Сучасні Методи Лікування Больових Синдромів В Нижній Частині Спини.

ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», м. Дніпропетровськ, Україна

Вступ. Біль у ніжній частині спини – одна з найбільших проблем сучасного людства [2, 3, 5]. Хворі з нейрокомпресійними больовими поперековими синдромами займають перше місце серед госпіталізованих в неврологічні стаціонари. Існує багато методів лікування цієї патології. На даний час є багато прибічників як консервативних так і оперативних методик. 

В нейрохірургічних протоколах лікування поперекових больових нейрокомпресійних синдромів визначені стадії даної патології, при яких варто застосовувати консервативні, пункційні, малоінвазивні та відкриті втручання [1-4]. Варто зазначити, що цією проблемою займаються лікарі різних спеціальностей, щороку тисячі вчених працюють над поліпшенням результатів лікування таких хворих, але вона все ще далека від вирішення.

Мета: дослідити результати лікування пацієнтів з нейрокомпресійними больовими поперековими синдромами.

Матеріали і методи. Проаналізовані найближчі (1 та 3-я доба)  та віддалені (6 місяців)  результати лікування 40 хворих з нейрокомпресійними поперековими больовими синдромами (відділення травматології та ортопедії ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»), згідно модифікованої шкали Nurick (ШН). Всі пацієнти надали інформовану згоду на проведення маніпуляції. Модифікована шкала Nurick має 4 рівня ефективності: 1-й рівень - повний регрес неврологічної симптоматики; 2-й рівень - поліпшення; 3-й рівень - стан без змін; 4-й рівень - погіршення неврологічного статусу. Пацієнти були  розділені на дві групи. Першу (основну) групу склали хворі, де в ході стандартного лікування (нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), міорелаксанти, вітаміни групи В, лікувальна фізкультура (ЛФК), фізіотерапія, тощо) застосовували метод селективної блокади ураженого нервового корінця під рентген-контролем (20 спостережень). Чоловіків було 14, жінок 6, вік хворих коливався від 24 до 72 років (в середньому 41,5 років), тривалість захворювання від 6 місяців до 20 років.  Другу (контрольну) групу спостережень склали хворі, де застосовували стандартну схему консервативного лікування (НПЗП, міорелаксанти, вітаміни групи В, ЛФК, фізіотерапія, тощо) (20 хворих). Чоловіків було 15, жінок 5, вік хворих коливався від 26 до 67 років (в середньому 42 роки), тривалість захворювання від 4 місяців до 15 років. До проведення лікування всім пацієнтам  була виконана  магнітно-резонансна  (МРТ), або комп’ютерна томографія (КТ).

Результати та  їх обговорення. Показання до проведення селективної корінцевої блокади під рентген-контролем були: іритативні корінцеві синдроми (больовий та/або чутливий), підтверджені морфологічними ознаками, такими як компресія корінця протрузією, грижею диску або остеофітами  по даним МРТ.

Грижі диску L3-L4 відмічені у  (2%) хворих, L4-L5 – у  (45%), L5-S1 – у    (53%) хворих.

Серединні грижі виявлені в  (5%) випадках, парамедіанні в  (43%) випадках,  задньобокові  в   (38%), форамінальні в  (14%) випадках.

За  даними МРТ, в  (32%) випадках грижі були розміром  до 8 мм, в  (68%) їх розміри перевищували 8 мм. 

На рисунку 1 представлено знімки МРТ та КТ пацієнтів до проведення маніпуляції (рис. 1), на схемі 1 представлено компресію корінця остеофітом (схема 1).

Рис 1 (a - звуження міжхребцевого отвору форамінальною пролябацією диску. (МРТ);  в- поширення пульпозного ядра через фіброзне кільце в епідуральний простір (екструзія) з форамінальною пролябацією до - 7мм (КТ).

Схема 1 а - Компресія корінця остеофітом.

На рисунку 2 представлено вигляд поперекового відділу хребта за КТ (у фронтальній площині).

Рис. 2. Комп'ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта.

1- вид ззаду міжхребцевого отвору обмеженого вентральним краєм фасеток та дуг L4 - L5 хребців.

Техніка проведення блокади: проводиться під місцевим  знеболюванням. Хворого кладуть на живіт, рівень втручання уточнюється рентгенографією (рис. 3а). Під рентген контролем, «спинномозковою» голкою,  проводиться пункція місця виходу компремованого нервового корінця  з корінцевого каналу (рис. 3б). Ідентифікацією попадання є розповсюдження болю по ураженому  нервовому корінцю або парестезія. Після цього парарадикулярно вводиться 2 – 3 мл розчину анестетику (бупівакаїн спінал хеві) з кортикостероїдом пролонгованої дії (рис. 3в, г). Можливі ускладнення від анестезії контролюються анестезіологом.  

Ми використовуємо апарат фірми «Villa Medical system» з цифровим приймачем рентгенологічних зображень у комплексі з комп'ютером і відповідним програмним забезпеченням, у скопічному режимі, при позиціонуванні індивідуально до кожного пацієнта.

Рисунок 3 (а -  уточнення рівня втручання рентгенографією; б - пункція місця виходу компремованого нервового корінця  з корінцевого каналу; в,г - парарадикулярне введення препаратів).

Лікування двох груп пацієнтів оцінювали за модифікованою шкалою Nurick  на 1, 3  добу, через 6 місяців після маніпуляції.

На 1 добу після маніпуляції в І групі кількість пацієнтів, стан яких відповідає 1-ому рівню за ШН склав 95%, в ІІ –5%. В другій групі ця цифра склала: 1 рівень -  35%, в ІІ –65%

На 3 добу після  маніпуляції в І групі кількість пацієнтів, стан яких відповідає 1-ому рівню за ШН склав 90%, в ІІ –10%. В другій групі ця цифра склала: 1 рівень -  40%, в ІІ –60%.

Аналіз результатів лікування двох груп пацієнтів через 6 місяців свідчить, що поліпшення стану, яке відповідає 1-ому та 2-ому рівням за ШН відмічено у 82%  І групи та у 80%  ІІ групи. Відсутність змін після лікування відмічено у 8%  хворих  в І групі, та у 8%  хворих  в ІІ групі. Погіршення стану відмічено у 10% в І та у  12%  хворих в ІI групах.

Наводимо спостереження пацієнта з грижею L4 міжхребцевого диску, до якого в процесі лікування застосували метод селективної корінцевої блокади під рентген-контролем. 

Хворий Г.,  48 років, шпиталізований   в Інститут  27.07.2012 з діагнозом:  грижа L4 міжхребцевого диску,  компресійний рубцево-спайковий  епідурит. Скарги при надходженні: на  інтенсивні болі в поперековому відділі хребта з іррадіацією по задньобоковій  поверхні правої ноги, порушення ходи,  оніміння правої стопи.

Хворіє 10 років, в 1999 оперований – мікродискектомія L4-L5, за останні місяці больовий синдром значно посилився, виникнення захворювання пов’язує з фізичним характером трудової діяльності. Лікувався  консервативно, з використанням фізіотерапевтичних процедур, санаторно-курортного лікування, однак на  фоні такого лікування за останні два тижні значно посилився біль в нозі.

При об’єктивному дослідженні: відмічалась різка болючість при пальпації остистих відростків  L4, L5 хребців, біль та гіпестезія по дерматому L5  зправа,   позитивний симптом Лассега  з 30° зправа, з 65° зліва. На МР - томограмі  діагностована парамедіанна  грижа L4 міжхребцевого диску з форамінальним компонентом,  ознаками перидурального фіброзу та грубою компресією корінців L4,L5  зправа та  дурального мішка. Хворому виконана селективна корінцева блокада L5 зправа під рентген-контролем, введено 3 мл розчину анестетику з кортикостероїдом пролонгованої дії.

Безпосередньо після маніпуляції відзначив повний регрес больового синдрому. До вечора того ж дня став більш активний. В наступну добу відзначив часткове повернення больового синдрому (закінчилась дія анестетика), який регресував до вечора того ж дня (почалась дія пролонгованої форми кортикостероїда, завдяки чому почав зменшуватися  набряк) виписаний  на 3  добу в задовільному стані.   Таким чином, результати лікування пацієнтів першої групи (де були використані селективні блокади компремованих корінців)  на 1 та 3 добу значно перевищують результати лікування пацієнтів другої групи, зрівнюючись у віддаленому періоді.  

Представлені результати проведеного дослідження підтверджують дані літератури про ефективність використання селективний корінцевих блокад в лікуванні нейрокомпресійних поперекових больових синдромів в гострому періоді.

Висновки: 

  • Селективні корінцеві блокади – сучасний метод лікування больових синдромів в нижній частині спини.
  • Результати лікування нейрокомпресійних поперекових больових синдромів в гострому періоді свідчать про ефективність використання селективниих корінцевих блокад (на 1 добу після маніпуляції в І групі кількість пацієнтів, стан яких відповідає 1-ому рівню за шкалою Nurick склав 95%, в ІІ –5%. В другій групі ця цифра склала: 1 рівень -  35%, в ІІ –65%. На 3 добу після  маніпуляції в І групі кількість пацієнтів, стан яких відповідає 1-ому рівню за шкалою Nurick склав 90%, в ІІ –10%. В другій групі ця цифра склала: 1 рівень -  40%, в ІІ –60%).
  • Селективні корінцеві блокади потрібно виконувати при наявності необхідного технічного забезпечення в умовах стаціонару.

Любое искажение информации при перепечатке материалов запрещено! Ссылка на источник обязательна!

ВАЖНО! Каждый случай является уникальным, так как нужно учитывать уникальные особенности каждого организма, поэтому по таким  вопросам как лечение болевых синдромов в нижней части спины и другим вопросам Вы можете обратиться к специалистам нашего медицинского центра для детальной консультации. Записывайтесь на приём прямо сейчас по телефонам либо заполнив контактную форму ниже.