Пневмоторакс

Пневмоторакс - це патологічний процес, при якому повітря потрапляє в плевральну порожнину, що призводить до колапсу легені та може спричинити серйозні дихальні проблеми.

Що відбувається з легенями під час пневмотораксу

Плевральна порожнина оточує легеню і в нормі заповнена рідиною. Під час розвитку пневмотораксу відбувається розрив зв'язку між легенею і внутрішньою поверхнею грудної клітки. Таким чином, розвивається колапс. Це спричиняє проблеми з дихальною функцією та газообміном. Що більше повітря або газу накопичується, то сильніше колапсує легеня і тим важчими стають проблеми з диханням.

Також захворювання призводить до порушення балансу тиску між внутрішньогрудною і плевральною порожниною, що спричиняє здавлювання легені. У результаті орган втрачає свою еластичність і здатність нормально розширюватися під час вдиху. Це загрожує зниженням об’єму  та ефективності дихання. Пацієнти можуть скаржитися на задишку, біль у грудях і кашель. Якщо вчасно не вжити заходів, пневмоторакс може стати загрозливим для життя станом, що вимагає негайного медичного втручання.

Етіологія захворювання

Пневмоторакс - це поліетіологічне захворювання. Це означає, що до його появи можуть призвести різні провокуючі чинники, серед яких:

• травматичні ушкодження (забій, перелом ребер, розрив легені - під час автомобільної аварії, падіння або проникнення гострих предметів у грудну порожнину);
• куріння;
• виснажлива фізична активність (особливо на тлі поганої підготовленості);
• абсцес легенів;
• бронхіальна астма;
• ревматоїдний артрит;
• бульозна емфізема (з утворенням повітряних порожнин);
• медичні процедури (біопсія легені, центральна венозна катетеризація або механічна вентиляція);
• зміни атмосферного тиску (під час занурення на глибину під час дайвінгу, польоту на літаку, походів у гори);
• туберкульоз;
• муковісцидоз;
• поліміозит;
• онкологічні захворювання;
• хронічна обструктивна хвороба легень;
• вікові зміни;
• системна склеродермія;
• генетична схильність (синдром Марфана).

Види пневмотораксу

Залежно від етіологічних чинників, виокремлюють три основні види захворювання: спонтанний, травматичний і ятрогенний.  

Спонтанний пневмоторакс

Процес розвивається спонтанно без видимих причин і попередніх травматичних подій. Зазвичай його поява пов'язана із захворюваннями, що спричиняють структурні зміни в легеневій тканині (туберкульоз, астма, ХОЗЛ, утворення булл).

Травматичний пневмоторакс

Вважається найпоширенішим варіантом пневмотораксу. Стан вимагає негайного медичного втручання. Патологія розвивається на тлі травми грудної клітки. Вона може бути спричинена:

• автомобільною аварією;
• падінням із висоти;
• бійкою;
• пневматичною зброєю;
• прямим ударом по грудній клітці;
• вогнепальними або ножовими пораненнями.

Ятрогенний пневмоторакс

Розвивається в результаті проведеного лікування. З метою профілактики його розвитку медичний персонал повинен дотримуватися відповідних запобіжних заходів і прописаних для роботи технік. Серед можливих причин ускладнення:

• центральна венозна катетеризація;
• ШВЛ;
• торакоцентез;
• біопсія легені;
• серцево-легенева реанімація.
• оперативне втручання.

Типи пневмотораксу

Залежно від сполучення плевральної порожнини із зовнішнім середовищем, виділяють три типи пневмотораксу, кожен з яких має свої особливості. Забігаючи наперед, можна сказати, що принциповою відмінністю між відкритим і закритим пневмотораксом є наявність або відсутність отвору в зовнішній стінці грудної порожнини. При цьому суттєвою особливістю клапанної форми є наявність одностороннього клапана, який дає змогу повітрю вільно надходити в плевральну порожнину, але обмежує його вихід.

Закритий пневмоторакс

Вважається найлегшим різновидом пневмотораксу. Закрита форма виникає без проникаючої травми. Вона не має зовнішнього отвору або ураження зовнішньої стінки грудної порожнини, через яке повітря могло б надходити ззовні. Хоча розгерметизація в цьому випадку не характерна. Сама плевра при цьому все ж має дефект, проте він сам закривається. Повітря може саме залишати плевральну порожнину. Його об'єм не наростає, він стабільний, оскільки немає джерела додаткового надходження. Однак у разі відсутності лікування повітря, яке вже перебуває в плевральній порожнині, буде поступово збільшуватися в об'ємі через постійне проникнення повітря з ушкодженої легеневої тканини.

Процес може бути спричинений різними причинами, включно з травмою, інфекцією або розшаруванням легеневої тканини, але без безпосереднього проникнення повітря ззовні. Пацієнти можуть відчувати односторонній біль у грудях, задишку, кашель, швидке або нерегулярне серцебиття і запаморочення. У деяких випадках може спостерігатися повна відсутність симптомів. Таке може відбуватися за невеликого об'єму повітря.  Хороші результати при закритому пневмотораксі дає аспірація повітря через пункційну систему. У легких випадках достатньо лікарського спостереження без втручання.

Відкритий пневмоторакс

Це досить небезпечна форма, яка потребує екстреної госпіталізації. Патологія виникає через проникаючу травму, утворюючи отвір у зовнішній стінці грудної порожнини. Повітря поступово просочується під час акту дихання. Тиск досягає рівня атмосферного, що призводить до спадання легені та неможливості її виконувати свої функції.

Відкритий пневмоторакс зазвичай виникає внаслідок проникаючої травми, такої як поранення ножем, кулею або травматична перфорація грудної стінки. Для нього характерна поява сильних болів у ділянці дефекту та шумного всмоктування повітряних мас у грудну порожнину.  Для закриття дефекту в грудній клітці необхідно накласти пов'язку. Професійне лікування передбачає переведення захворювання в закриту форму. Для цього проводять ушивання дефекту.

Клапанний (напружений) пневмоторакс

Вважається найважчим варіантом перебігу пневмотораксу, має тенденцію до швидкого прогресування і тяжкого перебігу. При пневмотораксі повітря проникає в плевральну порожнину через отвір у зовнішній стінці грудної порожнини. Однак під час видиху або стиснення грудної клітки він закривається, не дозволяючи повітрю виходити. Таким чином, утворюється свого роду клапан, який дає змогу накопичуватися повітрю в плевральній порожнині, але не дає йому виходити.

Стан може проявлятися гострою задишкою, швидким і поверхневим диханням, болем у грудній ділянці, асиметрією грудної клітки та симптомами гіпоксії. Для видалення накопиченого повітря і відновлення нормальної вентиляції легені встановлюється дренажний катетер. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання для виправлення клапанного механізму і запобігання подальшому накопиченню повітря.

Симптоми та ознаки

У пацієнтів із пневмотораксом може спостерігатися такий симптомокомплекс:

• різкий біль у грудях (може посилюватися під час глибокого вдиху, кашлю або руху);
• задишка (відчуття нестачі повітря, нездатність повністю вдихнути або видихнути);
• швидке і поверхневе дихання (у такий спосіб намагаючись мінімізувати рух грудної клітки, щоб зменшити біль і дискомфорт);
• тяжкість і здавлювання в грудній клітці;
• сухий і дратівливий кашель (може бути реакцією на подразнення нервових закінчень у плевральній порожнині);
• прискорене серцебиття;
• відставання ураженої сторони в акті дихання;
• ціаноз шкіри;
• характерне сидяче положення (неможливість лягти і прийняти будь-яке інше положення тіла).

Поява одного з вищезазначених симптомів є підставою для негайного звернення по медичну допомогу. Важливо не пропустити сигнали розвитку пневмотораксу, оскільки рахунок може йти на хвилини.

Стан може погіршуватися появою супутніх симптомів:

• зміна кольору обличчя (посиніння, нездорове почервоніння);
• гіпергідроз (рясне потовиділення);
• запаморочення;
• втрата свідомості;
• слабкість;
• артеріальна гіпотонія;
• липкий холодний піт;
• роздування шиї та грудини;
• тремор кінцівок;
• неприродна блідість шкіри;
• розширення зіниць;
• паніка і неконтрольований страх смерті.

Діагностика 

Консультація починається з вислуховування скарг пацієнта і збору анамнестичних даних. Далі проводиться огляд і пальпація грудної клітки, під час яких лікар оцінює ознаки пневмотораксу. Звертати на себе увагу можуть прискорене дихання, шум тертя плеври, зменшення руху грудної клітки тощо.

Діагностика пневмотораксу має бути своєчасною і комплексною. У якихось випадках цілком можливо обмежитися оглядом, перкусією та аускультацією. Однак є ситуації, коли клінічні симптоми не настільки виражені, тому не обійтися без додаткових методів дослідження.

Підтвердити наявність пневмотораксу можна за допомогою таких діагностичних досліджень:

• рентгенографія;
• пункційна біопсія;
• артеріальна газометрія;
• КТ;
• УЗД.

Хірургічне лікування

Операція може знадобитися у випадках, коли консервативні методи виявилися неефективними, а також пневмоторакс є повторюваним або ускладненим. Як хірургічне лікування можуть використовуватися:

• Плевректомія. Має на увазі видалення плеври для створення рівномірних спайок і зарощення плевральної порожнини.
• Плевродез. Це процедура, метою якої є об'єднання плевральних листків, що може бути досягнуто шляхом механічного або хімічного впливу.
• Катетерна аспірація. Сенс процедури полягає у веденні в плевральну порожнину катетера, за допомогою якого евакуюється повітря.
• Імплантація дренажу. Рекомендується в разі повторюваних або хронічних пневмотораксів. Дренаж запобігає накопиченню повітря, забезпечуючи його відтік із плевральної порожнини. Дренаж може бути тимчасовим або постійним і імплантуватися під шкіру або всередину грудної порожнини.

Операції за пневмотораксу можуть проводитися торакоскопічним і торакотомічним шляхом. У першому випадку йдеться про малоінвазивну хірургічну процедуру, під час якої через невеликі надрізи в грудній стінці вводяться хірургічні інструменти. Операцію проводять під контролем відеокамери, що дає змогу фахівцям чітко візуалізувати анатомічні структури.

Торакотомія - це більш травматична процедура. Під час процедури робиться розріз у грудній стінці для доступу до грудної порожнини. Може знадобитися у випадках складного пневмотораксу або наявності додаткових ускладнень.

Перша допомога в разі пневмотораксу

Знання особливостей надання першої допомоги дають змогу полегшити симптоми і забезпечити тимчасове полегшення стану до прибуття фахівців. Насамперед слід викликати бригаду швидкої допомоги. Стан несе серйозну загрозу життю і потребує професійного втручання, тому важливо отримати якомога швидше медичну допомогу.

Далі потрібно допомогти пацієнту зняти тугий одяг, що стискає грудну клітку та утруднює дихання, або розстебнути блискавки, ґудзики та пояси. В обов'язковому порядку потрібно забезпечити комфортне положення для полегшення дихання. Хворий має перебувати в напівсидячому положенні. Не потрібно намагатися стискати або масажувати груди. Це може погіршити ситуацію.

В ідеалі алгоритм дій має узгоджуватися в режимі телефонної консультації з екстреною службою допомоги. У разі відкритої форми важливо зупинити кровотечу. Купірувати доступ повітря можна за допомогою тугої пов'язки. У разі втрати свідомості потрібно привести людину до тями. Для цього можна використовувати нашатирний спирт. У разі стану больового шоку, потрібно дати знеболювальні засоби.

Життя після пневмотораксу: чого мені очікувати

Після пневмотораксу, особливо після хірургічного втручання, потрібен час для повного відновлення й адаптації. Протягом деякого періоду пацієнти можуть відчувати біль або дискомфорт у грудях. Лікар може призначити знеболювальні препарати або порекомендувати методи полегшення болю. У міру загоєння неприємні симптоми минуть. Для контролю і відстеження стану пацієнтам призначаються регулярні візити до лікаря.

Пневмоторакс сам по собі є емоційною стресовою подією. Не дивно, що пацієнти можуть відчувати тривогу, страх або депресію. Важливо обговорити свої емоційні реакції з лікарем. Щоб уникнути рецидиву, фахівець дасть деякі рекомендації. Вони можуть включати в себе дотримання певних обмежень, регулярні обстеження або поради щодо зміни способу життя.

Важливо отримати достовірну інформацію про пневмоторакс і обговорити будь-які питання або побоювання з лікарем. Це допоможе краще зрозуміти ваш стан і приймати правильні рішення у зв'язку зі своїм здоров'ям. Кожен випадок пневмотораксу унікальний, тому досвід кожного пацієнта може відрізнятися. Лікар є найкращим джерелом інформації та керівництва щодо очікувань після пневмотораксу та подальших дій.

Відновлення після пневмотораксу

Період реабілітації може займати певний період часу, тривалість якого залежить від різних чинників, включно з типом і тяжкістю пневмотораксу, методами лікування, які використовуються, і загальним станом здоров'я пацієнта. Загальні рекомендації можуть включати в себе:

• відмова від надмірної фізичної активності в початковий період;
• виключення напруження, яке може збільшити тиск у грудній порожнині;
• достатнє вживання води;
• відмова від шкідливих звичок (куріння);
• здорове харчування;
• підтримання позитивного психоемоційного настрою (за необхідності, звернення за психологічною підтримкою);
• регулярні обстеження;
• повноцінний відпочинок і сон;
• виконання лікарських рекомендацій.

Фізичні навантаження після пневмотораксу

Лікар може рекомендувати обмежити фізичну активність на деякий час після пневмотораксу, щоб запобігти повторному виникненню патології або розвитку ускладнень, а також дати пошкодженим тканинам час загоїтися й відновитися. Важливо дотримуватися вказівок лікаря і поступово збільшувати активність у міру одужання.

Ось деякі загальні рекомендації щодо фізичної активності після пневмотораксу:

• Слухайте своє тіло і не перевищуйте свої можливості. Якщо ви відчуваєте біль, дискомфорт або труднощі з диханням під час фізичної активності, припиніть її та відпочиньте.
• Почніть із легких вправ, які не створюють сильного навантаження на грудну ділянку і легені. Це можуть бути прогулянки, вправи на степпері або стаціонарному велосипеді. Поступово збільшуйте інтенсивність і тривалість тренувань у міру того, як ваш стан поліпшується.
• Уникайте підняття важких предметів. У початковому періоді після пневмотораксу рекомендується уникати підняття важких предметів або занять силовими тренуваннями, особливо якщо вони пов'язані з напругою грудної ділянки.
• Поступово повертайтеся до фізичної активності. Важливо орієнтуватися на свій стан і відчуття. При цьому необхідно обговорювати це з лікарем, щоб переконатися, що ви прогресуєте в безпечному і контрольованому режимі.
• Дотримуйтесь індивідуальних рекомендацій. Фахівець складе програму відновлення, враховуючи вашу конкретну ситуацію.

У разі серйозніших форм пневмотораксу або після хірургічного втручання може знадобитися фізична реабілітація. Фізіотерапевти можуть допомогти відновити силу і гнучкість грудної ділянки, поліпшити дихальні функції і повернутися до нормальної активності.

Чи можна народжувати після пневмотораксу

У більшості випадків після пневмотораксу жінка може завагітніти. Саме по собі захворювання не є перешкодою для зачаття. Однак це питання слід обговорити з фахівцем. Можливість народити після пневмотораксу залежить від кількох чинників, зокрема, етіології захворювання, тяжкості патологічного процесу, стану легенів, застосованих методів лікування, загального здоров'я пацієнта.

Лікар має повне уявлення про ваш медичний стан та історію. Розглянувши всі медичні дані та ризики, пов'язані з вашим станом, він надасть індивідуальні рекомендації та поради. У деяких випадках для забезпечення безпечної вагітності може знадобитися хірургічне втручання або додаткові медичні заходи. Особливо це стосується випадків хронічного пневмотораксу.

Чи можна літати на літаку при пневмотораксу

У разі пневмотораксу, особливо в разі активного або недавнього випадку, зазвичай рекомендується уникати польотів на літаку. Зміна атмосферного тиску може ще більше погіршити стан.

Після пневмотораксу пацієнти зазвичай можуть літати на літаку, але рішення слід приймати у співпраці з лікарем. Можливість польотів залежить від багатьох моментів, зокрема, тяжкості випадку, стану легень, методів лікування та індивідуальних особливостей пацієнта. Фахівець дасть конкретні рекомендації з урахуванням усіх аспектів вашого здоров'я.

Лікар може провести додаткові обстеження, такі як рентгенографія грудної клітки або комп'ютерна томографія, щоб оцінити стан ваших легенів перед польотом. Також можуть бути рекомендовані спеціальні техніки дихання або використання засобів для підтримання тиску в плевральній порожнині та запобігання можливому розвитку пневмотораксу.

Які можуть бути наслідки після пневмотораксу

Захворювання може спричинити різні наслідки, які різняться залежно від тяжкості випадку, провокуючих чинників та індивідуальних особливостей організму. Ось деякі з них:

• рецидив;
• утворення булл (повітряних каверн);
• інфекції;
• утворення спайок і рубців;
• набряк легені;
• піоторакс (скупчення гною в плевральній порожнині);
• неможливість легені розправитися;
• синдром витоку повітря;
• ексудативний плеврит;
• кровотеча;
• гемопневмоторакс (потрапляння крові в плевральну порожнину);
• емфізема;
• гостра дихальна та серцево-легенева недостатність;
• пневмомедіастинум (скупчення повітря в середостінні);
• посттравматичний стресовий розлад.

Де лікувати?

У Medical Plaza є все для ефективної діагностики та лікування пневмотораксу: сучасне обладнання, висококласні фахівці з багаторічним досвідом роботи. Наші лікарі з ювелірною точністю проводять операції. Звертаючись до нас, ви потрапляєте в надійні руки найкращих професіоналів міста.  Двері Medical Plaza завжди відкриті для Вас!