Лікар-кардіолог: «Атеросклероз у 90% випадків провокує інфаркт міокарда»

Зараз відсоток летальності від гострого інфаркту міокарда становить менше 10%. До такого прогресу, безсумнівно, призвела поява сучасного обладнання та коронарних стентів. І хоча деякі пацієнти все ще бояться проведення різних процедур на серці та вважають їх повноцінними операціями, українські клініцисти навчилися проводити втручання так, як це роблять у всьому світі.

Про те, які процедури показані пацієнту після інфаркту, про фактори ризику і вік серцевих хвороб розповів інтервенційний лікар-кардіолог Беліменко Микола Сергійович.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ОПЕРАЦІЯ З КОРОНАРНОГО СТЕНТУВАННЯ НЕОБХІДНА?

Показання до коронарографії повинен встановлювати відповідний фахівець, зокрема, це лікар-кардіолог. Сам пацієнт, звичайно, не може визначити для себе чи потрібна йому або не потрібна коронарографія, оскільки для цього існують медичні критерії, симптоми і свідчення, рекомендації. Є багато нюансів, які потрібно враховувати. Наприклад, стенокардія, як кажуть в народі, виявляється грудної жабою. Клінічно - це тиснучі або пекучі болі за грудиною, які можуть віддавати в ліву руку або в спину, або в нижню щелепу, або верхню частину живота. Найчастіше він проявляється при фізичних навантаженнях. При появі такої клініки пацієнт повинен звертатися до лікаря-кардіолога, оскільки це може бути ознакою того, що у людини є ішемічна хвороба серця і йому показано проведення коронарографії.

АОРТОКОРОНАРНЕ ШУНТУВАННЯ І КОРОНАРНЕ СТЕНТУВАННЯ. ЯКА РІЗНИЦЯ І ЧОМУ ОСТАННІЙ МЕТОД БЕЗПЕЧНІШИЙ?

Ці два методи відносяться до різних видів реваскуляризації міокарда, тобто відновлення кровотоку в коронарних артеріях серця. Однак при коронарному стентуванні ми відновлюємо кровотік шляхом внутрішньосудинної маніпуляції, а шунтування - це формування обхідного кровотоку навколо ураження шляхом пришивання шунта від аорти в здорову частину артерії. В обох методах є свої плюси і мінуси, а також свої чіткі рекомендації.

Для того, щоб зрозуміти, який саме метод підійде конкретному пацієнтові, треба виконати ряд досліджень і коронарографію. Є спеціальні шкали і калькулятори, за якими визначають ризик втручання при коронарному стентуванні, ризик втручання при кардіохірургічній операції, зважуються всі «за» і «проти». Тільки після цього пацієнтові пропонується певний метод лікування. У якихось випадках коронарне стентування - це менш інвазивний метод, і він є більш безпечним. А в якихось випадках навіть аортокоронарне шунтування може бути безпечніше для пацієнта. Тому тут важливий індивідуальний підхід.

СТЕНОКАРДІЯ - ЯКОЇ ВІКОВОЇ ГРУПИ СТОСУЄТЬСЯ БІЛЬШЕ?

Тут необхідно розцінювати кілька моментів. Зокрема, це фактори ризику, які є у пацієнта. Один з основних факторів ризику - генетична схильність. Припустимо, у пацієнта в роду хтось переніс інфаркт або була ішемічна хвороба серця. Такому пацієнту потрібно розуміти спочатку, що після 30 років йому необхідно починати спостерігати за своїм серцем, бо дійсно й інфаркти молодшають, і стенокардія з'являється раніше. Таким пацієнтам потрібно починати стежити за роботою серця з раннього віку.

Що стосується інших факторів ризику, то це - куріння, цукровий діабет, зайва вага, порушення харчування. Якщо ці фактори у пацієнта присутні, - то він кандидат на розвиток ішемічної хвороби серця.

Проблеми з серцем треба вирішувати, а не відкладати. Чому більшість людей ігнорують настанови лікаря, і чи можливо переконати пацієнта в необхідності операції, якщо він переконаний у протилежному?

Не завжди просто переконати пацієнта в необхідності операції. Стенокардія частіше проявляється при певному фізичному навантаженні, тому пацієнти частіше починають себе просто обмежувати і адаптуватися до захворювання, що в першу чергу впливає на якість життя. Але хвороби серця, як правило, пов'язані з атеросклерозом. Це холестеринові бляшки, що розвиваються не тільки в судинах серця, а взагалі у всіх судинах. І цей атеросклероз зазвичай має властивість прогресувати. Ні пігулки, ні крапельниці, ні інші консервативні методи лікування - не позбавлять від бляшок. Єдине, що може допомогти, - це адаптувати серце до навантаження шляхом призначення оптимальної медикаментозної терапії і, таким чином, зменшити прояв ішемічної хвороби серця.

При спілкуванні з пацієнтом потрібно, щоб враховувалися різні думки, в першу чергу з боку лікаря. Лікар повинен розповісти всі «за» і «проти» операції, які можуть бути її наслідки, і які, найголовніше, можуть бути наслідки, якщо цю операцію не робити.

Важливо підібрати необхідний метод лікування: стентування або шунтування, або медикаментозна терапія, вислухати побажання пацієнта і разом прийняти оптимальне для нього рішення. Ми так намагаємося взаємодіяти. Створюємо певний кардіоконсіліум, в якому бере участь і пацієнт зокрема.

ЧИ ІСНУЮТЬ ЯКІСЬ МІФИ ПРО ЦЮ ОПЕРАЦІЮ? ЧОГО ПАЦІЄНТИ БОЯТЬСЯ НАЙБІЛЬШЕ, КОЛИ ЇМ РОЗПОВІДАЮТЬ? ЯК ПРОХОДИТЬ КОРОНАРНЕ СТЕНТУВАННЯ?

Що стосується стентування, то багато пацієнтів думають, що це якась стандартна велика операція з наркозом, розрізами, і з подальшим реабілітаційним періодом. Це основний міф.

Сьогодні коронарне стентування в США навіть не вважається операцією. Це вважається просто процедурою, що виконується в амбулаторних умовах за відсутності будь-якого наркозу під місцевим знеболенням. Після її проведення пацієнт у той же день може покинути лікувальний заклад.

У більшості випадків ризик від цих процедур - мінімальний.

Є пацієнти з додатковими патологіями і з декомпенсованою стадією серцевої недостатності, у яких, дійсно, ризик втручання вище. Однак ця категорія - нечисленна. До таких операцій застосовується зовсім інший підхід і інша підготовка.

ЧИ ДОПОМОЖЕ КОРОНАРНЕ СТЕНТУВАННЯ ПОВНІСТЮ ПОДОЛАТИ ЦЮ ПРОБЛЕМУ? ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЛІКУВАННЯ?

На жаль, основна хвороба, що викликає необхідність проводити коронарне стентування, називається атеросклероз, яку зараз медицина не знає, як побороти і як лікувати. Тому всі дії, які ми проводимо з пацієнтом, серед яких: прийом медикаментів, стентування, контроль факторів ризику, спрямовані не на лікування хвороби, а спробу її контролювати. Знизити ризики розвитку серцевої недостатності та інфаркту міокарда, поліпшити якість життя тощо.

Коли пацієнт дізнається, що у нього є атеросклероз, йому потрібно зрозуміти це і прийняти той факт, що до цього захворювання потрібно ставитися серйозно, оскільки воно не лікується.

ІНФАРКТ МІОКАРДА НЕ ПЕРЕШКОДА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОРОНАГРАФІЇ?

Кожен пацієнт, котрий переніс інфаркт міокарда, повинен пройти коронарографію, тому що інфаркт міокарда в 90% випадків пов'язаний з наявністю атеросклерозу, з руйнуванням атеросклеротичної бляшки і тромбозом коронарної артерії. Тому після інфаркту необхідно перевірити стан коронарних артерій, адже атеросклероз вражає й інші артерії, і в них також можуть бути стенози, що вимагають лікування.

ЧИ ВПЛИНУЛО КОРОНАРНЕ СТЕНТУВАННЯ НА ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ СМЕРТНОСТІ ЧЕРЕЗ ІНФАРКТ МІОКАРДА В УКРАЇНІ?

Щорічно збирається кардіоконгрес, де підбиваються статистичні підсумки за минулий рік. І ми можемо декларувати, що з року в рік летальність при гострому інфаркті міокарда значно знижується. Якщо ще кілька років тому ми могли говорити про 15-відсоткову летальность при гострому інфаркті міокарда, то в даний час вона становить уже менше 10%. Тобто ця процедура - рятує життя, особливо при гострому інфаркті міокарда. І вона є пріоритетним методом лікування таких пацієнтів.

ЯКУ РОЛЬ ГРАЄ ЯКІСНЕ ОБЛАДНАННЯ І КВАЛІФІКАЦІЯ ЛІКАРЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ОПЕРАЦІЇ?

Якісне обладнання дає нам дуже великі можливості. Чим сучасніше обладнання, тим більше можливостей воно нам надає в плані як методів лікування, так і якості лікування. Тому що, якщо мова йде про коронарне стентування, то це і візуалізація, і додаткові внутрішньоартеріальне методи дослідження, дуже багато нюансів. І це впливає на якість лікування і на те, як виставляються показники пацієнта при реваскуляризації. Так, ще кілька років тому пацієнта зі стенозами оцінювали просто на око: одному лікарю здалося 70%, іншому - 50%. Сьогодні ж є методи, що дозволяють об'єктивно визначити необхідність втручання.

Не останню роль відіграє і досвід лікаря, адже на сучасному обладнанні повинен працювати кваліфікований лікар, який має досвід роботи з таким обладнанням і знає, як використовувати його потенціал по максимуму.