Шановні пацієнти, в зв'язку з великим навантаженням на контакт-центр,
запис на прийом тепер можлива і через мобільний додаток
MedicalPlaza

Це правда, що рак – не вирок, чи це все? Скільки я житиму? А чи в Україні вміють лікувати онкологію? А взагалі рак грудей можна вилікувати? ... Ці та ще багато інших питань виникають у кожної, без винятку, людини, в житті якої прозвучало слово «рак».

Мене звуть Світлана Какалашвілі, я чотири роки живу у статусі онкопацієнта та готова поділитися своїм досвідом проживання цього непростого етапу життя. Сподіваюся, моя історія допоможе комусь на початку мобілізувати внутрішні резерви і налаштуватися на битву з непростим ворогом. І навіть якщо це буде лише одна людина, вважатиму, що цей текст я писала недаремно.

Як я виявила рак молочної залози

Як то кажуть, «ніщо не віщувало». Літо 2017 року, я на дачі - нескінченний домашній клопіт і щільний робочий графік. Як це можливо? Все просто – я фрілансер, а отже працюю за будь-яких обставин, аби був доступ до глобальної мережі. На той момент я керувала контентним агентством, яке спеціально відкрили під мене – інвестор побачив потенціал. У моїй міжнародній команді були копірайтери, seo-фахівці, верстальники, програмісти, дизайнер, smm-щики. Від моєї ефективності залежала стабільна зарплата колег, тому я відчайдушно працювала і не помічала сигналів організму про те, що щось йде не так. А вони були.

Як я дізналася, що маю рак молочної залози? На вулиці спекотний липень… Одного дня, випадково, помітила почервоніння шкіри на лівій молочній залозі. Чомусь подумала, що надуло вентилятором. Але в глибині душі прозвучали тривожні думки: «Хоч би не рак». Проте внутрішній оптиміст сказав, що зі мною цього не може статися. Де я і де рак! Ох, як же він помилявся.

Довелося про свої сумніви розповісти сім'ї. Реакція була безальтернативна – все кидаєш і до лікаря. Щоб "кинути все" мені знадобилося 2 тижні. І ось 14 серпня я у кабінеті гінеколога. Лікар пенсійного віку, дай Бог їй здоров'я та довгих років життя, одразу зрозуміла які у мене проблеми, щоправда, в лоб не стала правду говорити. Просто виписала направлення на консультацію до онколога, наголосивши… «щоб виключити погане». Але, на жаль, мені було призначено саме «поганий» сценарій – РМЗ.

Чи можна вилікувати рак грудей?

Можна, якщо потрапиш до рук профі. Мені пощастило, щоправда, не одразу. Спочатку я звернулася за консультацією до онколога за місцем проживання – не склалося. Не вдаватимуся до подробиць – це вже перегорнута сторінка. Просто, озираючись назад, розумію, що «мої» лікарі чекали на мене в іншому місці. А тоді я вийшла з кабінету з діагнозом "рак грудей" та повною впевненістю, що «це все» – в Україні немає медицини, немає лікарів і все не має сенсу. Багатьом знайоме, чи не так?

Це був четвер - дати слабину я собі дозволила протягом 2 днів, але без істерик і криків, просто зрадливі сльози самовільно котилися з очей. А тим часом мої близькі не випускали телефони з рук – і в суботу вже було розуміння, куди звернутися у Дніпрі. У понеділок я була в кабінеті вже іншого онколога, а 22 серпня 2017 на моє ім'я була заведена карта онкопацієнта. Ну, і помчали... УЗД, мамографія, трепанбіопсія, гістологія, визначення статусу пухлини, консиліум. План життя на найближчі 10 місяців – хіміотерапія, променева терапія, хірургія. Ну, привіт, T4N2M0 – ІІІ стадія, G3.

Активна позиція під час лікування – допомога собі та лікарям

До того моменту, коли можна було сказати, що я перемогла рак молочної залози, довелося пройти досить складний шлях. Якщо коротко, то це:

  • втрата волосся;
  • біль;
  • нескінченні ін'єкції, крапельниці та аналізи;
  • низький гемоглобін;
  • полінейропатія;
  • набряк та плюс 20 кг ваги;
  • тахікардія - здавалося, що серце вистрибне з вух;
  • ускладнення після променів;
  • 5 днів реанімації;
  • багатоетапна реконструкцію втраченої молочної залози – я у свій час була дуже популярною пацієнткою хірургічного відділення.

Що можу порадити із висоти власного досвіду? Свій діагноз потрібно знати, не можна соромитися ставити запитання лікарям про те, як лікують рак грудей. Якщо є проблеми з комунікацією і в кабінеті лікаря "все вилітає з голови", варто заздалегідь записати питання на листок. Хто пережив рак молочної залози знає, що критично важливо знайти психологічний контакт зі своїми лікарями, і тут від самого пацієнта дуже багато залежить. У мене вийшло на всіх етапах - я своїм лікарям вірила на 101%, багато чого розуміла без слів і ... завжди усміхалася.

Зараз розумію, що боротьба з раком молочної залози з першого дня була правильною відповідно до міжнародних протоколів. У нас справді багато крутих медиків – не лише лікарів, а й медсестер. І я впевнена, що і вони зі свого боку, і я зі своєї, зробили все, що можна було для мого порятунку. А далі все вже в руках «небесної канцелярії».

Окремо хочу наголосити на хірургії. Мої хірурги Олег Юрійович Савенков та Катерина Олександрівна Перепелиця. Обидва – яскравий приклад сучасного українського лікаря, розумного, талановитого, безумовно відданого своїй складній професії, який не втратив емпатії до пацієнтів. Завдяки їм я зараз веду нормальний спосіб життя і з боку непосвячена людина в житті не здогадається про такий мій специфічний бекграунд.

Боротьба із раком молочної залози – це дорого?

Безумовно, рак – захворювання фінансово токсичне. Але цей фактор не повинен стати вирішальним, коли дізнаєшся страшний діагноз і вирішуєш, як чинити далі. Дуже навіть можливо, що виявлена ​​онкопатологія піддасться лікуванню простими давно відомими препаратами, частина яких закуповується за бюджетні кошти. Відмовитися від лікування та опустити руки можна будь-якої миті, згодні? Але чому не подивитись у майбутнє з надією?

У моїй історії у цьому плані все вийшло без пошуку коштів – впоралися самі. На жаль, такий сценарій відбувається далеко не з усіма. Багатьом доводиться звертатися до суспільства за допомогою і в цьому немає нічого страшного – у нас багато добрих та чуйних людей, незважаючи на всі складнощі нинішнього життя.

Серед моїх знайомих «в діагнозі» є достатньо прикладів, коли «зі світу по нитці» і пройдено дороге лікування сучасними препаратами, і в результаті-  досягнення такої бажаної ремісії. Думаю, будь-хто, хто переміг рак молочної залози, скаже, що дісталася вона йому дорогою ціною, у тому числі і з фінансової точки зору.

Онкологія, як точка особистісного зростання

Як я спочатку сказала, на момент постановки онкодіагнозу я мала хорошу цікаву роботу з дуже гідною зарплатою. На жаль, РМЗ налякав моїх роботодавців. І хоча мій ККД, незважаючи на складності лікування, не впав ні йоту, я зрозуміла, що «збитий льотчик». Заміну знайти було не так просто, і я працювала далі, але ЗП упала вдвічі. А на момент операції, коли попросила лікарняний на місяць, мені було сказано, що проект поки що припиняється. На тому й розлучилися. Впевнена, що такі відгуки людей, які перемогли рак, зустрічаються повсюдно. Але ж із цим теж можна впоратися, коли «зло» позаду.

Зараз у мене нове коло знайомств, замовників та перспектив – життя продовжується. А мінливості долі? Отже, так мало бути.

Я перемогла рак молочної залози, але страшно

Можливо, комусь здасться дивним, але психологічні складнощі з новою силою виявляються вже після лікування. Поки ти з лікарями, відчуваєш, що не один. Але потім повертаєшся у своє середовище, повне інших проблем та емоцій. І ось тут виникає липкий страх.

Чи боюся я? Так звичайно. Боюся перетворитися на скривдженого на весь світ егоїста. Боюся перестати бути цікавою та потрібною людям, яких люблю та поважаю. Боюся втратити інтерес до цього життя, такого непростого і неоднозначного.

А чи боюся рецидиву?... Кажуть, у кожному з нас живуть два вовки – злий і добрий. Якого з них ти годуєш, той у тобі переважає. Я волію годувати того, хто дає надію на довге життя, тому всі сумніви вбиваю на корені.

Що стосується прямої відповіді на питання, чи можна вилікувати рак грудей повністю? Я волію називати речі своїми іменами - можна домогтися стійкої, а ще краще, довічної ремісії. Але якщо хтось хоче це називати «я перемогла рак молочної залози», чому ні? Головне ж не формулювання, а суть.

На завершення хочу подякувати кожному, хто дочитав до кінця мою історію РМЗ. Розумію, що стиль викладу дещо неформат для сайту клініки, але знаю, що він відгукнеться тим, кому призначений.

Я вдячна адміністрації медичного центру за можливість поділитись власним досвідом переживання раку грудей на сайті «Медікал Плаза». Зараз тут працює кілька лікарів, яким я завдячую життям та здоров'ям. Упевнена, пацієнти клініки знайдуть відповіді на деякі запитання!

Усім миру та добра, здоров'я та довголіття!

Автор Світлана Какалашвілі

Залишити заявку
Гарячі години