РИНІТ

Риніт або нежить – найпоширеніше отоларингологічне захворювання, з яким стикається кожна людина. Це запалення слизової оболонки носу, яке найчастіше виникає на тлі ГРВІ. Поширена думка, що нежить - безпечне захворювання, яке не вимагає специфічного лікування. Це невірно: існує велика кількість форм риніту, здатних привести до серйозних ускладнень. Лікувати їх потрібно, опираючись на першопричини

ВИДИ РИНІТУ

Залежно від етіології, розрізняють такі види нежитю:

1. Гострий. Розвиток риніту пов'язаний з наявністю первинного інфекційного захворювання – ГРВІ, грипу, скарлатини, кору. Гострий риніт може бути обумовлений також алергією та є реакцією на контакт з алергеном (пилок квітучих рослин, бавовна).
2. Хронічний. Зазвичай такий нежить розвивається з гострої форми захворювання. Крім того, він може бути пов'язаний з атрофією слизової оболонки носу (атрофічний риніт), її надмірним розростанням (гіпертрофічний риніт) або порушенням мікроциркуляції крові та пересиханням в результаті цього слизової (нейровегетативний риніт).
3. Вазомоторний. У цьому випадку риніт розвивається на тлі відсутності нормальної реакції слизової носу на такі фактори, як холод, запах, пил та інші подразники. У свою чергу, вазомоторний нежить може мати гормональний або медикаментозний характер.
4. Травматичний. Запалення слизової оболонки обумовлено її пошкодженням у результаті дії механічних, термічних і хімічних чинників.

Тривалий нежить – привід для обов'язкового звернення до лікаря. Запущений запальний процес може привести до таких ускладнень, як гайморит, отит, синусит, утворення поліпів у носі, бронхіт і бронхопневмонія.

ПРИЧИНИ

Нежить може з'являтися з різних причин, це:

• переохолодження, тривале вдихання холодного повітря;
• підвищена чутливість до алергенів;
• механічні пошкодження слизової оболонки носу (побутові травми, а також пошкодження, отримані при виконанні операцій);
• зловживання судинозвужувальними препаратами місцевої дії, які викликають висихання слизової та роблять її кровоносні судини більш ламкими;
• спадкова схильність;
• зміна гормонального фону (прийом оральних контрацептивів, періоди вагітності та клімаксу);
• ендокринні порушення (наприклад, порушення функціональності щитоподібної залози);
• вірусні або бактеріальні захворювання.

Ще один фактор ризику – ослаблення місцевого імунітету. У таких умовах хвороботворні мікроорганізми активізуються та провокують розвиток захворювання.

СИМПТОМИ

Симптоматика та її вираженість залежать від стадії розвитку захворювання.

Клінічна картина при гострому риніті:

1. Стадія сухого подразнення. Хворий відчуває печіння та сухість у носі, утруднення носового дихання, порушення нюху. Додатково можуть виникати слабкість, підвищення температури, озноб.
2. Серозна стадія. Виразність запального процесу посилюється. З носових ходів рясно відокремлюються слизові маси. Також можуть виникати сльозотеча, часте чхання.
3. Стадія гнійних виділень. Носове дихання сильно ускладнено, з носових ходів відокремлюються серозно-гнійні густі маси.

Поступово настає регрес запального процесу. Симптоми стають менш вираженими. Якщо немає ускладнень, настає повне одужання.

При хронічному риніті додатково спостерігаються такі симптоми, як сухість у носоглотці, кровотечі з носу, відчуття закладеності в ранкові години. У цьому випадку, за відсутності адекватного лікування, інфекція переходить на слизову оболонку глотки та поширюється на нижні дихальні шляхи.

ДІАГНОСТИКА

Діагностика гострого риніту зазвичай не викликає труднощів. Лікар-отоларинголог опитує пацієнта на предмет скарг і встановлює, скільки часу пройшло з моменту появи перших симптомів запального процесу

Також для постановки діагнозу проводять риноскопію – огляд порожнини носу за допомогою спеціального приладу. Це необхідно для оцінки загального стану слизової оболонки, виявлення поліпів та інших новоутворень, анатомічних аномалій.

У деяких випадках потрібне проведення аналізів. Кров або зразки виділень з носових ходів вивчають для визначення збуднику захворювання та його чутливості до певних антибактеріальних препаратів.

Іноді у пацієнтів з хронічним ринітом причини захворювання встановити не вдається. У такому випадку проводять рентгенографію, щоб оцінити стан синусів і носової перегородки –структур, які можуть провокувати або підтримувати запальні процеси у порожнині носу.

ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ

Фахівці медичного центру «Medical Plaza» з особливою акуратністю підходять до діагностики риніту у пацієнтів. Ми знаємо, що визначення першопричини захворювання – запорука правильного та успішного лікування. Наш центр має сучасне високоточне обладнання, за допомогою якого можна швидко отримати результати і на їх основі визначити оптимальний курс лікування.

Якщо у вас проблеми з диханням та інші симптоми, характерні для запального процесу слизової оболонки носу, звертайтеся до отоларинголога медичного центру «Medical Plaza» за консультацією. Після первинного огляду лікар визначить, чи потрібне проведення більш розгорнутої діагностики.

Основний метод лікування ринітів – застосування лікарських засобів. При нежиті використовують препарати місцевої дії (краплі, спреї) наступних груп:

1. Судинозвужувальні. З їх допомогою можна зняти набряк та усунути закладеність носу. Використовувати судинозвужувальні засоби можна не більше 5 днів, інакше вони викличуть звикання та стануть причиною підвищеної сухості слизової оболонки
2. Зволожуючі та пом'якшуючі. Такі препарати стимулюють мікроциркуляцію в слизовій оболонці носу, м'яко зволожують порожнину, знімають набряклість.
3. Антигістамінні. Ці засоби незамінні для тих, хто страждає від алергії. З їх допомогою відновлюють носове дихання, зменшують обсяг відокремлюваного слизу, знижують вираженість набряку.
4. Антибактеріальні. Застосування таких препаратів місцевої дії необхідно, якщо причиною риніту стало бактеріальне ураження. Активні компоненти засобів пригнічують активність патогенів.
5. Імуномоделюючі. Лікар призначає їх, якщо місцевий імунітет пацієнта занадто ослаблений. Імуномоделюючі препарати прискорюють процес одужання та підвищують опір бактеріям.

Медикаментозне лікування більш ефективне, якщо доповнити його фізіотерапією. При затяжних ринітах будуть особливо корисні такі процедури, як:

• опромінення слизової оболонки носу УФ-променями;
• УВЧ-терапія;
• вплив лазером.

Якщо у пацієнта виявлено гіпертрофічний або вазомоторний риніт, що не піддається лікуванню іншими способами, виконують операцію. Перевагу віддають малоінвазивним щадним методикам: ультразвуковій дезінтеграції носових раковин, підслизової лазерної деструкції, ендоскопічної остеоконхотомії..

Медичний центр «Medical Plaza» працює для того, щоб зберегти ваше здоров'я! Звертайтеся до нас і переконаєтеся в цьому самі.