Цукровий діабет 1 типу

Цукровий діабет 1 типу – це аутоімунне захворювання, що характеризується підвищеним рівнем глюкози в крові та пов'язане з руйнуванням бета-клітин підшлункової залози.

 Про лікаря  Записатись на прийом 

Данилова Юлія Олександрівна 

 Стаж:  15 років 

 Лікар-ендокринолог 

Механізм розвитку

Патогенез цього захворювання пов'язаний з агресивною реакцією імунної системи по відношенню до власних клітин організму. Внаслідок цієї атаки відбувається загибель панкреатоцитів, які відповідають за виробництво інсуліну. На жаль, загиблі клітини не відновлюються, а ті, що залишилися живими, не в змозі виробити достатньо інсуліну, внаслідок чого розвивається дефіцит гормону, а глюкоза накопичується в надлишкових кількостях. Для коригування стану потрібне додаткове введення в організм інсуліну.

Причини виникнення

Точні причини, через які імунітет починає агресивно атакувати клітини організму, досі невідомі. Гіперглікемія виникає на тлі дефіциту інсуліну, який з’являється внаслідок загибелі ендокринних клітин у підшлунковій залозі. Однак чому це взагалі відбувається, вчені не можуть до кінця зрозуміти. Фахівці висувають свої теорії та припущення з цього приводу.

Роль у розвитку недуги відводиться наступним провокуючим факторам:

• спадкова схильність;
• панкреатит;
• зайва вага;
• хронічний стрес, нервові зриви;
• краснуха;
• цитомегаловірусна інфекція;
• епідемічний паротит;
• вітряна віспа;
• гепатит;
• глютен, соя;
• важкі метали;
• ультрафіолетова радіація;
• аутоімунні захворювання;
• феохромоцитома;
• токсичний дифузний зоб;
• синдром Іценка-Кушинга;
• хронічна недостатність надниркових залоз;
• аутоімунний тиреоідит;
• вірус Епштейна-Барра, Коксакі;
• низький рівень вітаміну D;
• питна вода із високим вмістом нітратів.

Клінічні симптоми

Характерними ознаками захворювання є:

• сухість у ротовій порожнині;
• постійна спрага;
• поліурія;
• ніктурія;
• запах ацетону з ротової порожнини;
• швидка стомлюваність, слабкість, апатія;
• стрімке безпричинне схуднення;
• погіршення зору;
• нудота, блювота;
• болі в животі;
• підвищений апетит;
• судоми;
• свербіж геніталій;
• кардіалгія;
• рани, що довго не гояться;
• часті запальні захворювання;
• грибкові інфекції;
• у жінок – порушення менструального циклу;
• у чоловіків – погіршення потенції.

Прискорене сечовипускання виникає не через те, що людина вживає багато рідини. Все відбувається навпаки – людина втрачає рідину, відбувається зневоднення організму, з'являється сухість у роті та спрага, і через це людина починає пити багато води. Коли в крові накопичується дуже велика кількість глюкози, вона починає виводитися з організму разом із сечею. У результаті організм починає запозичувати рідину у своїх клітин.

Класифікація

Залежно від перебігу захворювання виділяють три основні стадії:

1. Компенсація. Протікає безсимптомно. Характеризується невеликим перевищенням глюкози у крові. З допомогою грамотно підібраного лікування вдається нормалізувати показники.
2. Субкомпенсація. Рівень глюкози стає вищим. Ацетон у сечі відсутній. Лікування не дозволяє нормалізувати показники глікемії.
3. Декомпенсація. Незважаючи на лікування, яке проводиться, рівень цукру тримається у високих межах.

Чим відрізняється від цукрового діабету 2 типу?

Захворювання докорінно відрізняються один від одного, починаючи від причин і механізму свого розвитку, закінчуючи підходом до лікування. Розглянемо основні з них:

• Етіологія. 1 тип – це аутоімунний процес, який розвивається внаслідок агресивної атаки імунітету. Найбільш поширеною причиною діабету 2 типу є ожиріння.
• Початок хвороби. 1 тип – гостре та стрімке, 2 тип – поступове (роками).
• Виразність клінічних симптомів. Для інсулінозалежного типу характерні яскраво виражені прояви. У другому випадку клінічні симптоми слабо виражені.
• Вага. При першому типі вага знижена, при другому – присутня зайва вага.
• Вік. Діабет 1 типу зазвичай діагностується у підлітків та молодих людей, інсулінорезистентний – у людей похилого віку.
• Генетична схильність. Діабет першого типу передається у спадок набагато рідше.
• Можливі ускладнення. При діабеті 1 типу найчастіше розвиваються кетоацидоз та гіпоглікемічна кома, а при 2 типі – гіперглікемічна кома.
• Тактика лікування. У першому випадку може допомогти лише інсулінотерапія, у другому – на ранніх стадіях проблему вдається коригувати дієтою та активним способом життя, до ін'єкцій інсуліну вдаються дуже рідко.

Ускладнення

Інсулінозалежний діабет небезпечний своїми ускладненнями. У разі відсутності адекватної терапії можливий розвиток таких захворювань, як:

• атеросклероз;
• тромбоз;
• ретинопатія;
• артеріальна гіпертензія;
• інфаркт міокарда;
• інсульт;
• інфекції;
• нефропатія;
• остеопороз;
• катаракта, глаукома;
• мікроангіопатія;
• ішемічна хвороба серця;
• ураження артерій мозку;
• облітеруючий атеросклероз;
• порушення кровообігу;
• хвороба Альцгеймера, деменція;
• ниркова недостатність;
• рак;
• сліпота;
• виразка;
• діабетична стопа;
• гангрена.

Одними з найпоширеніших і найнебезпечніших ускладнень діабету першого типу є кетоацидоз і гіпоглікемічна кома. Перше пов'язане з порушенням обміну речовин та супроводжується закисленням організму. Кетоацидоз може бути наслідком неправильної техніки введення інсуліну, пропуску ін'єкції або самостійного скасування терапії. Також причини його появи можуть бути пов'язані з порушенням раціону харчування та зловживанням алкоголю.

Клінічно кетоацидоз проявляється у вигляді:

• посиленого відчуття спраги;
• виснажливого сечовипускання;
• млявості та сонливості;
• відсутності апетиту;
• запаху ацетону із ротової порожнини;
• запаморочення;
• болю в животі;
• нудоти, блювання;
• глибокого та утрудненого дихання;
• тахікардії;
• сплутаності та втрати свідомості.

Причиною розвитку гіпоглікемічної коми може стати передозування інсуліну, недостатнє споживання вуглеводів, активні фізичні навантаження та ін. Стан розвивається у кілька етапів. Все може починатися з незрозумілого почуття голоду, збудження, холодного поту, тремору. Далі стан пацієнта стає неадекватним. У нього порушується координація рухів, двоїться в очах, розвивається сплутана свідомість. Потім він повністю втрачає свідомість. Пульс стає прискореним, зіниці розширеними, шкіра волога. Якщо на цьому етапі пацієнту не буде надано адекватну медичну допомогу, все може закінчитися летально.

Діагностика

Прийом у ендокринолога починається з опитування пацієнта для збирання анамнезу та фізикального огляду. Визначити тип діабету та ступінь тяжкості допоможе ретельна діагностика.

Для встановлення діагнозу провідну роль грають лабораторні аналізи. Вони допомагають провести контроль лікування, і навіть визначити стадію патологічного процесу. Діагностика може включати:

• вимірювання рівня глюкози у крові;
• дослідження на глікований гемоглобін;
• біохімія крові;
• аналіз крові на С-пептид;
• ОАМ, ОАК;
• визначення антитіл до острівців Лангерганса;
• рівень холестерину;
• гормональні тести;
• визначення глюкози та ацетону у сечі.

Діагностика проводиться не тільки для визначення наявності самого діабету, а й для оцінки того, до яких змін встигло призвести захворювання в організмі. Для цього може бути призначений цілий комплекс різних досліджень, які можуть включати:

• ЕКГ;
• добовий моніторинг артеріального тиску;
• УЗД судин нижніх кінцівок;
• проба Реберга (оцінка ступеня ураження нирок);
• огляд у окуліста, дослідження очного дна тощо.

Лікування

Повністю вилікувати захворювання неможливо, проте завдяки грамотно підібраній терапії можна нормалізувати стан та забезпечити якісне життя. Основу лікування становить замісна інсулінова терапія.

Інсулінотерапія

Гормон вводиться у підшкірно-жирову клітковину. Внутрішньом'язове введення слід уникати, оскільки воно може призвести до швидкого всмоктування інсуліну та різкого стрибка рівня глюкози в крові. Для ін'єкцій можна використовувати ділянку стегон, живота, сідниць, плеча. Ділянку тіла, куди вводиться інсулін, краще періодично змінювати. Якщо постійно бити в одну точку, це може призвести до пошкодження підшкірно-жирової клітковини.

Гарною альтернативою ін'єкцій може стати інсулінова помпа. Це непомітний електронно-механічний пристрій, який безперервно подає інсулін, забезпечуючи стабільну глікемію. За його допомогою можна запрограмувати будь-який режим дозування гормону.

Ін'єкції стовбурових клітин

Клітинна терапія допомагає знизити дозування інсуліну та кількість ін'єкцій, а також запобігає розвитку небезпечних ускладнень. Стовбурові клітини заміщають собою уражені та трансформуються у бета-клітини, починаючи виробляти інсулін. У результаті агресивний напад клітин імунної системи уповільнюється. Для лікування можуть використовувати як донорські, так і власні стволові клітини.

Трансплантація підшлункової залози

У тяжких випадках може бути проведена трансплантація підшлункової залози. Це складна порожнинна операція, пов'язана з великими ризиками. Щоб уникнути відторгнення таким пацієнтам доводиться все життя приймати препарати, які пригнічують імунну систему. Рішення про необхідність оперативного втручання може бути прийняте при лабільному перебігу захворювання та множинних ускладнень. Також трансплантація може бути запропонована пацієнтам, які потребують пересадки нирки. І тут проводиться поєднана операція.

Трансплантація острівців Лангерганса

Гарною альтернативою трансплантації може бути пересадка острівцевих клітин підшлункової залози. Це менш інвазивна процедура, яка дозволяє підтримувати рівень глюкози у нормальних межах. Методика перебуває у стадії розробки. З першого разу пересадка рідко коли виходить. Найчастіше процедуру доводиться повторювати кілька разів із різними донорами. Імунна система може викликати відторгнення донорських клітин. Навіть якщо вони приживаються, через деякий час можуть припинити своє функціонування.

Дієта

Виділимо основні принципи харчування при діабеті 1 типу:

• підрахунок уживаних вуглеводів, що є джерелом глюкози;
• збалансованість харчування за калоріями;
• збільшення кількості овочів у раціоні;
• виключення цукру;
• мінімізація простих вуглеводів;
• обсяг вживаних жирів, не повинен перевищувати 30% загального калоражу;
• обмеження кухонної солі;
• виключення алкогольних напоїв;
• дрібний прийом їжі.

Прогноз та профілактика

В більшої половини пацієнтів протягом тривалого періоду не розвивається ніяких важких ускладнень і зберігається відносно добре фізичне здоров'я. На прогноз великий вплив має обізнаність та мотивація пацієнта. Якщо він уважно контролює стан свого здоров'я і належним чином виконує всі лікарські рекомендації, шанси гарні.

На даний момент не існує специфічної профілактики інсулінозалежного діабету. Проте фахівці виділили низку рекомендацій, які можуть запобігти розвитку вторинних захворювань. До них відносяться:

• регулярні медичні огляди;
• контроль за рівнем глюкози, ліпідів, холестерину, ваги, артеріального тиску;
• режим праці та відпочинку;
• повноцінний сон;
• помірні фізичні навантаження;
• правильне збалансоване харчування;
• відмова від шкідливих звичок;
• мінімізація стресових ситуацій.

Де лікувати?

Фахівці клініки Medical Plaza успішно займаються діагностикою та лікуванням діабету першого типу. Під наглядом досвідчених лікарів наші пацієнти ведуть повноцінний та якісний спосіб життя. Захворювання потребує комплексного підходу. У нашій клініці є всі необхідні умови: сучасна технічна база, широкий спектр діагностичних послуг, висококваліфікована команда лікарів. Наші лікарі завжди на зв'язку з пацієнтами і при необхідності дадуть відповіді на всі хвилюючі питання.

Діабет набагато ефективніше контролюється при виявленні на ранніх стадіях. У нашому центрі розроблені програми, спрямовані на своєчасне виявлення захворювання та запобігання небезпечних ускладнень. Якщо захворювання встигло призвести до критичного стану, наші спеціалісти успішно справляються і з наслідками діабету.

Серед наших переваг:

• Висока кваліфікація спеціалістів.
• Максимальна точність діагностичних заходів.
• Комплекс лікувальних заходів, розроблених за індивідуальною схемою.
• Сучасні методики лікування.
• Висока ефективність та результативність.
• Оперативний запис на прийом та прийнятні ціни.
• Максимальний комфорт та сервіс.

Поширені питання

Чи передається діабет 1 типу у спадок?

Не завжди ті, у чиїх близьких родичів діагностували діабет, також хворіють. Однак обтяжена спадковість збільшує ризик розвитку недуги.

Чи можна повністю вилікувати діабет першого типу?

На сьогодні це неможливо. Поряд з цим, пацієнти, які проводять лікування та слідують лікарським рекомендаціям, живуть довге та повноцінне життя.

Чи можливо запобігти інсулінозалежному діабету?

На даний момент немає специфічної профілактики проти діабету першого типу. При цьому фахівці рекомендують уникати надмірної стимуляції імунної системи, щоб уникнути запуску процесу аутоагресії. Сюди можна віднести прийом препаратів із групи імуностимуляторів та імуномодуляторів.

Отже, цукровий діабет першого типу – це системне хронічне захворювання, основою розвитку якого є аутоімунні процеси. Патологія розвивається гостро та стрімко. Для діабету першого типу характерна поява спраги, частих позивів до сечовипускання, зокрема й уночі, запаху ацетону з ротової порожнини. Найчастіше хвороба діагностується у молодих пацієнтів. Якщо вчасно не розпочати лікування, можливий розвиток небезпечних ускладнень, несумісних із життям. Основу лікування становлять ін'єкції інсуліну. Цілком вилікуватися від захворювання неможливо, проте грамотно підібрана терапія дозволяє успішно коригувати стан та продовжити життя.