Риносинусит

Риносинусит–запальне захворювання слизової оболонки носу та навколоносових пазух, яке зазвичай розвивається на тлі ГРВІ. Воно буває гострим і хронічним, має бактеріальну або алергічну природу. Діагностика та лікування риносинуситу мають багато нюансів, тому при підозрі на це захворювання не рекомендується займатися самолікуванням.

ВИДИ РИНОСИНУСИТІВ

Риносинусит – це не якесь конкретне захворювання. Це збірна назва для різних станів, при яких запалюється слизова оболонка носу та пазух.

Залежно від тривалості збереження симптомів, риносинусит поділяють на:

• гострий (прояви захворювання зникають повністю протягом 12 тижнів);
• хронічний (захворювання триває більше 12 тижнів, симптоми не зникають повністю);
• рецидивний гострий (у пацієнта протягом року відзначається від 4 епізодів гострого риносинуситу та більше, симптоматика кожен раз зберігається не більше 12 тижнів).

Залежно від ступеню перебігу захворювання розрізняють такі його форми:

• легка (симптоми помірно виражені, лихоманка та ускладнення відсутні);
• середньоважка (підвищення температури до 38 градусів, виражена симптоматика, ускладнення з боку середнього вуха);
• важка (температура вище 38 градусів, болісні симптоми запалення, що порушують сон і звичний ритм життя пацієнта, внутрішньочерепні або орбітальні ускладнення).

Гострий риносинусит розрізняють по етіологічним факторам і виділяють вірусні, поствірусні та бактеріальні форми захворювання.

Вирусным риносинуситом называют ринологические симптомы, возникающие на фоне острой респираторной вирусной инфекции.

Поствірусний риносинусит – це стан, що не підпадає під критерії бактеріального синуситу та зберігає симптоматику більше 10 днів.

При бактеріальному риносинуситі з носу відокремлюються прозорі або гнійні маси, виникає однобічний біль у ділянці навколоносових пазух, після нетривалого поліпшення знову настає погіршення.

Додатково виділяють посттравматичний та постопіковий риносинусит – причиною стану яких став неінфекційний фактор.

Залежно від локалізації запального процесу, розрізняють такі види синуситу:

• верхньощелепний (класичний гайморит);
• етмоідальний (етмоїдит, запалення ґратчастих пазух);
• фронтальний (фронтит, запалення лобних пазух);
• сфеноідальний (сфеноідит, запальний процес клиновидних пазух).

Риносинусит різного типу – найбільш поширений стан у дітей та дорослих, що спостерігаються в отоларинголога.

ПРИЧИНИ

Найчастіше риносинусит розвивається на тлі гострих респіраторних інфекцій (грип, парагрип, аденовірус), особливо, якщо вони не були вилікувані до кінця. У результаті відбувається порушення роботи війок, які виводять слиз з носових ходів, секрет застоюється. Такі умови сприятливі для розмноження патогенних мікроорганізмів.

Іншими збудниками запального процесу є:

• бактерії (стрептокок, стафілокок, синьогнійна паличка);
• грибки роду Aspergillus і Candida;
• цвілеві грибки.

Факторами ризику розвитку риносинуситу є:

• механічні пошкодження носу різного ступеню важкості;
• поліпоз носу;
• аденоїди у дітей;
• захворювання зубів верхньої щелепи, проникнення інфекції в гайморову пазуху при неправильно проведеному видаленні;
• розростання аденоїдів, інші новоутворення носу;
• ослаблення імунітету;
• алергічні реакції;
• анатомічні особливості будови навколоносових пазух і носової порожнини (викривлення носової перегородки, вузькість сполучення між синусами та порожниною носу).

При відсутності лікування гострий риносинусит переходить у хронічну форму.

КЛІНІЧНА КАРТИНА

Перший симптом запального процесу слизової оболонки носу та навколоносових пазух - порушення носового дихання, що супроводжується рясним виділенням слизового або гнійного секрету.

До інших проявів риносинуситу відносять:

• головний біль різної інтенсивності;
• закладеність вух;
• загальна слабкість;
• набряк слизової;
• озноб;
• біль у ділянці уражених пазух, які посилюються при нахилі голови;
• ускладнення дихання;
• кашель;
• зниження або відсутність нюху.

Переважання та вираженість конкретних симптомів залежать від форми, в якій протікає захворювання.

Діагностика

При підозрі на риносинусит потрібно звернутися до лікаря-отоларинголога. Зазвичай, для діагностики досить фізикального огляду. Лікар, вислухавши скарги пацієнта, пальпує лоб і вилиці, щоб виявити локальну болючість і аномалії порожнини носу.

Для підтвердження діагнозу проводиться отоларингологічне обстеження, яке включає:

• риноскопію (огляд носоглотки та носових пазух за допомогою інструменту з дзеркалом);
• мікробіологічне дослідження вмісту пазух і виділень носоглотки для виявлення збудника захворювання та визначення його чутливості до антибіотиків;
• інструментальні методи (КТ, МРТ, рентгенографія).

У деяких випадках потрібна діагностична пункція та зондування. Ці процедури дозволяють визначити обсяг і характер вмісту в ураженій пазусі, а також отримати уявлення про прохідності її природного отвору.

ЛІКУВАННЯ

Для призначення правильного курсу лікування важливо визначити ступінь важкості запального процесу, а також його походження. Фахівці медичного центру «Medical Plaza» виконують весь комплекс діагностичних заходів, щоб максимально точно визначити першопричини риносинуситу. Запрошуємо вас на консультацію до отоларинголога. Ми детально розглядаємо кожен випадок, тому ймовірність допущення помилки виключена.

Якщо ви помітили симптоми запального процесу носової порожнини, не відкладайте візит до лікаря. Тривалий риносинусит, як і його неправильне лікування, може привести до ускладнень: отиту, флегмони очниці, менінгіту, енцефаліту, набряку кон'юнктивіту повік.

Лікування запального процесу проводиться консервативними методами. Якщо вони не дають ефекту, призначають хірургічне лікування.

МЕДЕКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ

Якщо захворювання має бактеріальну природу, призначають прийом антибіотиків. Тривалість застосування - 10-14 днів. Конкретний тип антибактеріального препарату призначають, враховуючи характер збудника. Якщо гострий риносинусит супроводжується підвищенням температури, антибіотики вводять внутрішньом'язово.

Також пацієнтові призначають:

• місцеві назальні спреї з антибактеріальною дією;
• кортикостероїди і антигістамінні препарати для зниження вираженості запального процесу;
• судинозвужувальні та противонабрякові краплі або спреї (їх не можна використовувати довше 5 днів через розвиток звикання, а також ймовірності пересихання слизової оболонки);
• муколітики для розрідження слизового секрету та нормалізації відтоку;
• симптоматичні препарати (жарознижуючі, анальгетики).

ХІРУРГІЧЕ ЛІКУВАННЯ

Основними показаннями до проведення оперативного лікування є:

• хронічний риносинусит, стійкий до консервативного лікування;
• рецидивний запальний процес;
• поліпозний риносинусит;
• викривлення перегородки носу, наявність стороннього тіла у верхньощелепній пазусі, що ускладнюють проведення консервативного лікування.

Основні методи хірургічного лікування при риносинуситі:

1. Пункція запалених пазух. Процедура дозволяє вивести гній та ввести у порожнину антибактеріальні препарати. Попередньо пазухи промиваються антибактеріальним розчином.
2. Ендоскопічна операція з видалення поліпів.Застосування сучасного обладнання дозволяє усунути поліпи з усіх відділів носу, а також з навколоносових пазух. Висока точність обладнання та малоінвазивної процедури дозволяють уникнути ускладнень.

Фахівці медичного центру «Medical Plaza» запрошують на консультацію та передопераційне комплексне обстеження, яке проводиться протягом одного дня. Якщо буде потрібне проведення операції, то вона буде виконана найближчим часом: вам не доведеться чекати. До ваших послуг - комфортабельний стаціонар, в якому є все, що необхідно для пацієнтів після хірургічного втручання.