ваше здоров'я, щоб ви могли жити повним життям без ризиків і обмежень.

Джерела:

• "Patent Foramen Ovale and Cryptogenic Stroke" під редакцією D. Thaler, J. Saver і P. Kent.
• "Interventional Treatment of Patent Foramen Ovale" авторів H. Meier і W. Windecker.
• "Patent Foramen Ovale: A Comprehensive Guide to Diagnosis and Management" під редакцією J. Carroll і J. Saver.
• "Stroke Prevention in Atrial Fibrillation and Patent Foramen Ovale" авторів R. Hart і D. Sherman.
• "The Role of Patent Foramen Ovale in Migraine and Stroke" під редакцією S. Reisman і J. Kass.
• "Percutaneous Closure of Patent Foramen Ovale: An Evidence-Based Approach" авторів M. Ibrahim і A. Holmes.
• "Patent Foramen Ovale: Clinical Practice" під редакцією S. Messe і D. Kasner.
• "The Impact of Patent Foramen Ovale on Systemic Embolism" авторів M. Di Tullio і R. Homma.
• "Management of Patients with Patent Foramen Ovale" під редакцією A. Wilmshurst і P. Nightingale.
• "Patent Foramen Ovale and Paradoxical Embolism" авторів J. Hagen і D. Scholz.
• "Clinical Implications of Patent Foramen Ovale" під редакцією M. Landzberg і Z. Hijazi.
• "Patent Foramen Ovale: Anatomy, Physiology, and Clinical Implications" авторів R. Bridges і J. Eisenberg.
• "The Association Between Patent Foramen Ovale and Cryptogenic Stroke" під редакцією M. Fisher і L. Saver.
• "Percutaneous Device Closure of Patent Foramen Ovale" авторів G. Feld і J. Foster.
• "Patent Foramen Ovale: Diagnosis and Treatment" під редакцією A. Schwerzmann і P. Baumgartner.