Біопсія лімфовузлів середостіння

Біопсія лімфовузлів середостіння – це малоінвазивна діагностична процедура, яка представляє собою взяття фрагмента зміненої тканини для подальшого лабораторного дослідження.

Лімфовузли середостіння

Лімфатичні вузли є частиною імунної системи. Вони виконують роль біологічного фільтра та відповідають за захист організму від атак хвороботворних мікроорганізмів. Лімфовузли «уловлюють» віруси, бактерії та навіть ракові клітини. Вони є природними індикаторами здоров'я. Часто зміни у них вказують на розвиток патологічного процесу.

Середостіння являє собою центральний простір грудної клітки. Поруч із ним розташовані діафрагма, легені, грудина та хребетний стовп. Це образно кажучи скриня, в якій містяться життєво важливі органи.

Лімфатичні судини середостіння приймають лімфу від:

• стравоходу;
• серця;
• трахеї;
• бронхів;
• легень;
• стінок грудної порожнини.

Лімфаденопатія середостіння являє собою збільшення лімфатичних вузлів у розмірі. Вона може з'явитися у вигляді самостійного захворювання або як вторинний процес, який розвинувся на тлі інших патологій, у тому числі онкологічних.

Коли призначається?

Біопсія відіграє ключову та вирішальну роль у діагностиці для постановки правильного діагнозу, переважно онкологічного, та визначення подальшої тактики лікування. Вона визначає злоякісні новоутворення, інфекційні процеси, характер новоутворення та наявність метастаз. З її допомогою можна не тільки встановити факт наявності онкологічного захворювання, а й визначити точну стадію патологічного процесу.

Причиною лімфаденопатії може бути:

• прийом деяких лікарських препаратів (зокрема цефалоспоринів, сульфаніламідів);
• грибкові інфекції;
• гепатит;
• ВІЛ;
• кір;
• саркоїдоз;
• хвороба Каслмена;
• венеричні захворювання;
• туберкульоз;
• злоякісні утворення.

Лімфаденопатія може розвиватися у трьох формах: локалізовано, генералізовано та реактивно. У першому випадку процес зачіпає один чи невелику групу лімфовузлів. Генералізований тип характеризується ураженням одночасно кількох груп лімфовузлів. Реактивна лімфаденопатія є реакцією у відповідь на проникнення вірусних або бактеріальних інфекцій.

Зазвичай лімфовузли збільшуються у розмірах безсимптомно, проте навіть якщо з'являються клінічні симптоми, через їхню неспецифічність без діагностики складно визначити причини проблеми. Пацієнти можуть скаржитися на швидку стомлюваність, пітливість, біль у грудях, задишку, запаморочення, слабкість, нудоту та ін.

Процедура обов'язково призначається при незрозумілому збільшенні лімфатичних вузлів. Особливо це стосується випадків діагностованого раку інших органів. Лімфаденопатія може свідчити про наявність метастазу. Рішення про необхідність проведення біопсії приймається на підставі наступних критеріїв:

• тривала ідіопатична лімфаденопатія;
• клінічні ознаки, які вказують на пухлинну природу проблеми;
• симптоми інтоксикації (підвищена температура, головний біль, сонливість, слабкість та ін.);
• розмір лімфатичного вузла більше одного сантиметра.

Що виявляє?

Біопсія – це важливий складник комплексної діагностики. Це безпечна малоінвазивна процедура, в ході якої вилучається фрагмент біологічного матеріалу для його подальшого лабораторного дослідження щодо множинних чинників, необхідних для встановлення правильного діагнозу. Тільки біопсія допомагає повністю однозначно виключити онкологічний характер проблеми. Решта діагностичних методик грають лише допоміжну роль. Після їх проведення часто залишається багато питань та сумнівів щодо правильності постановки діагнозу.

Головними перевагами методики є висока точність, мінімальні ризики ускладнень та малоінвазивність. У ході процедури можна провести цитологію, гістологію, імуногістохімію. Комплексна діагностика дозволяє побачити повну картину, а саме зрозуміти причини безконтрольного процесу поділу клітин та їх мутацію.

За допомогою біопсії лімфовузлів можна діагностувати різні патології, серед яких:

• тимома;
• лімфома;
• лімфогранульоматоз;
• саркоїдоз;
• туберкульоз;
• лімфосаркому;
• рак легенів.

Види

Процедура може бути виконана декількома способами, а саме:

• нашкірно (в середостіння вводиться тонка голка, виконується міжреберний прокол, процедура проводиться під контролем КТ, пацієнт перебуває у свідомості, оскільки проведення загальної анестезії не потрібно);
• тораскопічно (проводиться через невеликий розріз у грудній клітці з використанням тораскопа з камерою, що вимагає додаткових розрізів для введення хірургічних інструментів та хірургічних маніпуляцій, виконується під наркозом);
• медіастиноскопічно (має на увазі розріз між ребрами, через який вводиться ендоскоп, виконується під загальним наркозом);
• медіастинотомічно (є хірургічним розкриттям середостіння, це найсерйозніше, травматичне втручання, до якого вдаються в крайніх випадках, коли процедуру неможливо провести за допомогою інших способів);
• черезстравохідне(головною перевагою є висока точність, виконується під контролем ультразвуку, ендоскоп вводиться через стравохід, при виявленні зміненого вузла тонка голка вводиться через стравохідну стінку, при її використанні відпадає необхідність у розтині середостіння).

Підготовка

Для проведення діагностичної процедури потрібна попередня підготовка. Фахівцю заздалегідь слід надати інформацію про прийом лікарських засобів, вагітність, наявність алергічних реакцій тощо. Під час збирання анамнезу лікар збирає повну інформацію про стан здоров'я. Йому важливо з'ясувати, чи були у пацієнта в минулому онкологічні захворювання, якщо були, то яке лікування було проведено, чи були діагностовані у близьких родичів подібні патології. Важливим моментом діагностики є оцінка змін лімфовузлів. Для цього потрібно проведення КТ органів грудної порожнини.

Вживання препаратів, які розріджують кров, доведеться припинити за тиждень до процедури, інакше можливі серйозні ризики появи кровотечі після процедури. За кілька днів потрібно буде утримуватися від вживання алкоголю та протизапальних засобів. У разі потреби проведення загального наркозу напередодні можуть бути призначені різні діагностичні дослідження, у тому числі УЗД, рентгенографія, лабораторні аналізи та ін. За 8-10 годин слід відмовитись від пиття та їжі.

Особливості проведення

Тривалість процедури залежить від обраної методики. Пункційний варіант виконується найшвидше. Для його проведення потрібно всього 5-10 хвилин. Пункція глибоких лімфатичних вузлів, а також виконання процедури під контролем УЗД або рентгена може зайняти більше часу – приблизно півгодини. Хірургічна біопсія може тривати більше години. Імовірність появи больових відчуттів залежить також від конкретної методики виконання. Може знадобитися загальний чи місцевий наркоз.

Золотим стандартом проведення дослідження є медіастиноскопія. З її допомогою можна точно встановити, чи збільшення лімфовузлів викликано ураженням ракової пухлини або виникнення проблеми пов'язане з патологією запальної або інфекційної природи, наприклад, бронхітом. У групі ризику виникнення лімфаденопатії є пацієнти з обструктивними захворюваннями легень.

Процедура триває близько години та проводиться під загальною анестезією. У результаті оперативного втручання робиться невеликий розріз над грудиною.

Великою популярністю користується і черезстравохідна біопсія. Головною її перевагою є малоінвазивність. Процедура не передбачає розтину середостіння, не потребує і введення туди ендоскопа. У ході маніпуляції голка проходить найкоротшою траєкторією. Уся процедура контролюється ультразвуковим приладом. Це дозволяє фахівцю добре втягти структури середостіння і спрямовувати голку точно в потрібну зону. Ризик розвитку ускладнень у цьому випадку набагато нижче, ніж під час інших методик.

Біопсія класифікується на тонкоголкову, товстоголкову та відкриту. У першому випадку лікар отримує біологічний матеріал за допомогою тонкої порожнистої голки. Цей варіант ще називають аспіраційним. Якщо лімфовузол не пальпується, визначити його розташування можна за допомогою ультразвукового приладу. У ході процедури пацієнт практично не відчуває больових відчуттів.

У другому випадку вводиться стрижнева голка зі спеціальним наконечником, що забезпечує висічення, а також утримання біоптату. За її допомогою беруться зразки тканини близько п'яти міліметрів у діаметрі. Цей метод не рекомендується використовувати при ракових патологіях, оскільки це може призвести до поширення аномальних клітин.

Відкрита, або хірургічна, біопсія виконується через розріз на шкірі і дозволяє взяти зразки великого розміру. Вилучення біологічного матеріалу відбувається за допомогою скальпеля. Процедура проводиться на операційному столі та потребує загальної анестезії. Метод відрізняється високою інформативністю та достовірністю отриманих результатів.

При виборі методики дослідження лікарі беруть до уваги клінічну ситуацію та стадію захворювання. Важливим орієнтиром є доступність і розмір лімфатичного вузла. Великі вузли набагато зручніше пунктирувати. При невеликих розмірах під час виконання пункції можна схибити. У цьому випадку може бути ухвалено рішення про проведення відкритої біопсії.

Протипоказання

Діагностична процедура заборонена до проведення у таких випадках:

• порушення з боку системи згортання крові;
• гнійні або інфекційні ураження в області забору біоптату;
• висипання, дерматити, порушення цілісності шкіри;
• гостра серцева недостатність;
• виражена анемія;
• ниркова недостатність;
• тяжкий психосоматичний стан.

До відносних протипоказань можна віднести інфекції, пропасницю, вагітність, період лактації, менструація. У всіх спірних випадках рішення про доцільність проведення процедури вирішує фахівець, враховуючи всі можливі ризики.

Можливі ускладнення

Біопсія відноситься до розряду діагностичних процедур низького рівня ризику. При цьому не виключено розвиток таких ускладнень:

• інфікування тканин (може статися у разі ігнорування правил асептики та антисептики під час процедури);
• кровотечі (можуть розвинутися внаслідок випадкового пошкодження кровоносної судини, близько розташованої до лімфовузла, з якого брали біоптат, швидко усувається компресією на пошкоджену область);
• лімфорея (є результатом пошкодження лімфатичних проток, проте не становить загрози для життя);
• ушкодження нервових структур;
• оніміння області проколу.

У разі місцевого підвищення температури слід звернутися до фахівця. Це може бути ознакою розвитку інфекційних ускладнень. Якщо болючі відчуття, набряк, сукровичні виділення з рани не проходять протягом тижня, про це також слід повідомити фахівця. Поява лихоманки, запаморочення чи непритомного стану є основою екстреного звернення до медичного закладу.

Відновлення

Місце пункції накривається стерильною пов'язкою, яку потрібно буде замінити за кілька днів. Цілком її прибрати можна за чотири дні. Область проколу не можна мочити і термічно впливати на неї. Під заборону потрапляють прийом душу та ванни, відвідування сауни чи лазні, інтенсивні фізичні навантаження.

Після проведення пункційної біопсії тканини повністю відновлюють свою структуру без серйозних деформацій. Складніша справа при проведенні більш травматичних методик. Місце проколу може спочатку боліти, набрякати, тверднути. З нього може виділятися сукровиця. Для зменшення неприємних відчуттів можна прикладати холод, а також приймати анальгетичні препарати. Заборонено піднімати тяжкості та напружувати м'язи у цій області.

Де зробити?

Провести біопсію середостіння без болю та ускладнень можна у клініці Medical Plaza, причому вартість процедури буде цілком доступною. Тут працюють найкращі фахівці міста з високою кваліфікацією та роками практичного досвіду. Біопсія проводиться з дотриманням правил асептики та антисептики, а також відповідно до міжнародних стандартів. Ми маємо власну лабораторію, обладнану за останнім словом техніки, що дозволяє нам гарантувати своїм пацієнтам гранично точні та швидкі результати. Ми створили всі умови для вашого комфорту та безпеки. Запишіться на прийом у Medical Plaza і переконайтесь у цьому самі!