Емфізема легень

Емфізема легень - це хронічне прогресуюче захворювання, яке супроводжується пошкодженням альвеолярних структур і призводить до руйнування легеневої тканини, порушення газообміну та погіршення дихальної функції.

Що таке емфізема легень простими словами

Захворювання вражає легеневу тканину, перешкоджаючи вільній циркуляції крові та сприяючи підвищенню внутрішньолегеневого тиску. Усе це відбувається на тлі постійної нестачі кисню, що неминуче призводить до перевантаження серцево-судинної системи, дихальної недостатності або спонтанного пневмотораксу.

Емфізема легень розвивається поступово через тривалий вплив шкідливих чинників на легеневу тканину, які стають провокаторами активізації запального процесу. На тлі хронічного запалення легеневі тканини втрачають свою пружність і стають слабкими, що ускладнює нормальний процес дихання.

Головною причиною розвитку емфіземи є куріння. Токсичні речовини в тютюновому димі руйнують еластичні волокна в легенях і призводять до поступового руйнування альвеол. Захворювання характеризується появою таких симптомів, як задишка, кашель, швидка стомлюваність тощо. Якщо вчасно вжити заходів щодо зниження впливу шкідливих чинників на легені, процес розвитку захворювання може бути сповільнений або навіть призупинений.

Класифікація захворювання

За походженням захворювання буває первинним (розвивається як самостійний процес і зазвичай має вроджений характер) і вторинним (є наслідком наявних порушень функції дихальних шляхів). Залежно від поширеності емфізема буває локальною (вражає конкретну ділянку) і дифузною (зачіпає всю площу).

Також виділяють дві форми, які відрізняються за перебігом процесу, - гостра і хронічна. Перший варіант розвивається стрімко і потребує негайної медичної допомоги. Стан можна усунути. Причиною розвитку процесу можуть стати різкі навантаження, проникнення в легені сторонніх тіл, астма. Хронічна форма прогресує поступово, без вжиття відповідних заходів може закінчитися інвалідизацією.

З урахуванням анатомічного розташування уражених легеневих структур виділяють такі форми:

• Центрилобулярна. Є найпоширенішим типом емфіземи. Центральні частини уражаються насамперед, тоді як периферійні ділянки ацинуса залишаються відносно недоторканими. Найчастіше поява процесу пов'язана з курінням і впливом шкідливих речовин.
• Панацинарна. У цьому разі патологічний процес впливає на всю легеневу тканину і охоплює як центральні, так і периферичні альвеоли. Процес руйнування прогресує рівномірно. Він часто пов'язаний із генетичними факторами, такими як дефіцит антитрипсину, і зазвичай проявляється в дитячому або ранньому дитячому віці.
• Периацинарна. Найбільш значне руйнування альвеолярних структур відбувається в периферичних частинах ацинуса. Стан пов'язаний із порушеннями функції малих бронхів і проявляється переважно в нижніх частках легень.
• Інтерстиціальна. Це досить рідкісний тип емфіземи, за якого повітря проникає в інтерстиціальний простір легеневої тканини. Він може бути спричинений травмою, інфекцією, обструкцією дихальних шляхів або процедурами, такими як механічна вентиляція.
• Бульозна. Виникає у верхніх відділах легень і характеризується утворенням великих повітряних порожнин, званих буллами. Серед провокуючих чинників провідне місце посідають генетичні аномалії та хронічний обструктивний бронхіт. Вони можуть бути поодинокими або множинними.
• Навколорубцева. Руйнування альвеолярних структур відбувається переважно поблизу рубцевих змін у легеневій тканині. Причиною можуть послужити інфекції, запалення або травма.

Причини розвитку емфіземи легень

Обтяжливими факторами в розвитку захворювання можуть виступати:

• куріння тютюну (зокрема, куріння електронних сигарет, кальяну);
• вплив шкідливих хімічних речовин і пилу;
• забруднення повітря (промислові викиди, автомобільні вихлопні гази);
• вікові зміни (внаслідок зниження природної захисної здатності легень і відновлювальних процесів);
• бронхіальна астма;
• порушення мікроциркуляції;
• гострі захворювання нижніх дихальних шляхів;
• імунодефіцитні стани;
• генетична схильність;
• хронічний алкоголізм;
• дефіцит антитрипсину;
• травма;
• інфекція;
• хронічний бронхіт;
• цироз печінки;
• обструкція дихальних шляхів;
• медичні процедури.

Наявність одного або декількох факторів ризику не гарантує розвитку емфіземи, так само, як і відсутність деяких вищезгаданих провокуючих чинників не виключає ймовірності її появи. Тим не менш, відмова від куріння і мінімізація впливу шкідливих чинників на легені можуть істотно знизити шанси на виникнення захворювання.

Емфізема легень у літніх людей

Захворювання є особливо проблематичним для літніх пацієнтів через низку причин:

• Погіршення легеневої функції. Люди похилого віку мають меншу резервну ємність легень. За наявності емфіземи, яка призводить до руйнування альвеол, виникає додаткове обмеження потоку повітря, що посилює задишку і стомлюваність.
• Супутні захворювання. У літніх людей часто присутні патології, які можуть істотно погіршити загальний стан і погіршити симптоми емфіземи (хронічна обструктивна хвороба легень, серцево-судинні захворювання, діабет та ін.). Пацієнти можуть відкашлювати велику кількість слизового або гнійного мокротиння.
• Уразливість до ускладнень та інфекцій. Зважаючи на підвищений ризик розвитку пневмонії та пневмотораксу, можуть знадобитися більш інтенсивне лікування і реабілітація.
• Складнощі з лікуванням. Ускладнювати терапію може ослаблена фізична витривалість, проблеми з пам'яттю або медикаментозна поліфармакотерапія. Через усе це фахівцям доводиться розробляти індивідуальний план лікування та адаптувати його до індивідуальних потреб пацієнта.
• Психологічні та соціальні аспекти. Захворювання може мати значний вплив на якість життя літніх пацієнтів. Вони можуть відчувати занепокоєння, депресію та соціальну ізоляцію через обмеження у фізичній активності, постійну задишку та обмеження в повсякденних справах.

З огляду на все вищесказане, вкрай важливо забезпечити пацієнтам похилого віку з емфіземою легень своєчасну медичну допомогу, регулярне обстеження та повноцінну підтримку для управління станом здоров'я.

Симптоми

Клінічна картина може відрізнятися залежно від ступеня тяжкості процесу та тривалості перебігу захворювання. На початкових стадіях процес не супроводжується вираженою симптоматикою. У міру розвитку структурних змін у легеневих тканинах клінічна картина наростає.

Пацієнти з емфіземою часто відчувають такі симптоми:

• задишка (особливо під час фізичного навантаження);
• сухий або з невеликою кількістю мокротиння кашель (особливо в ранкові години);
• важке дихання (швидке і поверхневе);
• швидка стомлюваність (навіть під час виконання простих повсякденних завдань);
• втрата ваги;
• сонливість;
• набухання шийних вен;
• блідість, сухість, витончення шкіри;
• волосся стає ламким і тьмяним;
• головний біль;
• тахікардія;
• зміни артеріального тиску;
• зниження пам'яті та погіршення кмітливості;
• потовщення фаланг пальців (набувають вигляду барабанних паличок);
• деформація грудної клітки (бочкоподібна форма;
• набряклість (на ногах, щиколотках або навколо очей);
• болі в грудній клітці (особливо під час вдиху або кашлю).

Задишка є одним з основних і найбільш характерних симптомів емфіземи. Особливо сильно нестачу повітря пацієнти відчувають під час фізичних навантажень. У міру прогресування патологічного процесу задишка виникає в стані спокою. У хворих спостерігається невеликий короткочасний вдих і протяжний, тривалий видих. Обличчя набуває рожевого відтінку.

Варто зазначити, що вищезгадані симптоми можуть бути схожими з проявами респіраторних і серцево-судинних захворювань, ось чому неприпустимо займатися самолікуванням, а одразу ж звертатися до фахівця.

Діагностика

Обстеження пацієнта починається з вислуховування скарг, збору анамнезу, проведення фізикального огляду, аускультації та перкусії. Для оцінки функції легень проводяться функціональні тести (спірометрія, пікфлоуметрія).

Під час прийому пацієнт може ставити свої запитання, висловлювати побоювання й обговорювати будь-які додаткові проблеми, пов'язані зі станом здоров'я. Чесність і відкритість під час консультації допоможе лікарю надати найкращу медичну допомогу.

Щоб поставити точний діагноз, фахівцеві важливо бачити повну картину. Для цього пацієнту можуть бути призначені різні діагностичні дослідження:

• рентгенографія грудної клітки;
• газоаналіз крові;
• бронхоскопія;
• посів мокротиння;
• оцінка оксигенації;
• біохімія крові;
• аналіз α-1-інгібітор трипсину;
• ЗАК, ЗАС;
• МРТ, КТ легенів.

Лікування емфіземи легень

Специфічних методів лікування, які конкретно впливали б на захворювання, не існує. Основу терапії становить усунення першопричини, що послужила каталізатором розвитку патологічного процесу.

Загальні принципи

Тактика лікування переслідує досягнення п'яти основних завдань:

1. Полегшення клінічних симптомів.
2. Уповільнення прогресування захворювання.
3. Запобігання ускладненням.
4. Відновлення функцій легеневої системи.
5. Поліпшення якості життя пацієнта.

Для цього застосовується комбінований підхід. На початкових стадіях захворювання найкраще піддається терапії, тому затягувати з лікуванням не варто. Лікування починається з виключення провокуючого чинника. Насамперед, це, природно, повна відмова від куріння. Пацієнтам із діагностованою емфіземою легень важливо стежити за своїм диханням.

Медикаментозні засоби

Лікарська терапія зводиться до надання симптоматичної допомоги. Залежно від ситуації, пацієнтам можуть призначатися:

• бронходилататори (використовуються для розширення дихальних шляхів і полегшення дихання);
• глюкокортикостероїди (для зменшення запалення в дихальних шляхах);
• муколітики (дія спрямована на розрідження та покращення відходження мокротиння, що своєю чергою полегшить стан та зменшить ризики розвитку інфекцій);
• антиоксиданти (необхідні для зменшення окислювального стресу);
• антибіотики (показані в разі приєднання бактеріальної інфекції).

Інгаляційна терапія

Як додаткові заходи використовують інгаляційну терапію. Головними її перевагами вважаються:

• доставка лікарських препаратів безпосередньо в дихальні шляхи;
• мінімізація системного впливу на організм;
• швидка дія;
• зручність використання.

У якості інгаляційної терапії можуть використовуватися бета-агоністи (розширюють бронхи), антихолінергічні препарати (розслаблюють гладком'язові клітини бронхів), глюкокортикостероїди (покращують прохідність повітря), муколітики (полегшують дихання).

Дихальна гімнастика

Ще одним важливим елементом комплексного лікування емфіземи легень є дихальна гімнастика. З її допомогою можна досягти таких цілей:

• поліпшити дихальну функцію;
• розширити респіраторні шляхи;
• зняти стрес і напругу;
• поліпшити якість життя.

Для проведення дихальної гімнастики слід вибрати спокійне та зручне місце.

Почати потрібно з розслаблення тіла та повної концентрації на своєму диханні. Як підготовчі заходи необхідно зробити кілька повільних і глибоких вдихів і видихів. Ось кілька ефективних дихальних технік:

• "Діафрагмальне дихання" (під час вдиху розширюйте живіт, на видиху, навпаки, стискайте).
• "Перепочинки" (глибокі вдихи з максимальним видихом).
• "Дихання з підрахунком" (рахунок в умі під час вдиху і видиху).
• "Бульбашкове дихання" (видихання через згруповані губи, повітря виходить через вузьку щілину).
• "Медитативне дихання" (на вдиху можна візуалізувати свіже повітря й енергію, а на видиху - уявляти собі звільнення від напруги та стресу).

Киснева терапія

Додаткове надходження кисню дає змогу поліпшити дихальну функцію і полегшити симптоми захворювання, зокрема, задишки. За допомогою кисневої терапії у пацієнтів збільшується фізична витривалість, покращується настрій, апетит і якість сну. З її допомогою можна запобігти розвитку та уповільнити прогресування захворювання.

Киснетерапія може бути проведена з використанням різних методів:

• Назальна канюля (у ніздрі пацієнта вставляється гнучка трубка).
• Киснева маска (повністю покриває ніс і рот).
• Кисневі концентратори (можуть використовуватися в домашніх умовах і підключатися до назальної канюлі або маски).
• Переносні балони стисненого кисню (підходять для пацієнтів, яким потрібна мобільність).

Коли потрібна операція в разі емфіземи легенів

Необхідність хірургічного втручання визначається в індивідуальному порядку для кожного пацієнта. Рішення ґрунтується на співвідношенні потенційної користі та можливих ризиків для конкретного клінічного випадку.

У низці випадків операція може бути рекомендована як додатковий захід до медикаментозної терапії та реабілітаційних програм для поліпшення функцій дихання і полегшення клінічних симптомів.

Якщо захворювання супроводжується важкими клінічними симптомами і не реагує на консервативне лікування, може бути розглянута можливість проведення хірургічного втручання. Це може бути видалення змінених, функціонально неповноцінних ділянок легень. Це дає можливість "здоровій" тканині розправитися. Таким чином, легені починають ефективніше виконувати свою роботу, і дихання поліпшується.

Для видалення булл проводиться булектомія. Після операції "звільняється" простір у грудній клітці для відносно незмінених ділянок легені, що дає їм змогу ефективніше функціонувати. Вона може бути відкритою (проводиться через розріз у грудній стінці), ендоскопічною (через невеликі проколи з використанням відеоскопічного обладнання) і бронхоскопічною (через дихальні шляхи).

Найрадикальнішим способом є трансплантація легень. Процедура може призначатися в разі сильного пошкодження органу, що супроводжується важким станом пацієнта. Тип оперативного втручання підбирається залежно від стану пацієнта, ступеня тяжкості патологічного процесу, віку, локалізації ураження тощо.

Ускладнення

Стрімке прогресування захворювання на тлі відсутності адекватної терапії може призвести до розвитку небезпечних ускладнень:

• дихальна недостатність;
• пневмосклероз;
• серцева недостатність;
• неможливість повноцінного дихання;
• спонтанний пневмоторакс;
• порушення кровообігу;
• порушення в роботі нирок і печінки.

Активне прогресування захворювання призводить до розвитку незворотних змін не тільки в дихальній, а й у тісно пов'язаній з нею серцево-судинній системі. У разі розвитку хронічної дихальної недостатності у хворих є прогресуюча задишка, ціаноз, блідість шкірних покривів, знижується працездатність. Вони скаржаться на головний біль, а також епізодичну непритомність. У разі серцевої недостатності спостерігається прискорене серцебиття, прогресуючий ціаноз і набряклість.

Профілактика

З метою запобігання розвитку або уповільнення прогресування захворювання важливо дотримуватися таких рекомендацій:

• відмова від паління (в тому числі, пасивного паління);
• мінімізація впливу шкідливих речовин;
• правильне харчування;
• помірна фізична активність;
• підтримання здорової ваги;
• зміцнення імунітету;
• регулярні обстеження;
• дотримання правил техніки безпеки та використання засобів індивідуального захисту (маски, вентиляція);
• підтримання психоемоційного здоров'я, мінімізація стресових ситуацій;
• часте миття рук;
• відмова від алкоголю;
• мінімізація контактів із хворими людьми;
• своєчасне лікування інфекційних захворювань;
• вакцинація;
• правильне дихання;
• часте перебування на свіжому повітрі;
• відмова від самолікування;
• дотримання лікарських призначень.

Де лікувати?

Вибір відповідної клініки має важливе значення для якісного та ефективного лікування емфіземи легень. Чому варто звертатися в Medical Plaza? У нас працюють висококваліфіковані фахівці з великим досвідом роботи, які спеціалізуються на діагностиці та лікуванні легеневих захворювань. У нас - комплексний і при цьому індивідуальний підхід до кожного пацієнта. У нас панує доброзичлива і затишна атмосфера. Клініка оснащена за останнім словом техніки, що дає змогу досягати хороших результатів у лікуванні емфіземи легень.

FAQ

Чим небезпечна емфізема легень?

Захворювання руйнує структуру легень, погіршує кровообіг, а також збільшує внутрішньолегеневий тиск. Це може призвести до дихальної недостатності, серцево-судинних порушень, аритмії, гіпоксії, ослаблення імунної системи, обмеження фізичної активності.

Емфізема легень - це смертельно?

Відсутність адекватної терапії неминуче призведе до швидкого прогресування патології та розвитку дихальної, а також серцевої недостатності. Незважаючи на те, що саме по собі захворювання не є смертельним, воно може призвести до розвитку серйозних ускладнень, які можуть стати причиною інвалідизації або навіть летального результату.

Емфізема легень - це рак?

Ні, це два різних захворювання. Емфізема характеризується руйнуванням легеневої тканини, а рак легенів являє собою злоякісне утворення.

Емфізема легень: скільки живуть?

Тривалість життя пацієнтів з емфіземою легень багато в чому залежить від ступеня тяжкості захворювання, ефективності проведеного лікування і загального стану організму. У разі своєчасного виявлення патології та суворого дотримання всіх лікарських рекомендацій середня тривалість життя може становити 20 років. У разі виникнення ускладнень прогноз несприятливий.

Що не можна робити при емфіземі легень?

Головною забороною при емфіземі легень є куріння. Також пацієнтам слід уникати впливу шкідливих хімічних речовин і забрудненого повітря, сидячого способу життя, надмірних фізичних навантажень, а також контакту з людьми, які мають респіраторні інфекції.