Бульозна емфізема легень

Бульозна емфізема легень - це захворювання, за якого внаслідок ушкодження та розтягування альвеол утворюються повітряні порожнини (булли), внаслідок чого дихальна система перестає повноцінно функціонувати.

У кого може бути бульозна емфізема

Розвитку захворювання можуть сприяти різні чинники, серед яких:

• ХОЗЛ;
• бронхіальна астма;
• вірусні респіраторні інфекції;
• куріння (є головною причиною емфіземи);
• генетичні аномалії;
• імунодефіцитні стани;
• вживання наркотиків;
• професійні ризики (вплив пилу, хімічних речовин або повітряних забруднень);
• погана екологія (вихлопні гази від автомобілів, промислові викиди або забруднення атмосфери);
• вікові зміни;
• порушення мікроциркуляції;
• гострі захворювання нижніх респіраторних шляхів;
• хронічний алкоголізм;
• травми, поранення грудної клітки;
• серцево-судинні патології;
• інфекції;
• мізерне і шкідливе харчування;
• переохолодження;
• відсутність кваліфікованої медичної допомоги;
• синдром Марфана;
• хронічний бронхіт;
• медичні процедури.

Захворювання діагностують у людей різного віку, раси та статі. У групі ризику перебувають шахтарі, будівельники, промислові робітники.

Чим небезпечна бульозна емфізема легень

Захворювання може призвести до розвитку серйозних проблем і ускладнень, серед яких:

• дихальна недостатність;
• інфекційні ускладнення (повітряні кишені стають місцями скупчення мікроорганізмів і слизу, що своєю чергою створює сприятливе середовище для розвитку інфекцій);
• пневмонія;
• бронхіт;
• пневмоторакс (стан, за якого повітря потрапляє в плевральну порожнину);
• пневмосклероз (зморщування легень);
• обмеження фізичної активності та погіршення якості життя;
• жовтяниця (виникає в рідкісних випадках і пов'язана з обструкцією біліарних проток);
• легенева дистрофія, або синдром зникаючої легені;
• кровохаркання;
• емпієма плеври (скупчення гною в плевральній порожнині);
• нагноєння булли;
• малігнізація (озлоякіснення).

Що сприяє розвитку бульозної емфіземи

Легенева тканина складається з альвеол - маленьких повітряних мішечків, які відіграють ключову роль у газообміні. Під час вдиху кисень проходить через їхні тонкі стінки в кровоносну систему, де він зв'язується з червоними кров'яними клітинами і транспортується до органів і тканин для забезпечення їхнього функціонування. У той час, як вуглекислий газ, що утворюється як продукт обміну речовин, переходить із крові в альвеоли і видихається назовні.

Таким чином, альвеоли забезпечують повітрообмін - найважливіший процес постачання кисню в організм і видалення вуглекислого газу. Утворення булл безпосередньо впливає на роботу легенів. Вони ускладнюють альвеолам обмін кисню і вуглекислого газу.

Основу розвитку патологічного процесу становлять ушкодження легеневої тканини і зміни в структурі легень. Це відбувається в кілька етапів:

1. Пошкодження стінок альвеол.
2. Втрата пружності легеневої тканини.
3. Утворення булл.
4. Погіршення газообміну.
5. Порушення функціональної активності легеневої системи.

Фахівці виділяють дві основні групи причин, що призводять до розвитку патології. До першої належать чинники, які порушують еластичність і міцність елементів легеневої структури, наприклад, тютюновий дим, пилові частинки у вдихуваному повітрі. У цьому разі відбувається патологічна перебудова всього респіраторного відділу. До другої групи належать чинники, які сприяють підвищенню тиску в легенях і посилюють розтягнення альвеолярних структур. Сюди можна віднести хронічний обструктивний бронхіт.

Повітряні порожнини в легенях формуються за принципом мильних бульбашок. Маленькі поодинокі булли з часом об'єднуються, утворюючи каверни великих розмірів. На тлі розвитку патологічного процесу легенева тканина зношується і стає схожою на стару губку. Булли, навіть невеликих розмірів, вносять елемент хаосу в дихальний процес. Якщо альвеолярні перегородки руйнуються, повітряні камери можуть досягати гігантських розмірів.

Симптоми

Для бульозної емфіземи характерна поява таких симптомів:

• задишка;
• болі в грудній клітці;
• сухий і дратівливий кашель (часто посилюється вранці);
• відчуття нестачі повітря (навіть у стані спокою);
• швидка втома, погіршення працездатності;
• погіршення апетиту;
• нудота;
• утруднене дихання;
• аритмія;
• артеріальна гіпотонія;
• ціаноз губ і кінчиків пальців;
• хвороблива блідість.

Однією з перших ознак захворювання є кашель. Його появу може провокувати фізична активність або вживання їжі. У деяких випадках захворювання може взагалі протікати безсимптомно.

Загалом, без медичної допомоги запідозрити наявність патології при буллах невеликого розміру практично неможливо. У разі виникнення задишки, кашлю та нестачі повітря може бути пізно. Хвороба здатна довести пацієнта до реанімації всього за лічені години.

У разі виникнення гігантських булл, спостерігається яскраво виражена клінічна картина:

• грудна клітка деформується і набуває бочкоподібної форми;
• потовщення фаланг пальців (вигляд барабанних паличок);
• гучний звук серцебиття (через легеневу гіпертензію);
• набряклість;
• гострий біль у грудях;
• свистяче дихання;
• худорлява статура;
• нерозвинена мускулатура;
• викривлення хребта.

Пацієнтам із великими буллами небезпечні авіаперельоти. На великій висоті повітряні каверни в легенях можуть збільшуватися до 40%, що може призвести до розриву булли і розвитку пневмотораксу.

Діагностика

Обстеження пацієнтів починається зі збору скарг та анамнестичних даних (у тому числі, сімейних). Далі проводиться фізикальний огляд. У разі підозри на бульозну емфізему в обов'язковому порядку проводяться функціональні тести для аналізу функціональної активності легеневої системи. З їхньою допомогою можна точно оцінити кількість повітря, яке входить у легені та виходить із них під час дихання. У рамках цього тестування фахівець може провести спірометрію. Під час дослідження пацієнт дихає через трубку в спеціальний прилад - спірометр.

Для уточнення діагнозу можуть знадобитися й інші методи дослідження:

• рентгенографія (дає змогу побачити наявність булл та їх локалізацію);
• аналіз на альфа-1-антитрипсин (для виключення генетичної схильності);
• артеріальна газометрія (з метою визначення кислотності крові);
• бронхоскопія (може виконуватися з метою оцінки стану легеневих тканин і виключення інших можливих причин симптомів);
• пульмонарна плетизмографія (вимірює об'єми легень у стані спокою);
• ЗАК (головним чином цікавить рівень гемоглобіну);
• ЕКГ (допомагає в пошуку ознак захворювань легень, що впливають на роботу серця);
• КТ грудної клітки (може допомогти у визначенні розмірів і кількості булл);
• аналіз мокротиння (для виявлення запальних та інфекційних захворювань).

Як лікувати бульозну емфізему легень

Бульозна емфізема легень є невиліковним захворюванням. Все ж, за допомогою правильно підібраної тактики можна успішно купірувати симптоми і запобігти розвитку небезпечних ускладнень.

Пацієнти з безсимптомним перебігом підлягають лікарському спостереженню. Вони повинні уникати будь-яких ситуацій, які потенційно можуть призвести до розриву булл - фізичне перенапруження, застудні захворювання, травми. Такі пацієнти мають повністю кинути палити. У разі шкідливої виробничої діяльності роботу потрібно змінити. У разі безсимптомного перебігу можливе використання консервативних методів лікування.

Лікарська терапія

За допомогою медикаментозних засобів можна впоратися з неприємними симптомами захворювання і знизити ймовірність виникнення ускладнень. Залежно від ситуації пацієнтам можуть призначатися:

• бронхолітики (розширюють бронхи, розслаблюють гладку мускулатуру і покращують прохідність дихальних шляхів, часто використовуються у вигляді інгаляцій);
• кортикостероїди (зменшують запалення в легенях);
• антибіотики (у разі приєднання інфекції).

Киснева терапія

Застосовується для усунення наслідків кисневого голодування тканин і органів та зменшення неприємних симптомів, зокрема, задухи.

Процедура передбачає постачання чистого кисню для дихання через спеціальні прилади, такі як носові канюлі або маски. Це дає змогу пацієнту отримувати більше кисню і підтримувати його рівень в організмі на більш оптимальному рівні.

Залежно від потреб організму, киснева терапія може бути призначена на постійній основі або тільки під час фізичної активності чи сну. Важливо дотримуватися запропонованих лікарем режимів киснетерапії та користуватися обладнанням правильним чином.

Фізіотерапія

Використовується для поліпшення дихальної функції, розширення респіраторних шляхів, зміцнення м'язів, підвищення витривалості, зняття стресу і напруги. Особливо ефективні за бульозної емфіземи:

• Електростимуляція діафрагми.
• Грудна вібрація.
• Інгаляції із застосуванням медикаментів.
• Масаж грудної клітки.
• Теплова терапія.
• Ультразвукова терапія.

ЛФК

Лікувальна фізкультура має проводитися під наглядом кваліфікованого фахівця. Програма вправ підбирається в індивідуальному порядку з урахуванням стану пацієнта і його специфічних потреб. Розглянемо найефективніші за бульозної емфіземи варіанти ЛФК:

• Дихальні вправи. Сприяють зміцненню дихальних м'язів і покращують вентиляцію легенів. Сюди можна віднести такі техніки, як діафрагмальне дихання, вправи на видих з утриманням дихання.
• Аеробні вправи. Покращують фізичну витривалість і зміцнюють серцево-судинну систему. Пацієнтам може бути рекомендована ходьба, плавання, велосипедна їзда.
• Силові вправи. Спрямовані на зміцнення м'язів, зміцнення витривалості, сприяють підтримці правильної пози. Це можуть бути підтягування або віджимання від стіни, планка, розведення рук із гантелями.
• Гнучкість і розтяжка. Допомагають поліпшити гнучкість грудної клітки та м'язів, поліпшити діапазон руху, а також зняти м'язову напругу. Особливо важливо за бульозної емфіземи розтягувати грудну клітку, шийні та плечові м'язи, бічну поверхню тулуба.

Види операцій при бульозній емфіземі

Хірургічне втручання може знадобитися в таких випадках:

• булли гігантських розмірів;
• пневмоторакс (спадання легені);
• кровохаркання;
• важка задишка;
• приєднання легеневої інфекції.

У рамках хірургічного лікування бульозної емфіземи можуть використовуватися:

• Булектомія. Останнім часом усе рідше використовують відкриту операцію. Перевагу віддають ендоскопічним малоінвазивним процедурам.
• Бронхоскопічне зменшення об'єму легень (BLVR). Виконується за допомогою бронхоскопа. Може бути рекомендована пацієнтам із помірною і важкою формою.
• Операція зі зменшення об'єму легень (LVRS). Проводиться через відкритий доступ на грудній клітці. Показана у важких випадках.
• Плевродез. Являє собою процедуру зі створення спайок між плевральними покривами для запобігання накопичення повітря і зменшення розмірів повітряних каверн.
• Трансплантація легень. Може знадобитися, якщо стан пацієнта не піддається лікуванню жодним із перерахованих вище методів. Під час операції пересаджують здорові легені від донора.

Булли невеликих розмірів погано піддаються хірургічному лікуванню. У цьому випадку ефект від операції буде незначний. Задишка зменшується в рідкісних випадках. Булли, які не супроводжуються клінічною симптоматикою та ускладненнями, видаляти не рекомендується.

Профілактика

Бульозна емфізема страшна своїми наслідками і може закінчитися летально. Ось чому заходи профілактики в цьому разі набувають такого важливого значення. До них належать:

• ведення здорового способу життя;
• достатня рухова активність;
• перебування на свіжому повітрі;
• здорове харчування;
• відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркотики);
• вакцинація;
• диспансеризація;
• відмова від виснажливих фізичних тренувань;
• підтримка психоемоційного здоров'я, мінімізація стресових ситуацій;
• уникнення перенапруження дихальної системи;
• відмова від самолікування.

Де лікувати?

Для якісного лікування бульозної емфіземи легень обирайте клініку Medical Plaza. Ми гарантуємо високий професіоналізм, безпеку, комфорт, а також індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Тут працюють висококласні фахівці з багаторічним досвідом роботи в лікуванні різних захворювань легенів. У нас є власна лабораторія. Потужне оснащення клініки дає змогу проводити мініінвазивні операції без ризиків та ускладнень. Якщо ви шукаєте сучасну клініку з бездоганною репутацією, найкращими фахівцями та високими технологіями, тоді вам у Medical Plaza!