Рак ободової кишки

Ободова кишка - основна частина товстої кишки, в якій всмоктується велика частина електролітів і рідкого або напіврідкого хімусу (речовина, що містить частково перетравлену їжу, шлунковий сік і секрет залоз, що беруть участь у травленні), внаслідок чого формуються калові маси. Якщо розбирати анатомію шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), то ободова кишка є прямим продовженням тонкої кишки (клубово-сліпокишковий кут) і умовним початком прямої. Морфологічно ободова кишка складається із слизового, підслизового, м'язового та серозного шарів (оболонок). Саме в слизовій оболонці найчастіше (98%) формується злоякісна пухлина, поступово поширюючись (розростаючись) на довколишні тканини.

Зустрічається рак ободової кишки як у чоловіків, так і у жінок віком 60 років і більше. Проте останнім часом відзначається поступове зростання у молодших людей (до 60 років). Це пов'язують із фундаментальними змінами раціону сучасної людини та тотальним поширенням канцерогенів, хоча причини можуть бути пов'язаними і з поганою генетикою (синдром Лінча та синдром MUTYH). На початкових стадіях рак ободової кишки лікується досить легко. На пізніх стадіях лікування складне та слабко прогнозоване.

Що таке рак ободової кишки

Рак ободової кишки (РОК) – це злоякісна пухлина, що формується та розвивається з епітеліальних клітин слизової оболонки. Малігнізація (перехід доброякісних клітин у злоякісні) відбувається поступово. Часто процес розвитку захворювання розтягується кілька років (від 5-7 до 10 і більше). Спочатку формується скупчення гістологічно змінених клітин без інвазії, пізніше формується первинна пухлина у вигляді інвазивної форми (інфільтративний рак) чи поліпа. Якщо на цьому етапі рак не виявлено, пухлина продовжує зростати, внаслідок чого з'являються типові симптоми у вигляді болю, мелени (кров у калі) та інших ознак онкології.

В Україні, як і в інших розвинених країнах (США, ЄС, Великобританія, Канада та інших), спостерігається щорічний приріст захворюваності на рак ободової кишки. У нашій країні цей тип онкології зустрічається приблизно в 20 людей 100 тис. населення. Щороку кількість діагностованих випадків зростає на 3-4%. Згідно зі статистикою МОЗ цей тип раку займає 4-е місце в загальній структурі онкологічної захворюваності.

На жаль, рак ободової кишки часто діагностують на пізніх стадіях, що значно ускладнює лікування та підвищує ймовірність смерті. Приблизно у 25-45% випадків рак виявляють вже на III або IV стадії з метастазами у регіонарних лімфатичних вузлах та/або в печінці. Пізня діагностика пов'язана з відсутністю культури профілактичних обстежень. Простіше кажучи, до лікаря ідуть лише у випадках, коли симптоми ігнорувати вже неможливо. Тому ми рекомендуємо проходити профілактичне обстеження хоча б 1 раз на 5 років, особливо людям, які перебувають у зоні ризику. Більше інформації ви можете отримати на консультації у проктолога в клініці Medical Plaza.

 Про лікаря  Записатись на прийом 

Савенков Дмитро Юрійович 

 Стаж:  25 років 

 Лікар-онкохірург вищої категорії 

Клінічні форми раку ободової кишки

Під клінічними формами раку мають на увазі поділ захворювання на групи за морфологічними особливостями та характером наявних симптомів. Виділяють 6 клінічних форм РЗК. Це:

1. Ентероколітична форма раку (зустрічається у 29% випадків). Є повноцінною пухлиною, що провокує часткову, а потім і повну закупорку просвіту кишечника. Характерні симптоми для цієї форми раку - запор або пронос (і їх чергування), часті здуття живота, хронічні гнильні, слизові та/або кров'яні виділення із заднього проходу.
2. Обтураційна форма (зустрічається у 14% випадків). Характерні ознаки – періодичні тупі та ниючі болі без чіткої локалізації, запори, на пізніх стадіях – яскраво виражений больовий синдром, повна непрохідність кишечника.
3. Токсико-анемічна форма РОК (частота виявлення – 12%). Відмінна риса цієї форми онкології - анемія (низька концентрація еритроцитів і гемоглобіну в крові), що розвивається внаслідок витончення стінок капілярів у слизовій оболонці через структурні злоякісні перетворення епітеліального і м'язового шарів кишечника. Характерна симптоматика – блідість шкірних покривів, підвищена втома, субфебрильна температура, ознаки інтоксикації.
4. Псевдозапальна форма раку (виявляється у 12% випадків). Зумовлена помітною пухлинною перфорацією стінок кишечника, внаслідок чого мікрофлора просочується в очеревинну порожнину, спричиняючи периколічні запалення. Симптоми – періодичний тупий біль, довільна напруга м'язів черевної порожнини, висока температура.
5. Диспептична форма раку ободової кишки (зустрічається у 8% випадків). Основні ознаки розвитку цієї форми раку – шлунковий дискомфорт, особливо після вживання їжі, безпричинна втрата апетиту, нудота та блювання, на пізніх стадіях – стійкий больовий синдром та кишкові розлади.
6. Пухлинна форма РОК (частота діагностування – близько 5%). Повноцінна пухлина, що розвивається у просвіті ободової кишки переважно без симптомів, що погіршує прогнози лікування патології через пізню діагностику новоутворення.

На 20%, що залишилися, припадають випадки, що не піддаються діючій клінічній класифікації.

Крім клінічних форм рак поділяють на три типи залежно від макроскопічної форми. Це:

1. Екзофітний рак – поліпоподібна, вузлова або ворсинчасто-папілярна пухлина у вигляді вузлуватого новоутворення, що височить над слизовою оболонкою кишечника.
2. Ендофітний рак, що характеризується поступовим проростанням пухлини у стінці кишечника. При цій формі раку стінки мають схильність товщати і звужуватися, порушуючи перистальтику кишечника і формуючи часткову або повну непрохідність.
3. Мезофітний рак – змішана форма онкології.

Також рак ободової кишки поділяють на підвиди за гістологічним типом. Це:

• аденокарцинома – найпоширеніша гістологічна форма онкології, що зустрічається приблизно в 90% випадків;
• плоскоклітинна та залозисто-плоскоклітинна карцинома ободової кишки – рідкісний тип онкології, що у 1-2% випадків;
• перснеподібноклітинна карцинома (частота діагностування – 1-2%);
• слизоутворююча аденокарцинома (2-3%);
• недиференційована карцинома (поширеність – менше 1%);
• пухлини, які не піддаються гістологічній класифікації (1-2%);
• саркома ободової кишки – зустрічається рідко, приблизно 1-2% випадків.

Є ще міжнародна (ВООЗ) клінічна класифікація раку ободової кишки – TNM, де:

• Tx-T4 – розмір, локалізація та особливості інфільтрації пухлини;
• N0-N2 – наявність чи відсутність (N0) метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах;
• M0-M1 – метастази у віддалених тканинах організму.

Крім цього є ще патоморфологічна та диференціальна класифікація, але для пацієнта з діагнозом «рак ободової кишки» всі ці поділи на види не такі важливі. Головне – потрапити до дійсно гарного онколога, який зможе правильно інтерпретувати результати діагностичних процедур та виробити ефективну стратегію лікування з прогнозованим результатом. Якщо ви шукаєте такого фахівця, записуйтесь на прийом до онколога в Medical Plaza.

Діагностика раку ободової кишки

Алгоритм обстеження пацієнта з підозрою на рак ободової кишки має такий вигляд:

1. Збір анамнезу. Вивчаються симптоми пацієнта, клінічна картина (супутні патології, захворювання кишечника) та сімейна історія ракових захворювань, якщо є.
2. Візуальний огляд та клінічне обстеження. На цьому етапі лікар використовує пальпацію, оскільки деякі форми раку можна визначити мануальним шляхом. Досліджується як область можливої поразки, так і регіонарні лімфатичні вузли. У ряді випадків додатково проводиться аускультація та перкусія легень.
3. Лабораторне дослідження включає – аналіз на онкомаркери в крові (CA19-9 та РЕА), а також загальний та біохімічний аналіз крові.
4. Інструментальне дослідження, що передбачає оцінку локалізації, форми, виду та рівня інвазії пухлини.

Інструментальні методи дослідження слід розглянути окремо. Для виявлення та вивчення раку ободової кишки використовуються такі підходи:

• колоноскопія або фіброколоноскопія (ФКС) – найбільш поширений метод дослідження внутрішніх стінок товстої кишки за допомогою колоноскопа (спеціальний гнучкий ендоскоп із відеокамерою, що передає зображення на систему візуалізації в реальному часі);
• іригоскопія – рентгеноскопічне дослідження слизової оболонки товстої кишки з ретроградним введенням контрастної речовини, що дозволяє оцінити рельєф стінок, а також форму та локалізацію пухлини;
• ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД) – дає уявлення про рівень інвазії та особливості локалізації пухлини;
• комп'ютерна томографія (КТ) та позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-КТ) органів черевної порожнини – використовується як додаткове дослідження у випадках, коли колонсокопія, іригоскопія та УЗД не дали потрібного обсягу даних;
• для оцінки поширеності метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах зазвичай використовують КТ або МРТ (магнітно-резонансна томографія);
• біопсія зразка тканини для морфологічного дослідження;
• радіоізотопне сканування скелета з приводу наявності у кістковій тканині метастазів.
• Правильна та своєчасна діагностика значно підвищує шанси на успішне лікування. Чим раніше буде діагностовано рак ободової кишки, тим вищий шанс вилікуватися.

Симптоми раку ободової кишки

Деякі симптоми, характерні для різних клінічних форм раку, ми вже розглянули вище. Наведемо узагальнену симптоматику цього виду онкології:

• локальний біль різного характеру (тупий, тягнучий, гострий);
• діарея чи часті запори;
• періодичний дискомфорт у районі кишечника, здуття живота, метеоризм, печія, відчуття тяжкості, безпричинне зниження апетиту;
• загальне погіршення самопочуття, занепад сил, швидка стомлюваність;
• збліднення шкірних покривів та слизової оболонки;
• нетипові виділення з анального отвору (кров, надлишковий слиз, гній).

Якщо у вас з'явився один або кілька симптомів, рекомендуємо пройти обстеження в Medical Plaza. За допомогою звичайної колоноскопії можна виявити злоякісну пухлину на початковому етапі розвитку, що підвищить шанси на успішне лікування.

Види раку ободової кишки за місцем локалізації

Рак висхідної ободової кишки

Локалізується ліворуч у стінці висхідної частини кишки, яка у довжину має близько 24 см. У цьому відділі частіше діагностується токсико-анемічна та диспептична форми патології. При хронічному перебігу захворювання спостерігаються періодичні болі із чіткою локалізацією зліва. Можуть бути запори чи навпаки, діарея. Залежить від морфологічної форми пухлини.

Рак печінкового вигину ободової кишки

Має більш чітку локалізацію. Пухлина формується на вигині кишки, коли висхідна частина переходить у поперечну. З особливостей локалізації – досить швидке поширення метастазів у печінку гематогенним шляхом через особливості венозного відтоку кишківника через ворітну вену печінки.

Рак поперечної ободової кишки

Локалізація пухлини – на поперечному відрізку ободової кишки, який починається з печінкового вигину та закінчується переходом у низхідний відділ. Особливість патології - симптоми раку часто плутають з ознаками наявного захворювання шлунка (гастрит, виразка, рак шлунку) через ту саму близькість органу до епіцентру злоякісних змін.

Рак низхідного відділу ободової кишки

У низхідному відділі частіше розвиваються ентероколітична та обтураційна форми патології. Хронічне перебіг хвороби супроводжується симптомами, що добре зчитуються, у вигляді локального болю, запору або діареї.

Стадії раку ободової кишки

Пухлина проходить 5 стадій розвитку. Кожна наступна стадія обумовлена більшою інвазією злоякісних клітин у структуру прилеглих тканин та наростаючою симптоматикою. Розглянемо весь шлях розвитку онкології на стадіях:

1. Нульова («0») стадія - незначне скупчення гістологічно змінених клітин, мало помітна перфорація епітелію.
2. I стадія - невелика пухлина, що локалізується в межах епітеліального та м'язового шару кишечника. Відносно легка форма раку, що непогано піддається лікуванню.
3. ІІ стадія – пухлина – більше, інвазія у тканині – глибше. У більшості випадків пухлина ІІ стадії не метастазує.
4. III стадія – широка поширеність, яскраво виражена перфорація слизової, активне метастазування. Тяжка форма онкології.
5. IV стадія (фінальна) – значні структурні ураження ободової кишки та активне метастазування не тільки на регіонарні лімфовузли, а й на віддалені тканини/органи.

Як вже говорилося, початкові стадії захворювання досить добре піддаються лікуванню. Рак III та IV стадії лікувати набагато складніше, не кажучи вже про рівень травматичності та високу ймовірність рецидиву через поширення метастазів.

Ускладнення при раку ободової кишки

Які ускладнення найчастіше зустрічаються при розвитку даного виду онкології:

• обтураційна непрохідність – розвивається у 60-70% випадків;
• перфорація стінок ободової кишки з одночасним розпадом злоякісної пухлини (частота розвитку ускладнення – близько 15%);
• проростання пухлини у тканини та органи (~40% випадків);
• перифокальні гнійно-запальні процеси – спостерігаються у 20–28% випадків.

Варто уточнити, що тип ускладнення багато в чому залежить від клінічної форми раку ободової кишки. Пухлинні форми раку провокують кишкову непрохідність, а ентероколітичний тип, наприклад, часто супроводжується кров'яними та гнійними виділеннями з анального отвору.

Метастази при раку ободової кишки

У міжнародній класифікації TNM значення «N» і «M» відповідають за оцінку поширеності метастазів в організмі. Оцінка за шкалою «N»:

• Nx – лімфовузли оцінити неможливо;
• N0 – метастази відсутні;
• N1 – клітини поширилися на 1-3 лімфовузли;
• N2 – порушено 3-6 лімфовузлів, можливе ураження печінки;
• N3 – метастази виявлені у 7 і більше лімфовузлах та печінці.

Значення M підтверджує (M1) або спростовує (M0) наявність віддалених метастазів.

Як ми вже згадували, часто першою метастазами заражається печінка. Перфорація стінок разом із особливостями венозного відтоку спрощують поширення метастазів на сусідній орган (особливо при пухлині в поперечній частині кишечника). Щодо ураження лімфовузлів, то метастази поширюються або гематогенним (через кров), або лімфогенним (через лімфу) шляхом. Чим важче стадія онкології, тим вища ймовірність великого ураження метастазами не тільки лімфовузлів, а й органів очеревинної порожнини.

Лікування раку ободової кишки

Для лікування цього типу раку використовують три стратегії:

1. Променеву (рідше, при пухлиноподібній формі раку) та хіміотерапію.
2. Хірургічне втручання щодо резекції частини кишечника з подальшою реконструкцією.
3. Комбінований підхід, коли використовують неоад'ювантну (до операції) та ад'ювантну (після операції) терапії разом із хірургією.

Хіміотерапія без операції може застосовуватися лише на початкових стадіях розвитку онкології. Її поділяють на монотерапію та багатокомпонентну терапію. У першому випадку застосовують один вид ліків (переважно фторпіримідин 5-FU), у другому використовують комплекси з оксаліплатину (OX), капецитабіну (CAP) та іринотекану (IRI) у різних схемах та пропорціях. Променева терапія призначена для точкового впливу на злоякісні клітини, що застосовується значно рідше.

Щодо хірургічних методів лікування, то підходів кілька:

• лівостороння геміколектомія – часткове видалення низхідної частини кишки у місці утворення пухлини;
• правостороння геміколектомія – часткове або повне (залежить від стадії) видалення висхідного відділу кишки, а також частини сліпої кишки або печінкового вигину;
• поперечно-ободова геміколектомія – видалення частини поперечного відділу ободової кишки з обов'язковою лімфаденектомією регіонарних лімфатичних вузлів;
• резекція селезінкового вигину – видалення частини кишки з наступною лімфаденектомією у напрямку нижньої та верхньої брижових артерій.

Операції виконуються або за допомогою лапаротомії (через порожнинний розріз черевної стінки) або лапароскопічним способом. Лапаротомія останнім часом використовується рідше через високу травматичність та тривалу реабілітацію пацієнтів.

У багатопрофільному медичному центрі Medical Plaza віддають перевагу лапароскопії – малоінвазивному методу оперативного втручання, коли всі хірургічні маніпуляції проводять через три невеликі проколи в черевній порожнині з відеоспостереженням. Нерідко для видалення пухлин та інвазивних форм раку використовують робот-асистовану хірургію. Це сучасний хірургічний комплекс, що дозволяє проводити понад точні операції та видаляти новоутворення з мінімальною травматичністю.

Щодо комбінованого лікування. Неоад'ювантна терапія (променева чи хіміотерапія) дозволяє стабілізувати рак та зупинити його поширення. Проводиться перед хірургічним втручанням. Ад'ювантна терапія використовується як завершальна процедура після оперативного втручання для остаточного видалення злоякісних клітин та метастазів. Якщо рак супроводжується метастазуванням на регіонарні лімфатичні вузли, додатково проводиться лімфаденектомія - хірургічне видалення лімфатичних вузлів, заражених метастазами.

Прогноз виживання

Прогноз виживання залежить від стадії розвитку захворювання:

1. На I стадії цей тип онкології лікується досить легко. Прогноз виживання на початковій стадії перевищує 90-92%.
2. Виживання на II стадії нижче – від 63% до 87%, залежить від поширеності пухлини на тканині та наявності/відсутності метастазів у регіонарних лімфовузлах.
3. На ІІІ стадії рак практично завжди супроводжується активним метастазуванням на регіонарні лімфатичні вузли та печінку. Тому прогноз виживання на ІІІ стадії не перевищує 55-60%.
4. IV стадія – найважча форма онкології, при якій нерідко спостерігаються метастази у віддалених частинах організму, зокрема у кістках. Шанс вижити на IV стадії раку не перевищує 10%.

Варто розуміти, що це загальна статистика виживання. Кожен випадок унікальний, тому не варто втрачати надію, навіть якщо діагностували IV стадію раку.

Профілактика

Дискусії щодо особливостей профілактики завжди закінчуються думкою, що пацієнтам віком 45 років і старше варто проходити фіброколоноскопію (ФКС) один раз на 5 років. Крім цього, рекомендується щорічно здавати аналіз на приховану кров та M2-піруваткіназу. Якщо при аналізі калу виявлена кров, призначається позапланова фіброколоноскопія.

Якщо у вас виникли симптоми, що вказують на можливий розвиток раку ободової кишки, пройдіть обстеження в Medical Plaza. Для запису на прийом до гастроентеролога чи онколога використовуйте реєстраційну форму чи телефон клініки.

Джерела

• World Health Organization (WHO) – глобальні звіти та матеріали по колоректальному раку.
• American Cancer Society (ACS) – публікації про рак ободової кишки, включаючи профілактику, лікування та діагностику.
• National Cancer Institute (NCI) – дослідження та інформація про біологію та терапію раку ободової кишки.
• European Society for Medical Oncology (ESMO) – гайдлайни з лікування та діагностики колоректального раку.
• National Comprehensive Cancer Network (NCCN) – клінічні посібники з лікування раку ободової кишки.
• Gastrointestinal Cancers Symposium (ASCO GI) – матеріали з колоректальних пухлин, включаючи дослідження та клінічні дані.
• International Agency for Research on Cancer (IARC) – епідеміологічні дослідження та звіти щодо факторів ризику колоректального раку.
• Cancer Research UK – статті про причини, лікування та дослідження раку ободової кишки.
• Journal of Clinical Oncology (JCO) – публікації з клінічних аспектів лікування раку ободової кишки.
• The Lancet Oncology – дослідження та рецензовані статті з колоректального раку.
• Annals of Oncology – публікації про нові підходи до лікування та діагностики раку ободової кишки.
• Colorectal Cancer Alliance – освітні ресурси та дослідження, присвячені раку ободової кишки.
• Journal of Gastrointestinal Oncology – спеціалізований журнал з онкології ШКТ, включаючи рак ободової кишки.
• Clinical Colorectal Cancer – статті, присвячені виключно колоректальному раку.
• Digestive Diseases and Sciences – публікації про патогенез та терапію раку ободової кишки.
• Cancer Genome Atlas (TCGA) – молекулярні та генетичні дослідження колоректального раку.
• British Journal of Cancer – публікації про діагностику, лікування та механізми раку ободової кишки.
• Colorectal Disease Journal – дослідження, присвячені патології та лікуванню захворювань ободової кишки, включаючи рак.
• Asian Pacific Journal of Cancer Prevention (APJCP) – матеріали щодо профілактики та терапії раку ободової кишки.
• Oncotarget – статті про молекулярну біологію та інноваційні підходи до лікування колоректального раку.