Торакоскопія

Торакоскопія (відеоторакоскопія, ВТС) - це ендоскопічна малоінвазивна хірургічна процедура, під час якої за допомогою спеціального пристрою, введеного в плевральну порожнину, можна візуалізувати тканини для проведення діагностики та лікування різних легеневих захворювань.

Торакоскопія легень: як проводиться

Процедура виконується з використанням торакоскопа - спеціального інструменту, що являє собою гнучку трубку з вбудованою відеокамерою і освітлювальним пристроєм, який вводиться через невеликі розрізи на бічній стінці грудної порожнини. Візуалізація внутрішніх органів здійснюється на моніторі, що дає змогу фахівцеві отримати детальну інформацію про їхній стан, а також провести необхідні маніпуляції. Увесь хід маніпуляції чітко видно на екрані та повністю контролюється.

Хоча торакоскопія і є малоінвазивною процедурою, вона вимагає підготовчих заходів, як і будь-яке інше оперативне втручання. Залежно від ситуації, пацієнту може бути призначено низку аналізів і досліджень, серед яких, ЗАК, ЗАС, біохімія крові, визначення показників згортання, коагулограма, спірометрія, рентгенографія, ЕКГ. Фахівця слід заздалегідь повідомити про наявність хронічних захворювань, прийом лікарських препаратів і наявні алергічні реакції.

Торакоскопія проводиться за таким алгоритмом:

1. Анестезія. Маніпуляція здійснюється під загальним наркозом для забезпечення безперервного седативного стану і відсутності болю під час операції.
2. Позиціонування. Для забезпечення хорошого доступу до операційної ділянки найчастіше операцію проводять у положенні пацієнта на здоровому боці. У деяких випадках хворого укладають на живіт.
3. Введення інструментів. Хірургічні інструменти вводяться через невеликі розрізи (1-2 см у діаметрі) на бічній стінці грудної порожнини.
4. Візуалізація. Торакоскоп із відеокамерою та освітлювальним пристроєм передає зображення органів грудної порожнини на монітор, що дає змогу з високою точністю оцінити стан тканин.
5. Маніпуляції та лікування. Проводяться за допомогою хірургічних інструментів, введених через інші розрізи. Залежно від клінічної ситуації це може бути біопсія, видалення пухлини або патологічних утворень, дренування плевральної порожнини тощо.
6. Завершення процедури. Видалення інструментів, накладання швів і встановлення дренажної системи.

Тривалість маніпуляції залежить від різних чинників, наприклад, складності протікаючого захворювання, лікарського досвіду у виконанні подібних втручань, конкретного клінічного випадку тощо. Діагностична торакоскопія триває близько півгодини. Якщо ж вона проводиться з лікувальною метою, то може тривати 1-2 години.

Показання

Торакоскопія використовується в діагностиці та лікуванні різних станів, серед яких:

• рак грудної порожнини;
• пневмоторакс;
• плевральні ефузії;
• легеневі кісти;
• емфізема;
• дренажні харчові фістули;
• емпієма;
• лімфома;
• травматичне ураження грудної клітки;
• вторинні метастази в легенях;
• ексудативний плеврит;
• лімфаденопатія;
• лейоміома;
• міастенія;
• поліп, кіста, гемангіома;
• свищі;
• грижі;
• спондиліти;
• дивертикули, стриктури;
• вогнищеві ураження легень і плеври;
• захворювання вилочкової залози;
• туберкульоз грудної порожнини тощо.

Процедура дає змогу не тільки встановити сам факт наявності патології, а й надає інформацію про причини її розвитку, а також допомагає у визначенні подальшої тактики лікування. Так, наприклад, у разі плевральної ефузії, за якої рідина накопичується між легенями та плеврою, можна точно визначити етіологію проблеми, а також, за необхідності, видалити зайвий секрет.

У разі раку грудної порожнини торакоскопію використовують для проведення біопсії та видалення новоутворення. Крім того, з її допомогою можна оцінити стадію поширення раку, а також можливості хірургічного втручання. У разі емфіземи процедура може бути рекомендована для виконання хірургічних процедур, як-от внутрішньолегеневе введення клею або встановлення металевих пружин, для поліпшення функції легень. А в разі пневмотораксу, коли в плевральній рідині накопичується повітря, процедуру можна використовувати для видалення повітря і відновлення нормального тиску в грудній порожнині.

Торакоскопія застосовується і для визначення та лікування фістул, які утворюються між стравоходом та іншими органами в грудній порожнині, наприклад, після хірургічного втручання. Її можуть використовувати для видалення нервових структур, що відповідають за мимовільну іннервацію верхніх кінцівок, за таких патологій, як гіпергідроз і симпатична дистрофія.

У процесі торакоскопії можуть бути виконані такі маніпуляції:

• біопсія новоутворень і лімфовузлів;
• видалення кіст і повітряних пухирців;
• дренування плевральної порожнини, перикарда;
• розсічення спайок;
• легування відкритої артеріальної протоки;
• імплантація електродів водіїв ритму;
• аортокоронарне шунтування;
• видалення органу або його частки;
• припікання свищів.

Процедура має мінімальний перелік протипоказань. До них належать виражений спайковий процес у плевральній порожнині, а також важкі форми серцевої, дихальної та ниркової недостатності. Торакоскопію не проводять за серйозних порушень системи згортання крові, а також станів, що перешкоджають функціонуванню організму в умовах виключення з вентиляції однієї легені. Серед можливих протипоказань також можна виділити гостре порушення мозкового кровообігу, інфаркт, важкий загальний соматичний статус. 

Різновиди

Торакоскопічна операція і діагностична торакоскопія - це два різні типи процедур. Вони відрізняються своїми цілями проведення, технікою виконання, тривалістю та обсягом втручання.

Торакоскопічна операція

Основна мета торакоскопічної операції - виконання хірургічного втручання в грудній порожнині. Процедура являє собою активне лікування певного захворювання або стану. Вона може включати в себе широкий спектр хірургічних процедур у грудній порожнині - від видалення пухлин до резекції або реконструкції тканин.

В якості лікування торакоскопія може бути використана в таких випадках:

• пухлини і кісти вилочкової залози;
• саркоїдоз;
• кісти перикарда;
• туберкульоз легенів;
• бронхоентерогенні кісти;
• абсцеси середостіння;
• бульозна хвороба легень;
• бронхоектатична хвороба;
• рак молочної залози;
• ехінококоз легені;
• діафрагмальна грижа;
• розслаблений купол діафрагми;
• наявність сторонніх тіл у грудній порожнині.

Діагностична торакоскопія

Головною метою діагностичної торакоскопії є отримання візуальної оцінки грудної порожнини і взяття зразків тканини для подальшого діагнозу. У цій процедурі акцент робиться на діагностичних можливостях для встановлення точної причини симптомів або патологічного стану. Діагностична торакоскопія обмежується отриманням діагностичної інформації.

Процедура призначається в тих випадках, коли інші методи діагностики не дають точного результату. Сюди можна віднести таке:

• доброякісні пухлини;
• спонтанний пневмоторакс;
• злоякісні новоутворення;
• медіастинальна лімфаденопатія;
• дисеміновані процеси;
• ексудативний плеврит неясної етіології;
• визначення стадії раку легенів;
• проникаючі поранення грудної клітки;
• уточнення природи перикардиту;
• підозріла тінь, виявлена під час комп'ютерної томографії легень.

Не всі захворювання грудної порожнини мають яскраві клінічні прояви. Людина може тривалий час навіть не підозрювати про наявність серйозної проблеми.

Для постановки правильного діагнозу і підбору адекватної терапії може знадобитися морфологічне дослідження зразка тканини. З цією метою і використовується відеоторакоскопія.

Торакоскопічна біопсія

Являє собою взяття фрагмента тканини з грудної порожнини для подальшого дослідження. Найчастіше використовується для оцінки пухлинних процесів, запальних станів або інших захворювань. Біопсія може призначатися як для встановлення діагнозу, так і для оцінки стадії або характеристик пухлини, наприклад, її типу, гістологічної структури або наявності метастазів.

Процедура виконується за таким алгоритмом:

1. Анестезія.
2. Проведення кількох розрізів у міжреберних проміжках.
3. Введення інструментів через невеликі розрізи в грудній стінці.
4. Дослідження грудної порожнини. Візуалізація внутрішніх структур грудної порожнини дає змогу лікарю вибрати відповідну ділянку для забору біологічного матеріалу.
5. Взяття зразка тканини. За одну процедуру можна взяти фрагменти з кількох місць.

Торакоскопічна біопсія дає змогу визначити кілька важливих аспектів захворювань грудної порожнини:

• Постановка точного діагнозу.
• Гістологічний аналіз для визначення структури і складу тканини, виявлення наявності пухлинних клітин або патологічних змін, а також оцінювання ступеня злоякісності та інші характеристики пухлини.
• Цитологічне дослідження (дає змогу виявити наявність ракових клітин, інфекцій або інших патологічних процесів).
• Визначення стадії та поширення новоутворення.

Стан після торакоскопії

Тривалість періоду відновлення в кожному окремому випадку може відрізнятися і залежить від типу та складності операції, а також загального стану організму. Після проведення процедури пацієнт перебуває під медичним наглядом для контролю його життєвих показників (пульс, артеріальний тиск, насиченість крові киснем тощо).

Після торакоскопії важливо дотримуватися правильного догляду за раною і слідувати інструкціям медичного персоналу. У разі появи почервоніння, набряку, патологічних виділень або підвищення температури тіла слід повідомити фахівця.

Реабілітація починається з першого дня і включає в себе:

• щадний режим фізичної активності;
• дихальну гімнастику;
• медикаментозну терапію;
• фізіотерапію;
• повноцінне, збалансоване харчування;
• приймання прописаних ліків відповідно до вказівок лікаря.

Підйом важких предметів, активний спорт, різкі рухи заборонені в перші дні після процедури. Водіння автомобіля також має бути обмежене. Куріння може уповільнити процес загоєння ран і збільшити ризик ускладнень, тому воно перебуває під забороною в період відновлення. Рана має залишатися сухою і чистою. Пов'язку слід міняти за вказівкою лікаря.

Ускладнення після торакоскопії

Попри те, що торакоскопія - це безпечна малоінвазивна процедура, все ж іноді можуть виникати певні ускладнення. Ось деякі з можливих неприємних наслідків після торакоскопії:

• Інфекція. Може розвинутися в ділянці розрізів або всередині грудної порожнини. Ознаками інфекційних ускладнень можуть бути такі симптоми, як почервоніння, пухлина, гнійні виділення або підвищення температури тіла.
• Кровотеча. Розвивається внаслідок пошкодження кровоносних судин.
• Пневмоторакс. Попадання повітря в плевральну порожнину може призвести до колапсу легені.
• Пошкодження внутрішніх структур (легені, серця, судин, діафрагми, перикарда та ін.).
• Газова емболія (повітряні бульбашки потрапляють у кровоносне русло).
• Підшкірна емфізема (скупчення повітря в підшкірній клітковині).
• Алергічна реакція та дихальні проблеми. Можуть виникнути у відповідь на анестезію.
• Міжреберна невралгія.
• Післяопераційна лихоманка.
• Нагноєння рани.
• Больовий синдром.
• Дихальна та серцево-судинна недостатність.

Імовірність появи післяопераційних наслідків залежить від чотирьох важливих моментів:

• індивідуальних особливостей організму пацієнта;
• кваліфікації фахівця, який проводить операцію;
• дотримання правил асептики й антисептики;
• дотримання самим пацієнтом лікарських рекомендацій у реабілітаційному періоді.

Переваги відеоторакоскопічних втручань

Процедура має низку переваг порівняно з класичними відкритими хірургічними процедурами. Головні з них:

• невеликі розрізи;
• висока точність завдяки відмінній візуалізації;
• малотравматичність;
• мінімальний ризик ускладнень;
• швидке відновлення;
• хороша переносимість;
• естетичний косметичний результат;
• швидке виконання;
• зручність для хірурга.

Сучасні торакоскопи оснащені кольоровими відеокамерами з високою роздільною здатністю. Таким чином, хірург може оглядати тканини з багаторазовим збільшенням і високою деталізацією. Крім того, всі отримані зображення можна зберігати для проведення подальшого динамічного контролю лікування.

Де зробити?

Для проведення торакоскопії обирайте медичний центр "Medical Plaza". Діагностикою та лікуванням займаються висококваліфіковані торакальні хірурги з багаторічним досвідом.

Серед головних переваг:

• Високий професіоналізм.
• Комфорт і безпека.
• Індивідуальний підхід.
• Сучасне технічне оснащення.