Шановні пацієнти, в зв'язку з великим навантаженням на контакт-центр,
запис на прийом тепер можлива і через мобільний додаток
MedicalPlaza

Сигмовидна кишка - відділ травної системи, що розташовується між ободовою та прямою кишкою. Має S-подібну форму, з усіх боків кишка оточена очеревиною, спереду стикається із сечовим міхуром у чоловіків та маткою у жінок. Довжина сигмовидної кишки у дорослої людини становить від 15 см до 67 см, зовнішній діаметр – від 4 до 6 см (залежить від анатомічних особливостей організму). Поділяється на три відділи: дистальний, середній та проксимальний.

Рак сигмовидної кишки – одне з найпоширеніших онкологічних захворювань, що зустрічається приблизно у 25-30% серед усіх видів колоректального раку (КРР). Найчастіше пухлину діагностують у чоловіків віком від 40 до 60 років, жінки хворіють рідше. Середня тривалість хронічного перебігу захворювання – 5-7 років. На початкових стадіях рак сигмовидної кишки лікується досить легко за допомогою хірургії та променевої та/або хіміотерапії. У разі пізньої діагностики раку з метастазами прогноз виживання не перевищує 10%.

Симптоми раку сигмовидної кишки

Характерна особливість сигмовидної кишки - відносно товсті стінки, через що симптоматика на ранніх стадіях або слабко виражена, або зовсім відсутня. Які симптоми можуть з'явитися на І-ІІ стадії:

  • періодичні, але нерегулярні напади діареї, рідше запори – часто ці симптоми не пов'язують із розвитком злоякісної пухлини у сигмовидній кишці, розглядаючи їх як звичайний розлад травлення;
  • здуття живота та надмірне газоутворення (метеоризм);
  • помітне зниження апетиту, що призводить до поступової втрати ваги;
  • у поодиноких випадках можуть проявитися ознаки анемії (знижений гемоглобін у крові), що характеризується зблідненням шкіри по всьому тілу, загальною слабкістю та швидкою стомлюваністю.

Коли рак переходить на III або IV стадію розвитку, з'являється більш гостра і виражена симптоматика. Найбільш поширені симптоми:

  • постійні запори через звуження просвіту сигмовидної кишки та діарея внаслідок зниження травної функції;
  • помилкові та часті позиви до дефекації;
  • нудота без блювотних позивів;
  • у ряді випадків виникає асцит - скупчення рідини в черевній порожнині;
  • відчуття наповненості кишечника при невеликій кількості їжі;
  • нетипові виділення (гній, слиз), а також мелена – так званий «чорний стілець», що свідчить про внутрішню кровотечу;
  • стійкий больовий синдром, що локалізується з лівого боку;
  • яскравіші симптоми анемії (блідість, хронічна втома, швидка стомлюваність);
  • помітна втрата апетиту та різке зниження ваги;
  • у деяких випадках фіксуються зміни смакових уподобань.

Якщо з'явилися симптоми – нехай навіть незначні у вигляді діареї чи періодичного локального болю, – рекомендуємо пройти профілактичне обстеження у клініці Medical Plaza. Подібна симптоматика далеко не завжди свідчить про наявність пухлини у сигмоподібній кишці. Однак звичайне профілактичне обстеження (аналіз калу та колоноскопія) дозволить оцінити стан стінок не тільки сигмовидної, а й прямої та ободової кишки. Пам'ятайте, що прогноз успішності лікування раку на початкових стадіях перевищує 92%.

Як діагностують рак сигмовидної кишки

Комплексне диференціальне дослідження сигмовидної кишки, що виключає всі патології зі схожими симптомами, складається з окремих діагностичних процедур, результати яких у сукупності дозволяють ретельно вивчити локалізацію та особливості пухлини і поставити точний діагноз. Використовувані методи діагностики:

  1. Обстеження у проктолога в кабінеті. Опитування пацієнта з приводу скарг (симптомів), наявності хронічних патологій та історії спадкових захворювань (чи є родичі, які раніше хворіли на рак сигмовидної кишки або КРР). Також проводиться пальпація, оскільки деякі форми раку можна визначити мануальним способом.
  2. Аналіз крові на онкомаркери – спеціальні речовини, які є продуктом діяльності злоякісних новоутворень.
  3. Аналіз калу на приховану кров.
  4. Фіброколоноскопія (ФКС) - ендоскопічне відеодослідження кишечника, що дозволяє визначити розмір, локалізацію та ступінь розростання пухлини. Для дослідження використовують гнучкий та еластичний ендоскоп із крихітною камерою на кінці.
  5. Іригоскопія - рентгеноскопія з введенням контрастної речовини (розчин барію).
  6. КТ та/або МРТ черевної порожнини та малого тазу (оцінка ступеня інвазії та поширеності метастаз на регіонарні лімфатичні вузли), а також грудного відділу (пошук метастазів).
  7. Трансабдомінальне (зовні) або трансректальне (через анальний отвір) ультразвукове дослідження (УЗД).

Також обов'язково проводиться гістологічне дослідження біоптату (зразок злоякісної пухлини), взятого під час фіброколоноскопії.

Як швидко розвивається рак сигмовидної кишки

Практично всі види раку товстої кишки, куди входить і сигмовидний відділ, розвиваються досить повільно. На ранніх етапах формується накопичення злоякісних клітин на поверхні епітеліального шару. Згодом формується первинна пухлина, яка поступово поширюється на прилеглі тканини та органи.

Період розвитку раку займає від 5-7 до 10 років, іноді й більше. Багато залежить від імунної системи хворого - тобто від здатності стримувати зростання та інвазію ракової пухлини, - а також від способу життя. Наприклад, регулярне куріння та зловживання алкогольними напоями можуть прискорити зростання пухлини через токсичну дію та постійну інтоксикацію організму.

Стадії раку сигмовидної кишки

Захворювання проходить 5 етапів (стадій) розвитку:

  1. "Нульова" (стадія "0"), in situ або Tis - незначне скупчення злоякісних клітин на слизовій оболонці сигмовидного відділу кишечника.
  2. Стадія I – злоякісна пухлина поширюється лише в верхньому шарі слизової, не торкаючись інших тканин. Метастази відсутні.
  3. Стадія II – повноцінне проростання пухлини у всі шари стінки кишечника з можливим виходом за його межі. У 99% випадків метастази відсутні.
  4. Стадія III – розміри злоякісного новоутворення більші, можлива часткова кишкова непрохідність, метастази поширюються на сусідні регіонарні лімфатичні вузли.
  5. Стадія IV – значна перфорація стінок сигмовидної кишки, більший розмір пухлини, проростання злоякісних тканин у прилеглі органи (сечовий міхур у чоловіків, матка у жінок). Пухлина активно метастазує не лише на регіонарні лімфовузли, а й на віддалені органи (печінка, легені тощо) та навіть кістки.

Як ми вже не раз писали, рання діагностика раку сигмовидної кишки підвищує шанси на успішне лікування та прогноз щодо рецидиву злоякісної пухлини.

Лікування раку сигмовидної кишки

У більшості випадків при лікуванні використовують комплексний підхід: передопераційна променева терапія (не завжди), хірургія, після - хіміотерапія. Невеликі новоутворення видаляються ендоскопічним способом трансанальним шляхом, масивніші з інвазією в прилеглі тканини та органи - за допомогою лапаротомії (відкрита операція) або лапароскопії (малоінвазивна та малотравматична хірургія).

Розглянемо кожен підхід окремо:

  1. Хірургічне видалення частини сигмовидної кишки (резекція). Використовується на І-ІV стадії розвитку онкології. На ранніх стадіях видаляється частина кишки, після чого проводиться реконструкція. На пізніх стадіях може знадобитися тотальна резекція сигмовидного відділу з формуванням так званої колостоми - виведення товстої кишки на черевну стінку для відведення калу в калоприймач.
  2. Променева терапія. Останнім часом використовується досить рідко через низьку ефективність. Однак у ряді випадків променева терапія може бути призначена до оперативного втручання для припинення поділу злоякісних клітин та зменшення розміру пухлини.
  3. Хіміотерапія. Має два варіанти застосування – до операції для стабілізації пухлини та боротьби з метастазами та після втручання як профілактика з приводу метастазів, що поширилися по тілу.

Повторимося, в більшості випадків використовують комплексний підхід з доопераційною та післяопераційною терапією. Згідно з останніми дослідженнями, такий підхід є найбільш ефективним і результативним.

У багатопрофільному медичному центрі Medical Plaza у Дніпрі проводяться всі існуючі види хірургічних втручань щодо оперативного лікування раку сигмовидної кишки. Наші хірурги віддають перевагу малоінвазивній хірургії (лапароскопія), що дозволяє знизити загальний рівень травматичності операції та скоротити період післяопераційного відновлення (реабілітація). У ряді випадків використовується хірургічний роботизований комплекс Da Vinci, що значно підвищує точність хірургічних маніпуляцій.

Прогноз при раку сигмовидної кишки

Зауважимо, що кожен випадок є унікальним і має розглядатися в індивідуальному порядку. Тому прогнози виживання при раку сигмовидного відділу товстої кишки мають загальний характер. Також важливо зауважити, що прогноз виживання тісно пов'язаний зі стадією, на якій виявлено рак.

Наведемо загальну статистику щодо виживання:

  1. Стадія in situ – прогноз найбільш сприятливий і становить понад 98% виживання протягом 5 років після встановлення діагнозу. Але на цій стадії рак діагностують дуже рідко.
  2. Відсоток виживання на І стадії – 92-93%. Первинна пухлина добре піддається лікуванню, ризик рецидиву низький.
  3. Виживання на II стадії трохи нижче - близько 70-80%. Багато залежить від клініки, де пацієнт проходить лікування.
  4. На ІІІ стадії можна говорити лише 30% ймовірності сприятливого результату. Найскладніше – боротися з метастазами.
  5. Виживання на IV стадії рідко перевищує 10%. Зазвичай онкологи усереднюють оцінку до 8%.

Якщо ви хочете підвищити свої шанси у боротьбі з раком сигмовидної кишки, записуйтесь на прийом онколога вищої категорії у клініці Medical Plaza.

Куди метастазує рак сигмовидної кишки

Насамперед рак метастазує на сусідні регіонарні лімфатичні вузли, розташовані вздовж крайової артерії. Поширення у лімфовузли відбувається лімфогенним шляхом. Якщо рак перейшов на III чи IV стадію розвитку, метастази поширюються через кровоносні судини (гематогенний шлях) до печінки, легень та інших органів.

Якщо метастази виявлені у лімфовузлах, показана лімфаденектомія – видалення регіонарних лімфатичних вузлів. Вона в сукупності з післяопераційною хіміотерапією помітно знижує ймовірність розвитку рецидиву та підвищує прогноз виживання з розрахунку на 5 років після оперативного втручання.

Харчування при раку сигмовидної кишки

Способу харчування та раціону в післяопераційний період приділяють досить багато уваги. Основні рекомендації:

  • першу добу після операції – лише вода; ніякої їжі не повинно бути, щоб оперована ділянка змогла почати відновлюватися шляхом рубцювання тканини;
  • друга доба – допускається рідка їжа, але не завжди залежить від обсягу виконаних хірургічних маніпуляцій;
  • третю добу – 6-8 разове харчування маленькими порціями;
  • починаючи з четвертого дня – м'яка їжа, що легко засвоюється (порційно по 6 разів на день), мінімум солі;
  • через 2 тижні суворого харчування раціон можна поступово розширювати - тільки за погодженням з лікарем.

Травний тракт працює завжди, тому дуже важливо обмежити функцію товстої кишки в післяопераційний період відновлення. Надалі пацієнт зможе включати до раціону різні продукти та страви, проте треба розуміти, що розумна та здорова дієта, насичена клітковиною, вітамінами, мікро- та макроелементами – запорука хорошого здоров'я (і імунітету) та найкращий спосіб уникнути рецидиву.

Якщо у вас з'явилися симптоми, що вказують на можливий розвиток раку сигмовидної кишки, або ви знаєте свій діагноз і хочете потрапити до хорошого онколога-хірурга, звертайтеся в Medical Plaza. Щоб записатися на прийом, достатньо в заявці залишити свої дані та номер телефону. Ми зв'яжемося з вами, проконсультуємо та запишемо до онколога (гастроентеролога або проктолога) у зручний для вас день.

Залишити заявку