Рак печінки

Печінка - найбільша, життєво важлива і системно значуща залоза зовнішньої секреції в організмі людини. Цей орган виконує понад 500 різноманітних функцій, причому одночасно без зупинки. Щогодини печінка фільтрує близько 100 літрів крові, а її відновлювальний потенціал (регенерація тканин) досі вивчається провідними інститутами світу. Печінка відповідальна за терморегуляцію організму, метаболізм глюкози, очищення крові від отрут і токсинів, травлення (секреція травних ферментів), синтез холестерину, гормонів та багато іншого. Будь-яка патологія печінки – зокрема і рак – порушує функції органу, що призводить до системних дисбалансів у роботі інших органів та систем організму.

Рак печінки – досить складне та поширене онкологічне захворювання. Виділяють два види раку печінки: первинний (3-5%), зумовлений малігнізацією гепатоцитів, епітеліальних або ендотеліальних клітин, і вторинний (95-97%), розвивається з вогнища ракових клітин (метастаз), що потрапили в печінку гематогенним, рідше лімфогенним шляхом іншого органу, ураженого злоякісною пухлиною. Стратегії лікування раку печінки включають як хірургічні практики, так і променеву/хіміотерапію в комплексі, а прогноз виживання безпосередньо залежить від стадії розвитку онкології.

Симптоми раку печінки

Первинний рак печінки на ранніх стадіях здебільшого розвивається безсимптомно. А якщо є періодичні болі та інші характерні ознаки наявності пухлини, то вони зазвичай ігноруються. Часто до лікарні звертаються в останній момент, коли ситуація є критичною. Які симптоми можуть говорити про пухлину в печінці, що розвивається:

• періодичні гострі болі в області печінки, що віддають у праве підребер'я та праве плече; на пізніх стадіях – стійкий больовий синдром різної локалізації;
• наростаючі симптоми розладу травлення – діарея, метеоризм, нудота та блювання;
• безпричинна втрата ваги без зміни раціону – у ряді випадків спостерігається стрімка втрата ваги та анорексія;
• помітне зниження апетиту та відчуття насичення після вживання невеликої кількості їжі;
• пожовтіння шкіри та білків очей (жовтяниця) через блокування відтоку жовчі або недостатність функції печінки;
• асцит – скупчення вільної рідини у черевній порожнині, спричинене структурними порушеннями функцій печінки внаслідок безконтрольного росту пухлини;
• необґрунтоване підвищення температури (38 °C і вище) через інтоксикацію організму отрутами, токсинами та продуктами їхнього напіврозпаду;
• поступове погіршення загального стану здоров'я – хронічна втома, слабкість, млявість, занепад сил.

Перелічені симптоми не завжди є ознаками розвитку раку печінки, багато інших захворювань мають схожу симптоматику. Тому, коли з'явилися симптоми і вони набули системного (хронічного) характеру, варто пройти обстеження для встановлення точного діагнозу. Ви можете пройти обстеження в клініці Medical Plaza, запишіться на прийом у зручний для вас день.

Що може спричинити рак печінки (чинники розвитку)

Причини розвитку вторинного раку печінки відомі та добре вивчені – злоякісні клітини, що відірвалися від первинної пухлини в іншому органі, по кровоносних судинах потрапляють у печінку, внаслідок чого формується вогнище або метастаз. Що стосується первинної форми онкології, то передумовою формування пухлини може стати:

1. Цироз - хронічне захворювання, що характеризується поступовим заміщенням здорових клітин печінки рубцевою тканиною. Особливо небезпечна крупновузлова або макронодулярна форма цирозу.
2. Віруси гепатиту B (HBV) та гепатиту C (HCV). Приблизно в 80% випадків причиною розвитку первинної пухлини в печінці є гепатити, які викликають періодичні запалення, що змінюються фіброзом, а потім і цирозом, та, зрештою, призводить до раку печінки. Крім того, гепатити B та C викликають злоякісні зміни в клітинах за рахунок порушення процесу метилювання ДНК.
3. Періодичне вживання їжі, зараженої грибами Aspergillus flavus. Ці гриби в ході життєдіяльності продукують афлатоксин – вкрай токсична речовина, що викликає мутації та епігенетичні зміни у клітинах печінки. Цей грибок росте на злакових, бобових та лісових горіхах. Поодинокі випадки вживання зараженої їжі не завдають істотних збитків органу, а ось регулярний токсичний вплив афлатоксину значно підвищує ймовірність малігнізації клітин печінки.
4. Первинний склерозуючий холангіт (ПСХ) – хронічне захворювання, що характеризується частими запаленнями печінки та рубцюванням жовчних проток. У загальній структурі захворюваності займає частку 5-7%.
5. Генетичні захворювання, у тому числі ті, що передаються у спадок. До них належать: спадковий гемохроматоз, хвороба накопичення глікогену, хвороба Вільсона, дефіцит альфа-1-антитрипсину, пізня шкірна порфірія, тирозинемія та інші спадкові патології.

Це основні причини, які у більшості випадків провокують формування первинної ракової пухлини печінки. Є ще чинники ризику, кожен із яких може стати причиною розвитку онкології. До факторів ризику належать:

• ожиріння та метаболічний синдром, які провокують стеатогепатит (запальні процеси в печінці на фоні накопичення вісцерального жиру);
• цукровий діабет І чи ІІ типу, що порушує обмін речовин, що також може спровокувати розвиток пухлини;
• канцерогени, які вивільняються при курінні – чим більше стаж куріння, тим вище ймовірність розвитку раку, причому як печінки, так і легенів, шлунка, товстого кишечника тощо.;
• регулярне вживання міцних спиртних напоїв – алкоголь дуже негативно впливає на тканини печінки, провокуючи процеси рубцювання (цироз);
• запущений сифіліс – може провокувати малігнізацію здорових клітин печінки;
• неправильний та несистемний прийом контрацептивів та анаболіків;
• зараження печінкової двоусткою – паразитичні трематоди типу Platyhelminthes, які зустрічаються переважно в азіатських країнах.

Згідно зі статистикою, у переважній кількості випадків причиною розвитку раку печінки стають цироз (алкоголь) та вірусні гепатити B та C.

Обстеження при раку печінки

Для виявлення та вивчення особливостей злоякісної пухлини у печінці використовують різні діагностичні методи. Якщо слідувати хронології комплексу діагностичних обстежень, все починається з відвідування гепатолога чи гастроентеролога з наступною консультацією онколога. На прийомі лікар проведе опитування щодо скарг та симптомів, і виконає пальпацію області, де локалізується печінка. Подальші дії залежать від первинного анамнезу. Які процедури призначають при підозрі на рак печінки:

1. Аналіз крові на онкомаркери. Якщо в крові виявлено вуглеводний (CA 19-9), карциноембріональний (CEA) або раковий антиген 125 (CA125), це може говорити про наявність злоякісної пухлини в органі. У разі профілактичного моніторингу рецидивів увагу звертають на рівень альфа-фетопротеїну (АФТ).
2. Ультразвукове дослідження (УЗД) печінки. Дозволяє оцінити розмір, форму та локалізацію пухлини.
3. Комп'ютерна томографія (КТ) із внутрішньовенним контрастуванням. Дозволяє оцінити розташування пухлини по відношенню до магістральних судин.
4. Магнітно-резонансна томографія (МРТ), за допомогою якої визначають структуру органу та ступінь інвазії злоякісної пухлини.
5. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ). Використовується за підозри на злоякісну обструкцію жовчних проток.
6. Магнітно-резонансна холангіопанкреатографія (МРХПГ) – неінвазивна візуалізація жовчних проток та проток підшлункової залози. Використовується досить рідко.
7. Біопсія - забір зразка тканини ураженого органу для гістологічного дослідження у лабораторії.

Використання тих чи інших методів діагностики обумовлено результатами аналізів та первинних обстежень.

Різновиди раку печінки

Класифікація пухлин печінки за гістологічним принципом є досить об'ємною. Розглянемо основні різновиди цього захворювання:

• гепатоцелюлярна карцинома або ГЛР – найбільш поширена (75% випадків) гістологічна форма первинної пухлини, що розвивається з гепатоцитів – клітини основної паренхіматозної тканини печінки;
• внутрішньопечінкова холангіокарцинома або ВХК – епітеліальний рак гілок внутрішньопечінкового біліарного дерева; діагностується у 5-6% випадків серед усіх видів первинного раку печінки;
• пухлина Клацкіна – пухлина розвилки загальної печінкової протоки;
• ангіосаркома та гемангіосаркома – рідкісні та досить агресивні форми раку, що формуються з клітин ендотеліального шару кровоносних судин;
• гепатобластома – формується із недозрілих клітин печінки;
• фіброламеллярная карцинома (ФЛК) – частіше зустрічається у молодому віці та у дітей; морфологічно характеризується більшими ніж при ГЛР клітинами з великими ядрами та наявністю в стромі ламелярних колагенових волокон.
• недиференційована саркома – вкрай рідкісний та агресивний тип раку, що зустрічається у дітей віком від 6 до 10 років.

Кожна гістологічна форма раку печінки має свої особливості, що відображаються як у швидкості росту та інвазії пухлини, так і у складності діагностики та лікування. Навіть симптоматика може відрізнятися, що нормально, враховуючи різні формати деструктивного впливу на орган та вплив на ті чи інші функції печінки.

Стадії раку печінки

У міжнародній практиці використовують кілька систем оцінки стадій розвитку раку. Наприклад, у Європі часто використовуються системи Barcelona Clinic Liver Cancer (BCLC), що описують не тільки зміни, які відбуваються в печінці та прилеглих органах, але і стан пацієнта, і функціональність печінки, і симптоматику, що розвивається. Ще є міжнародна система оцінки процесу розвитку раку печінки – TNM, де:

• T – розмір, форма, локалізація та рівень інвазії пухлини;
• N – поширеність метастазів на регіонарні лімфатичні вузли;
• M – наявність/відсутність метастазів у віддалених областях організму.

Найчастіше використовується спрощена 4-х рівнева система розвитку раку за TNM. Розглянемо стадії розвитку захворювання:

1. Перша або початкова стадія з підгрупами IA та IB – невелика одинична пухлина розміром до 2 см (підгрупа IA) або трохи більше 2 см (підгрупа IB), яка не встигла прорости у кровоносні судини.
2. Друга стадія характеризується формуванням невеликої пухлини або декількох розміром від 2 см до 5 см, що поширилися на кровоносні судини в печінці. Метастази відсутні.
3. Третя стадія з підгрупами IIIA та IIIB – спостерігається як мінімум одна пухлина розміром більше 5 см, що проросла в одну з великих кровоносних судин (печінкова або ворітна вена) та/або в органи, розташовані поруч. На третій стадії рак ще не метастазує.
4. Четверта стадія з підгрупами IVA та IVB – пухлина будь-якого розміру (або кілька), що поширилася на великі кровоносні судини, тканини прилеглих органів та лімфатичні вузли у вигляді метастазів. При четвертій стадії IVB метастази поширюються у всьому організмі.

Ця система добре описує розмір, локалізацію та рівень інвазії злоякісного новоутворення. Для опису загального стану хворого та працездатності печінки використовують систему BCLC, про яку ми згадали вище.

Як швидко прогресує рак печінки

Швидкість формування та зростання первинної пухлини залежить від гістологічної форми раку та причини, що спровокувала малігнізацію здорових клітин печінки. Деякі форми раку можуть розвиватися 7-10 років і більше, інші ростуть швидше, набагато швидше.

Наприклад, гепатоцелюлярна карцинома розвивається повільно, поступово розростаючись спочатку в епітеліальному шарі, пізніше у суміжних тканинах та кровоносних судинах. Шлях від початкової до останньої стадії займає від 7 до 10 років. Якщо говорити про ангіосаркому, то цей тип раку розвивається швидше, можна сказати – швидко. Період виходу на IV стадію рідко перевищує 3-4 роки.

Кожен випадок унікальний, адже швидкість зростання залежить не тільки від морфології клітин пухлини, а й від загального стану здоров'я хворого, наявності супутніх та спадкових захворювань та багатьох інших факторів. Головне, що потрібно запам'ятати – за будь-яких проявів симптоматики, характерної для раку печінки, запишіться на прийом до онколога та пройдіть обстеження. Рання діагностика врятувала та продовжує щорічно рятувати десятки тисяч життів.

Лікування раку печінки

Усі методи лікування пухлини в печінці можна розділити на чотири групи:

1. Хірургічне втручання щодо резекції сегмента печінки, що дозволяє видалити частину органу, ураженого злоякісним новоутворенням.
2. Абляція – руйнація ділянки тканини печінки з пухлиною шляхом хімічного опіку чи створення екстремальних температур.
3. Емболізація печінкової артерії – закупорка кровоносних судин, що живлять пухлину.
4. Променева та хіміотерапія.

Оперативне втручання застосовується на всіх стадіях раку печінки, якщо немає протипоказань, що обмежують можливості сучасної хірургії. Операція з часткової резекції печінки називається – лобектомія, якщо видаляється половина органу, то це – гемігепатектомія. Завдяки унікальним властивостям регенерації, через деякий час орган самостійно відросте до колишніх розмірів. Операція може бути відкритою (лапаротомія) або закритою (лапароскопія). У клініці Medical Plaza віддають перевагу мініінвазивній хірургії, що дозволяє зберегти значну частину органу та знизити травматичність. Однак деякі види пухлин можна видалити лише лапаротомним шляхом.

Якщо пухлина неоперабельна, призначають абляцію. Сьогодні використовують радіочастотне випромінювання (радіочастотна абляція), мікрохвильове випромінювання, медичний лазер чи кріотерапію. Мета процедури – зруйнувати (знищити) злоякісне утворення через вплив екстремальних температур. Абляцію виконують у кілька підходів.

Променева терапія – лікування злоякісної пухлини іонізуючою радіацією. Подібний підхід зазвичай застосовується до хірургічного втручання, щоб призупинити зростання злоякісних клітин та зменшити саму пухлину. Хіміотерапія використовується або на початкових стадіях або в комплексі з хірургією або абляцією. Буває загальна хіміотерапія та трансартеріальна хіміотерапія (ТАХЕ). У другому випадку препарат вводять прямо в посудину печінки, точково діючи на пухлину.

При повному видаленні печінки (ектомія) пацієнта готують до трасплантації, якщо життєві показники та загальний стан хворого відповідають прогнозу виживання.

Ускладнення при раку печінки

Крім загального погіршення стану та наростаючої симптоматики, у пацієнтів з діагнозом рак печінки можуть розвинутися важкі ускладнення, особливо на пізніх стадіях онкології. Більшість ускладнень пов'язані з порушеннями функцій печінки. Адже печінка виконує безліч життєво важливих функцій, і навіть незначні порушення можуть вплинути на роботу інших органів та систем в організмі.

Ще гірше, коли рак починає активно метастазувати. Ракові клітини, потрапивши в загальний кровотік, поширюються по всьому тілу, осідаючи в інших органах, формуючи нові осередки. Це найнебезпечніше ускладнення, що знижують прогнози виживання практично до нуля. Завдання онколога - виявити рак печінки на ранній стадії і не допустити поширення метастазів.

Виживання при раку печінки

Прогноз виживання протягом 5 років після лікування повністю корелює зі стадією розвитку пухлини:

1. Найвищий відсоток виживання на першій стадії – від 70% до 90% пацієнтів одужують та живуть без рецидивів.
2. Прогноз виживання на другій стадії менш оптимістичний - від 50% до 70%.
3. Прогноз щодо пацієнтів із третьою стадією становить 20-40%.
4. Четверта стадія найчастіше невиліковна. Прогноз виживання – 3-5%. Якщо пацієнту пересаджено донорську печінку, прогноз виживання коригується з урахуванням нових обставин.

Нагадаємо, що статистичні дані щодо виживання носять загальний характер. Представлені цифри – лише середньостатистична вибірка з досліджуваних випадків діагностування та лікування раку печінки. Кожен пацієнт – це унікальний діагноз із неповторними характеристиками. У нашій практиці є досить багато успішних історій лікування хворих із тяжкими формами злоякісних пухлин.

Наші онкологи-хірурги застосовують весь доступний арсенал лікувально-діагностичного обладнання, щоб досконало вивчити пухлину та поставити точний діагноз. У клініці доступні всі види хірургічних втручань, включаючи мініінвазивні операції за допомогою робот-асистованого комплексу Da Vinci (роботизована хірургія). Ми використовуємо найефективніші протоколи лікування, які успішно застосовуються у провідних онкоклініках світу.

Записуйтесь на прийом та пройдіть обстеження. Наші фахівці швидко поставлять діагноз та розроблять індивідуальну стратегію лікування з прогнозованим результатом. Щоб потрапити на консультацію до онколога в Medical Plaza, достатньо заповнити реєстраційну форму або зателефонувати на гарячу лінію клініки.

FAQ

Де болить при раку печінки?

Гострий біль з'являється в області печінки та віддає у праве підребер'я та праве плече. На початкових стадіях біль слабкий і періодичний, на пізніх - гострий і хронічний.

Цироз печінки – це рак?

Ні, але цироз є однією з найчастіших причин, що провокують малігнізацію (переродження) здорових клітин органу в злоякісні.

Гемангіома – це рак?

Ні, гемангіома – це доброякісна пухлина, що формується з клітин ендотелію кровоносних судин. Гемангіома не може перетворитися на рак, у медичній практиці подібні випадки невідомі.

Який онкомаркер демонструє рак печінки?

Відразу три онкомаркери свідчать про наявність злоякісної пухлини у печінці. Це вуглеводний антиген (CA 19-9), раковоембріональний антиген (CEA), AFP – альфафетопротеїн.

Чи можна по УЗД визначити рак печінки?

Так, але тільки форму, розмір та локалізацію. Для більш об'єктивної оцінки морфологічної будови пухлини використовують магнітно-резонансну томографію (МРТ) та/або комп'ютерну томографію (КТ).

Чи провокує алкоголізм рак печінки?

Алкоголь вкрай негативно впливає на печінку, провокуючи рубцювання тканин, що часто призводить до розвитку цирозу, який, у свою чергу, може перерости в злоякісну пухлину.

Що не можна їсти при раку печінки?

У раціоні хворого не повинно бути: свинини та жирної яловичини, консервів та домашніх консервацій, вершкового масла та кисломолочних продуктів з підвищеним вмістом жиру, борошняних виробів (хліб, булочки, макарони тощо), копченостей, промислових продуктів, насичених консервантами, смаковими добавками та іншими шкідливими речовинами.