Латеральний епікондиліт

Патологія розвивається внаслідок перевантаження сухожиль, які кріпляться до зовнішнього надвиростка. Мікротравми та запалення в цій ділянці призводять до больового синдрому та порушення функції руки. Без адекватного лікування захворювання може перейти в хронічну форму і потребувати хірургічного втручання.

Симптоми епікондиліту (ліктя тенісиста)

Основні симптоми латерального епікондиліту проявляються поступово і посилюються з часом. Пацієнти скаржаться на біль у ділянці ліктьового суглоба, який іррадіює по зовнішній поверхні передпліччя. Характерна особливість — посилення болю при розгинанні кисті та пальців, особливо проти опору.

Характерні прояви руки тенісиста включають:

• Ниючий біль у ділянці латерального надвиростка плечової кістки
• Іррадіація болю в передпліччя та зап'ястя
• Посилення дискомфорту при стисканні пальців у кулак
• Слабкість при рукостисканні та захопленні предметів
• Болючість при підніманні навіть легких вантажів
• Зниження м'язової витривалості розгиначів пальців

Важлива особливість тенісного ліктя — відсутність болю в спокої та при вільних рухах у суглобі. Це допомагає відрізнити епікондиліт від інших травм ліктьового суглоба.

Причини латерального епікондиліту

Розвиток латерального епікондиліту пов'язаний з повторюваними монотонними рухами рукою, які призводять до мікротравматизації сухожиль. Захворювання виникає не лише у тенісистів — будь-яка професійна діяльність чи хобі, пов'язані з повторюваними рухами кисті та передпліччя, можуть стати причиною патології.

Основні фактори ризику:

• Спортсмени (тенісисти, гольфісти, волейболісти, метальники диска)
• Представники будівельних професій (маляри, теслярі, штукатури, столяри)
• Музиканти, особливо піаністи
• Садівники та електрики
• Люди, які працюють з комп'ютером
• Масажисти та фізіотерапевти

Захворювання частіше розвивається у віці 40-50 років на робочій руці. У правшів вражається права рука, у лівшів — ліва.

Латеральний та медіальний епікондиліт

Існує два основних типи епікондиліту, які важливо розрізняти для правильного лікування. Латеральний та медіальний епікондиліт мають різну локалізацію та механізм розвитку.

Латеральна форма вражає зовнішній надвиросток і пов'язана з перенапруженням м'язів-розгиначів. Медіальний епікондиліт, відомий як хвороба гольфіста, зачіпає внутрішній надвиросток ліктьової кістки і виникає при перевантаженні м'язів-згиначів.

Латеральний епікондиліт зустрічається в 5-10 разів частіше медіального і вражає 1-3% населення. За даними досліджень, у 50% тенісистів старше 30 років виявляють ознаки латерального епікондиліту на різних стадіях розвитку.

Діагностика

Діагностика епікондиліту починається з ретельного огляду лікаря-ортопеда. Спеціаліст проводить функціональні тести для оцінки больового синдрому та визначення локалізації запального процесу. Консультація включає аналіз скарг, вивчення анамнезу захворювання та фізикальне обстеження.

Для підтвердження діагнозу та виключення інших патологій використовуються інструментальні методи дослідження:

• Рентген — дозволяє виключити кісткову патологію
• МРТ — детально візуалізує м'які тканини та ступінь ураження сухожиль
• УЗД ліктьового суглоба — оцінює стан сухожиль та наявність запальних змін

Комплексна діагностика в медичному центрі Medical Plaza дозволяє точно встановити діагноз і визначити оптимальну тактику лікування для кожного пацієнта.

Лікування епікондиліту

Лікування зовнішнього епікондиліту (лікоть тенісиста) починається з консервативних методів. На ранніх стадіях захворювання ефективними можуть бути спокій, фізіотерапевтичні процедури та медикаментозна терапія. Важливо обмежити фізичну активність, яка призвела до розвитку патології.

Консервативне лікування хвороби лікоть тенісиста включає:

• Протизапальні препарати для зняття запалення та болю
• Фізіотерапевтичні процедури (ультразвук, лазеротерапія)
• Лікувальну фізкультуру та спеціальні вправи
• Ортезування та використання спеціальних бандажів
• Ін'єкції кортикостероїдів в ділянку запалення

При неефективності консервативного лікування впродовж 6-12 місяців розглядається питання про хірургічне втручання.

Хірургічне лікування латерального епікондиліту

Операція при латеральному епікондиліті показана менш ніж у 10% випадків, коли консервативна терапія неефективна впродовж 6-12 місяців. Хірургічне втручання спрямоване на висічення пошкоджених ділянок сухожиль та створення умов для їх загоєння.

Сучасні методики включають:

• Відкриту фасціоміотенотомію (операція Хомана)
• Артроскопічні втручання
• Ультразвукову тенотомію під контролем УЗД
• Остеоперфорацію надвиростка (операція Морі)

Переваги лікування епікондиліту в Medical Plaza

Операція при латеральному епікондиліті в Дніпрі в клініці Medical Plaza проводиться досвідченими хірургами з використанням сучасного обладнання. Медичний центр має все необхідне для якісної діагностики та ефективного лікування епікондиліту.

Переваги звернення до нашої клініки:

• Команда досвідчених лікарів-ортопедів
• Сучасне діагностичне обладнання
• Індивідуальний підхід до кожного пацієнта
• Комплексні програми реабілітації
• Доступні ціни на всі види послуг

Записатися на прийом можна за номером телефону або через сайт клініки. Наш медичний центр знаходиться в зручному місці в Дніпрі, адресу та схему проїзду можна знайти на сайті.

Хірургічне лікування включає видалення змінених тканин сухожиль та відновлення їх нормальної структури. Операція проводиться під місцевою анестезією і займає близько 30-45 хвилин. Після втручання пацієнт може повернутися додому того ж дня.

Реабілітація та профілактика епікондиліту

Відновлювальний період після лікування епікондиліту триває від 6 до 12 тижнів залежно від тяжкості захворювання та обраного методу лікування. Після операції важливо суворо дотримуватися рекомендацій лікаря і не порушувати режим реабілітації.

Програма відновлення включає поступове збільшення фізичної активності, спеціальні вправи для зміцнення м'язів передпліччя та відновлення рухливості суглоба. Фізіотерапевтичні процедури прискорюють процеси загоєння та запобігають розвитку ускладнень.

Профілактика епікондиліту полягає в правильній техніці виконання рухів, регулярних перервах у роботі, використанні ergonomічних інструментів та своєчасному лікуванні перших симптомів захворювання. При появі болю в ділянці ліктя не варто відкладати візит до лікаря — раннє початок лікування значно підвищує шанси на повне одужання без хірургічного втручання.