Цукровий діабет 2 типу ⚕️ Лікування у Дніпрі ⋮ MEDICAL PLAZA

Наші лікарі

Данилова Юлія Олександрівна
Лікар-ендокринолог

Цукровий діабет 2 типу - це хронічне захворювання, яке характеризується несприйнятливістю клітин до інсуліну і виявляється у вигляді стійкого підвищення рівня глюкози.

Данилова Юлія Олександрівна

Лікар-ендокринолог

Механізм розвитку

Патогенез діабету другого типу пов'язаний із зниженням чутливості клітин до інсуліну, через що нормальна кількість інсуліну стає недостатньою. Тобто інсуліну насправді достатньо, але організм його впритул не помічає. Саме це і є спусковим механізмом до активізації цілого ланцюжка патологічних процесів в організмі.

Через це глюкоза не може проникнути в тканини і починає накопичуватися у великих кількостях, а процеси вироблення енергії припиняються. Для того, щоб утилізувати циркулюючу в крові глюкозу, підшлунковій залозі доводиться виробляти все більше і більше інсуліну. До тих пір, поки організм може працювати в такому режимі, рівень глюкози знаходиться в нормальних межах. Саме тому у людей з інсулінорезистентністю цукор може тривалий час залишатися в нормі. Однак так не може відбуватися завжди, поступово бета-клітини виснажуються. Коли проблема досягає критичного рівня, рівень глюкози починає зростати.

Діабет зазвичай розвивається на тлі зайвої ваги та недостатньої фізичної активності. Тому його ще називають хворобою способу життя. На його частку припадає близько 90% всіх випадків діабету.

Причини виникнення

Послужити каталізатором розвитку захворювання може ціла низка причин, серед яких:

ожиріння;
малорухливий спосіб життя;
артеріальна гіпертензія;
підвищений рівень холестерину;
гестаційний діабет у минулому;
ослаблення імунітету;
полікістоз;
переїдання;
вікові зміни;
захворювання підшлункової залози;
травматичні ушкодження;
хронічне порушення водного балансу;
генетична схильність;
порушення обмінних процесів;
інфекційні захворювання;
шкідливі звички;
токсини;
зловживання простих вуглеводів, цукру та жирів;
кір, краснуха;
хронічний стрес, депресивні стани;
серцево-судинні патології;
прийом лікарських засобів, наприклад, діуретиків, гормонів;
ендокринні патології;
хронічна недостатність кори надниркових залоз.

Клінічні симптоми

Захворювання розвивається поступово, протягом тривалого часу. Часто воно виявляється випадково, під час обстеження щодо інших захворювань. На самому початку розвитку патологічного процесу симптоми можуть бути змазані та неспецифічні. Поява слабкості, швидка стомлюваність, запаморочення, погіршення пам'яті – це може бути проявом і багатьох інших захворювань чи банальної втоми. Багато пацієнтів навіть не сприймають їх серйозно і не звертаються до фахівця. Однак існує низка ознак, на які варто звернути увагу:

сильна спрага;
сухість в роті;
часті позиви до сечовипускання;
постійне почуття голоду;
шкірні інфекції;
запах ацетону із порожнини рота;
погіршення зору;
оніміння рук та ніг;
кожний зуд;
судоми;
головні болі;
потемніння шкіри в області пахв, шиї та паху;
порушення сну;
збільшення ваги;
зниження працездатності, денна сонливість;
свербіж в зоні геніталій;
грибкові інфекції;
суха пігментована шкіра;
рани, які довго гояться, гнійнички.

Типові симптоми діабету, такі як спрага, сухість у роті, поліурія – можуть бути взагалі відсутніми. На момент виявлення захворювання можуть розвинутися ускладнення з боку життєво важливих органів. Крім того, у таких пацієнтів може бути безліч супутніх соматичних патологій. Все це накладає слід на клінічну картину і може створювати труднощі в діагностиці.

Класифікація

Залежно від ступеня тяжкості виділяють три типи:

Легкий. Протікає безсимптомно. Цілком відсутні будь-які ускладнення. Стан успішно компенсується за допомогою дієти та спеціальних лікарських препаратів.
Середній. Існують перші ускладнення з боку роботи нирок, серця, очей. У сечі з'являється ацетон, рівень глюкози стає вищим.
Важкий. Це стадії декомпенсації, при якій, незважаючи на грамотно підібрану терапію, рівень глюкози стійко тримається у високих межах.

Захворювання класифікується також залежно від етіологічного фактора. Виділяють чотири основні форми:

Інсулінозалежний. Формується внаслідок агресивної атаки імунітету на клітини, які відповідають за вироблення інсуліну. Найчастіше з'являється у дитячому віці.
Інсулінорезистентний. Розвивається внаслідок стійкості організму до інсуліну. Незважаючи на те, що він може вироблятись у достатній кількості, організм його не розпізнає. Найчастіше діагностується у зрілому та похилому віці.
Гестаційний. З'являється під час вагітності, а після пологів проходить. Розвивається через гормональну перебудову організму.
Вторинний. Виникає на тлі інших патологій.

Діабет 1 та 2 типу часто плутають, хоча вони мають діаметральні протилежності, починаючи від причин виникнення, закінчуючи підходом до лікування. Виділимо головні особливості діабету другого типу, які відрізняють його від інсулінозалежної форми:

повільний розвиток;
лікування включає цілий комплекс заходів, у тому числі дієту та фізичну активність;
спадкова схильність відіграє велику роль у виникненні недуги;
клінічна картина слабо виражена чи зовсім відсутня;
супроводжується збільшенням маси тіла;
поширеним ускладненням є гіперглікемічна кома;
антитіла до бета-клітин відсутні.

Наочно показати фундаментальну різницю допомагає наступний приклад. Уявіть, що наш організм – це великий зоопарк із різноманітними тваринами. Співробітник зоопарку, який годує цих тварин, – це інсулін, а корм – це глюкоза. При інсулінозалежному сценарії відбувається така ситуація. Співробітник зоопарку занедужує і не може виконувати свої обов'язки. Корм є, але він не може бути доставлений тваринам, тому він починає накопичуватися, пропадати та забруднювати довкілля. При інсулінорезистентності із співробітником жодних проблем немає. Вся справа в поламаних замках. Співробітник готовий принести корм тваринам, але просто не може потрапити усередину клітин.

Ускладнення

У разі відсутності своєчасного лікування захворювання може стати причиною розвитку цілого ряду ускладнень, серед яких:

тромбоз;
атеросклероз;
коронарна хвороба серця;
порушення чутливості, відчуття повзання мурашок;
набряклість;
мерзлякуватість кінцівок;
енцефалопатія;
інфаркт міокарда;
інсульт;
стенокардія;
деменція;
діабетична стопа;
ішемічна хвороба серця;
зниження зору, відшарування сітківки, сліпота;
ниркова недостатність;
трофічні виразки;
руйнування кісток та суглобів.

Усі ускладнення діабету поділяються на хронічні та гострі. Усі вищезгадані наслідки відносяться до першої категорії та розвиваються протягом тривалого періоду часу. Гострі ускладнення можуть виникнути протягом кількох днів, годин і навіть хвилин. Найгрізнішими вважаються кетоацидоз, гіпоглікемічна та гіперосмолярна кома.

Так, при кетоацидозі відбувається накопичення в крові кетонових тіл, які призводить до інтоксикації організму. Стан може супроводжуватися такими симптомами:

поява запаху ацетону з рота;
нудота, блювота;
порушення свідомості;
задишка;
поліурія;
сильна спрага, сухість у роті;
судоми;
артеріальна гіпотонія;
порушення зору;
болі в животі;
поява ацетону у сечі.

Ще одним можливим ускладненням діабету є гіпоглікемічна кома. Зазвичай вона розвивається у пацієнтів, які перебувають на інсуліновій терапії. Спровокувати небезпечне ускладнення може неправильно розраховане дозування інсуліну, порушення режиму харчування, вживання алкоголю, деяких лікарських засобів або надто інтенсивні фізичні навантаження. Провісниками гіпоглікемічної коми можуть бути такі симптоми:

тремтіння в тілі;
озноб;
запаморочення;
нервозність, збудженість, метушливість;
сильний голод;
нудота;
розмитий зір;
аритмія;
втрата свідомості.

Все ж таки найчастіше розвивається гіперглікемічна кома. Ускладнення розвивається на тлі гострої нестачі інсуліну. Симптоми можуть розвиватися повільно протягом кількох днів. Провісниками гіперглікемічної коми можуть стати:

поліурія;
спрага;
сухість шкіри;
тахікардія;
слабкість;
утруднене дихання;
артеріальна гіпотонія.

Надалі можуть з'являтися галюцинації, паралічі, судоми. Мова людини стає невиразною. На зміну цим симптомам приходять сонливість і загальмованість, які поступово переходять у коматозний стан.

Будь-які з перерахованих вище гострих ускладнень вимагають негайного надання медичної допомоги та госпіталізації. В іншому випадку можливий розвиток летального результату.

Діагностика

Зазвичай виявлення гіперглікемії не викликає труднощів. Для цього використовуються лабораторні дослідження:

рівень глюкози у капілярній крові (з пальця);
наявність глюкози та кетонових тіл у сечі;
глікозильований гемоглобін;
тест навантаження (толерантність до глюкози).

Набагато складнішу діагностичну задачу представляє діагностика ускладнень. Для виявлення може бути призначений цілий комплекс різних заходів:

УЗД;
ЕКГ;
проба Реберга;
С-пептид;
дослідження очного дна;
ОАК, біохімія крові;
моніторинг артеріального тиску;
ліпідограма.

Лікування

Захворювання добре піддається лікуванню, проте для його корекції потрібно проведення цілого комплексу терапевтичних заходів, спрямованих на зміну способу життя:

Збалансоване харчування. Основу раціону повинні становити овочі, клітковина, злаки. Під заборону підпадають швидкі вуглеводи, рафінований цукор, жирні продукти. Харчуватися слід дрібно, невеликими порціями.
Здорова фізична активність. Періодичність та сила фізичних навантажень підраховується в індивідуальному порядку. Це може бути ходьба, плавання, лікувальна фізкультура тощо. Інтенсивних виснажливих тренувань слід уникати.
Прийом препаратів, які контролюють рівень глюкози у крові.

Якщо компенсувати стан консервативними методами не вдається, призначається інсулінотерапія у вигляді ін’єкцій. Також добре себе зарекомендувала інсулінова помпа. Це непомітний пристрій, що фіксується підшкірно. Прилади імітують роботу підшлункової залози та позбавляють необхідності щоденної глюкометрії. Помпа працює в автоматичному режимі – самостійно проводить аналіз та вводить інсулін, згідно з заданими лікарем налаштуваннями.

Прогноз та профілактика

На сьогоднішній день, захворювання відноситься до розряду невиліковних. Особливого значення набуває тісна співпраця лікаря та пацієнта. Прогноз життя суворо корелюється зі ступенем самоконтролю, і навіть залежить від статі, віку та наявності ускладнень.

Від цукрового діабету страждають мільйони людей у всьому світі. Запобігти розвитку цього небезпечного захворювання допоможуть такі рекомендації:

контроль артеріального тиску;
підтримання рівня глюкози у межах норми;
дотримання режиму правильного та дробового харчування;
збільшення фізичної активності;
відмова від алкоголю та куріння;
грудне вигодовування;
дотримання водного балансу;
прийом вітамінів та мінералів (при необхідності та за призначенням лікаря);
регулярне обстеження організму;
мінімізація стресових ситуацій;
зміцнення імунітету;
ведення щоденника самоконтролю;
контроль ваги, не допускати збільшення маси тіла;
регулярні профілактичні огляди спеціалістів.

Де лікувати?

У клініці Medical Plaza лікуванням цукрового діабету 2 типу займаються висококваліфіковані лікарі-ендокринологи з великим досвідом роботи у вирішенні найскладніших і нестандартних проблем. У нас працюють найкращі ендокринологи міста, які є справжніми професіоналами своєї справи. Наші фахівці активні учасники міжнародних конференцій та постійно підвищують рівень своїх навичок та умінь.

Пацієнти вибирають нас, тому що ми забезпечуємо високу якість лікування діабету за розумною ціною, компетентність та гарантований результат. Наші лікарі призначають сучасні методи лікування, які узгоджуються зі світовими протоколами та базуються на принципах доказової медицини. Ми не заощаджуємо на наших пацієнтах. Технічний потенціал нашого центру дозволяє проводити комплексну діагностику виявлення різних ускладнень діабету.

Усі послуги надаються в одній будівлі без черг та тривалих очікувань. Тут створені всі умови для вашого комфорту та зручності. У нас немає конвеєрної роботи. До кожного пацієнта застосовується індивідуальний підхід. Звертаючись до клініки Medical Plaza, Ви завжди можете розраховувати на привітний прийом та довіритись професіоналізму наших фахівців!

Цукровий діабет 2 типу