Контрактура Дюпюїтрена

Етіологія

Етіологія захворювання досі залишається предметом суперечок серед учених. На сьогодні існує кілька теорій, кожна з яких має раціональні зерна, але до кінця не пояснює природу виникнення контрактури. Сам Дюпюїтрен вважав, що розростанню сполучної тканини передує тривале стискання в руці точки опори. Існують й інші точки зору. Одні фахівці акцентують увагу на генетичній природі процесу, інші стверджують, що контрактура розвивається на тлі вже наявних захворювань периферичної нервової системи.

Причини виникнення

Незважаючи на те, що точні причини патологічного стану досі невідомі, фахівцям вдалося виокремити деякі провокуючі чинники, які можуть ініціювати його розвиток. До них належать:

• надмірне навантаження на кисть;
• порушення обміну речовин;
• ревматичні захворювання;
• спадкова схильність;
• часта травматизація кисті;
• судинні порушення;
• аутоімунні процеси;
• вікові зміни;
• неврит ліктьового суглоба;
• несприятлива дія цитокінів;
• тривалий прийом протисудомних препаратів;
• гормональні порушення (надлишковий рівень чоловічих статевих гормонів);
• шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем);
• супутні захворювання (епілепсія, цукровий діабет, порушення в роботі печінки).

Фактори ризику

Говорячи про групу ризику, фахівці виділяють такі категорії:

• Статева приналежність. Найбільш схильні до виникнення захворювання чоловіки. У жінок воно діагностується в 10 разів рідше і переноситься набагато легше.
• Вік. У молодому віці патологія зустрічається досить рідко. З роками ризик розвитку хвороби зростає. Контрактура Дюпюїтрена, що виникла в молодому віці, вирізняється швидким прогресуванням і важчим перебігом.
• Професійна діяльність. Патологія частіше діагностується у водіїв, перукарів, учителів, токарів, слюсарів.
• Раса. Найбільш схильні до хвороби жителі Скандинавії, Ірландії та вихідці зі Східної Європи.

Симптоми

Захворювання розвивається поступово і спочатку ніяк себе не проявляє. Доклінічна стадія може тривати не один рік. Згодом на поверхні долоні з'являються підшкірні ущільнення у вигляді невеликих горбків.

На ранніх стадіях вони практично не обмежують розгинання пальців і не заважають у повсякденному житті. Ущільнення важливо не проґавити й одразу звернутися до лікаря. На цьому етапі захворювання найлегше зупинити в розвитку.

У міру прогресування процесу ущільнення розростаються і стають дедалі помітнішими. Спочатку палець згинається біля основи, а потім відбувається ураження й інших суглобів, що призводить до неможливості його розігнути.

Перші ознаки

Насторожити мають такі симптоми:

• оніміння пальців;
• ранкова скутість;
• важкість у долонях;
• сухість, почервоніння, огрубіння шкіри;
• швидка стомлюваність руки;
• обмеження амплітуди рухів;
• невелика болючість під час пальпації;
• порушення чутливості;
• підгинання пальців, складнощі з розгинанням;
• болі з іррадіацією в плече і передпліччя.

Стадії процесу

Захворювання протікає в чотири основні стадії:

1. Характеризується появою ізольованих, не спаяних зі шкірою ущільнень у вигляді вузлів. Функції кисті не порушені.
2. Тяжі збільшені в розмірах і з'єднані між собою. Шкіра над ними стає менш рухливою. Функціональна активність кисті помірно порушена, присутня невелика скутість. Шкіра в ділянці тяжа може почервоніти й огрубіти. Пошкоджений палець ще можна розігнути до прямого положення.
3. Ущільнення поширюються далі. Шкіра глибоко втягнута і тріскається. Функціональність кисті практично втрачена.
4. Характеризується наявністю щільного рубцевого конгломерату. Уражений палець притиснутий до долоні й не може розігнутися.

Кисть практично повністю непрацездатна. Прогноз вкрай несприятливий.

Діагностика

З огляду на специфічність клінічної картини, досвідченому лікарю зазвичай достатньо збору анамнезу та огляду кисті, щоб запідозрити діагноз. Для виявлення контрактури проводиться спеціальний тест, під час якого пацієнта просять покласти руку на рівну тверду поверхню долонею вниз. Якщо рука не повністю торкається столу, а згинається у вигляді «будиночка», результат вважається позитивним.

Для встановлення діагнозу може знадобитися додаткове обстеження:

• рентгенографія;
• біопсія апоневроза;
• УЗД;
• КТ, МРТ;
• реовазографія;
• електронейрографія.

В обов'язковому порядку проводять диференціальний аналіз із захворюваннями, що мають схожу клінічну симптоматику:

• ревматоїдний артрит;
• ішемічна контрактура;
• склеродермія;
• тендовагініт;
• пухлини кисті.

Лікування

Тактика лікування підбирається в індивідуальному порядку залежно від стадії патологічного процесу. Використання консервативних методів можливе тільки на ранніх етапах, поки згинальна деформація ще не встигла розвинутися. У всіх же інших випадках потрібне оперативне втручання. Якщо звернутися до фахівця на початкових стадіях, є шанс повністю повернути функціональність кисті.

Консервативна терапія може призупинити прогресування процесу, але повного одужання при цьому домогтися неможливо. Ось чому хірургічне втручання є найбільш пріоритетним методом лікування. Причому фахівці наголошують на необхідності раннього проведення операції. Своєчасно виконане хірургічне втручання дає хороші результати - одужання без рецидивів спостерігається більш ніж у 95% випадків.

Хірургічне втручання

Показаннями до проведення операції можуть послужити:

• швидке прогресування патології;
• наявність постійного больового синдрому;
• обмеження рухової активності;
• кут згину долоні становить понад 30 градусів.

На початкових етапах ще можна уникнути традиційних операцій з відкритим доступом. Перевагу віддають закритому розсіченню тяжів апоневрозу. Це малотравматична операція, яка виконується через невеликі проколи. Істотною перевагою такого методу є відсутність розрізів, а отже, і більш швидке відновлення. Працездатність не порушується. Процедура може виконуватися одночасно на обох руках. Операція має мінімум протипоказань і пов'язана з низькими ризиками ускладнень. Водночас проведення в закритій техніці можливе тільки в тому разі, якщо раніше не проводилися інші види втручань у цій ділянці.

Закрита апоневротомія виконується за таким алгоритмом:

1. Фіксація ураженої кінцівки.
2. Місцева анестезія.
3. Антисептична обробка шкіри.
4. Отримання хірургічного доступу через кілька невеликих проколів голками.
5. Розсічення фіброзних тяжів долонного апоневроза на кількох рівнях.
6. Повторна обробка антисептиком.
7. Накладення стерильної пов'язки.

Апоневротомія проводиться в поєднанні з аутоліпографтингом. Це новітня методика, що передбачає трансплантацію клітин власної жирової тканини.

За 3 стадії, коли розвивається практично повна дегенерація долонного апоневроза і відбувається вкорочення сухожильного апарату, виконується комбіноване хірургічне втручання, яке містить у собі висічення долонної фасції та фіброзних тяжів, пластичне вшивання країв ран і аутоліпографтинг.

Для отримання не тільки медичного, а й естетичного ефекту, особливо в разі великих спайок, потрібна допомога реконструктивного хірурга.

Підготовка до операції

Для того, щоб операція не стала життєзагрозливим фактором, фахівцям необхідно заздалегідь отримати уявлення про стан організму пацієнта і оцінити фактори ризику. Отримана інформація дасть змогу визначитися з тактикою хірургічного втручання і забезпечити повну безпеку. Під час консультації Ви обговорюєте з лікарем варіанти вирішення конкретно Вашої проблеми та обираєте метод корекції. Для порівняння та оцінки результату втручання робляться фото.

Стандартне передопераційне обстеження є обов'язковим етапом підготовки і включає в себе лабораторні та інструментальні дослідження. Пацієнту можуть призначатися:

• ЗАК (тромбоцити, тривалість кровотечі);
• ЗАС;
• біохімія крові;
• коагулограма (протромбіновий індекс, МНВ, АЧТЧ);
• аналіз на ВІЛ, гепатити В, С;
• реакція Вассермана (тест на сифіліс);
• визначення групи крові, резус фактора;
• флюорографія;
• ЕКГ тощо.

Протипоказання до операції

Обмеженнями до проведення хірургічного втручання можуть послужити:

• загострення хронічних захворювань;
• інфекційні процеси;
• гіпертермія (підвищення температури);
• декомпенсація соматичних захворювань;
• важке порушення згортання крові.

Відновлення після операції

Грамотна реабілітація забезпечує повернення повноцінної якості життя. Тривалість відновлення багато в чому залежить від обраної техніки операції. Після закритого висічення вже наступного дня оперованою рукою можна користуватися в межах побутового навантаження. Однак заборонено мочити пов'язку та виконувати брудні роботи до повного загоєння рани.

Зазвичай больових відчуттів після операції немає, але, якщо вони все ж таки виникають, можна вжити анальгезивний засіб. Протягом першого тижня важливо особливо стежити за чистотою рук і обробляти місце проколу антисептичними розчинами.

У важчих випадках рекомендовано носіння функціональної шини для утримання пальців у правильному анатомічному положенні. Для якнайшвидшого відновлення може бути призначений курс фізіотерапевтичних процедур, масаж і лікувальна фізкультура.

Профілактика

Знаючи, що таке контрактура Дюпюїтрена і чим вона небезпечна, легше запобігти розвитку патології, ніж боротися з її наслідками. Як профілактику рекомендується:

• уникати травматизації;
• стежити за режимом праці та відпочинку;
• дотримуватися техніки безпеки;
• під час роботи кистями робити регулярні розминки;
• виключити шкідливі звички;
• не допускати переохолодження кінцівок;
• звертатися до фахівця за появи перших тривожних ознак;
• своєчасно лікувати будь-які системні патології.

Отримати якісне лікування контрактури Дюпюїтрена можна в клініці «Medical Plaza». Операції проводять висококласні хірурги з 20-річним досвідом. Під час проведення хірургічних втручань використовується сучасна техніка експертного класу. До кожного пацієнта ми ставимося з особливою дбайливістю та увагою. У нашій клініці на Вас чекає затишна атмосфера, ввічливий персонал і якісний сервіс. Що раніше ви відвідаєте лікаря, то швидше і простіше буде позбутися захворювання. Звертайтеся, ми завжди раді Вам допомогти!

Джерела:

• Journal of Hand Surgery (JHS)
• Hand Clinics
• European Journal of Hand Surgery
• Dupuytren Research Group (dupuytrenresearchgroup.org)
• American Society for Surgery of the Hand (ASSH) (assh.org)
• British Society for Surgery of the Hand (BSSH) (bssh.ac.uk)
• International Dupuytren Society (dupuytren-online.info)
• European Federation of Societies for Surgery of the Hand (EFSSH) (fessh.com)
• National Institutes of Health (NIH) – Dupuytren's Contracture Information (nih.gov)
• Mayo Clinic – Dupuytren's Contracture Overview (mayoclinic.org)