Причини розриву задньої хрестоподібної зв'язки
Розрив задньої хрестоподібної зв'язки колінного суглоба відбувається рідше, ніж ПХЗ, оскільки ЗХЗ складається з більшого числа волокон, є найпотужнішою структурою в зв'язковому апараті цього суглоба. Задня хрестоподібна зв'язка частіше рветься в результаті прямих високоенергетичних травм, тобто ударів по нозі зі значною силою. Основні причини розриву:
- удар спереду по верхній частині гомілки, найчастіше в результаті ДТП («травма панелі приладів»;
- аналогічний удар під час гри у футбол, регбі, хокей;
- перерозтягнення зв'язки при падінні на коліно людини із зігнутою стопою;
- непрямі травми внаслідок переразгибания гомілки, зазвичай на тлі вже наявної недостатності зв'язкового апарату (ангуляція, тобто патологічна рухливість зв'язки, дегенеративні процеси у сполучній тканині).
Високоенергетичні контактні травми зазвичай призводять до повного розриву, пошкодження задньої хрестоподібної зв'язки може супроводжуватися травмами інших зв'язок колінного суглоба (мультилігаментарні пошкодження). При непрямих травмах або ударах по гомілці помірної сили може відбуватися частковий розрив, або розтягнення задньої хрестоподібної зв'язки, як кажуть в побуті. Оскільки волокна зв'язок відрізняються низькою еластичністю, вони не можуть розтягуватися, лікарі використовують терміни частковий, неповний розрив, надрив.
Симптоми розриву ЗХЗ
У гострому періоді розрив задньої хрестоподібної зв'язки коліна проявляється такими симптомами:
- гострий інтенсивний біль і клацання, тріск у момент травми;
- набряк, що швидко наростає;
- гематома нижче місця, де знаходиться ЗХЗ, яка поширюється від підколінної ямки по задній поверхні гомілки;
- болючість м'яких тканин підколінної ділянки;
- часто – обмеження рухів у суглобі через біль і набряк (псевдоблок).
За 2 тижні симптоми гострої фази (набряк, гематома) зазвичай зникають, для пізнього періоду характерні такі прояви:
- часто болить задня хрестоподібна зв'язка, особливо при ходьбі, навантаженнях;
- швидка стомлюваність ноги;
- нестабільність колінного суглоба, порушення опорної функції ноги, відчуття «розбовтаності».
Діагностика пошкоджень задньої хрестоподібної зв'язки
Огляд пацієнтів з підозрою на розрив задньої хрестоподібної зв'язки проводиться у відділенні травматології. Складові діагностики:
- опитування, збір анамнезу;
- візуальний огляд з обережною пальпацією;
- виконання навантажувальних проб (тести заднього висувного ящика, Годфрі, чотириголового м'яза стегна, рекурваційний) на обох ногах з оцінкою ступеня пошкодження зв'язки;
- рентген колінного суглоба;
- МРТ колінного суглоба.
Лікування пошкоджень задньої хрестоподібної зв'язки
Зв'язки не можуть самостійно зростися після розривів, але при розриві незначного числа волокон може відновитися функція ЗХЗ коштом залучення компенсаторних механізмів. Ізольований частковий розрив задньої хрестоподібної зв'язки можна лікувати консервативними методами, якщо зміщення гомілки ззаду при тесті «висувного ящика» менше 8 мм, її ротація не перевищує 5° і відсутня виражена деформація суглоба. При серйозніших розривах необхідне хірургічне лікування задньої хрестоподібної зв'язки, яке проводиться після завершення гострого періоду травми.
Відновлення функцій зв'язки та суглоба здійснюється в 3 етапи:
- консервативне лікування (обмеження навантаження, медикаментозна терапія, фізіотерапія, масаж, ЛФК, носіння фіксатора) до усунення гострих проявів;
- артроскопічна операція з реконструкції ЗХЗ, зазвичай із застосуванням ауто трансплантата – фрагмента іншої зв'язки або сухожилля самого пацієнта;
- післяопераційна реабілітація в клініці та вдома – на місяць суглоб знерухомлюють, потім починається його поступове розроблення за допомогою ЛФК, процедур. Повернення до інтенсивних навантажень можливе мінімум через півроку.
Профілактика розривів ЗХЗ
Для зниження ризику розривів задньої хрестоподібної зв'язки рекомендується:
- вживати запобіжних заходів у побуті та на виробництві, уникати падінь, ударів по нозі;
- дотримуватися правильної техніки рухів при заняттях бігом, стрибками;
- виконувати повноцінну розминку перед тренуваннями;
- зміцнювати м'язи ніг.
А для профілактики ускладнень, віддалених наслідків травми (хронічна нестабільність суглоба з постійними болями, кульгавістю, розвиток артрозу колінного суглоба) рекомендується звертатися до лікаря відразу після травми, виконувати всі його приписи та не відкладати надовго проведення операції.
- Лікар ортопед-травматолог
- Фізична і реабілітаційна медицина та спортивна медицина
- Заслужений лікар України
- Кандидат медичних наук
