Ендоваскулярний хірург про те, що таке емболізація і як вона рятує здоров'я жінок і чоловіків
Таке захворювання, як міома матки діагностується у кожної третьої жінки, яка подолала 30-річну вікову межу, і навіть молодше. З кожним роком захворювання «молодшає», вражаючи все більшу кількість жінок дітородного віку. Протягом багатьох років лікарі вважали за краще вирішувати проблему радикально, відправляючи пацієнток з міомою під хірургічний скальпель. Але в арсеналі сучасної медицини є метод, що дозволяє боротися із захворюванням без радикального втручання, - це емболізація маткових артерій. Про суть цього методу, його переваги, особливості та широту показань (виявляється, за допомогою емболізації можна вирішити і проблему аденоми простати у чоловіків) - у колонці нашого експерта, ендоваскулярного хірурга медичного центру «Medical Plaza» (м. Дніпро) Костянтина Хацько.
Міома матки: що потрібно знати про перші симптоми
Міома матки (її також називають фіброміомою або лейоміомою) - доброякісна пухлина, що виникає в м'язовому шарі матки - міометрії. Причини появи міоми до кінця не вивчені, можна навіть сказати, що вони невідомі. До хвороби схильні жінки дітородного віку, тобто кожна жінка у віці до менопаузи знаходиться в групі ризику.
Виділяють наступні можливі симптоми міоми матки, якими не слід нехтувати жінкам:
1.Тягнучі відчуття внизу живота і часті позиви до сечовипускання, пов'язані з тиском пухлини на сечовий міхур.
2.Схильність до запорів, що виникає внаслідок здавлювання кишківника.
3.Радикулоподібні болі в попереку, тягнучі відчуття в частині задньої поверхні стегон (за рахунок здавлювання нервових сплетінь в тазу).
4.Виникнення набряків у гомілках і стопах, особливо - у вечірній час, поява варикозних вузлів, яких не було раніше, що пов'язано із здавленням тазових вен.
5.Кровотечі: або у вигляді збільшених по днях/ кількості щомісячних кров'яних виділень у жінок, або у вигляді безконтрольних справжніх кровотеч у перервах між місячними.
Слід сказати і про особливості міоми матки - захворювання часто недіагностоване. Величезна кількість жінок, що мають міому матки, навіть не підозрюють про це, і вищевказані скарги ніяк не пов'язують з можливою наявністю міоми. Найчастіше хвороба стає «випадковою знахідкою» і виявляється при профілактичному огляді пацієнтки у гінеколога. Тому слід регулярно проходити планові обстеження такого фахівця, щоб виявити міому на більш ранній стадії розвитку.
Емболізація маткових артерій: без скальпеля і з мінімальними ризиками
Раніше проблема наявності у жінки міоми найчастіше вирішувалася шляхом видалення матки. Пацієнтки, не дивлячись ні на свій вік, ні на власні фертильні плани, йшли на операцію, і тим самим позбавлялися подальшої можливості народжувати дітей. Зараз же, завдяки методу емболізації маткових артерій переважна більшість пацієнток мають шанси зберегти не тільки свою матку як гормонально активний орган, що важливо для профілактики розвитку атеросклерозу артерій серця і головного мозку (тобто зниження ризиків інфаркту та інсульту) в менопаузі, але і її функціональні властивості - здатність до дітонародження.
Емболізація маткових артерій - це малоінвазивна процедура, що зводить майже до нуля ризики ускладнень і рецидиву, яка зберігає пацієнтці повністю функціональну матку, здатність завагітніти і виносити дитину. Також цей метод лікування дозволяє жінці повернутися до звичного життя в найкоротші терміни.
Суть методу полягає в перекритті маткових артерій, що веде до припинення живлення міоматозних вузлів і до їх самостійного регресу. Через прокол в артерії на руці проводиться тоненька трубочка - катетер до артерій, які живлять пухлину, і в ці артерії вводиться емболізат - спеціальні частинки суворо певного розміру (звичайно діаметром 400 - 750 мікрон). Вони зсередини закривають пухлинний кровотік і унеможливлюють потік крові до пухлини. Без кровотоку в пухлині починаються процеси гострої ішемії, що тривають до одного місяця. Далі, на другий - шостий місяць після операції, настає стадія хронічної ішемії і загибелі пухлинних клітин. Потім відбувається процес заміщення загиблих клітин новими, рубцевими клітинами, і триває він до дванадцяти місяців. Ці стадії плавно перетікають одна в іншу, і сумарно процес непомітного для пацієнтки позбавлення її від хвороби займає до року.
Перевага операції полягає в тому, що вона проводиться не під загальною, а під місцевою анестезією. Сама процедура триває від 30 хвилин до 1,5 години в залежності від анатомії артерій конкретної пацієнтки.
Як і будь-яке інше хірургічне втручання в організм людини, ця операція потенційно може бути пов'язана з певними ризиками. Але оскільки ця операція малоінвазивна, тобто проводиться без застосування скальпеля (прокол в артеріальній системі здійснюється за допомогою голки) і не вимагає загальної анестезії, то операційні ризики на порядок нижче, ніж при проведенні відкритих операцій.
Емболізація аденоми простати: результати подають надію
Медичні показання для проведення емболізації дуже широкі. Іншими словами, емболізувати можна багато чого - ножові поранення артерій стегна або сідниці, наслідки травм, аневризми, внутрішні кровотечі, вузли будь-якого розміру і локалізації, за винятком лише одного - субсерозного вузла на тонкій ніжці.
Метод емболізації також використовується при лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози (аденоми простати). За такою ж методикою, як проводиться емболізація маткових артерій у жінок, відбувається і емболізація артерій, що живлять простату у чоловіків. Ця малоінвазивна процедура дозволяє підібратися до більшості артерій, що ведуть до простати, і заблокувати доступ до них зсередини. Різниця лише в тому, що емболи, що вводяться в артерії, мають менший розмір у діаметрі - від 100 до 300 мікрон
У операції з лікування аденоми простати шляхом емболізації дуже молода історія - їй всього два роки. Цей метод прийшов у світ з Бразилії і лише тільки зараз набирає обертів. Про віддалені результати говорити поки не доводиться, але найближчі результати вже обнадіюють. Вже протягом першого місяця після операції у чоловіків спостерігається істотне зменшення аденоми простати в об’ємі, що позбавляє їх від необхідності досить травмованої операції - трансуретральної резекції передміхурової залози.